09 травня 2025 рокуСправа №160/8045/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіПрудника С.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відповідача-2: Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправним та зобов'язання вчинити певні дії,-
18.03.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відповідача-2: Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 21910427) №52804-38027/Т-01/8-0400/24 від 25.09.2024 року щодо відмови ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у виплаті заборгованості за пенсією чоловіка ОСОБА_2 у сумі 212 736,34 грн.;
- стягнути з Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 37988155) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованість у сумі 212 736,34 грн. за неотриману пенсію чоловіка ОСОБА_2 .
Означені позовні вимоги вмотивовані протиправністю дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 21910427) №52804-38027/Т-01/8-0400/24 від 25.09.2024 року щодо відмови ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у виплаті заборгованості за пенсією чоловіка ОСОБА_2 у сумі 212 736,34 грн.
05.05.2025 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив щодо задоволення позовних вимог. В обґрунтування своєї правової позиції відповідач зазначив наступне. На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.11.2021 року у справі №160/19085/21 ОСОБА_2 проведено перерахунок пенсії з 01.04.2019 в розмірі 56% від грошового забезпечення 16 352,25 грн, яке зазначено у довідці від 07.07.2021 за № 33/24/С-2646, яка надана Державною установою “Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області». Доплата пенсії на виконання рішення суду за період з 01.04.2019 по 30.04.2022 складає 154 756,34 грн. Кодексом адміністративного судочинства України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Відповідно до статті 8 Закону № 2262 виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України. Згідно з частинами 1 та 2 статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Положеннями пунктів 20, 29 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України визначено, що взяття зобов'язання без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням всупереч цьому Кодексу чи закону про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства. Відповідно до Порядку розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 31.08.2009 № 21-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.01.2022 за № 53/37389 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 09.12.2021 № 35-1) (далі - Порядок), кошти Державного бюджету України передбачаються в бюджеті Пенсійного фонду України в обсягах, визначених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік. Водночас, черговість виплат на виконання рішень суду визначається датою набрання ними законної сили, згідно з абзацом 2 пункту 7 розділу ІІ Порядку. Виплату пенсійних коштів, нарахованих за рішеннями суду в порядку черговості виконання рішень суду за датою набрання ними законної сили, в 2023 році проведено по 20.09.2020. Погашено заборгованість по 232 рішеннях суду на загальну суму 10,6 млн гривень. Бюджет Пенсійного фонду України на 2024 рік затверджено 11.10.2024. Обсяг бюджетних призначень Головному управлінню на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду на 2024 рік становив у сумі 24,4 млн гривень. 18.10.2024 Головним управлінням було проведено виплату пенсійних коштів, нарахованих за рішеннями суду в порядку черговості виконання рішень суду за датою набрання ними законної сили, з 21.09.2020 по 19.11.2020. Погашено заборгованість по 190 рішеннях суду на загальну суму 24,4 млн гривень. Обсяг бюджетних призначень Головному управлінню на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду на 2025 рік доводиться Пенсійним фондом України згідно з Планом доходів та видатків Головного управління на 2025 рік. Бюджет Пенсійного фонду України на 2025 рік на сьогодні не затверджено. До затвердження бюджету Пенсійного фонду України фінансування видатків здійснюється на підставі Тимчасового розпису доходів і видатків, який не містить витрат на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду. Відповідно до статті 61 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб » суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Статтею 52 Кодексу адміністративного судочинства України закріплені положення процесуального правонаступництва та вказано, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи правонаступником. На дату смерті ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) в підсистемі “Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи інформація про дату набрання законної сили рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.05.2024 року у справі №160/6371/24 відсутня. Таким чином, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.05.2024 у справі № 160/6371/24 не підлягає виконанню, тому відсутня доплата на виконання зазначеного рішення суду.
Відповідач-2: Головне управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області не скористався своїм правом щодо подання відзиву на позовну заяву, заяв/клопотань суду не направлено, а відтак враховуючи положення частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу за наявними матеріалами у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.03.2025 року зазначена вище справа розподілена та 19.03.2025 року передана судді Пруднику С.В.
24.03.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду прийнято до свого провадження означену позовну заяву та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.
