24 квітня 2025 рокуСправа №160/3001/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луніної О.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
31.01.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під?їзд, 2 поверх, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344), в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 20.01.2025 року №046150016881 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 ;
- зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020 у справі № 1-5/2018 (764/15) з 16.12.2024 року та здійснити нарахування та виплату призначеної пенсії;
В обґрунтування позовної заяви зазначено, що позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до п. «з» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №046150016881 від 20.01.2025 у призначенні пенсії за віком позивачу відмовлено, у зв'язку з недосягненням пенсійного віку. Позивач зазначила, що має достатній страховий та пільговий стаж, а також необхідний вік для призначення пенсії на пільгових умовах (50 років), а тому рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області вважає протиправним та таким, що порушує її конституційні права на належний соціальний захист.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.02.2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії залишено без руху із наданням часу на усунення недоліків.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.02.2025 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.
10.03.2025 року до суду через систему «Електронний суд» надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому відповідач не визнає позовні вимоги та вважає їх безпідставними з огляду на таке. Відповідач зазначив, що згідно з пунктом 8 частини 2 статті 114 Закону №1058-ІV на пільгових умовах пенсія за віком призначається водіям міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятим у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу: для чоловіків - не менше 30 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців; для жінок - не менше 25 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років. Вказана норма є діючої, зміни до статті 114 не вносились, а тому саме норми Закону №1058-ІV мають застосовуватися під час розгляду питання про призначення пенсії на пільгових умовах. Відповідач вважає, що оскаржуване рішення про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах є обґрунтованим та правомірним, оскільки позивачем не досягнуто необхідного пенсійного віку, передбаченого ст.26 Закону №1058-ІV. Щодо вимог позивача призначити та виплатити пенсію, ГУ ПФУ в Харківській області зазначило, що питання нарахування та виплати пенсії є дискреційними повноваженнями органів Пенсійного фонду, а суд не вправі підміняти собою органи державної влади з питань їх компетенції.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до частини першої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За приписами частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
За викладених обставин, у відповідності до вимог статей 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 .
13.01.2025 року ОСОБА_1 звернулась із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до відповідно до п. «з» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
Вказана заява розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області за принципом екстериторіальності.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №046150016881 від 20.01.2025 року відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на підставі статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з недосягненням пенсійного віку.
Вказане рішення мотивоване наступним:
«Відмова про призначення пенсії ОСОБА_1
Призначення пенсії : за віком на пільгових умовах
Дата народження: 15.12.1974
Дата звернення до територіальних органів Пенсійного фонду України: 13.01.2025
Вік заявника: 50 років місяців 28 днів
Страховий стаж заявника становить 30 років 11 місяців 7 днів
Пільговий стаж заявниці становить: 25 років 5 місяців 8 днів
Відповідно до пи 8 п 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається водіям міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятим у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу: для чоловіків - не менше 30 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців.
Результати розгляду документів, доданих до заяви:
за доданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди роботи.
Враховуючи зазначене, вирішено: відмовити в призначенні пенсії на пільгових умовах ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування» у зв?язку з недосягненням пенсійного віку передбаченого пп.8 п.2 статті 114 Закону України "Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування"
Заявник працює/не працює: працює
Дата з якої особа матиме право на пенсійну виплату - 16.12.2029.».
Інших підстав для відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах зазначене рішення не містить.
Не погодившись з таким рішенням пенсійного органу, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Судом встановлено, що спір у справі виник, в тому числі, й у зв'язку з недосягненням позивачем, на думку відповідачів, встановленого законодавством віку для призначення пенсії.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі - Закон № 1058-ІV), який набрав законної сили з 01.01.2004.
Статтею 8 Закону № 1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Відповідно до пункту 2 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV, який набрав чинності з 01.01.2004, в редакції до 11.10.2017:
- пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди;
- до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди:
- особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення»; у цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Абзацом п'ятим пункту 2 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV, в редакції з 11.10.2017 передбачено:
- за рахунок коштів Державного бюджету України пенсії, призначені особам відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (стосовно осіб, які на дату відшкодування віднесені до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, статті 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пунктів 2-8 частини другої статті 114 цього Закону (стосовно осіб, які працювали у сільськогосподарських товаровиробників, які на дату відшкодування віднесені до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) та частини третьої статті 114 цього Закону.
Відповідно до пункту 8 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається:
- водіям міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятим у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу, зокрема для жінок - не менше 25 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років.
- за відсутності страхового стажу, встановленого абзацами другим - третім цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту і абзацами третім - тринадцятим пункту 2 частини другої цієї статті, страхового стажу, встановленого абзацами п'ятнадцятим - двадцять третім пункту 2 частини другої цієї статті.
