17 квітня 2025 року Справа № 160/6883/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого суддіЦарікової О.В.
за участі секретаря судового засіданняОсуховської Ж.С.
за участі:
представника позивача: представника відповідача: Погребняк Г.О. Пашко Є.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу №160/6883/25 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рента-Прим» (49083, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Собінова,1; ЄДРПОУ 37213176) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а; ЄДРПОУ 44118658) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення в частині,
04.03.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Рента-Прим» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0705822302 від 14.11.2024 року, винесене Головним управління ДПС у Дніпропетровській області.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що наведені в акті перевірки висновки є безпідставними та не ґрунтуються на нормах податкового законодавства, а відтак не можуть бути підставою для донарахування позивачу податкових зобов'язань та застосування штрафних санкцій, в зв'язку з чим, оскаржене податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню. Позивач зазначає, що компанії «Науег & Воесkег оНG (Німеччина), HOSOKAWA ALPINE (Німеччина), ABS Robotic Оtomasyon Sistemleri LTD Sti. (Туреччина) та UAB «FERATRANSA» (Литва), з якими позивач мав господарські відносини в повній мірі відповідають положенням Угод між Урядом України та Урядами Федеративної Республіки Німеччини, Туреччини та Литовської Республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і капітал та положенням п. 103.4-103.6 ст. 103 Податкового кодексу України.
Позивачем зазначено, що при виплаті доходу резидентам Німеччини, Товариством з обмеженою відповідальністю «Рента-Прим» правомірно було застосовано пільгову ставку податку, надано представникам контролюючого органу довідку від 05.09.2024 з нотаріально засвідченим перекладом, видану податково-фінансовим управлінням Німеччини, яка підтверджує, що Haver & Boecker оHG у період отримання доходу є резидентом ФРН. Також ТОВ «РЕНТА-ПРИМ» надано представникам контролюючого органу довідку про податкове резидентство від 28.08.2024 №103/115/60358K04 з офіційним перекладом на українську мову, видану податковим управлінням міста Аугсбург, яка підтверджує, що HOSOKAWA ALPINE (XOCOKABA Альпіне) Акціонерне товариство, податковий номер 103/115/60358 є резидентом Німеччини у період 2017-2024 рр. Дані довідки надавалися податковому органу в оригіналі для огляду. В довідках відображено всю необхідну інформацію, яка підтверджує наявність податкового статусу Haver & Boecker оHG та HOSOKAWA ALPINE як податкових резидентів Федеративної Республіки Німеччини на момент виплати доходів. Позивач наголошує, шо на момент виплати доходу німецьким компаніям мав всі підстави для застосування положень Конвенції, мав оригінали довідок податкового резидентства компаній з офіційним перекладом на українську мову відповідно до положень ПКУ, та під час проходження перевірки отримав повторно довідки від своїх контрагентів, у зв'язку з втратою оригіналів довідки від 2020-2022 рр., копії яких також надавалися контролюючому органу. Позивач вважає безпідставними твердження податкового органу щодо ненадання оригіналів довідок до перевірки, звертає увагу суду, що всі довідки надавалися контролюючому органу для огляду в оригіналі, а також надавалися засвідчені нотаріально копії з офіційним перекладом. Разом з тим, позивач вказує, що під час проведення перевірки контролюючим органом запитів до компетентного органу Федеративної Республіки Німеччина про підтвердження зазначеної у довідках інформації не зроблено, інформацію податкової інспекції міста Аугсбург та податково-фінансового управління Німеччини не перевірено. Тобто, не вжито заходів задля спростування або підтвердження даних, відображених у наданих підприємством довідках. Позивачем зазначено, що ТОВ «РЕНТА-ПРИМ» правомірно не утримано податок в розмірі 15 % з доходів при виплаті доходу німецьким компаніям Haver & Boecker оHG та HOSOKAWA ALPINE (XOCOKABA Альпіне) відповідно до Угоди між Україною і Федеративною Республікою Німеччини про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доход і майно, у зв'язку з чим відсутні підстави для донарахування цього податку контролюючим органом.
Позивач також вказав, що при виплаті доходів за послуги інжинірингу на користь компанії нерезидента ABS Robotic Otomasyon Sistemleri LTD Sti. (Туреччина) за контрактом №03032023 від 03.03.2023 застосовано пільги по оподаткуванню, які передбачені Конвенцією про уникнення подвійного оподаткування між Урядом України і Урядом Турецької Республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доход і майно. Товариством було надано податковому органу апостильовану довідку від 24.04.2023 року, видану Управлінням податкової інспекції Коджаелі про підтвердження податкового статусу нерезидента ABS Robotic Otomasyon Sistemleri LTD Sti. (Туреччина) у 2023 році з офіційним перекладом на українську мову. Також Товариством було додатково отримано у нерезидента та надано податковому органу копію довідки № 088003 від 03.10.2024 року про підтвердження статусу нерезидента ABS Robotic Otomasyon Sistemleri LTD Sti. (Туреччина) у 2023 році, видану управлінням податкової інспекції Коджаелі адміністрації податкового управління Міністерства Казначейства та фінансів Республіки Туреччини. Документ апостильовано, перекладено на українську мову та нотаріально засвідчено. Позивач зазначає, що податковим органом не було враховано дані довідки та безпідставно донараховано податок. Водночас, податковим органом не було зроблено запитів до компетентного органу Туреччини про підтвердження або спростування зазначеної у довідці інформації, інформацію управлінням податкової інспекції Коджаелі не перевірено. Тобто, не вжито заходів задля спростування або підтвердження даних, відображених у наданих підприємством довідках.
