06 травня 2025 року місто Київ
Справа № 760/19185/22
Апеляційне провадження № 22-ц/824/5828/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Желепи О.В., суддів: Поліщук Н.В. Сушко Л.П.,
за участю секретаря судового засідання Рябошапки М.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , на рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 28 листопада 2024 року та на додаткове рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 15 січня 2025 року (ухвалені у складі судді Кицюк В.С.)
у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Льотна школа «Кондор», третя особа ОСОБА_3 , про стягнення заборгованості
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2022 року позивач звернувся до суду із вищезазначеним позовом, у якому, з урахуванням заяв про збільшення позовних вимог (остання від 15 березня 2024 року), просив стягнути з відповідача на свою користь сплачені за договором кошти з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних у загальній сумі 879 382,05 грн.
В обґрунтування заявлених вимог зазначав, що 15 грудня 2021 року між ТОВ «Льотна школа «Кондор» і ОСОБА_1 було укладено договір № FTO-21-304 про надання послуг з теоретичного навчання та практичної льотної підготовки (далі - Договір).
Згідно з п.1.1. Договору, відповідач мав надати послуги з проведення «Курсу практичної льотної підготовки за програмою CPL (A) ME IR повний модульний» ОСОБА_3 .
Відповідно до п. 2.1. Договору, послуги мали надаватись виконавцем на базі аеропорту «Полтава» в термін з 15 січня 2022 року по 31 грудня 2023 року.
Згідно з п. 3.3. Договору, вартість послуг по проведенню навчання на ПС типу АТ-3, Beechcraft BE-76 та тренажері FNPT2 становила 788 352 грн. Передбачена сума сплачена позивачем двома платежами: 15 грудня 2021 року в сумі 535 000 грн, 16 грудня 2021 року в сумі 253 352 грн.
Оскільки виконавець до надання послуг ОСОБА_3 15 січня 2022 року не приступив, останній наприкінці вересня 2022 року повідомив позивача про свою відмову від проходження курсу практичної льотної підготовки.
12 жовтня 2022 року позивач направив відповідачу письмове повідомлення про відмову від договору, у якому вимагав повернути у повному обсязі сплачену суму. Відповідач указану суму не повернув. Позивач повторно звернувся до відповідача з вимогою повернення грошових коштів.
На початку грудня 2022 року позивач отримав від відповідача лист з відмовою повернення грошових коштів, оскільки ОСОБА_3 вчасно приступив та повністю пройшов курс теоретичної підготовки із отриманням сертифікату.
Однак, проходження ОСОБА_3 курсу теоретичної підготовки відбулось на підставі іншого договору, згідно з яким було сплачено 28 000 грн. За вказаним договором ОСОБА_3 дійсно пройшов перший модуль теоретичного навчання, але сертифікат не видавався.
За таких обставин, з огляду на те, що до надання послуг з практичних занять за спірним договором відповідач не приступив, позивач мав право на відмову від договору та повернення йому сплачених коштів.
Короткий зміст рішення та додаткового рішення суду першої інстанції
Солом'янський районний суд міста Києва рішенням від 28 листопада 2024 року в задоволенні позову відмовив, додатковим рішенням від 15 січня 2025 року - заяву представника відповідача - адвоката Білоконь Інни Вікторівни про ухвалення додаткового рішення - задовольнив, стягнув з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Льотна школа «Кондор» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 40 000 грн.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погодившись з таким рішенням та додатковим рішенням суду першої інстанції, Широкова Н.Р. в інтересах ОСОБА_1 подала апеляційні скарги, у яких просить оскаржувані рішення скасувати та ухвалити нові, якими позов задовольнити в повному обсязі, а заяву ТОВ «Льотна школа «Кондор» про розподіл судових витрат залишити без розгляду.
Узагальненні доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апеляційна скарга на основне рішення суду першої інстанції обґрунтована невідповідністю висновків суду обставинам справи в частині початку занять ОСОБА_3 .
Апелянт вказує, що Договір взагалі не містить терміну «календарний початок практичного етапу навчання» як це визначив суд першої інстанції, а дата 01 лютого 2022 року не була узгоджена із ОСОБА_3 як початок льотної підготовки. Наданий відповідачем індивідуальний план не підписаний і не затверджений самим курсантом, не містить дати складання, через що не може бути належним доказом фактичної згоди на початок занять саме з 01 лютого 2022 року.
Звертає увагу, що через закриття повітряного простору над Україною від початку повномасштабної агресії росії 24 лютого 2022 року проведення польотів і будь-якої практичної льотної підготовки стало неможливим, заняття, які за згодою сторін були заплановані на 01 березня 2024 року, фактично так і не почалися, і подальші дати старту практичного навчання сторонами не узгоджувалися.
У зв'язку із цим, вважає, що суд безпідставно поклав в основу рішення висновок, що апелянт запізно, у жовтні 2022 року, повідомив про відмову від договору, ґрунтуючись на тезі про «календарний початок» навчання з 01 лютого 2022 року.
Вказує, що суд першої інстанції порушив принцип «contra proferentem», оскільки безпідставно послався на «календарний початок» практичного етапу навчання 01 лютого 2022 року, хоча договір такого поняття не містить і прямо визначає, що повернення коштів можливе до фактичного початку надання послуг (п. 2.2.8 Договору). Натомість, відповідно до системного аналізу положень договору та Закону України «Про освіту», початком занять слід вважати саме фактичний початок надання освітніх послуг у погоджену сторонами дату, якої в цьому випадку не було. Відповідач, як підприємницька сторона, розробив типовий договір, а тому саме він має нести ризики усіх неясностей та неоднозначностей, пов'язаних із тлумаченням Договору, зокрема щодо тлумачення на користь фізичної особи - замовника послуг.
Вважає, що до спірних правовідносин мають застосовуватися норми глави 83 ЦК України, оскільки відповідач фактично не виконав своїх зобов'язань за договором, що суд першої інстанції не врахував чим порушив норми матеріального права.
Апеляційна скарга на додаткове рішення обґрунтована порушенням судом норм процесуального права.
