09 травня 2025 рокуСправа №160/5761/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Неклеса О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач, пенсійний орган, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області), в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 згідно довідок про заробітну плату, виданих філіалом «Шахта «Заря» державного унітарного підприємства донецької народної республіки «ТОРЕЗАНТРАЦИТ» №7219/27 від 16.08.2021 року, №7220/27 від 16.08.2021 року, №7223/27 від 16.08.2021 року, №7224/27 від 16.08.2021 року, №7225/27 від 16.08.2021 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01.09.2024 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , із врахуванням заробітної плати згідно довідок про заробітну плату, виданих філіалом «Шахта «Заря» державного унітарного підприємства донецької народної республіки «ТОРЕЗАНТРАЦИТ» № 7219/27 від 16.08.2021 року, №7220/27 від 16.08.2021 року, №7223/27 від 16.08.2021 року, №7224/27 від 16.08.2021 року, №7225/27 від 16.08.2021 року.
Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані тим, що у серпні 2024 року він звернувся з усним зверненням до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області з проханням роз'яснити йому чи була призначена пенсія, у якому розмірі та коли буде перерахована. Як стверджує позивач, йому було роз'яснено, що на підставі вказаних судових рішень ОСОБА_1 була призначена пенсія, проте, незважаючи на підземний стаж роботи шахтаря під землею 9 років, пенсія була призначена у розмірі 1238,21 грн. з доплатою до мінімального розміру пенсії у розмірі 2361,00 грн., оскільки розмір заробітної плати для обчислення пенсії розраховано за період роботи з 01.07.2000 р. по 31.12.2013 р., у зв'язку з чим позивачу необхідно звернутися із заявою про перерахунок пенсії та долучити довідки про розмір заробітної плати до 01.07.2000 р. 29.08.2024 р. ОСОБА_1 звернувся через електронний кабінет до відповідача із заявою про перерахунок розміру пенсії та просив врахувати розмір заробітної плати, вказаний у довідках, які видані філіалом «Шахта «Заря» державного унітарного підприємства донецької народної республіки «ТОРЕЗАНТРАЦИТ» №7219/27 від 16.08.2021 р., №7220/27 від 16.08.2021 р., №7223/27 від 16.08.2021 р., №7224/27 від 16.08.2021 р., №7225/27 від 16.08.2021 р., які підтверджують розмір заробітної плати до 01.07.2000 р. та сплату внесків. Натомість, 27.09.2024 р. ОСОБА_1 отримав відповідь за №53279-37990/Ж-01/8-0400/24, в якій було вказано, що заробітну плату для обчислення пенсії розраховано за період роботи з 01.07.2000 р. по 31.12.2013 р. за даними системи персоніфікованого обліку. Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати після оптимізації - 0,41251. Також відповідач послався на приписи частин 2, 3 статті 9 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» та зазначив, що проводити розрахунок пенсії згідно довідок про заробітну плату від 16.08.2021 р. за №7219/27, за №7220/27, за №7224/27 та за №7225/27, які видані філіалом “Шахта “Зоря» державного унітарного підприємства днр “Торезантрацит», немає підстав. При цьому, позивач зазначив, що ці довідки підтверджують розмір заробітної плати до 01.07.2000 та сплату внесків із зазначенням первинних документів, на підставі яких вони видані. Натомість, відмовляючи позивачу у врахуванні спірних довідок, пенсійний орган не навів жодного обґрунтування (розбіжність даних, невідповідність записам у трудовій книжці, наявність інших доказів, які б спростовували зміст довідок, тощо). Відповідач зазначив, що єдиною підставою для неврахування цих довідок є те, що вони видані на непідконтрольній Україні території. При цьому, як стверджує позивач, вищезазначені довідки видані відповідно до вимог щодо ведення бухгалтерського обліку та звітності, містять всі необхідні реквізити, підписані уповноваженою особою, скріплені печаткою та містять посилання на підставу видачі - особові рахунки нарахування заробітної плати.
Вищезазначена позовна заява не відповідала вимогам ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України , тому ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.02.2025 р. була залишена без руху, з наданням строку для усунення недоліків.
На виконання ухвали суду позивач виправив вказані недоліки, згідно заяви від 06.03.2025 р. (вх. №11673/25).
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.03.2025 р. відкрито провадження в адміністративній справі. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
У вищевказаній ухвалі суд встановив відповідачам строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідачів.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач зареєстрований в Електронному кабінеті Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи".
Відповідно до ч. 5 ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, у порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Відповідно до п. 37 підрозділу 2 розділу III Положення "Про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи" підсистема "Електронний суд" забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених.
