09 травня 2025 р.Справа №160/12260/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сластьон А.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії, -
29 квітня 2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій позивач просить суд:
-визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення у Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформації про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 ;
-зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виключити відомості про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
-стягнути моральну шкоду у сумі 64000 грн. за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача.
Також, 29.04.2025 позивачем була подана заява про забезпечення позову, у задоволенні якої було відмовлено ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.04.2025.
08.05.2025 позивачем повторно подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_1 вчиняти дії, пов'язані з призовом на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 , до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.
Згідно ч.1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
З урахуванням наведених положень Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову здійснюється без повідомлення сторін.
В обгрунтування заяви про вжиття заходів забезпечення позову позивач зазначає, що він має право на бронювання. Проте, відповідачем протиправно внесено до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформацію про порушення позивачем правил військового обліку, що унеможливлює здійснення процедури бронювання до виключення відомостей про порушення правил військового обліку з відповідного реєстру. Позивач вважає, що без вжиття заходів забезпечення позову мобілізаційні заходи щодо позивача можуть бути завершені, а це може спричинити негативні наслідки. Будь-яке рішення у справі не поновить порушені права, про які ним наголошено, без винесення ухвали про забезпечення позову. До поданої заяви про забезпечення позову позивачем надано копії повістки (вих.25-03-02/2336 від 05.05.2025) про необхідність явки позивача до ІНФОРМАЦІЯ_1 на 07.05.2025 для уточнення даних, розпорядження №ВОБр/1592/1 про здійснення оповіщення з метою уточнення персональних даних, наказу ПАТ "Арселорміттал Кривий Ріг" від 24.02.2025 №141, наказу ПАТ "Арселорміттал Кривий Ріг" від 24.02.2025 №286 "Про оповіщення працівників щодо виклику до ТЦК та СП", розпорядження №ВОБр/9157 про оповіщення з метою уточнення персональних даних, проходження медичного огляду.
Розглянувши заяву позивача про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, суд зазначає таке.
Відповідно до ч.1-3 ст.154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову.
У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.
Оцінивши зміст заяви про забезпечення позову та наведені в обґрунтування для вжиття відповідних заходів підстави в їх сукупності, суд не вбачає необхідності для повідомлення учасників справи про виклик у судове засідання, отже розгляд такої заяви здійснюється судом без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.
Відповідно до частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Відповідно до частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
За правилами частин першої, другої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
При цьому, суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Отже, процесуальний закон наділяє суд повноваженнями на вжиття заходів забезпечення позову шляхом, зокрема й шляхом зупинення дії індивідуального акта.
Однак, передумовою для вжиття таких заходів з урахуванням положень частини другої статті 151 КАС України є існування та встановлення судом обставин, визначених частиною другою статті 150 КАС України.
Обґрунтовуючи необхідність вжиття обраного заходу забезпечення позову, позивач зазначає, що невжиття вищевказаного способу забезпечення позову може істотно ускладнити поновлення порушених прав позивача у випадку задоволення поданого ним позову. На думку позивача, вжиття судом заходів забезпечення позову у спосіб шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_1 вчиняти дії, пов'язані з призовом на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 , до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі унеможливить будь-які негативні наслідки для позивача.
На думку позивача, задоволення заяви про забезпечення позову є надважливим, оскільки існує очевидна загроза заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, шляхом неправомірної мобілізації. Іншими словами вказує, що якщо його буде призвано на військову службу під час мобілізації, то він автоматично втрачає статус військовозобов'язаної особи і набуває статусу військовослужбовця.
Дослідивши заяву про забезпечення позову та наведені в обґрунтування для вжиття відповідних заходів підстави в їх сукупності, провівши аналіз положень чинного законодавства України, що регулює порядок забезпечення позову, суд дійшов висновку, що доводи заяви про забезпечення адміністративного позову фактично зводяться до непогодження з діями ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення відомостей про порушення позивачем правил військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (надалі - Єдиний державний реєстр).
Суд зазначає, що правомірність та оцінка оскаржуваних дій ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення відомостей про позивача до Єдиного державного реєстру підлягає з'ясуванню під час розгляду справи по суті та буде надана судом за результатами розгляду справи.
Крім того, із заяви про забезпечення позову вбачається, що позивач фактично просить зупинити мобілізаційні дії щодо позивача попри те, що дії, пов'язані з призовом на військову службу, не є предметом розгляду у цій справі.
При цьому, суд вкотре звертає увагу, що відповідно до п.5) ч. 3 ст. 151 КАС України, не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов'язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення.
Крім того, ризики, з настанням яких позивач пов'язує необхідність вжиття заходів забезпечення позову, ніяким чином не впливатимуть на можливість виконання рішення суду в майбутньому, якщо позов про зобов'язання виключити відомості про позивача з Єдиного державного реєстру призовників буде задоволено.
Також, суд нагадує, що вжиття заходів забезпечення направлено на виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких позивач звернувся або має намір звернутися до суду.
Забезпечення у спосіб, про який просить позивач, з огляду на заявлені позовні вимоги не відповідає цілям, зазначеним в п.1) ч. 2 ст. 150 КАС України.
Суд зазначає, що забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень є очевидно протиправними.
На момент розгляду заяви позивача у суду відсутні правові підстави для встановлення очевидних ознак протиправних дій відповідача.
Суд звертає увагу, що наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності відповідача може бути виявлена судом тільки на підставі з'ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв'язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності під час розгляду адміністративної справи по суті.
Доводи, які позивач наводить в обґрунтування заявлених ним вимог щодо вжиття заходів забезпечення його позову, фактично є аналогічними доводам його позову і здійснення судом їх перевірки призведе до вирішення справи по суті заявлених позовних вимог, що є неприпустимим на стадії розгляду заяви про забезпечення позову.
При цьому, суд звертає увагу, що заява про забезпечення позову не містить посилання на беззаперечні мотиви та докази, з яких можливо встановити, що захист прав, свобод та інтересів заявника буде неможливим без вжиття відповідних заходів і для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
В матеріалах справи міститься повістка №3786/3 від 01.05.2025, з якої вбачається, що ОСОБА_1 необхідно з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_3 для уточнення персональних даних. При цьому, ризики мобілізації до уточнення персональних даних позивача до військової служби є мінімальними, оскільки уточнення персональних даних не є тотожним призову до лав Збройних Сил України.
При цьому, матеріали справи не містять доказів уточнення позивачем персональних даних та проходження медичного огляду та визнання його придатним до військової служби за станом здоров'я. Відтак, на момент звернення до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову не підтверджено існування тих ризиків, якими позивач обґрунтовує необхідність забезпечення позову шляхом заборони відповідачам вчиняти дії щодо призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації.
Отже, позивачем не надано докази, які б доводили те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, а тому відмовляє у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Згідно з ч. 5 ст. 154 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Відповідно до ч. 8 ст. 154 КАС України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Керуючись статтями 150-157, 243, 248, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову у справі №160/12260/25, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.О. Сластьон