Апелянт зауважує, що суд не вирішив питання про поновлення пропущеного строку для подання заяви про розподіл судових витрат, ухвалу з цього приводу не постановив та не надав оцінки доводам відповідача. Унаслідок цього, з огляду на приписи ст. 126 ЦПК України, подана заява мала бути залишена без розгляду.
Окрім цього вважав, що обставини, якими відповідач мотивував пропуск строку на подання заяви,- є неповажними, оскільки відключення світла в місті Києві не мало безперервного характеру, а було періодичним, у відповідача та його представників було декілька робочих днів, аби встигнути подати заяву особисто або через поштовий зв'язок.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача просив відхилити апеляційну скаргу через безпідставність викладених у ній доводів, а рішення суду першої інстанції залишити без змін як законне та обґрунтоване.
На спростування доводів апеляційної скарги зазначив, що ОСОБА_3 пройшов теоретичну частину за Договором, а дата початку практичної частини 01 лютого 2022 року була зафіксована в індивідуальному плані та звіті про його виконання.
Відзиву на апеляційну скаргу на додаткове рішення не надійшло.
Позиція учасників справи, які з'явилися в судове засідання
У судовому засіданні представник позивача - адвокат Шаркова Н.Р. апеляційну скаргу підтримала в повному обсязі, просила її задовольнити з підстав, викладених у ній.
Представник відповідача - адвокат Широкоряд Я.Р. у судове засідання 06 травня 2025 року не з'явився, заяв чи клопотань до суду не подав, про дату час та місце судового засідання був повідомлений належним чином під розписку в суді (т. 4 а. с. 242).
Третя особа - ОСОБА_3 у судове у судове засідання не з'явилася, про дату час та місце судового засідання повідомлений належним чином шляхом доставлення судової повістки в електронний кабінет (т. 4 а. с. 245).
У постанові від 24 січня 2018 року у справі № 907/425/16 Верховний Суд зробив висновок, що неявка осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце судового розгляду справи є їх волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, тому не може бути перешкодою для розгляду судом апеляційної інстанції питання по суті.
Верховний Суд в постанові від 01 жовтня 2020 року по справі №361/8331/18 висловився, що якщо учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
З урахуванням викладено та положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів, заслухавши думку представника позивача, яка не заперечувала проти розгляду справи за відсутності представника відповідача та третьої особи, ухвалила розглядати справу за відсутності представника відповідача - адвоката Широкоряд Я.Р. та третьої особи - Буріма В.В., які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, проте в судове засідання не з'явилися без поважних причин.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
30 серпня 2021 року ТОВ «Льотна школа «Кондор» (виконавець) та ОСОБА_3 (замовник) уклали договір №FTO-21-198 надання послуг з теоретичного навчання по програмі CPL (A), предметом якого є надання виконавцем послуг по проведенню «Теоретичної підготовки за програмою CPL (A)» (т. 1 а. с. 27-29).
Відповідно до п. 2.1.1. договору, виконавець зобов'язаний своєчасно, в узгоджені строки, здійснити послуги згідно п. 1. цього договору. Сторони погодились, що теоретична підготовка виконується на базі «Льотної школи «Кондор» у м. Київ, в термін з 15 вересня 2021 року по грудень 2021 року (т. 1 а. с. 27).
Згідно з п. 3.3. договору, вартість послуг по проведенню теоретичного навчання за цим договором становить 28 000 грн (т. 1 а. с. 28).
Відповідно до п. 7.1. договору, договір діє з моменту підписання до 31 грудня 2021 року (т. 1 а. с. 29).
15.12.2021 ТОВ «Льотна школа «Кондор» (виконавець) та ОСОБА_1 (замовник) уклали договір №FTO-21-304 надання послуг з теоретичного навчання та практичної льотної підготовки, предметом якого є те, що виконавець надає послуги ОСОБА_3 по проведенню «Курсу практичної льотної підготовки за програмою CPL (A) ME IR повний модульний», послуги надаються на базі навчального центру виконавця на ПС АТ-3 - 134 год. Beechcraft BE-76 - 24 години, тренажер FNPT2 - 40 годин (т. 1 а. с. 15-18).
Відповідно до п. 2.1.1. договору, виконавець зобов'язаний своєчасно, в узгоджені строки, здійснити послуги згідно п.1 цього договору. Сторони погодились, що теоретична підготовка виконується на базі «Льотної школи «Кондор», м. Київ, практична льотна підготовка виконується на базі аеропорту «Полтава» в термін з 15.01.2022 по 31.12.2023 р. з розрахунку по дві години на день (т. 1 а. с. 15).
Відповідно до п. 2.2.7 договору, представник замовника повинен бути присутнім на всіх теоретичних та практичних видах підготовки. У разі першого пропуску занять без поважних причин (теоретичних або практичних), він має право звернутись до виконавця з проханням провести повторні або індивідуальні заняття. Вартість додаткових занять погоджується сторонами окремо. При повторному пропуску - виконавець залишає за собою право припинити навчання представника замовника без видачі свідоцтва встановленого зразка та інших документів, які підтверджують факт проходження останнім теоретичного навчання, тренажерної та льотної підготовки за умовами даного договору. Сплачені кошти замовнику не повертаються (т. 1 а. с. 16).
Згідно з п. 2.2.8. договору, у разі якщо замовник виконав передплату за послуги з підготовки та до початку занять (або етапів занять) прийняв рішення про відмову від занять, то він має право звернутись до виконавця з проханням не проводити підготовку та повернути сплачені кошти. У триденний термін сторони погоджують суму, що підлягає поверненню та термін її сплати (т. 1 а. с. 16).
Відповідно до п. 3.3. договору, вартість послуг по проведенню навчання на ПС типу АТ-3, Beechcraft BE-76 та тренажер FNPT2 за цим договором становить 788 352 грн (т. 1 а. с. 16).