Крім того, позивач зазначає, що послуги з подачі приватних критих вагонів (залізничних платформ) для перевезення вантажів, що мали місце між позивачем та нерезидентом UAB «FERATRANSA» (Литва) не є роялті, а тому, з огляду на положення податкового законодавства, Конвенцій між Урядом України та Урядом Литовської Республіки, при здійсненні операцій між позивачем та UAB «FERATRANSA» (Литва), податок, передбачений п. п. 141.4.4 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України не повинен утримуватися. Товариством надано до перевірки свідоцтво податкового резидента Литви від 20.01.2021 б/н, яке видане Державною податковою інспекцією Міністерства фінансів Литовської Республіки та підтверджує, що UAB «FERATRANSA» в 2021 році є резидентом Литовської Республіки в межах розуміння Конвенції. Дане свідоцтво було враховано контролюючим органом, що підтверджується матеріалами перевірки. Водночас, податковим органом безпідставно застосовано до позивача статтю Конвенції «Роялті» та донараховано податок 10%. Податковий кодекс України не передбачає можливість оподаткування доходу резидентів Литви, з якими наявний договір про уникнення подвійного оподаткування. При цьому, позивач вказує, що саме поняття «роялті» передбачає платежі за користування або право на використання об'єктів інтелектуальної власності або об'єктів промислової власності - винаходи, корисні моделі, промислові зразки, тобто технічно складні об'єкти, процеси тощо. При цьому залізничний вагон не відповідає згаданим критеріям, оскільки є транспортним засобом та не охороняється авторським правом. Залізничний рухомий склад (вагони), що є предметом договору, укладеному між позивачем та UAB «FERATRANSA (Литва) не є інноваційним обладнанням, не охороняється авторським правом та не охоплюється поняттям промислове, комерційне або наукове обладнання у розумінні Конвенції.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.03.2025 відкрито провадження в адміністративній справі №160/6883/25 та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 25.03.2025. Останнє судове засідання у справі відбулось 17.04.2025.
19.03.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив (вх. №14143/25), в якому останній проти позовних вимог заперечив. Відзив обґрунтований тим, що висновки акта за наслідками перевірки є обґрунтованими, підстави для скасування оскарженого податкового повідомлення-рішення відсутні. Відповідач вказує, що довідки, надані Товариством, видані не на момент виплати доходу нерезиденту, а у 2024 році, що суперечить вимогам п. 103.2 ст. 103 ПК України, в якому зазначено: особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу (якщо відповідна умова передбачена міжнародним договором) і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України. Відповідач вказує у відзиві, що оригінал довідки від 28.08.2024 № 103/115/60358К04 до розгляду заперечення не надавався, зазначена довідка не відповідає вимогам ст. 103 ПК України та не відповідає формі довідки, яка затверджена Федеральним Міністерством фінансів Німеччини, оригінал довідки від 05.09.2024 по нерезиденту Haver&BoeckeroHG (Німеччина) до розгляду заперечення не надавався, оригінал довідки від 03.10.2024 №088003 до розгляду заперечення не надавався. Щодо доходу, отриманого UAB «FERATRANSA» (Литва), із джерелом походження з України, відповідач зазначає, що ст. 8 Конвенції не зазначено залізничного транспорту, тому слід розглядати норми ст. 12 «Роялті» Конвенції: 1. Роялті, які виникають в одній Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави, можуть оподатковуватись тільки у цій другій Державі. 2. Однак ці роялті можуть також оподатковуватися у Договірній Державі, в якій вони виникають, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо одержувач є фактичним власником роялті, то податок, що визначається таким чином, не може перевищувати 10 процентів загальної суми роялті. При оподаткуванні таких операцій загальний розмір ставки податку на доходи нерезидентів, визначений пп.141.4.2 п.141.4 ст.141 розділу ІІІ ПК України, обмежено розміром, встановленим п.2 статті 12 Конвенції. Довідка, надана в ході проведення документальної планової виїзної перевірки від 20.01.2021 б/н, врахована контролюючим органом.
24.03.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. № 5062/25), в якому представником позивача заперечувалися доводи, викладені представником відповідача у відзиві на позовну заяву.
28.03.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшла заява про уточнення (зменшення) позовних вимог в частині нарахування грошового зобов'язання у вигляді податку з доходів з джерелом походження з України на користь нерезидента - ТОВ «Мессе Дюссельдорф Москва», п. 2 позовних вимог викладено в наступній редакції: «визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Д» № 0705822302 від 14.11.2024 року в частині нарахованого грошового зобов'язання у розмірі 2681120,20 грн.» (вх. №16148/25).
02.04.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшли додаткові пояснення (вх. №17002/25), в яких представником відповідача доповнено позицію, викладену у відзиві на позовну заяву.
15.04.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшли додаткові пояснення (вх. №19443/25), в яких викладено детальний розрахунок оскарженого податкового повідомлення-рішення.
У судовому засіданні, призначеному на 17.04.2025, представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд адміністративний позов задовольнити повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні, призначеному на 17.04.2025, заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав їх безпідставності та необґрунтованості, просив суд у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд зазначає таке.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у зв'язку з включенням до плану-графіка проведення документальних планових перевірок суб'єктів господарювання за 2024 рік, на підставі наказу ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 24.07.2024 року №3138-п «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «РЕНТА-ПРИМ» було призначено та проведено з 26.08.2024 року по 04.10.2024 року документальну планову виїзну перевірку ТОВ «РЕНТА-ПРИМ» за період діяльності: з 01.01.2017 року - 30.06.2024 року з метою здійснення контролю за додержанням вимог податкового, валютного та іншого законодавства.
За результатами вказаної перевірки було складено акт про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «РЕНТА-ПРИМ» №2964/04-36-07-04/37213176 від 11.10.2024 року.
Висновками акту перевірки встановлено, зокрема, порушення: п.103.10 ст.103, п. 141.4.1, 141.4.2 п. 141.4 ст.141 ПК України, що призвело до заниження податку з доходів нерезидентів у загальній сумі 2476491 грн., в т.ч.: щодо ТОВ «Мессе Дюссельдорф Москва» (Російська Федерація) за IV квартал 2019 року на суму 26 592 грн, щодо Науег & Воесkег оНG (Німеччина) за IV квартал 2021 року на суму 54 293 грн., щодо ABS Robotic Оtomasyon Sistemleri LTD Sti. (Туреччина): на загальну суму 235 157 грн., в тому числі: за І півріччя 2023 року на суму 77 439 грн., за III квартал 2023 року на суму 36 042 грн., за IV квартал 2023 року на суму 121 676 грн.; щодо HOSOKAWA ALPINE (Німеччина) на загальну суму 2 069 287,00 грн., а саме: за три квартали 2020 року на суму 459 570 грн., за IV квартал 2020 року 236 691 грн., за І півріччя 2021 року 541 316 грн., за IV квартал 2021 року на суму 141 982 грн., за IV квартал 2022 року 179 645 грн, за І квартал 2023 року на суму 183 821 грн., за IV квартал 2023 року на суму 326 262 грн.; UAB «FERATRANSA» (Литва): на загальну суму 91 162 грн., а саме за І квартал 2021 року на суму 6 428 грн, за І півріччя 2021 року на суму 77 086 грн., за III квартал 2021 року 7 648 грн».