Відповідно до п. 17 підрозділу 1 розділу III Положення "Про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи" особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Ухвала суду від 10.03.2025 р., якою відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи була направлена та доставлена до електронного кабінету відповідача 11.03.2025 р. о 19:45 год., що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
При цьому, копія позовної заяви з додатками була направлена та доставлена до електронного кабінету ГУ ПФУ в Дніпропетровській області 20.02.2025 р. о 19:51., що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Разом з тим, станом на 28.03.2025 р. (з урахуванням строку на поштове відправлення) та станом на день розгляду цієї справи по суті від відповідача відзив на позовну заяву до суду не надходив.
Пояснень, заяв або клопотань по суті спору від відповідача до суду також не надходило.
Відповідно до частини 4 статті 159 КАС України, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Таким чином, відповідач правом на подання відзиву на позов (у разі заперечення проти позову) та надання доказів по справі не скористався, з клопотанням про продовження строків на надання відзиву до суду не звертався.
Згідно із приписами ч. 6 ст. 77 КАС України, у разі якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 09.11.2021 р.
Вищезазначена заява позивача була передана на розгляд до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за екстериторіальним принципом відповідно до постанови правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 р. №25-1 «Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрованої в Міністерстві юстиції 16.03.2021 р. за №359/35961.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за №045750015048 від 12.11.2021 р. позивачу було відмовлено призначенні пенсії й це рішення пенсійного органу ОСОБА_1 оскаржив у судовому порядку (адміністративна справа №160/3590/22).
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.05.2022 р. по справі №160/3590/22 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427), Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65107, Одеська обл., місто Одеса, вул.. Канатна, будинок 83, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області рішення №045750015048 від 12.11.2021 року про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах ОСОБА_1 .
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 09.11.2021 року (дати звернення) про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.
Вищезазначене рішення суду набрало законної сили - 10.06.2022 р.
ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області з заявою про виконання вищевказаного рішення суду, однак 13.07.2022 р. пенсійним органом було прийнято рішення №045750015048, яким позивачу повторно відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах.
З огляду на викладене, позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із заявою про видачу виконавчого листа щодо примусового виконання рішення суду та із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.11.2011 р. по справі №160/3590/22 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зобов'язано протягом 60 днів з дня отримання ухвали подати звіт про виконання рішення суду по даній справі.
30.12.2022 р. ГУ ПФУ в Дніпропетровській області подано звіт про виконання рішення суду та рішення ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 03.11.2022 р. № 045750015048, яким було повторно відмовлено у призначенні пенсії позивачу.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.01.2023 р. прийнято та затверджено звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 30.12.2022 р. про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.05.2022 р. у справі №160/3590/22.
Не погодившись з вищевказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 22.03.2023 р. по справі №160/3590/22 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 січня 2023 року залишено без змін.
05.04.2023 р. ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із заявою про визнання протиправними рішень, прийнятих відповідачем на виконання рішення суду та порушення прав позивача, підтверджених рішенням суду у порядку ст. 383 КАС України та просив постановити окрему ухвалу, якою визнати рішення № 045750015048 від 13 липня 2022 року та № 045750015048 від 03 листопада 2022 року протиправними, зобов'язати ГУ ПФУ в Дніпропетровській області вжити заходи щодо усунення порушень статті 129-1 Конституції України шляхом повторного розгляду заяви ОСОБА_1 від 09.11.2021 р. (дати звернення) про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні суду від 10 травня 2022 року по справі № 160/3590/22, установити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області тридцятиденний строк з дня отримання (вручення) копії ухвали для подання до суду доказів вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону при виконанні судових рішень.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.04.2023 р. по справі №160/3590/22 у задоволенні заяви позивача про визнання протиправним рішення вчиненого суб'єктом владних повноважень на виконання рішення суду по справі за адміністративним позовом позивача до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -відмовлено.
Не погодившись з вищевказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 12.07.2023 р. по справі №160/3590/22 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2023 року скасовано.
Заяву ОСОБА_1 в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України задоволено.
Визнано рішення Головного Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №045750015048 від 13 липня 2022 року та №045750015048 від 03 листопада 2022 року протиправними.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області вжити заходи щодо усунення порушень статті 129-1 Конституції України шляхом повторного розгляду заяви ОСОБА_1 від 09.11.2021р. (дати звернення) про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні суду від 10 травня 2022 року по справі № 160/3590/22. Про вжиті заходи повідомити Третій апеляційний адміністративний суд не пізніше одного місяця після надходження постанови.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 18.10.2023 р. по справі №160/3590/22 клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про продовження процесуального строку подання звіту про виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 12.07.2023 року у справі №160/3590/22 задоволено частково. Продовжено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області процесуальний строк подання звіту про виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 12.07.2023 року у справі №160/3590/22 з письмовими доказами, які підтверджують обставини, зазначені у відповідному звіті, на термін 14 (чотирнадцять) днів з дня отримання цієї ухвали.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 21.12.2023 р. по справі №160/3590/22 прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 12.07.2023 року у справі №160/3590/22.