- до досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними віку, встановленого абзацами третім - тринадцятим пункту 2 частини другої цієї статті.
Положеннями статті 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі Закон № 1788-XII) встановлено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Згідно із пунктом «з» статті 13 Закону № 1788-XII на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:
- водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв, після досягнення 55 років і при стажі роботи: для жінок - не менше 25 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років.
- за відсутності стажу роботи, встановленого абзацами другим і третім цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи, встановленого абзацами п'ятнадцятим - двадцять третім пункту "б" частини першої цієї статті.
Рішенням Конституційного Суду від 23.01.2020 № 1-р/2020 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VIII.
Згідно із пунктом 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду від 23.01.2020 № 1-р/2020 стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Пунктом 3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду від 23.01.2020 №1-р/2020 встановлено, що застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме:
- «На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: з) водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв: …жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи 20 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років.»
Конституційний Суд в пункті 4.1 Рішення від 23.01.2020 № 1-р/2020 зазначив, що статтею 13 Закону № 1788-XII до внесення змін Законом № 213-VIII було передбачено зменшення пенсійного віку для чоловіків і жінок стосовно загального пенсійного віку (60 років для чоловіків і 55 років для жінок) з урахуванням різниці між пенсійним віком у чоловіків і жінок на 10 років для працівників, зайнятих повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, та на 5 років для працівників, зайнятих повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці; зменшення пенсійного віку та стажу для чоловіків і жінок стосовно загального пенсійного віку з урахуванням різниці між пенсійним віком у чоловіків і жінок на 5 років.
За положеннями частини першої та третьої статті 44 Закону № 1058-ІV:
- призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом;
- звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи;
- порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення;
- органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії (частина 5 статті 45 Закону № 1058-IV).
Відповідно до пункту 1.1 Порядку № 22-1:
- заява про призначення пенсії подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі орган, що призначає пенсію);
- заява про призначення пенсії може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал або засобами Порталу Дія електронних послуг Пенсійного фонду України (далі - вебпортал або засоби Порталу Дія) або засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року № 13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за № 991/27436.
Пунктом 1.7 Порядку № 22-1 встановлено, що звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.
Відповідно до пункту 4.2 Порядку № 22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Пунктом 4.3 Порядку № 22-1 встановлено:
- рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи;
- рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Відповідно до пункту 4.7 Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
За приписами пункту 4.10 Порядку № 22-1 після призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший вид електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи, за місцезнаходженням установи виконання покарань, де відбуває покарання засуджений до позбавлення (обмеження) волі, для здійснення виплати пенсії.
Оцінюючи наведені сторонами доводи, суд зазначає, що право на соціальний захист, що включає право на забезпечення у старості, гарантоване громадянам України частиною першою статті 46 Конституції України.
У рішенні Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №046150016881 від 20.01.2025 року зазначено, що позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв'язку із ненастанням пенсійного віку, відповідно до статті 26 Закону №1058-IV.
Інших підстав для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах оскаржуване у цій справі рішення від 20.01.2025 №046150016881 не містить.
Позивач вважає, що за наявності необхідного страхового та пільгового стажу роботи та досягненням 50 років вона має право на пенсію на пільгових умовах відповідно до п. «з» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020 року.
Натомість відповідач керується Законом №1058-ІV (в редакції Закону №2148-VIII), за яким пенсійний вік становить 55 років.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із того, що при призначенні жінкам пенсії відповідно до пункту «з» статті 13 Закону №1788-XII (в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VIII (далі - Закон №213-VIII)) необхідними умовами були:
1) досягнення 55 років;
2) стаж роботи не менше 25 років, у тому числі 10 років на посаді водія міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятим у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв.
Законом № 213-VIII, який набув чинності 01.04.2015, необхідними умовами при призначенні пенсії за пунктом «з» статті 13 Закону № 1788-XII визначено:
1) досягнення 50 років;
2) стаж роботи не менше 20 років у жінок, в тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років.
Абзацом 2 пункту «з» статті 13 Закону № 1788-XII у редакції Закону № 213-VIII, зокрема, встановлено:
- за відсутності стажу роботи, встановленого абзацами другим і третім цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи, встановленого абзацами п'ятнадцятим - двадцять третім пункту "б" частини першої цієї статті.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 № 2148-VIII (далі - Закон № 2148-VIII), текст Закону № 1058-IV доповнений, зокрема, статтею 114, згідно із пунктом 8 частини другої якої на пільгових умовах пенсія за віком, зокрема, призначається:
- водіям міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятим у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу, зокрема: для жінок - не менше 25 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років.