На підставі п. 86.7 ст. 86 ПК України Товариством з обмеженою відповідальністю «Рента-Прим» було подано заперечення на акт про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «РЕНТА-ПРИМ» № 2964/04-36-07-04/37213176 від 11.10.2024 року
26.11.2024 року позивачу надійшов Лист від ГУ ДПС в Дніпропетровській області від 12.11.2024 року № 75801/6/04-36-07-01 «Про результати розгляду заперечень», згідно з яким висновки, викладені в Акті про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «РЕНТА-ПРИМ» № 2964/04-36-07-04/37213176 від 11.10.2024 є правомірними та такими, що відповідають діючому законодавству.
На підставі акту перевірки № 2964/04-36-07-04/37213176 від 11.10.2024 року ГУ ДПС у Дніпропетровській області було винесено податкове повідомлення-рішення № 0705822302 від 14.11.2024 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «РЕНТА-ПРИМ» за платежем «Податок на прибуток іноземних юридичних осіб» на загальну суму у розмірі 2714360,25 грн. (два мільйона сімсот чотирнадцять тисяч триста шістдесят гривень 25 копійок), у тому числі 2476491 грн - за податковим зобов'язанням та 237869,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржив його в адміністративному порядку до ДПС України відповідно до вимог п. 56.2 ст. 56 Податкового Кодексу України.
Рішенням про результати розгляду скарги №2999/6/99-00-06-01-01-06 від 31.01.2025 року, винесеним Державною податковою службою України, вирішено залишити скаргу без задоволення, а податкове повідомлення рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області №0705822302 від 14.11.2024 року - без змін.
Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржив його до суду.
Таким чином, предметом позову у справі є позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення (форми «Д») № 0705822302 від 14.11.2024 року в частині нарахованого грошового зобов'язання у розмірі 2681120,25 грн.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України.
За змістом підпункту 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 ПК України (тут і надалі в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) під доходом з джерелом походження з України розуміється будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.
У відповідності до підпункту 134.1.3 пункту 134.1 статті 134 ПК України об'єктом оподаткування податком на прибуток є, зокрема, дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно з пунктом 141.4 статті 141 цього Кодексу, з джерелом походження з України.
Відповідальність за повноту утримання та своєчасність перерахування до бюджету податку, зазначеного, зокрема, у пункті 141.4 статті 141 цього Кодексу, покладається на платників податку, які здійснюють відповідні виплати (пункт 137.3 статті 137 ПК України).
Особливості оподаткування нерезидентів передбачені п. 141.4 ст. 141 ПК України.
Для цілей цього пункту під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, розуміються, зокрема, дивіденди, які сплачуються резидентом (пп. «б» пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ).
Згідно з пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними ст. 141 ПК України.
Відповідно до пп. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПК України в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, резидент, у тому числі фізична особа - підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб'єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа - підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.4-141.4.6 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України.
Особливості застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України врегульовано статтею 103 ПК України.
Зокрема, згідно з пунктами 103.2, 103.3 статті 103 Податкового кодексу України, визначено порядок застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидента із джерелом їх походження з України.
Відповідно до пункту 103.2 статті 103 Податкового кодексу України особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України. Застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами пункту 103.4 цієї статті.
В свою чергу, за визначенням, яке міститься в пункті 103.3 цієї статті ПК України бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу для цілей застосування пониженої ставки податку згідно з правилами міжнародного договору України до дивідендів, процентів, роялті, винагород тощо нерезидента, отриманих із джерелом їх походження з України, вважається особа, що має право на отримання таких доходів. При цьому бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу не може бути юридична або фізична особа, навіть якщо така особа має право на отримання доходу, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого доходу.
Згідно з пунктом 103.4 статті 103 Податкового кодексу України, підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України, а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.
Згідно з пунктом 103.5 статті 103 Податкового кодексу України, довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України.
Відповідно до п.103.6 ст.103 Податкового кодексу України, у разі потреби така довідка може бути затребувана у нерезидента особою, яка виплачує йому доходи, або контролюючим органом під час розгляду питання про повернення сум надміру сплачених грошових зобов'язань на іншу дату, що передує даті виплати доходів.
Підставою для прийняття спірного податкового-повідомлення рішення став висновок контролюючого органу про порушення позивачем пп.141.4.1, 141.4.2 п.141.4 статті 141 ПК України, в результаті чого, встановлено заниження податку на прибуток іноземних юридичних осіб при виплаті доходу джерелом походження з України на загальну суму 2714360,25 грн. (зі штрафними санкціями).
Судом встановлено, що такий висновок відповідача ґрунтується на тому, що ТОВ «РЕНТА ПРИМ» при виплаті доходів компаніям «Науег & Воесkег оНG (Німеччина), HOSOKAWA ALPINE (Німеччина), ABS Robotic Оtomasyon Sistemleri LTD Sti. (Туреччина) та UAB «FERATRANSA» (Литва) неправомірно застосовано пільги по оподаткуванню, які передбачені положеннями Конвенцій між Урядами ФРН, Литовської Республіки та Туреччини і Урядом України про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і на майно.
Щодо нарахування відповідачем грошових зобов'язань зі сплати податку на прибуток іноземних юридичних осіб та застосування штрафних (фінансових) санкцій у взаємовідносинах позивача з компаніями «Науег & Воесkег оНG (Німеччина), HOSOKAWA ALPINE (Німеччина), суд зазначає таке.
Перевіркою встановлено, що ТОВ «РЕНТА-ПРИМ» за Контрактом №1501-001 від 15.01.2020 отримано послуги з інжинірингу товару та нагляд за роботою товару, який поставлений даним Контрактом від нерезидента Haver & Boecker оHG (Німеччина).
На виконання умов Контракту нерезидентом надані послуги на суму 10000,00 євро згідно акту наданих послуг від 30.11.2021 № б/н по наладці обладнання, а саме: інжиніринг товару та нагляд за роботою товару. На розрахунковий рахунок нерезидента-контрагента позивачем здійснено оплату на суму 10000,00 євро (еквівалент -307 661,00 грн.) - платіжне доручення № 336 від 21.12.2021 року.