Згідно з абз. 2 п. 4.3.1. договору, у випадку розірвання договору з ініціативи замовника, за умови виконання виконавцем усіх пунктів цього договору, виконавець залишає за собою право припинити навчання замовника без видачі свідоцтва встановленого зразка та інших документів, які підтверджують факт проходження останнім теоретичного навчання, тренажерної та льотної підготовки за умовами даного договору. Сторони погоджують розмір коштів, які виконавець повертає замовнику у 3 денний термін з моменту письмового звернення замовника до виконавця (т. 1 а. с. 17).
Відповідно до п. 7.1. договору, договір діє з моменту підписання до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (т. 1 а. с. 18).
Відповідно до наданих копій квитанцій, ОСОБА_1 16 грудня 2021 року сплатив ТОВ «Льотна школа «Кондор» 253 352 грн та 15 грудня 2021 року 535 000 грн (т. 1 а. с. 19, 20).
Згідно з доповненнями 3 Курс підготовки для отримання CPL та ATPL до додатка 1 до Авіаційних правил України «Технічні вимоги та адміністративні процедури для льотних екіпажів цивільної авіації», п. 4 загальних положень визначає, що курс включає: теоретичну підготовку на рівні, необхідному для отримання CPL (A) та IR (A); льотну підготовку за IFR та VER (т. 1 а. с. 97).
Відповідно до листа ТОВ «Льотна школа «Кондор» від 20 січня 2022 року № 3 до ВО Генерального директора ПОКП «Аеропорт-Полтава», з метою виконання тренувальних польотів просить оформити тимчасову перепустку в режимну зону ПОКП «Аеропорт-Полтава» (перон-стоянка-літак) для курсантів ТОВ «Льотна школа «Кондор», у тому числі ОСОБА_3 з 01 лютого 2022 року по 30 грудня 2023 року (т. 1 а. с. 109).
Листом від 16 лютого 2023 року вих. №18 ПОКП «Аеропорт-Полтава» повідомило ТОВ «Льотна школа «Кондор», що курсанти, у тому числі ОСОБА_3 , до ПОКП «Аеропорт-Полтава» не прибули, тимчасові перепустки в режимну зону не оформлялися (т. 1 а. с. 115).
Відповідно до копії індивідуального плану підготовки слухача-пілота Буріма В. по курсу комерційного пілота CPL(A) ME/IR з 15 вересня 2021 року по 31 грудня 2023 року, льотна підготовка на літаку повинна розпочатись 01 лютого 2022 року (т. 1 а. с. 117-118).
11.10.2022 ОСОБА_1 направив ТОВ «Льотна школа «Кондор» лист із повідомленням про відмову від договору і вимогою повернути у повному обсязі сплачені грошові кошти (т. 1 а. с. 21-22).
14.11.2022 ОСОБА_1 направив ТОВ «Льотна школа «Кондор» лист із вимогою про повернення грошових коштів (т. 1 а. с. 24-25).
25.11.2022 №112/2022 директор ТОВ «Льотна школа «Кондор» направив ОСОБА_1 лист, у якому повідомив, що ОСОБА_3 вчасно приступив та повністю пройшов курс теоретичної підготовки із отриманням сертифікату від 07 квітня 2022 року №124. Крім того, Товариство приступило до надання наступного етапу послуг - практичної підготовки. Згідно з п.2.2.8 договору №FTO-21-304 від 15 грудня 2021 року у разі, якщо замовник виконав передплату за послуги підготовки та до початку занять (або етапів занять) прийняв рішення про відмову від занять, то він має право звернутись до виконавця з проханням не проводити підготовку та повернути сплачені кошти. Пунктом 2.1.1 цього ж договору погоджено граничні строки практичної підготовки - до 31 грудня 2023 року включно. З огляду наведеного підстав для задоволення звернення немає. Товариство належним чином виконує свої зобов'язання і гарантує, що здійснить всі належні заходи для отримання ОСОБА_3 якісної підготовки в повному обсязі. Крім того, ймовірне задоволення звернення не відповідає наведеним умовам договору, а також порушило би конституційне право ОСОБА_3 на отримання відповідної освіти та практичних знань і навичок льотної справи (т. 1 а. с. 26).
21.07.2023 директор ТОВ «Льотна школа «Кондор» видав наказ № 07/2023 «Про припинення навчання курсанта ОСОБА_4 », відповідно до якого наказано: 1) припинити навчання курсанта ОСОБА_5 без видачі свідоцтва встановленого зразка; 2) сплачені кошти Замовнику не повертаються; 3) головному бухгалтеру спрямувати залишов грошових коштів, отриманих за договором від 15.12.2021 № FTO-21-304 надання послуг з теоретичного навчання та практичної льотної підготовки, на діяльність, визначену установчими документами «Льотна школа «Кондор», відповідно до вимог частини сьомої статті 79 Закону України «Про освіту» (т. 2 а. с. 234).
Позиція суду апеляційної інстанції
Заслухавши доповідь головуючого судді Желепи О.В., пояснення представника позивача, переглянувши справу та перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, з урахуванням відзиву на апеляційну скаргу та додаткового поданих в апеляційний суд доказів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права
Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Указаним вимогам рішення суду першої інстанції не відповідає.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що:
- сторони у договорі №FTO-21-304 надання послуг з теоретичного навчання та практичної льотної підготовки від 15 грудня 2021 року, а саме у п.2.1.1. передбачили, що практична льотна підготовка виконується на базі аеропорту «Полтава» в термін з 15 січня 2022 року по 31 грудня 2023 року;
- відповідно до копії індивідуального плану підготовки слухача-пілота Буріма В. по курсу комерційного пілота CPL(A) ME/IR з 15 вересня 2021 року по 31 грудня 2023 року, льотна підготовка на літаку повинна розпочатись 01 лютого 2022 року;
- у п.2.2.8. договору №FTO-21-304 надання послуг з теоретичного навчання та практичної льотної підготовки від 15 грудня 2021 року зазначено, у разі якщо замовник виконав передплату за послуги з підготовки та до початку занять (або етапів занять) прийняв рішення про відмову від занять, то він має право звернутись до виконавця з проханням не проводити підготовку та повернути сплачені кошти. У триденний термін сторони погоджують суму, що підлягає поверненню та термін її сплати;
- Рибаков О.В., як сторона (замовник) договору, направив відповідачу (виконавцю за договором) тільки 11 жовтня 2022 року вимогу про повернення грошових коштів та відмову від договору. Тобто, вимога про відмову від договору направлена вже після календарного початку практичного етапу навчання, майже через дев'ять місяців після початку практичного етапу навчання;
- таким чином, позивач, у порушення п.2.2.8. договору, у погоджені сторонами строки не повідомив відповідача про відмову від занять задля повернення грошових коштів, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Колегія суддів не може погодитися із такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Щодо тлумачення пункту 2.2.8 договору № FTO-21-304 від 15 грудня 2021 року (далі - Договір № 304)
Відповідно до частини першої статті 637 ЦК України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 цього Кодексу.
