09 травня 2025 рокуСправа №160/4344/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши у м. Дніпрі заяву ОСОБА_1 про повернення судового збору у справі №160/4344/25,-
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2025 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено повністю.
07 травня 2025 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано заяву про повернення судового збору, яка надійшла від позивача в підсистемі «Електронний Суд». Позивач зазначає, що рішенням суду відмовлено у розгляді позовної заяви і просить повернути судовий збір.
Дослідивши матеріали справи, при вирішенні вказаної заяви суд виходить з наступного.
Порядок розподілу судових витрат врегульовано ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч. 2 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VІ (далі - Закон №3674-VI).
Відповідно до ч.1 ст. 7 Закону №3674-VI, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі:
1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом;
2) повернення заяви або скарги;
3) відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі;
4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням);
5) закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Тобто, вказаною статтею встановлено вичерпний перелік умов повернення судового збору ухвалою суду.
Суд констатує, що відмова у задоволенні позовних вимог не є підставою для повернення судового збору, а також для розподілу судових витрат.
Враховуючи вищевикладене, в задоволенні заяви позивача про повернення судового збору належить відмовити.
Керуючись ст. ст. 132, 139, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про повернення судового збору у справі №160/4344/25 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та не може бути оскаржена.
Суддя Н.В. Боженко