Доходи, що виплачувались ТОВ «РЕНТА-ПРИМ» на користь нерезидента Haver & Boecker oHG (Німеччина) у перевіряємому періоді, є доходами із джерелом їх походження з України в розумінні пп.141.4.1 п.141.1 ст.141 ПК України.
Водночас, позивачем податок з доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України у розмірі 15% на указану суму не задекларовано та до бюджету не сплачено, що пов'язано із отриманням від компанії «Науег & Воесkег оНG (Німеччина) довідки про підтвердження статусу податкового резидента країни (ФРН), з якою укладено міжнародний договір про уникнення подвійного оподаткування.
Відповідно до п. 3.2 ст. 3 Податкового кодексу України, якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.
Угода між Україною і Федеративною Республікою Німеччина про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доход і майно підписана - 03.07.1995, ратифікована Україною - 22.11.1995 і набула чинності для України - 04.10.1996.
Відповідно до ст. 21 Конвенції між Урядом України і Федеративною Республікою Німеччини про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доход і майно (дата підписання: 03.07.1995, дата ратифікації : 22.11.1995):
1. Види доходів резидента Договірної Держави, незалежно від джерела їх виникнення, про які не йде мова в попередніх статтях цієї Угоди, підлягають оподаткуванню тільки в цій Державі.
2. Положення пункту 1 не застосовуються до доходів інших, ніж доходи від нерухомого майна, визначеного в пункті 2 статті 6 цієї Конвенції, якщо одержувач таких доходів є резидентом однієї Договірної Держави, здійснює комерційну діяльність у другій Договірній Державі через розташоване в ній постійне представництво або надає в цій другій Державі незалежні особисті послуги через розташовану там постійну базу, і право або майно, у зв'язку з яким одержано доходи, дійсно пов'язані з таким постійним представництвом або постійною базою. У такому випадку застосовуються положення статті 7 або статті 14 цієї Конвенції, у залежності від обставин.
Позивач вказує, що під час проведення перевірки Товариство надало контролюючому органу довідку від 05.09.2024 року, видану податково-фінансовим управлінням Німеччини, яка підтверджує, що Haver & Boecker оHG у 2021 році є резидентом ФРН. Довідка належним чином легалізована та перекладена на українську мову.
У вищевказаній довідці підтверджено статус податкового резидента компанії "Haver & Boecker оHG (Німеччина) саме за 2021 рік - на момент виплати доходу, що відповідає вимогам ст. 103 Податкового кодексу України.
Суд звертає увагу на те, що відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що на дату виплати доходів у 2021 році компанія Haver & Boecker оHG (Німеччина) не була резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України та не була бенефіціарним власником отриманих доходів.
З огляду на вищезазначене, суд погоджується з доводами позивача про те, що контролюючий орган запитів до компетентного органу Федеративної республіки Німеччина про підтвердження зазначеної у свідоцтві інформації не зроблено, інформацію податково-фінансовим управлінням Німеччини не перевірено. Тобто, не вжито заходів задля спростування або підтвердження даних, відображених у наданому підприємством свідоцтві, позивачем правомірно не утримано податок в розмірі 15% з доходів, у зв'язку з чим відповідно відсутні підстави для донарахування такого податку.
Перевіркою також було встановлено ТОВ «РЕНТА-ПРИМ» за Контрактами № М1-250767-01 від 11.07.2018 та №М-2030591-01 від 22.03.2021 отримано послуги з інжинірингу, шефмонтажу, механічної пусконаладки товару від нерезидента HOSOKAWA ALPINE (Німеччина).
На виконання умов Контракту № М1-250767-01 нерезидентом надані послуги на суму 120 000,00 євро згідно акту наданих послуг №1 від 16.07.2020 р. На розрахунковий рахунок нерезидента-контрагента здійснено оплату на суму 80 000,00 євро (еквівалент - 2 604 232,00 грн.) - платіжне доручення №175 від 20.08.2020, оплату на суму 40 000,00 євро (еквівалент - 1 341 248,00 грн.) - платіжне доручення №197 від 22.10.2020.
Ha виконання умов Контракту №М1-250767-01 нерезидентом надані послуги на суму 217 925,00 євро згідно акту наданих послуг №б/н від 22.04.2022. На розрахунковий рахунок нерезидента-контрагента здійснено оплату на суму на суму 65 377,50 євро (еквівалент - 2 210 432,88 грн.) - платіжне доручення №240 від 23.04.2021, оплату на суму 26 151,00 Євpo (еквівалент - 857 025,80 грн.) - платіжне доручення №269 від 17.06.2021, оплату на суму 26 151 євро (еквівалент - 804 564,28 грн.) - платіжне доручення №334 від 21.12.2021, оплату на суму 26 151,00 євро (еквівалент- 101 798,82 грн.) - платіжне доручення №375 від 15.12.2022, оплату на суму 26 151,00 євро (еквівалент - 1 041 654 ,48 грн.) - платіжне доручення №376 від 02.02.2023, оплату на суму 47 943,50 євро (еквівалент - 1 848 816,43 грн.) - платіжне доручення №406 від 30.10.2023 р..
Судом встановлено, що доходи, які виплачувалися ТОВ «РЕНТА-ПРИМ» на користь нерезидента HOSOKAWA ALPINE (Німеччина) у перевіряємому періоді, є доходами із джерелом їх походження з України в розумінні пп.141.4.1 п.141.1 ст.141 ПК України.
Позивач вважає, що під час виплати у 2020-2023 роках доходів на користь нерезидента компанії HOSOKAWA ALPINE (Німеччина) правомірно застосував положення Угоди між Україною і Федеративною Республікою Німеччина про уникнення подвійного оподаткування.