За приписами частини третьої статті 213 ЦК України при тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з'ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін.
Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення (частина четверта статті 213 ЦК України).
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2018 року у справі № 753/11000/14-ц визначено за можливе при тлумаченні змісту відповідних умов договору застосовувати принцип «Contra proferentem» (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem - слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав). Особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов'язаний з неясністю такої умови. Це правило застосовується не тільки в тому випадку, коли сторона самостійно розробила відповідну умову, але й тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою. Це правило підлягає застосуванню не тільки щодо умов, які «не були індивідуально узгоджені» (no individually negotiated), але також щодо умов, які хоча і були індивідуально узгоджені, проте були включені в договір «під переважним впливом однієї зі сторін» (under the diminant sinfluence of the party).
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022 року у справі № 753/8945/19 доповнено, що «Contra proferentem має на меті поставити сторону, яка припустила двозначність, в невигідне становище. Оскільки саме вона допустила таку двозначність. Сontra proferentem спрямований на охорону обґрунтованих очікувань сторони, яка не мала вибору при укладенні договору (у тому числі при виборі мови і формулювань). Сontra proferentem застосовується у тому випадку, коли очевидно, що лише одна сторона брала участь в процесі вибору відповідних формулювань чи формулюванні тих або інших умов в договорі чи навіть складала проект усього договору або навіть тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою. У разі неясності умов договору тлумачення умов договору повинно здійснюватися на користь контрагента сторони, яка підготувала проект договору або запропонувала формулювання відповідної умови. Поки не доведене інше, презюмується, що такою стороною була особа, яка є професіоналом у відповідній сфері, що вимагає спеціальних знань».
Відповідно до пункту 2.2.8 Договору № 304 у разі якщо Замовник виконав передплату за послуги з підготовки та до початку занять (або етапів занять) прийняв рішення про відмову від занять, то він має право звернутись до Виконавця з проханням не проводити підготовку та повернути сплачені кошти. У триденний термін Сторони погоджують суму, що підлягає поверненню та термін її сплати.
Колегія суддів визнає помилковим тлумачення суду першої інстанції цього пункту як такого, що не дозволяє Замовнику відмовитися від заняття та просити Виконавця повернути сплачені наперед кошти, після «календарного початку практичного етапу навчання», оскільки таке тлумачення не відповідає буквальному змісту цього пункту, а також зроблене не на користь позивача та з використанням відсутнього у тексті Договору № 304 поняття «календарного початку практичного етапу навчання».
У справі встановлено, і це логічно виплаває із назви Договору № 304 та його положень (пункти 2.1.1., 2.1.5., 2.2.4.-2.2.7.), що послуги з теоретичного навчання та практичної льотної підготовки за цим договором, надаються щонайменше у 2 етапи: теоретичний та практичний.
Водночас колегія суддів, з огляду на положення пункту 1.1. Договору № 304, дійшла висновку про можливість поділу практичного етапу на підетапи, а саме навчання на: 1) ПС АТ-3 (134 год); 2) Beechcraft BE-76 (24 год); 3) тренажер FNPT2 (40 год).
З урахуванням викладеного, колегія суддів звертає увагу, що положення пункту 2.2.8. Договору № 304 про те, що Замовник має право «до початку занять (або етапів занять)» відмовитися від занять та просити повернути передплачені кошти, у розрізі встановлених обставин, слід розуміти так, що відповідне право Замовник може реалізувати:
1) до початку занять в цілому, тобто після укладення Договору № 304 та до початку теоретичних занять;
2) після початку (та завершення) теоретичних занять та до початку практичних занять в цілому;
3) після початку (та завершення) першого етапу практичних занять (навчання на ПС АТ-3) та до початку другого етапу практичних занять (навчання на Beechcraft BE-76);
4) після початку (та завершення) другого етапу практичних занять (навчання на Beechcraft BE-76) та до початку третього етапу практичних занять (навчання на тренажері FNPT2).
Таке тлумачення також підтверджується другим реченням пункту 2.2.8. Договору № 304, відповідно до якого «у триденний термін сторони погоджують суму, що підлягає поверненню та термін її сплати», а також абзацом третім пункту 2.2.6. Договору № 304, відповідно до якого «у разі якщо Замовник виконав повну оплату за курс підготовки, але не склав успішно іспити з теоретичної підготовки Сторони мають додатково погодити порядок і суми коштів, які Виконавець повертає Замовнику за практичну частину підготовки (за виконання польотів)».
Та обставина, що договором передбачено погоджувальний (договірний) характер визначення суми, що підлягає поверненню при відмові Замовника від подальшого отримання послуг з навчання, свідчить про закладення сторонами тих ситуації, що описані вище, оскільки в іншому випадку - сторонам належало б чітко визначити (у твердій грошовій сумі чи відсоткову співвідношенні) яка вартість послуг за теоретичну, а яка - за практичну частину занять за Договором № 304.
Колегія суддів також звертає особливу увагу на положення абзацу другого пункту 4.3.1. Договору № 304, відповідно до якого «у випадку розірвання Договору з ініціативи Замовника, за умови виконання Виконавцем усіх пунктів цього Договору, … Сторони погоджують розмір коштів, які Виконавець повертає Замовнику у 3 денний термін з моменту письмового звернення Замовника до Виконавця».