Як слідує зі змісту вищезазначеної постанови суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 було призначено з 09.11.2021 р. пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1, що підтверджується наданим ГУ ПФУ в Дніпропетровській області протоколом від 28.08.2023 р. №045750015048.
28.08.2024 р. ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії (ВЕБ-04001-Ф-С-24-141797 від 28.08.2024 р.), яка надійшла до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України та була зареєстрована за вх. №37990/Ж-0400-24 від 29.08.2024 р.
У цій заяві позивач просив пенсійний орган зробити перерахунок пенсії згідно довідок 7219/27, 7220/27, 7224/27, 7225/27 від 16.08.2021 р., з урахуванням висновків рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.05.2022 р. по справі №160/3590/22 й зазначено, що вказані довідки додано у вкладеннях до заяви.
У відповідь на вищезазначену заяву ГУ ПФУ в Дніпропетровській області направило на електронну адресу позивача лист за №53279-37990/Ж-01/8-0400/24 від 27.09.2024 р., в якому відповідач зазначив, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.05.2022 р. по справі №160/3590/22 та з урахуванням постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 12.07.2023 р. по справі №160/3590/22, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області було повторно розглянуто заяву позивача від 09.11.2021 р. та з 07.10.2021 р. призначено йому пенсію за віком на пільгових умовах. Заробітну плату для обчислення пенсії розраховано за період роботи з 01.07.2000 р. по 31.12.2013 р. за даними системи персоніфікованого обліку. Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати після оптимізації - 0,41251.
Також у вищезазначеному листі пенсійний орган, посилаючись на положення ч.ч. 2, 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», зазначив, що проводити розрахунок пенсії ОСОБА_1 згідно довідок про заробітну плату від 16.08.2021 р. за №7219/27, за №7220/27, за №7224/27 та за №7225/27, які видані філіалом «Шахта «Зоря» державного унітарного підприємства ДНР «Торезантрацит», немає підстав.
Окрім того, відповідач у вищезазначеному листі, посилаючись на Закон України «Про звернення громадян» №393/96-ВР від 02.10.1996 р., зазначив про можливість оскарження позивачем цієї відповіді в органах вищого рівня або в судовому порядку.
Вважаючи, що пенсійний органом допущено протиправну бездіяльність щодо не здійснення перерахунку його пенсії згідно вищезазначених довідок про заробітну плату, ОСОБА_1 звернувся за захистом власних прав та інтересів до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом.
Відповідно до пункту 6 статті 92 Конституції України, виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Відповідно до норм Конституції України гарантування непрацездатним громадянам України права на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій передбачено Законом України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05.11.1991 р. та Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 р.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначаються Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 р. (далі - Закон №1058-IV).
Згідно зі статтею 1 Закону №1058-ІV, пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону №1058-ІV, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Згідно із ч. 1 ст. 44 Закону №1058-IV, призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.
Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Згідно з абз. 1 ч. 5 ст. 45 Закону №1058-IV, документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку)пенсії.
При цьому, Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України за №22-1 від 25.11.2005 р., зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 р. за №1566/11846 (далі - Порядок №22-1) встановлено наступне.
Згідно із пунктом 1.1 Порядку №22-1, заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об'єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).
Відповідно до пунктів 1.9 Порядку №22-1, днем звернення за перерахунком пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами (у разі подання заяви через вебпортал - дата реєстрації заяви зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів).
Відповідно до п. 4.1 Порядку №22-1, заяви про перерахунок пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.
Як встановлено судом, 28.08.2024 р. ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії (ВЕБ-04001-Ф-С-24-141797 від 28.08.2024 р.), яка надійшла до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України та була зареєстрована за вх. №37990/Ж-0400-24 від 29.08.2024 р.
У цій заяві позивач просив пенсійний орган зробити перерахунок пенсії згідно довідок 7219/27, 7220/27, 7224/27, 7225/27 від 16.08.2021 р., з урахуванням висновків рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.05.2022 р. по справі №160/3590/22 й зазначено, що вказані довідки додано у вкладеннях до заяви.
Згідно із приписами п. 4.3 Порядку №22-1, рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але небільше ніж на 15 днів.
Згідно із пунктом 4.7 розділу IV Порядку №22-1, право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження. Якщо пенсію за віком призначено автоматично (без звернення особи), у повідомленні про призначення особі пенсії додатково зазначається інформація про порядок її виплати.
Положення вищенаведених норм дозволяють дійти висновку, що за результатом розгляду заяв пенсійним органом має бути прийнято рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Аналогічний обов'язок пенсійного органу щодо прийняття відповідного рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії регламентовані ч. 5 ст. 45 Закону №1058-ІV.