Судом встановлено, що під час проведення перевірки позивач надав контролюючому органу копії Довідки, виданої 11.08.2020 р. податковим управлінням міста Аугсбург, яка підтверджує, що HOSOKAWA ALPINE (XOCOKABA Альпіне) Акціонерне товариство, податковий номер 103/115/60358 є податковим резидентом Німеччини та Довідки, виданої 02.03.2022 року. Податковим управлінням міста Аугсбург, яка підтверджує, що HOSOKAWA ALPINE (XOCOKABA Альпіне) Акціонерне товариство, податковий номер 103/115/60358 є податковим резидентом Німеччини відповідно до умов Угоди про уникнення подвійного оподаткування, укладеної між ФРН та Україною, з офіційним перекладом на українську мову. Позивачем неодноразово зазначалося, що Товариство не мало можливості надати посадовим особам відповідача вищевказані довідки (сертифікати), видані в 2020-2022 рр. в оригіналі по причині їх втрати при переїзді в інше офісне приміщення та перевезення документів на початку повномасштабного вторгнення в лютому-березні 2022 року. Водночас Товариство звернулося до компанії-нерезидента з проханням повторно надати довідки (сертифікати) на підтвердження статусу податкового резидента.
Так, матеріалами справи підтверджується, що позивачем надано податковому органу під час проходження перевірки Довідку про податкове резидентство від 28.08.2024 року №103/115/60358K04, видану податковим управлінням міста Аугсбург, яка підтверджує, що HOSOKAWA ALPINE (XOCOKABA Альпіне) Акціонерне товариство, податковий номер 103/115/60358 є резидентом Німеччини у період 2017-2024 рр. відповідно до умов Угоди про уникнення подвійного оподаткування, укладеної між Німеччиною та Україною. Документ апостильовано, перекладено на українську мову та переклад нотаріально засвідчено.
В матеріалах справи містяться копії довідок від 11.08.2020 року, від 02.03.2022 року та від 28.08.2024 року.
Доводи, податкового органу про те, що довідки від 11.08.2020 року, від 02.03.2022 року нелегалізовані відповідно до законодавства України та не підтверджують податкову резидентність HOSOKAWA ALPINE (XOCOKABA Альпіне) у розумінні Конвенції про уникнення подвійного оподаткування є безпідставними.
Такі твердження відповідача суперечать Угоді, що укладена між Україною і Федеративною Республікою Німеччина про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доход і майно та домовленостям, досягнутим між Міністерством фінансів України та Міністерством фінансів Федеративної Республіки Німеччина (Протокол зустрічі від 12.03.98), відповідно до яких для резидентів ФРН встановлений особливий порядок надання довідок про підтвердження податкового резидентства. Згідно з цим порядком зазначена довідка видається податковими інспекціями федеральних земель та надається в оригіналі на офіційному бланку місцевого податкового органу ФРН і не потребує легалізації або засвідчення апостилем.
Суд не погоджується з позицією відповідача, що довідка від 28.08.2024 №103/115/60358К04 видана за 2017-2024 роки, а не за кожний податковий період (рік) окремо, що суперечить зазначеним нормам законодавства.
Законодавством України не встановлені змістовні критерії до документів, що підтверджують статус податкового резидента в іноземній державі. Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 14.09.2021 у справі № 820/11305/15 довідка про статус податкового резидента повинна бути видана за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, належним чином легалізована, перекладена та має містити відомості, що підтверджують статус податкового резидента та те, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір.
Суд звертає увагу, що у вищевказаній довідці від 28.08.2024 №103/115/60358К04 підтверджено статус податкового резидента компанії "HOSOKAWA ALPINE» Німеччина 2017-2014 рр - в тому числі на момент виплати доходу, легалізована та офіційно перекладена на українську мову, що відповідає вимогам ст. 103 Податкового кодексу України. Водночас, відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що на дату виплати доходів у 2021 році компанія "HOSOKAWA ALPINE» (Німеччина) не була резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України та не була бенефіціарним власником отриманих доходів.
З огляду на викладене, враховуючи, серед іншого, наявність довідок про підтвердження бенефіціарним отримувачем доходу податкового резидентства Німеччини, позивачем правомірно не утримано податок в розмірі 15% з доходів, у зв'язку з чим відповідно відсутні підстави для донарахування такого податку.
Щодо правомірності нарахування відповідачем грошових зобов'язань зі сплати податку на прибуток іноземних юридичних осіб та застосування штрафних (фінансових) санкцій у взаємовідносинах позивача з нерезидентом «ABS Robotic Otomasyon Sistemleri LTD Sti. (Туреччина) суд зазначає таке.
Як встановлено відповідачем в акті перевірки, ТОВ «РЕНТА ПРИМ» за Контрактом № 03032023 від 03.03.2023 отримано послуги від нерезидента ABS Robotic Otomasyon Sistemleri LTD Sti. (Туреччина) щодо сервісного обслуговування пакувального обладнання.
На виконання умов Контракту нерезидентом надані послуги на суму 12 000,00 дол. США згідно акту наданих послуг Моб/н від 08.05.2023, на суму 5 585,00 дол. США згідно акту наданих послуг № б/н від 31.07.2023, на суму 18 700,00 дол. США згідно акту наданих послуг № б/н від 19.01.2024 року.
На розрахунковий рахунок нерезидента-контрагента ТОВ «РЕНТА-ПРИМ» було здійснено оплату на суму 12 000,00 дол. США (еквівалент - 438 823,20 грн.) - платіжне доручення N о391 від 11.05.2023, оплату на суму 5 585,00 дол. США (еквівалент - 204 235,63 грн.) - платіжне доручення № 399 від 04.08.2023, оплату на суму 18 700,00 дол. США (еквівалент - 689 498,92) - платіжне доручення No414 від 12.12.2023 року.
Доходи, що виплачувались ТОВ "РЕНТА-ПРИМ" на користь нерезидента у перевіряємому періоді, є доходами із джерелом їх походження з України в розумінні пп.14.1.54 п. 14.1 ст.14 ПК України.
Відповідно до пп.141.4.1 п.141.1 ст.141 ПКУ доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей цього пункту такими доходами є:
к) інші доходи від провадження нерезидентом господарської діяльності на території України, крім доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту (постійному представництву іншого нерезидента) від такого нерезидента, у тому числі вартості послуг із міжнародного зв'язку чи міжнародного інформаційного забезпечення, а також крім субсидій для повернення частини кваліфікованих витрат, передбачених Законом України "Про державну підтримку кінематографії в Україні".
Відповідно до ст. 21 Конвенції між Урядом України і Урядом Турецької Республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доход і майно (дата набрання чинності 29.04.1998 р.):
1. Види доходів резидента Договірної Держави, незалежно від джерела їх виникнення, про які не йде мова у попередніх статтях цієї Угоди, підлягають оподаткуванню тільки в цій Державі.