Тобто навіть за повного виконання умов Договору зі сторони Виконавця, при розірванні Договору з ініціативи Замовника, Сторонам належить узгодити розмір коштів, які Виконавець має повернути Замовнику (ціною такого повернення є припинення навчання без видачі свідоцтва та інших документів, що підтверджують факт проходження теоретичного навчання, тренажерної та льотної підготовки).
У зв'язку із цим безпідставними є доводи відповідача про те, що після початку практичних занять (незалежно від етапів та обсягу їх виконання) позивач не має права просити повернути кошти відповідно до пункту 2.2.8. Договору № 304.
Щодо можливості застосування пункту 2.2.8. Договору № 304
Позиція позивача полягає в тому, що відповідач до виконання послуг за Договором № 304 не приступив, а тому має повернути усю передплату за договором відповідно до пункту 2.2.8.
Заперечуючи проти вимог позивача, відповідач наполягає на тому, що він повністю надав, а ОСОБА_3 отримав послуги з теоретичного навчання за Договором № 304 та на 01 лютого 2022 року призначено практичні заняття, а тому приписи пункту 2.2.8. не можуть застосовуватися, а кошти - не підлягають поверненню в повному обсязі.
Суд першої інстанції підтримав позицію відповідача та дійшов висновків про те, що практичні заняття за Договором № 304 розпочалися 01 лютого 2022 року відповідно до індивідуального плану ОСОБА_3 , позивач із заявою про відмову від договору та повернення коштів звернувся майже через 9 місяців після початку практичного етапу навчання, а тому кошти поверненню не підлягають.
Колегія суддів визнає помилковим посилання суду на «календарний початок практичного етапу навчання» як на преклюзивну обставину щодо реалізації Замовником прав відповідно до пункту 2.2.8. Договору № 304 з огляду на таке.
Як вбачається із пункту 1.1. Договору № 304 загальний час, закладений Виконавцем на підготовку ОСОБА_3 становить 198 годин (134+24+40), при цьому строк практичної льотної підготовки відповідно до пункту 2.1.1. Договору № 304 триває з 15 січня 2022 року по 31 грудня 2023 року із розрахунку по дві години на день.
Тобто практична підготовка могла бути щонайменше 99 днів (при максимально допустимій тривалості у день) за 716 днів визначеного Договором № 304 строку. Із цього випливає, що, фактично, практичні заняття не обов'язково мали початися 15 січня 2022 року, оскільки надати увесь об'єм послуг за Договором № 304 Виконавець міг і за один (наприклад 2023) рік.
Таким чином, настання 16 січня 2022 року (чи іншої після цієї дати) не свідчить про початок практичного етапу занять, якщо реально Сторони до його реалізації не приступили.
Необґрунтованим є також висновок суду про те, що практичні заняття ОСОБА_3 розпочалися 01 лютого 2022 року з огляду на таке.
Як вбачається із пункту 2.1.1. Договору № 304 Виконавець зобов'язаний своєчасно, в узгоджені строки, здійснити послуги згідно з п. 1 цього Договору. Цьому кореспондує обов'язок Представника Замовника (Буріма В.В.) своєчасно, в узгоджені строки, прибути на навчальну базу «Льотна школа «КОНДОР» у м. Київ для проходження теоретичного навчання, та для проходження льотної підготовки до аеропорту «Полтава» (пункт 2.2.4. Договору № 304).
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 1 Закону України «Про освіту» заклад освіти - юридична особа публічного чи приватного права, основним видом діяльності якої є освітня діяльність.
Відповідно до пункту 5.2. Статуту ТОВ «Льотна школа «КОНДОР» одними із напрямків діяльності Товариства є, зокрема, проведення навчального процесу з основ технічної експлуатації та льотної експлуатації повітряних суден (т. 1 а. с. 68), надання послуг для здобуття освіти з видачею відповідного документа державного зразка (т. 1 а. с. 74), надання послуг побутового, освітнього, культурного характеру (т. 1 а. с. 75).
Із відповіді № 927156 від 27.11.2024 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т. 3 а. с. 186) вбачається, що ТОВ «Льотна школа «КОНДОР» має зокрема такі види економічної діяльності: 85.32 Професійно-технічна освіта (основний); 85.41 Професійно-технічна освіта на рівні вищого професійного-технічного навчального закладу; 85.59 Інші види освіти, н.в.і.у.; 85.60 Допоміжна діяльність у сфері освіти.
Відповідно до пункту 11 частини першої статті 1 Закону України «Про освіту» індивідуальний навчальний план - документ, що визначає послідовність, форму і темп засвоєння здобувачем освіти освітніх компонентів освітньої програми з метою реалізації його індивідуальної освітньої траєкторії та розробляється закладом освіти у взаємодії із здобувачем освіти за наявності необхідних для цього ресурсів.
З урахуванням наведеного, колегія суддів установила таке.
Індивідуальний план підготовки слухача- ОСОБА_6 по курсу комерційного пілота CPL(A) ME/IR(т. 1 а. с. 117-118), який прийнятий судом до уваги як доказ початку льотної підготовки на літаку 01 лютого 2022 року не містить дати його складення, що суперечить абзацу другому пункту 1 глави 5 розділу IІ Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 № 1000/5, а тому з огляду на приписи статті 79 ЦПК України такий документ не можна вважати достовірним доказом та відповідно надавати йому оцінку.
Колегія суддів також звертає увагу, що індивідуальний план не містить відмітки про те, що він був доведений до відома слухача-пілота ОСОБА_3 та (або) Замовника. Доказів того, що індивідуальний план розроблявся у взаємодії та (або) погоджувався із ОСОБА_3 чи Замовником матеріали справи не містять та про такі обставини відповідач не повідомляє.