Судом установлено, матеріалами справи підтверджено, що позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є вдовою пенсіонера органів внутрішніх справ України - ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , якому була призначена пенсія відповідно до вимог Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
За реплікацією «Діловодство спеціалізованого суду» установлено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.11.2021 року у справі №160/19085/21 адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії задоволено у повному обсязі.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровський області щодо відмови у здійсненні з 01.04.2019 року перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_2 на підставі оновленої довідки Державної установи “Територіальне медичне об'єднання» МВС України по Дніпропетровській області №33/24/С-2646 від 07.07.2021 року, станом на 05.03.2019 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровський області (код ЄДРПОУ 21910427) провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), виходячи із 56% сум грошового забезпечення, починаючи з 01.04.2019 року на підставі оновленої довідки Державної установи “Територіальне медичне об'єднання» МВС України по Дніпропетровській області №33/24/С-2646 від 07.07.2021 року про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 , та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії, із урахуванням виплачених сум.
Стягнуто на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 908,00 грн. (дев'ятсот вісім гривень нуль копійок).
Означене судове рішення від 29.11.2021 року у справі №160/19085/21 набрало законної сили 30.12.2021 року відповідно до інформації, яка міститься на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень (https://reyestr.court.gov.ua/Review/101557713).
Також, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.05.2024 року у справі №160/6371/24 позовну заяву ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
Визнано протиправною та скасовано відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26) у нарахуванні і виплаті ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн. згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 “Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб», оформлену листом №12247-7641/Т-01/8-0400/24 від 27.02.2024.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26) відновити нарахування ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 )щомісячної доплати до пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 №713, у розмірі 2000,00 грн., починаючи з місяця припинення такої доплати, та здійснити виплату з урахуванням проведених платежів.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Означене судове рішення від 30.05.2024 року у справі № 160/6371/24 набрало законної сили 01.07.2024 року відповідно до інформації, яка міститься на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень (https://reyestr.court.gov.ua/Review/119424993).
З матеріалів справи убачається, що листом від 27.04.2022 року №12799-9263/Т-01/8-0400/22 ГУ ПФУ в Дніпропетровській області повідомило ОСОБА_2 наступне. На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.1 ї .2021 по справі № 160/19085/21 проведено перерахунок пенсії з 01.04.2019 року в розмірі 56% від грошового забезпечення 16352,25 грн., яке зазначено у довідці від 07.07.2021 року за №33/24/С-2646, яка надана Державною установою “Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області». Водночас повідомлено, що 16.02.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову за № 118 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» (далі - Постанова № 118) відповідно до якої з 1 березня 2022 року розміри пенсій, призначених відповідно що статей 13, 21 і 36 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) підвищуються на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,14. З 01.03.2022 розмір пенсії склав 10 439,28 грн. Доплата пенсії на виконання рішення суду за період з 01.04.2019 року по 30.04.2022 року склала 154 756,34 ґрн. Відповідно, до статті 8 Закону № 2262 виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат встановлених, законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям особам, які мають право на пенсію, за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України. Згідно з пунктами 20 та 29 частини першої статті 116 Бюджетного кодекс України взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснень видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушення бюджетного законодавства. Отже, доплату на виконання рішення суду, винесеного на користь ОСОБА_2 , буде здійснено після надходження бюджетних асигнувань виділених на цю мету. Виплата пенсії з 01.05.2022 буде проводиться у розмірі 10 439,28 грн., яку обчислено на виконання рішення суду та з урахуванням вимог Постанови № 118. Таким чином, покладені судом зобов'язання вчинити дії щодо перерахунку пенсії виконані Головним управління Пенсійного фонду України Дніпропетровській області в порядку, встановленому судовим рішенням, та межах повноважень, покладених На управління Пенсійного фонду України. Органи Пенсійного фонду України в своїй діяльності керуються нормам чинного законодавства. Відповідно до Закону України від 02 жовтня 1996 року №393/96-ВР «Про звернення громадян», у разі незгоди з наданою відповіддю, ОСОБА_2 має право на і оскарження в органах вищого рівня або у судовому порядку.
На звернення ОСОБА_2 , ГУ ПФУ в Дніпропетровській області також надало копії розрахунків пенсії станом на 01.04.2019 року, на 01.03.2022 року та на 01.05.2022 року, а також розрахунку на доплату, обчислену на виконання рішення суду.
Оскільки позивач є спадкоємицею ОСОБА_2 , (спадкова справа №72895640), 27.08.2024 року позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про виплату їй, як спадкоємиці, суми неотриманої заборгованості за пенсією її чоловіка - ОСОБА_2 .