2. Положення пункту 1 не застосовуються до доходів інших ніж доходи від нерухомого майна, визначеного в пункті 2 статті 6, якщо одержувач таких доходів є резидентом однієї Договірної Держави, здійснює комерційну діяльність у другій Договірній Державі через розташоване в ній постійне представництво, або надає в цій другій Договірній Державі незалежні особисті послуги з розташованої в ній постійної бази, і право або майно, у зв'язку з яким одержано доход, дійсно пов'язані з таким постійним представництвом або постійною базою. У такому випадку залежно від обставин застосовуються положення статті 7 або статті 14.
Позивач зазначає, що під час виплати доходів на користь нерезидента - компанії ABS Robotic Otomasyon Sistemleri LTD Sti. (Туреччина) в 2023 році правомірно застосував положення Конвенції між Урядом України і Урядом Турецької Республіки про уникнення подвійного оподаткування та був звільнений від сплати податку.
З метою підтвердження наявності підстав для звільнення від нарахування податку на доходи нерезидентів при виплаті доходу резиденту Туреччини, Товариством було надано податковому органу довідки про статус податкового резидента Туреччини компанії ABS Robotic Otomasyon Sistemleri LTD Sti., що відповідає вимогам ст. 103 ПК України, а тому у були підприємства відсутні підстави для нарахування податку.
Суд не погоджується з позицією відповідача як на підставу донарахування податку, що довідка видана не на момент виплати доходу нерезиденту (2023 рік), форма довідки не відповідає вимогам ст. 103 ПК України та оригінал довідки не надавався до заперечень, з огляду на наступне.
В матеріалах справи містяться копія довідки від 24.04.2023 року, виданої Управлінням податкової інспекції Коджаелі про підтвердження податкового статусу нерезидента ABS Robotic Otomasyon Sistemleri LTD Sti. (Туреччина) у 2023 році та копія довідки № 088003 від 03.10.2024 року про підтвердження статусу нерезидента ABS Robotic Otomasyon Sistemleri LTD Sti. (Туреччина) у 2023 році, видану управлінням податкової інспекції Коджаелі адміністрації податкового управління Міністерства Казначейства та фінансів Республіки Туреччини. Документи апостильовано, перекладено на українську мову та нотаріально засвідчено. Також дані довідки надавалися контролюючому органу під час проведення перевірки та оскарження податкового повідомлення рішення в адміністративному порядку, що підтверджується матеріалами справи.
Під час дослідження доказів судом встановлено відповідність копій вказаних Довідок податкового резидентства компанії ABS Robotic Otomasyon Sistemleri LTD Sti. (Туреччина) оригіналам, які наявні у позивача.
Водночас, суд відзначає, що податковим органом не було зроблено запитів до компетентного органу Туреччини про підтвердження або спростування зазначеної у довідках інформації, інформацію управлінням податкової інспекції Коджаелі не перевірено. Тобто, не вжито заходів задля спростування або підтвердження даних, відображених у наданих підприємством довідках.
Враховуючи, серед іншого, наявність довідок про підтвердження бенефіціарним отримувачем доходу податкового резидентства Туреччини, суд погоджується, що позивачем правомірно не утримано податок в розмірі 15% з доходів, виплачених ABS Robotic Otomasyon Sistemleri LTD Sti. (Туреччина) , у зв'язку з чим відповідно відсутні підстави для донарахування такого податку.
Досліджуючи правомірність нарахування відповідачем грошових зобов'язань зі сплати податку на прибуток іноземних юридичних осіб та застосування штрафних (фінансових) санкцій у взаємовідносинах позивача з нерезидентом UAB «FERATRANSA» (Литва), суд зазначає таке.
Згідно акта перевірки, ТОВ «РЕНТА-ПРИМ» (в якості Замовника) мало взаємовідносини із нерезидентом UAB «FERATRANSA» (Литва) (як Виконавець) за Договором № FT-20210115 від 15.01.2021 року, а саме: нерезидентом було отримано послуги з подачі приватних критих вагонів для перевезення заявлених Замовником вантажів від нерезидента.
На виконання умов Договору нерезидентом надані послуги згідно експортних накладних та актів виконаних робіт.
На розрахунковий рахунок нерезидента-контрагента здійснено оплату на суму 2070 дол. США (еквівалент - 57 854.84 грн.) - платіжне доручення №222 від 25.02.2021 року, оплату на суму 20 70 дол. США (еквівалент - 57 737,06 грн.) - платіжне доручення №232 від 08.04.2021, оплату на суму 2982 дол. США (еквівалент - 83 426,82 грн.) - платіжне доручення №234 від 09.04.2021, оплату на суму 5 052 дол. США (еквівалент - 13 8760,35 грн.) - платіжне доручення №255 від 21.05.2021 року, оплату на суму 5052 дол. США (еквівалент - 139 051,35 грн.) - платіжне доручення №258 від 28.05.2021, оплату на суму 5052 дол. США (еквівалент - 136 382,28 грн.) - платіжне доручення №266 від 15.06.2021 року, оплату на суму 5052 дол. США (еквівалент - 138 406,61 грн.) - платіжне доручення №274 від 29.06.2021 року, оплату на суму 2526 дол. США (еквівалент - 63 832,74 грн.) - платіжне доручення №277 від 07.07.2021 р. (Вищезазначені обставини сторонами не заперечуються).
Так, на виконання абз.2 п.103.2 ПКУ позивачем надано наступні довідки:
- свідоцтво податкового резидента Литви від 20.01.2021 б/н, яке видане Державною податковою інспекцією Міністерства фінансів Литовської Республіки та підтверджує, що UAB «FERATRANSA» в 2021 році є резидентом Литовської Республіки в межах розуміння Конвенції про уникнення подвійного оподаткування, укладеної між Литовською Республікою та Україною, підписаний та скріплений гербовою печаткою головним спеціалістом відділу оброблення даних Департаменту податкових зобов'язань Вільмою Баліонієне;
- свідоцтво податкового резидента Литви від 2024 р. б/н, яке видане Державною податковою інспекцією Міністерства фінансів Литовської Республіки та підтверджує, що UAB «FERATRANSA» в 2021 році є резидентом Литовської Республіки в межах розуміння Конвенції про уникнення подвійного оподаткування, укладеної між Литовською Республікою та Україною, підписаний та скріплений гербовою печаткою головним спеціалістом відділу оброблення даних Департаменту податкових зобов'язань Вільмою Баліонієне. Переклад на українську мову нотаріально засвідчений нотаріусом.