Про ці обставин свідчить і твердження відповідача у поясненнях щодо відповіді позивача на заперечення на позовну заяву (т. 1 а. с. 199, т. 2 а. с. 3) про те, що індивідуальний план у зв'язку із великою кількістю етапі передається курсанту та пілоту-інструктору, який на місці знайомить слухача з індивідуальним планом та на його підставі ставить задачу слухачу по конкретним завдання та вправам згідно із затвердженою програмою підготовки з особистим підписом слухача у льотній книжці при виконання вправ та їх оцінювання.
Тобто до моменту фактичного прибуття ОСОБА_3 на учбову базу польотів, останній не був ознайомлений зі своїм індивідуальним планом та не знав про початок практичних занять 01 лютого 2022 року.
Також не можуть бути взяті як належні та достовірні докази повідомлення (виклику) ОСОБА_3 про початок практичних занять саме 01 лютого 2022 року долучені відповідачем до відзиву на апеляційну скаргу довідки щодо деталізації дзвінків за період з січня по лютий 2022 року (т. 4 а. с. 199-201), оскільки з них неможливо встановити зміст розмови між абонентами.
Інших належних і достовірних доказів повідомлення (виклику) ОСОБА_3 про початок практичних занять саме 01 лютого 2022 року матеріали справи не містять.
У судовому засіданні 20 травня 2024 року в суді першої інстанції представник відповідача не зміг надати відповідь яким чином ОСОБА_3 був повідомлений про дату початку практичних занять, що встановлено із аудіозапису судового засідання.
Посилання відповідача на подачу ОСОБА_3 заяви від 25 січня 2022 року є безпідставними, оскільки така заява не підписана ОСОБА_3 .
Таким чином, колегія суддів визнає обґрунтованими доводи апеляційної скарги про помилковість висновку суду першої інстанції про те, що практичні заняття за Договором № 304 розпочалися 01 лютого 2022 року відповідно до індивідуального плану підготовки слухача-пілота ОСОБА_3 .
Водночас безпідставними є доводи скаржника про те, що Виконавець не приступив до виконання Договору № 304 з огляду на таке.
Як вже встановлено вище, предметом Договору № 304 було в тому числі теоретичне навчання.
Із сертифікату № 124 від 19 січня 2022 року вбачається, що ОСОБА_3 з 20 вересня 2021 року по 17 січня 2022 року проходив курс теоретичної підготовки для отримання свідоцтва CPL(A) (т. 1 а. с. 108).
Договір № FTO-21-198 від 30 серпня 2021 року, предметом якого були послуги по проведенню теоретичної підготовки за програмою CPL(A), встановлював строк такого навчання з 15 вересня 2021 року по грудень 2021 року (т. 1 а. с. 27).
Тобто частина теоретичної підготовки з грудня 2021 року по 17 січня 2022 року вже надавалася за Договором № 304.
Також, попереджений про кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 КК України свідок ОСОБА_7 , який є керівником підготовки ТОВ «Льотна школа «Кондор», показав суду, що « ОСОБА_3 пройшов повну теоретичну підготовку за першим літаком АТ-3. Якби ОСОБА_3 не пройшов перенавчання на АТ-3, на нього б навіть не оформлявся пропуск на льотну базу».
Заперечення цієї обставини стороною позивача колегія суддів не може взяти до уваги, оскільки відповідно до стандарту доказування «баланс імовірностей» більш вірогідною видається обставина того, що ОСОБА_3 таки була надана теоретична частина навчання за Договором № 304.
Таким чином, пункт 2.2.8. Договору № 304 може бути застосований, оскільки ОСОБА_3 фактично не було надано послуг із практичної підготовки, та до початку їх надання позивач надіслав відповідачу лист, у якому повідомив останнього про свою відмову від Договору № 304 та просив протягом трьох днів повернути йому сплачені наперед кошти.
Позиція відповідача про неможливість його застосування через початок надання послуг за Договором № 304 є необґрунтованою та суперечить його змісту.
Підстав, передбачених Договором № 304, за яких відповідач має право не повертати отримані кошти (пункти 2.1.5., 2.1.7., 2.2.6., 2.2.7.) під час розгляду справи встановлено не було.
Також безпідставними є посилання відповідача на норми частини сьомої статті 7 Закону України «Про освіту» як на підставу юридичної неможливості повернення коштів за Договором № 304, оскільки приписи цієї частини встановлюють, що бюджетні асигнування на освіту, включаючи кошти освітніх субвенцій, позабюджетні кошти та кошти, отримані закладом освіти як плата за навчання, підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації кадрів, за надання додаткових освітніх послуг, не можуть бути вилучені в дохід держави або місцевих бюджетів. Зазначені кошти спрямовуються на діяльність, визначену установчими документами закладу освіти.
Позивач же просить повернути його кошти, а не стягнути їх на користь держави чи органів місцевого самоврядування.
Щодо обсягу коштів, що мають бути повернуті
Колегія суддів установила, що за Договором № 304 відповідач надав, а ОСОБА_3 отримав послуги з теоретичного навчання. Разом із цим, практична частина навчання за Договором № 304 ОСОБА_3 надана не була, оскільки на перше практичне заняття 01 лютого 2022 року ОСОБА_3 належним чином відповідачем викликаний не був та про нього не знав, а друге практичне заняття погоджене Сторонами на 01 березня 2022 року не було проведено з незалежних від Сторін обставин.
Оскільки Сторонами не було передбачено чіткого розмежування щодо вартості (у тому числі відсоткової складової) теоретичної частини за Договором № 304, колегія суддів виходить із вартості теоретичної підготовки курсанта ОСОБА_3 в розмірі 8 000 грн, визначеної відповідачем у пункті 2.17 довідки з організаційно-господарської діяльності ТОВ «Льотна школа «Кондор» на період підготовки курсанта ОСОБА_3 за Договором № 304 (т. 4 а. с. 229 зворот), яку апеляційний суд вважає за необхідне прийняти на стадії апеляційного перегляду з метою повного встановлення обставин справи. які мають правове значення для її вирішення.
Таким чином, позивачу, який вніс передплату за Договором № 304, має бути повернуто кошти за ненадану практичну частину послуг з навчання за Договором № 304, а саме 780 352 (788 352 - 8 000) грн.