Листом від 25.09.2024 року №52804-38027/Т-01/8-0400/24 ГУ ПФУ в Дніпропетровській області повідомило ОСОБА_1 наступне. Відповідно до статті 61 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у в'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, ікають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Статтею 52 Кодексу адміністративного судочинства України закріплені положення процесуального правонаступництва та вказано, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи правонаступником. Питання щодо отримання заборгованості за рішенням суду № 160/19085/21 ОСОБА_1 має право вирішити в судовому порядку. Іншого чинним законодавством не передбачено. Одночасно повідомлено, що на дату смерті ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) в підсистемі “Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи інформація про дату набрання законної сили рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.05.2024 у справі №160/6371/24 відсутня. Таким чином, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.05.2024 року у справі № 160/6371/24 не піддягає виконанню, тому відсутня доплата на виконання зазначеного рішення суду. Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Судові рішення виконуються органами Пенсійного фонду України в межах повноважень. Органи Пенсійного фонду України в своїй діяльності керуються нормами чинного законодавства. Відповідно до Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян», у разі незгоди з наданою відповіддю, Ви маєте право на її оскарження в органах вищого рівня або у судовому порядку.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними та такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, позивач звернулася з даним позовом до суду.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 19, ст. 46 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Статтею 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
У разі звернення кількох членів сім'ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну.
У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
За приписами пункту 1 частини другої статті 26 цього Закону непрацездатними членами сім'ї вважаються: чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, та деяких інших осіб визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року №2262-XII (далі по тексту - Закон №2262-ХІІ).
Згідно з частиною другою статті 55 Закону №2262-ХІІ нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Відповідно до статті 61 Закону №2262-ХІІ суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. При зверненні кількох членів сім'ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну.
За змістом частини третьої статті 61 Закону №2262-ХІІ зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року №3-1 затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Відповідно до пункту 4 вказаного Порядку заява про виплату недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера подається членом його сім'ї до органів, що призначають пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера.
Отже, згідно наведених приписів чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суми недоодержаної пенсії виплачуються членам сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника, або члена сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, якщо відповідне звернення надійшло не пізніше шести місяців після смерті пенсіонера. При цьому дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
Тобто, у разі переходу до вказаних осіб належних спадкодавцеві соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв'язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад та у спеціально визначений законом порядок. Зокрема, відповідно до частини третьої статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Зміст положень частини третьої статті 52 Закону № 1058-IV також узгоджується зі змістом статті 1227 Цивільного кодексу України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Таким чином, Закон визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді зокрема пенсії яка належала спадкодавцеві, але не була ним одержана за життя. Такий підхід до врегулювання цих правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певного осіб, для яких спільно з отримувачем цих сум, які є доходом сім'ї.
У разі переходу до членів сім'ї спадкодавця належних останньому соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв'язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад. Фактично законом встановлено переважне право членів сім'ї померлого перед спадкоємцями останнього на отримання соціальних виплат, що належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя.
Аналогічного висновку дійшов Верховний суд у постанові від 11.04.2024 у справі №160/26335/23 та у постанові від 10.09.2024 у справі №160/18875/23.
Верховний суд приймаючи рішення у справі установив наступне, що посилання судових інстанцій на правову позицію Великої Палати Верховного Суду викладеною у постанові від 27.03.2019 у справі №286/3516/16-ц, від 03.04.2019 у справі №808/1346/18, Верховного суду у постановах від 11.06.2019 у справі №180/754/17, від 11.10.2021 у справі №200/126/21-а, від 19.04.2022 у справі №580/4214/21, від 11.07.2022 у справі №360/3210/18, від 03.08.2022 у справі №580/4047/21, є помилковим, позаяк правовідносини, які виникли у зазначених справах відрізняються за фактичними обставинами від справи за позовом ОСОБА_1 .
Відмінність полягає у тому, що позивач у вказаних справах звертався за захистом саме спадкових прав на недоотримані спадкодавцем за життя пенсійні виплати, тоді як ОСОБА_1 звернулась до суду за захистом свого права, на яке мало безпосередній вплив оскаржуване рішення відповідача на отримання пенсійних виплат не в порядку спадкування, а як членом сім'ї померлого ОСОБА_2. Реалізація цього права передбачена частиною другої статті 52 Закону №1058-IV та статті 61 Закону №2262-XII за рішенням пенсійного органу. Крім того, було зазначено, що Закон №2262-ХІІ визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю. Такий підхід до врегулювання цих правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певного кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або є членами сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад та у спеціально визначеному законом порядку. Зокрема, відповідно до частини третьої статті 61 Закону № 2262-ХІІ зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
А також, слід врахувати висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 06.04.2022 у справі №200/10136/20-а, в якій Суд дійшов висновку, що батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання суми пенсії, які підлягали виплаті пенсіонерові і залишилися недоотриманими у зв'язку з його смертю і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Такий підхід до врегулювання цих правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певних осіб, для яких спільно з отримувачем цих сум, які є доходом сім'ї.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Аналогічного висновку дійшли: постанова Другого апеляційного адміністративного суд від 27.10.2023 у справі №440/6836/23, постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25.10.2023у справі №600/495/23-а, постанова П'ятого апеляційного адміністративного суду від 25.10.2023 у справі №420/10779/23, постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.10.2023 у справі №260/1982/23.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 11.04.2024 у справі №160/26335/23.