Водночас, як встановлено судом з матеріалів справи, у відповідь на вищезазначену заяву ОСОБА_1 ГУ ПФУ в Дніпропетровській області направило на його електронну адресу лист за №53279-37990/Ж-01/8-0400/24 від 27.09.2024 р., в якому, зокрема, наявні посилання на Закон України "Про звернення громадян" .
Разом з тим, суд зауважує, що вищезазначений лист є відповіддю, наданою державним органом відповідно до вимог Закону України "Про звернення громадян" та не містить в собі ознак ані нормативного акта, ані акта індивідуальної дії, а тому не є рішенням суб'єкта владних повноважень.
Тобто, відповідачем не вирішено питання про задоволення або відмову у задоволенні заяви позивача про перерахунок пенсії й відповідного рішення за результатами розгляду заяви позивача про перерахунок пенсії пенсійним органом не було прийнято.
Таким чином, заява позивача про перерахунок пенсії безпідставно не розглянута по суті, за її наслідками не прийнято відповідне рішення у відповідності до Порядку №22-1 «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Щодо обраного способу захисту порушеного права.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з положеннями ст. 9 Конституції України та ст. 17, ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
Право на виплати зі сфери соціального забезпечення було включено до змісту статті 1 Першого протоколу до Конвенції вперше у рішенні від 16 грудня 1974 року у справі «Міллер проти Австрії», де Суд встановив принцип, згідно з яким обов'язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином. Позиція Суду була підтверджена і в рішенні «Ґайгузус проти Австрії» від 16 вересня 1996 року, якщо особа робила внески у певні фонди, в тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, у свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України").
Ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Прийняття рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.
Суд зазначає, що не зарахування спірного стажу позивачу буде суперечити принципу правової визначеності, оскільки в п. 3.1 рішення Конституційного Суду України (справа №1-25/2010 від 29.06.2010 р.) зазначено, що одним з елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.
Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
На підставі вищезазначеного, з огляду на встановлену бездіяльність суб'єкта владних повноважень щодо розгляду заяви позивача про перерахунок пенсії, а також з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог і визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Дніпропетровській області щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 про перерахунок пенсії (ВЕБ-04001-Ф-С-24-141797 від 28.08.2024 р., вх. №37990/Ж-0400-24 від 29.08.2024 р.), з прийняттям відповідного рішення за результатом розгляду вказаної заяви, а також зобов'язати ГУ ПФУ в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії (ВЕБ-04001-Ф-С-24-141797 від 28.08.2024 р., вх. №37990/Ж-0400-24 від 29.08.2024 р.), та прийняти рішення відповідно до норм чинного законодавства України.
Разом з тим, суд зазначає, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині зобов'язання ГУ ПФУ в Дніпропетровській області здійснити з 01.09.2024 р. перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , із врахуванням заробітної плати згідно довідок про заробітну плату, виданих філіалом «Шахта «Заря» державного унітарного підприємства донецької народної республіки «ТОРЕЗАНТРАЦИТ» № 7219/27 від 16.08.2021 р., №7220/27 від 16.08.2021 р., №7223/27 від 16.08.2021 р., №7224/27 від 16.08.2021 р., №7225/27 від 16.08.2021 р. не підлягають задоволенню, як такі, що заявлені передчасно, оскільки рішення за результатом розгляду заяви позивача про перерахунок пенсії ГУ ПФУ в Дніпропетровській області фактично не було прийнято.
Частиною 2 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із приписами ч.ч. 1, 2 ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 1 статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем по справі, як суб'єктом владних повноважень бездіяльність якого оскаржується, не виконано покладеного на нього обов'язку доказування правомірності допущеної ним бездіяльності щодо не розгляду заяви позивача про перерахунок пенсії з прийняттям відповідного рішення за результатом розгляду такої заяви.
З огляду на викладені вище обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.
Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 2, 9, 77, 78, 139, 241-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, вул. Набережна Перемоги, 26, м.Дніпро, 49094) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 про перерахунок пенсії (ВЕБ-04001-Ф-С-24-141797 від 28.08.2024 р., вх. №37990/Ж-0400-24 від 29.08.2024 р.), з прийняттям відповідного рішення за результатом розгляду вказаної заяви.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії (ВЕБ-04001-Ф-С-24-141797 від 28.08.2024 р., вх. №37990/Ж-0400-24 від 29.08.2024 р.), та прийняти рішення відповідно до норм чинного законодавства України.
У задоволені іншої частини позовних вимог, - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 484 (чотириста вісімдесят чотири) грн. 72 коп.
Звернути увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України, особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складено та підписано 09.05.2025 р.
Суддя О.М. Неклеса