Суд погоджується із позицією сторони позивача про те, що інші витрати відповідача, визначені у вказаній Довідці (т. 4 а. с. 229-230), а також у звіті про виконання плану льотної підготовки слухачів Льотної школи «Кондор» за 1-й квартал 2022 року та організаційних заходів щодо його реалізації (т. 2 а. с. 32-36), безпосередньо не пов'язані із наданням освітніх послуг ОСОБА_3 за Договором № 304, оскільки організація польотів не означає фактичне надання послуг з практичного навчання польотам та в будь-якому випадку послуги із практичного навчання фактично надані не були, що визнається сторонами. Окрім цього, свідок ОСОБА_7 також пояснив суду, що «на початку року паливо закуповується на 2-3 місяці наперед», а тому суд не може покласти на ОСОБА_3 будь-які витрати відповідача, пов'язані із його підготовкою до надання послуг із практичного навчання ОСОБА_3 , оскільки він не був єдиним курсантом на якого товариство несло витрати, а тому відсутній прямий зв'язок між такими витратами та виконанням Договору № 304.
Щодо несвоєчасного повернення коштів
Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до пункту 2.2.8. Договору № 304 Сторони мали у 3-денний строк погодити суму, що підлягає поверненню Замовнику та термін її сплати.
Лист із вимогою про повернення коштів у порядку пункту 2.2.8. Договору відповідач отримав 13 жовтня 2022 року, тобто останнім днем строку своєчасного повернення коштів було 16 жовтня 2022 року, а з 17 жовтня 2022 року відповідач безпідставно утримував кошти позивача та не виконав свого грошового зобов'язання з їх повернення, а тому за період з 17 жовтня 2022 року по 15 березня 2024 року (заява про збільшення позовних вимог (т. 3 а. с. 93) відповідач має сплатити позивачу суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
При розрахунку інфляційних втрат та трьох процентів річних за вказаний період колегія суддів керується методикою розрахунку, яка визначена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц, а саме, інфляційні втрати розраховується за формулою: [Сума боргу] * [Індекс інфляції] / 100% - [Сума боргу], а три проценти річних розраховується за формулою: [Сума боргу] * [Процентна ставка] / 100% / 365 днів * [Кількість днів].
Водночас при розрахунку трьох процентів річних колегія суддів враховує, що 2024 рік мав 366 дні, а тому окремо здійснюватиме розрахунок за 2022-2023 роки та 2024 рік.
За відомостями Державної служби статистики України індекс споживчих цін за вказаний період були такими: жовтень 2022 - 102,50%; листопад 2022 - 100,70%; грудень 2022 - 100,70%; січень 2023 - 100,80%; лютий 2023 - 100,70%; березень 2023 - 101,50%; квітень 2023 - 100,20%; травень 2023 - 100,50%; червень 2023 - 100,80%; липень 2023 - 99,40%; серпень 2023 - 98,60%; вересень 2023 - 100,50%; жовтень 2023 - 100,80%; листопад 2023 - 100,50%; грудень 2023 - 100,70%; січень 2024 - 100,40%; лютий 2024 - 100,30%; березень 2024 - 100,50%.
Згідно з інформаційним листом Вищого господарського суду України «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» від 17 липня 2012 року № 01-06/928/2012 інфляційні втрати розраховуються шляхом множення суми заборгованості на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка виникла з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу виникла з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням цього місяця.
Аналогічні висновки викладені в постанові Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19.
Тобто жовтень 2022 року суд не враховує, оскільки період починається з 17 жовтня 2022 року, а березень 2024 року враховує, оскільки період закінчується 15 березня 2024 року.
Таким чином, розрахунок сукупного індексу інфляції вираховується судом за такою формулою: 100,70% ? 100,70% ? 100,80% ? 100,70% ? 101,50% ? 100,20% ? 100,50% ? 100,80% ? 99,40% ? 98,60% ? 100,50% ? 100,80% ? 100,50% ? 100,70% ? 100,40% ? 100,30% ? 100,50%.
МісяцьІндекс інфляціїСукупний індекс
Листопад 2022100,70%100,70000000
Грудень 2022100,70%101,40490000
Січень 2023100,80%102,21613920
Лютий 2023100,70%102,93165217
Березень 2023101,50%104,47562696
Квітень 2023100,20%104,68457821
Травень 2023100,50%105,20800110
Червень 2023100,80%106,04966511
Липень 202399,40%105,41336712
Серпень 202398,60%103,93757998
Вересень 2023100,50%104,45726788
Жовтень 2023100,80%105,29292602
Листопад 2023100,50%105,81939065
Грудень 2023100,70%106,56012639
Січень 2024100,40%106,98636689
Лютий 2024100,30%107,30732599
Березень 2024100,50%107,84386262
Таким чином, інфляційні втрати за вказаний період становлять 61 209,74 грн (780 352 грн * 107,84386262 % / 100 % - 780 352 грн).
У своєму позові, відповідно до розрахунку, позивач просив стягнути інфляційні втрати в розмірі 57 607,52 грн, а тому колегія суддів присуджує саме такий розмір, незважаючи на більші розрахунки, проведені судом.
Розрахунок 3 % річних колегія суддів проводить таким чином:
за період з 17 жовтня 2022 року по 31 грудня 2023 року (441 дні): 780 352 грн * 3 % / 100% / 365 днів * 411 днів = 26 360,93 грн;
за період з 01 січня 2024 року по 15 березня 2024 року (75 днів): 780 352 грн * 3 % / 100% / 366 дні * 75 днів = 4 810,39 грн.
Загальний розмір 3 % річних за період з 17 жовтня 2022 року по 15 березня 2024 року становить 31 171,32 грн.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати та 3 % річних за період з 17 жовтня 2022 року по 15 березня 2024 року в загальному розмірі 88 778,84 грн (57 607,52 грн + 31 171,32 грн).
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Згідно зі ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.