- за відсутності страхового стажу, встановленого абзацами другим - третім цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту і абзацами третім - тринадцятим пункту 2 частини другої цієї статті, страхового стажу, встановленого абзацами п'ятнадцятим - двадцять третім пункту 2 частини другої цієї статті.
Вказана норма набула чинності з 01.10.2017.
Таким чином, з 01.10.2017 правила призначення пенсій на пільгових умовах зазначеній категорій осіб почали регламентуватись одночасно двома законами, а саме:
1) пунктом «з» статті 13 Закону № 1788-XII у редакції Закону № 213-VIII від 02.03.2015 та 2) пунктом 8 частини другої статті 114 Закону №1058-IV у редакції Закону №2148-VIII від 03.10.2017.
Рішенням №1-р/2020 Конституційний Суд України визнав неконституційними окремі положення Закону №1788-ХІІ, у зв'язку із чим вони втратили чинність з дня ухвалення Рішення (пункт 2 резолютивної частини Рішення). Одночасно Конституційний Суд України встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII.
Отже, на час виникнення спірних правовідносин Закон №1788-ХІІ, з урахуванням Рішення №1-р/2020, встановлював право на пенсію за віком на пільгових умовах для жінок-водіїв міського пасажирського транспорту після досягнення 50 років.
Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 з одного боку, та Законом № 1058-ІV - з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах. Перший із цих законів визначав такий вік у 50 років, тоді як другий - у 55 років.
Норми зазначених законів регулюють одне і те ж коло відносин, однак, явно суперечать один одному.
При цьому, таке регулювання порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14.102010 у справі «Щокін проти України»).
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
З урахуванням викладеного, у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020, а не Закону № 1058-ІV.
На час звернення ОСОБА_1 до органу Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії:
- заявниці виповнилося 50 років, отже позивач досягла необхідного віку, який надає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «з» статті 13 Закону № 1788-XII;
- страховий стаж позивача становив 30 років 11 місяців 7 днів;
- пільговий стаж на зазначених роботах становив 25 років 5 місяців 8 дніві.
Оскільки відповідачем передчасно здійснено висновок про відсутність необхідного віку у позивача та відмовлено у призначенні пенсії за віком на підставі ст.26 Закону №1058-ІV, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №046150016881 від 20.01.2025 року, яким відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Згідно зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Відповідно до частини третьої статті 245 КАС України у разі скасування індивідуального акта, суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 21.03.2019 у справі № 817/498/17 наголосив, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
З метою ефективного та повного захисту прав позивача, суд зобов'язує Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020 у справі № 1-5/2018 (764/15) з 16.12.2024 року.
Разом з тим, вимоги позивача про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити нарахування та виплату призначеної пенсії задоволенню не підлягають, оскільки питання розрахунку, перерахунку та виплати пенсії є дискреційними повноваженнями органів Пенсійного фонду України.
Дискреційні повноваження - це комплекс прав і зобов'язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення.
Тобто, дискреційні повноваження це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.
Відповідно до Рекомендацій Ради Європи № R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятих Кабінетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він уважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.
Водночас, адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб'єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції.
При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб'єкта владних повноважень.
При вирішенні спору по суті враховані правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні від 21.04.2021 у зразковій справі № 360/3611/20 з урахуванням постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2021, рішення у якій є зразковим для справ, у яких предметом спору є: оскарження дій територіального органу ПФУ щодо вирішення питання про призначення пенсії на пільгових умовах, для працівників, зайнятих повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці. Обставини зразкової справи, які обумовлюють типове застосування норм матеріального права: а) позивачем є особа, яка: звернулась до ПФУ за призначенням пенсії після 23.01.2020 з підстав, визначених статтею 13 Закону № 1788-ХІІ; на момент звернення досягла: чоловіки - 55 років, жінки - 50 років; набула стаж роботи, визначений статтею 13 Закону № 1788-ХІІ; б) відповідачем є орган ПФУ, уповноважений на вирішення питання про призначення пенсії.
Адміністративна справа, яка розглядається судом, відповідає ознакам типової справи, оскільки в оскаржуваному у цій справі рішенні підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 є відсутність відповідного віку.
На підставі частини 3 статті 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.
На підставі ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати розподіляються пропорційно до задоволених вимог позивача.
При зверненні до суду позивачем сплачено суму судового збору у розмірі 1211,20 грн., що підтверджується квитанцією від 28.01.2025 року.
Отже, оскільки позовні вимоги задоволено частково, сплачений судовий збір за поданняч позову до суду в сумі 908,40 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 77, 90, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 20.01.2025 року №046150016881 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під?їзд, 2 поверх, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) призначити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020 у справі №1-5/2018 (764/15) з 16.12.2024 року.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під?їзд, 2 поверх, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору за подання адміністративного позову в сумі 908,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.С. Луніна