З огляду на вищенаведене та враховуючи те, що ОСОБА_1 - дружина померлого пенсіонера ОСОБА_2 , то вона має право на одержання суми пенсії, яка підлягала виплаті померлому пенсіонерові з числа військовослужбовців, але не була виплачена пенсійним органом ОСОБА_2 у зв'язку з його смертю згідно до норм ст. 61 ЗУ №2262.
Тому, позивач має право на отримання виплати заборгованості за пенсією чоловіка ОСОБА_2 у сумі 154 756,34 ґрн. згідно рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.11.2021 року у справі №160/19085/21.
Натомість, в іншій частині виплати заборгованості за пенсією чоловіка ОСОБА_2 слід відмовити, оскільки відповідач не виконав рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.05.2024 року у справі №160/6371/24.
Оскільки відповідач ще не ухвалював рішення щодо перерахунку призначеної ОСОБА_2 пенсії на виконання цього рішення суду, наразі відсутні підстави вважати, що право позивача у зазначеній частині будуть порушені.
При цьому, суду не відома сума заборгованості із виплати пенсії згідно рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.05.2024 року у справі №160/6371/24.
До того ж, як зазначив відповідач у відзиві на позовну заяву, на дату смерті ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) в підсистемі “Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи інформація про дату набрання законної сили рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.05.2024 року у справі №160/6371/24 відсутня. Таким чином, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.05.2024 у справі № 160/6371/24 не підлягає виконанню, тому відсутня доплата на виконання зазначеного рішення суду.
Як вже зазначено судом вище, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.05.2024 року у справі № 160/6371/24 набрало законної сили 01.07.2024 року відповідно до інформації, яка міститься на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень (https://reyestr.court.gov.ua/Review/119424993).
Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні цих позовних вимог слід відмовити, як передчасних.
Аналогічний правовий висновок викладено у рішенні Верховного Суду від 14.09.2020 у зразковій справі №560/2120/20, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 20.01.2021.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Право на захист це суб'єктивне право певної особи, тобто вид і міра її можливої (дозволеної) поведінки із захисту своїх прав. Воно випливає з конституційного положення: Права і свободи людини і громадянина захищаються судом (ст. 55 Конституції України).
Отже, кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання у сфері цивільних, господарських, публічно-правових відносин та за наявності неврегульованих питань.
Порушення права означає необґрунтовану заборону на його реалізацію або встановлення перешкод у його реалізації, або значне обмеження можливостей його реалізації тощо.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Із системного аналізу вказаних норм випливає, що суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин, а не можливість їх порушення у майбутньому.
При цьому, належним відповідачем у даній справі, з якого слід стягнути виплату заборгованості за пенсією чоловіка ОСОБА_2 у сумі 154 756,34 ґрн. буде саме Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, оскільки саме цей відповідач провів перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.11.2021 року у справі №160/19085/21.
Таким чином заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення шляхом визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті неотриманих сум пенсій, що підлягала виплаті ОСОБА_2 після здійсненого йому перерахунку пенсії на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.11.2021 року у справі №160/19085/21, і залишилася недоодержаною у зв'язку з його смертю та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоодержану її померлим чоловіком ОСОБА_2 пенсію, нараховану на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.11.2021 року у справі №160/19085/21.
Враховуючи викладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.
Згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Суд зазначає, що принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.
Як зазначено в п. 4.1 Рішення Конституційного суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004 суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Беручи до уваги викладене, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Згідно з положеннями частини першої статті 139 КАС при задоволені позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.
Частиною 8 статті 139 КАС України визначено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Таким чином, судовий збір у розмірі 2127,40 грн підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відповідача-2: Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправним та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті неотриманих сум пенсій, що підлягала виплаті ОСОБА_2 після здійсненого йому перерахунку пенсії на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.11.2021 року у справі №160/19085/21, і залишилася недоодержаною у зв'язку з його смертю.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоодержану її померлим чоловіком ОСОБА_2 пенсію, нараховану на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.11.2021 року у справі №160/19085/21.
В задоволенні решті позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) документально підтверджені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 2127,40 грн. (дві тисячі сто двадцять сім гривень 40 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С. В. Прудник