Отже, чинним на час спірних правовідносин законодавством у сфері оподаткування передбачено право на звільнення від оподаткування доходів з джерелом їх походження з України (застосування зменшеної ставки податку) у разі виплати доходу нерезиденту, який є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України. При цьому, підставою для такого звільнення (застосування зменшеної ставки податку) є надання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених статтею 103 ПК України, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України, а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.
Суд зазначає, що податковий орган в акті перевірки та під час судового розгляду не заперечував проти легітимності наданої позивачем довідки від 20.01.2021, яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародни догоів України, та врахував таку довідку.
Так, згідно із частиною 1 статті 7 Конвенції між Урядом України і Урядом Литовської Республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на дохід і майно, яка набрала чинності для України 25.12.1997, прибуток підприємства Договірної Держави оподатковується тільки у цій Державі, якщо тільки це підприємство не здійснює комерційної діяльності в другій Договірній Державі через розташоване в ній постійне представництво. Якщо підприємство здійснює комерційну діяльність, як зазначено вище, прибуток підприємства може оподатковуватися в другій Державі, але тільки в тій частині, яка стосується цього постійного представництва.
Податками на доход і на майно вважаються всі податки, що справляються від загальної суми доходу та від загальної суми майна або з окремих їх елементів, включаючи податки на доходи від відчужування рухомого або нерухомого майна і податки, що справляються з доходів від приросту вартості майна (п. 2 ст. 2 Конвенції).
Конвенція поширюється на такі податки в Україні зокрема: податок на прибуток підприємств та прибутковий податок з громадян.
Проте, податковий орган, приймаючи оскаржене повідомлення-рішення вважав, що операції між позивачем та нерезидентом UAB «FERATRANSA» (Литва) вважаються «лізинговою/орендною платою», а дохід отриманий компанією UAB «FERATRANSA» (Литва) від оренди вагонів та наданнях послуг перевезення є доходом від надання права на користуванням обладнанням (в тому числі транспортними засобами) та має оподатковуватися у відповідності до статті 12 Конвенцій між Урядом України і Урядами Литовської як роялті зі ставкою 10 відсотків.
Відповідач як на підставу свого висновку зазначає, що в ст. 8 Конвенції про уникнення подвійного оподаткування не зазначено залізничного транспорту, тому слід розглядати норми ст. 12 «Роялті» Конвенції.
Суд зазначає, що відповідно до положень підпункту 14.1.225 Податкового кодексу України, роялті це будь-який платіж, в тому числі платіж, що сплачується користувачем об'єктів авторського права і (або) суміжних прав на користь організацій колективного управління, відповідно до Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав», отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання об'єкта права інтелектуальної власності, а саме: на будь-які літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп'ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, передачі (програми) організацій мовлення, інші аудіовізуальні твори, будь-які права, які охороняються патентом, будь-які зареєстровані торговельні марки (знаки на товари і послуги), права інтелектуальної власності на дизайн, секретне креслення, модель, формулу, процес, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).
Згідно із положенням підпункту 1.3 статті 12 Конвенцій, між Урядом України і Урядом Литовської Республіки, роялті, які виникають в одній Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави, можуть оподатковуватись тільки у цій другій Державі.
Однак ці роялті можуть також оподатковуватись у Договірній Державі, в якій вони виникають, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо одержувач є фактичним власником роялті, то податок, що визначається таким чином, не може перевищувати 10 процентів загальної суми роялті.
Термін роялті при використанні в цій статті означає платежі будь-якого виду, що одержуються як відшкодування за користування або за надання права користування будь-яким авторським правом на літературні твори, твори мистецтва або науки (включаючи кінематографічні фільми, будь-які фільми або плівки для радіомовлення чи телебачення), будь-які патенти, торгові марки, дизайн або модель, план, таємну формулу або процес, або за користування, або за надання права користування промисловим, комерційним або науковим обладнанням, або за інформацію, що стосується промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).
Суд зазначає, що в контексті наведених норм Податкового кодексу України та зазначених міжнародних договорів вбачається, що мова йде про використання винятково інноваційного обладнання, пов'язаного з авторським правом, а не користування будь-яким обладнанням.
Отже, обов'язковою умовою права користування має, зокрема, бути промислове, комерційне або наукове обладнання.
Конвенція не містить визначення терміну «промислове, комерційне або наукове обладнання», однак пунктом 2 статті 3 Конвенції визначено, що при її застосуванні Договірною Державою будь-який термін, не визначений у Конвенції, має те значення, яке надається йому законодавством цієї Держави щодо податків, на які поширюється ця Конвенція, якщо з контексту не випливає інше.
До того ж, відповідач не зазначає про те, що орендовані позивачем вагони є новим, інноваційним обладнанням, яке захищено авторським правом, тощо.
Як було встановлено в межах перевірки та не заперечується сторонами, між позивачем та UAB «FERATRANSA було укладено Договір №FT-20210115 від 15.01.2021 року, а саме нерезидентом було отримано послуги з подачі приватних критих вагонів для перевезення заявлених замовником вантажів від нерезидента.
Відповідно до п.3.1.1 Договору виконавець зобов'язаний організувати своєчасну подачу під завантаження на узгоджені станції технічно справні для перевезення заявленого вантажу Замовника вагони, в кількості і строки, узгоджені Сторонами.
Відповідно до Закону України «Про залізничний транспорт», транспортні засоби - залізничний рухомий склад (вагони всіх видів, локомотиви, моторейковий транспорт) і контейнери.
Водночас, відповідно до Закону України «Про транспорт» до складу залізничного транспорту входять підприємства залізничного транспорту, що здійснюють перевезення пасажирів, вантажів, багажу, пошти, рухомий склад залізничного транспорту, залізничні шляхи сполучення, а також промислові, будівельні, торговельні та постачальницькі підприємства, навчальні заклади, технічні школи, дитячі дошкільні заклади, заклади охорони здоров'я, фізичної культури та спорту, культури, науково-дослідні, проектно-конструкторські організації, підприємства промислового залізничного транспорту та інші підприємства, установи та організації незалежно від форм власності, що забезпечують його діяльність і розвиток.
За наведеного, можна дійти висновку, що залізничний рухомий склад у розумінні законодавства України є транспортним засобом.
Крім того, національне законодавство не містить поняття «промислова власність».
Відповідно до Паризької конвенції про охорону промислової власності від 20 березня 1983 року, об'єктами охорони промислової власності є патенти на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, товарні знаки, знаки обслуговування, фірмові найменування та вказівки про походження чи найменування місця походження, а також припинення недобросовісної конкуренції.
Отже, Паризька конвенція відносить до об'єктів промислової власності патенти на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, які можуть бути використані як патентовласниками (ліцензіарами), так і іншими особами тільки шляхом передачі їх третім особам в користування або право користування об'єктами промислової власності на підставі ліцензійних договорів, а не договорів оренди, за що користувач (ліцензіат) виплачує правовласнику платежі у формі роялті.
Основним правом, заради якого, власне, й укладається ліцензійний договір, є право на винагороду та інші виплати за використання предмета ліцензії.
При цьому, саме поняття «роялті» передбачає платежі за користування або право на використання об'єктів інтелектуальної власності або об'єктів промислової власності - винаходи, корисні моделі, промислові зразки, тощо. При цьому, залізничний вагон не відповідає вищевказаним критеріям, оскільки є самохідним транспортним засобом та не охороняється авторським правом.
Таким чином, плата за користування обладнанням буде розглядатися як роялті тільки у випадку, якщо таке обладнання відповідає ознакам об'єктів промислової власності та має конструктивно-відокремлені частини, нові технічні рішення, на використання якого передаються авторські права на підставі ліцензійних угод.
Водночас, залізничний рухомий склад (вагони), що є предметом договору, укладеного між позивачем та UAB «FERATRANSA (Литва) не є інноваційним обладнанням, не охороняється авторським правом та не охоплюється поняттям промислове, комерційне або наукове обладнання у розмінні Конвенції.
В матеріалах податкової перевірки, а також в матеріалах судової справи містяться докази, в т.ч. відповідь на адвокатський запит, надана компанією UAB «FERATRANSA (Литва), які підтверджують, що криті вагони, надані позивачу за Договором є типовими моделями вагонів-платформ, які є серійною продукцією, не є інноваційним новим обладнанням, пов'язаним з авторським правом, не є передовими та такими, що вироблені за проектами, які містять ноу-хау. Договір, укладений між позивачем та нерезидентом не містить жодних істотних умов ліцензійних договорів та не відносяться до договорів у сфері інтелектуальної власності, на підставі яких можуть нараховуватися та сплачуватися роялті.
Висновок відповідача про оподаткування виплачених позивачем доходів за договором з нерезидентом за ставкою 10 відсотків не відповідає нормі частини першої статті 7 Угоди між Урядом України і Урядом Литовської республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доход і майно.
У підпункті 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 ПК України, закріплено принцип презумпції правомірності рішень платника податку.
Суд звертає увагу, що належне застосування вищенаведеного принципу забезпечує реалізацію однієї зі складових верховенства права - правової визначеності. Саме можливість платника податків чітко розуміти та передбачати правові наслідки вчинюваних дій має фундаментальне значення для правильності його застосування.
Зважаючи на викладене, податковий орган дійшов помилкового висновку, що доходи виплачені на користь нерезидента UAB «FERATRANSA (Литва) повинні оподатковуватися з урахуванням граничної межі податку, що встановлена у статті 12 «Роялті» Конвенції і складати 10 відсотків від суми таких доходів та сплачується за рахунок таких доходів.
Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.
Згідно практики Європейського Суду з прав людини, яка сформувалась з питань імперативності правила про прийняття рішення на користь платників податків, встановлено, що у разі існування неоднозначності у тлумаченні прав та/чи обов'язків платника податків слід віддавати перевагу найбільш сприятливому тлумаченню національного законодавства та приймати рішення на користь платника податків (справи «Серков проти України» (заява №39766/05), «Щокін проти України» (заяви №23759/03 та №37943/06).
За таких підстав, дослідивши матеріали справи, з урахуванням приписів податкового законодавства України, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення (форми «Д») № 0705822302 від 14.11.2024 року щодо сплати податкового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб та штрафних (фінансових) санкцій в частині суми у розмірі 2681120,20 грн. є протиправним та підлягає скасуванню судом.
За приписами пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до положень статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, разом із тим, якщо суб'єкт владних повноважень надасть докази правомірності свого рішення, то обов'язок спростувати такі докази покладається на позивача, що кореспондується із принципом змагальності сторін, закріпленому у ст. 3 КАС України.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення адміністративного позову в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» визначено, що у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року становить 3028,00 грн.
Розміри ставок судового збору визначені у ст.4 Закону України «Про судовий збір».
Згідно із приписами ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Так, позивачем подано до суду адміністративний позов через систему «Електронний суд».
Тобто при зверненні до суду підлягав сплаті судовий збір у розмірі 24224,00 грн.
До матеріалів справи долучено платіжну інструкцію №6614 від 04.03.2025 про сплату судового збору у розмірі 30280,00 грн.
Таким чином позивачем надмірно сплачено судовий збір у розмірі 6056,00 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.
Таким чином, суд доходить висновку про стягнення з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 24224,00 грн.
Також суд доходить висновку, що переплачений судовий збір у розмірі 6056,00 грн. підлягає поверненню позивачу.
Керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 9, 72-77, 90, 132, 134, 139, 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Рента-Прим» (49083, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Собінова,1; ЄДРПОУ 37213176) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а; ЄДРПОУ 44118658) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення в частині задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 0705822302 від 14.11.2024 (форми "Д") в частині суми нарахованого грошового зобов'язання у розмірі 2681120, 25 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а; ЄДРПОУ 44118658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рента-Прим» (49083, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Собінова,1; ЄДРПОУ 37213176) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 24224 (двадцять чотири тисячі двісті двадцять чотири) гривні 00 копійок.
Повернути з Державного бюджету України Товариству з обмеженою відповідальністю «Рента-Прим» (49083, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Собінова,1; ЄДРПОУ 37213176) зайво сплачену суду судового збору у розмірі 6056 (шість тисяч п'ятдесят шість) гривень 00 копійок), сплачений згідно з платіжною інструкцією від 04.03.2025 № 6614.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 28 квітня 2025 року.
Суддя О.В. Царікова