Колегія суддів встановила, що висновок суду про календарний початок практичного етапу навчання 01 лютого 2022 року не відповідає обставинам справи та зроблений на підставі недостовірного доказу, а тому помилковим є і висновок суду про неможливість повернення коштів позивачу відповідно до пункту 2.2.8. Договору № 304. Через це суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову в позові у повному обсязі, що є підставою для скасування рішення суду із ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів, сплачених за Договором № 304 за вирахуванням вартості теоретичної частини послуг за цим Договором але з урахуванням інфляційних втрат та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України, що в загальному розмірі становить 869 130,84 грн, з яких 780 352 грн - основна сума боргу, 88 778,84 грн - інфляційні втрати та три проценти річних.
Оскільки додаткове судове рішення є невід'ємною частиною основного рішення, у зв'язку зі скасування рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 28 листопада 2024 року, підлягає скасуванню також і додаткове рішення цього суду від 15 січня 2025 року.
Судові витрати
Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Судовий збір
За правилами ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позовні вимоги задоволено частково, а саме на 98,834 % (869 130,84 грн / 879 382,05 грн * 100 %), а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за подання позовної заяви (879 382,05 грн * 1 %) та апеляційної скарги (879 382,05 грн * 1 % * 150 % * 0,8 - коефіцієнт за подання апеляційної скарги в електронній формі відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір») в загальному розмірі 19 120,82 грн ((8 793,82 грн + 10 552,58 грн) * 98,834 %).
Витрати на професійну правничу допомогу
Згідно з положеннями ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.
Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).
За приписами ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позов задоволено лише частково, а саме на 98,834 %, кожна сторона має право на відшкодування своїх судових витрат, у тому числі витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідачем заявлено до відшкодування судові витрати на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції в розмірі 165 025,20 грн.
У цю суму включено:
1) фіксований розмір гонорару - 88 700 грн;
2) участь в судових засіданнях від 27.02.2023, 17.04.2023, 05.06.2023, 24.07.2023, 27.09.2023, 21.11.2023, 12.02.2024, 20.03.2024, 20.05.2024, 24.06.2024, 26.07.2024, 28.11.2024 - 5 132,52 грн за одне засідання;
3) підготовка клопотання про відкладення розгляду справи 20.09.2024 - 5 132,52 грн;
4) підготовка заяви про відвід судді - 5 000 грн;
5) підготовка письмової промови в судових дебатах - 10 000 грн;
6) підготовка заяви про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат - 10 000 грн.
При вирішенні питання щодо розподілу цих судових витрат колегія суддів враховує таке.
Згідно з ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
У пунктах 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2021 року у справі № 910/12876/19 вказано, що нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову з урахуванням складності та значення справи для сторін.
Відповідно до усталеної практики Верховного Суду суд, вирішуючи питання про судові витрати та своєчасність подання доказів понесених додаткових витрат на професійну правничу допомогу, повинен враховувати, що:
- не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, а тому, вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 та від 16.11.2022 у справі №922/1964/21);
- при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін;
- суд зобов'язаний оцінити розмір адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі «"East/West Alliance Limited" проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (позиція викладена Верховним Судом у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі №916/2102/17, від 25.06.2019 у справі №909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі №922/928/18, від 30.07.2019 у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 у справі №915/237/18).
На підтвердження надання правничої допомоги та понесення витрат з її оплати відповідачем було долучено:
1) копію договору №26/22ю про надання правової допомоги від 22 серпня 2022 року;
2) копію додатку №2 від 08 лютого 2023 року до договору про надання правової допомоги №26/22ю від 22 серпня 2022 року;
3) копію договору №1/24ю про надання правової (правничої) допомоги від 01 січня 2024 року;
4) копію додатку №1 від 01 січня 2024 року до договору про надання правової допомоги №1/24ю від 01 січня 2024 року;
5) копії актів виконаних робіт, рахунків та відповідних квитанцій (платіжних інструкцій) про їх оплату на суми, визначені вище та за послуги, описані там же.
Колегія суддів установила реальність понесених витрат на професійну правничу допомогу, проте доходить висновку про невідповідність частини цих витрат критерію неминучості (необхідності) з огляду на таке.
Щодо судових засідань в суді першої інстанції колегія суддів враховує таке.
Із матеріалів справи вбачається, що в суді першої інстанції були призначені 13 судових засідань.
При цьому реально проведено було лише 7.
Судове засідання 27.02.2023 було знято з розгляду у зв'язку із неявкою усіх учасників справи (т. 1, а. с. 141), при цьому 26.02.2023 представник відповідача подав клопотання про відкладення розгляду справи (т. 1, а. с. 133-135).
Судове засідання 17.04.2023 було знято з розгляду у зв'язку із зайнятістю суддів в іншому провадження (т. 2 а. с. 94).
Судове засідання 05.06.2023 - відбулося (т. 2 а. с. 158-160).
Судове засідання 24.07.2023 було знято з розгляду у зв'язку із відсутністю технічної можливості провести засідання в режимі відеоконференції (т. 2 , а. с. 235).
Судове засідання 27.09.2023 було знято з розгляду у зв'язку із клопотанням представника відповідача про відкладення розгляду судового засідання (т. 3, а. с. 23).
Судове засідання 21.11.2023 - відбулося (т. 3, а. с. 41-42).
Судове засідання 12.02.2024 було знято з розгляду у зв'язку з повідомленням про замінування Солом'янського районного суду міста Києва (т. 3, а. с. 66).
Судові засідання 20.03.2024, 20.05.2024, 24.06.2024, 26.07.2024 - відбулися (т. 3 а. с. 121-122; 138-139; 148-150; 152-153)
Судове засідання 20.09.2024 було знято з розгляду у зв'язку з перебуванням судді у відрядженні, при цьому 16.09.2023 представник відповідача подав клопотання про відкладення розгляду справи (т. 3, а. с. 161-163).
Судове засідання 28.11.2024 - відбулося (т. 3 а. с. 194-196).
Таким чином, безпідставними за критерієм необхідності є витрати на професійну правничу допомогу за участь в судових засіданнях, які були зняті з розгляду, оскільки правнича допомога в них не надавалася.
Натомість обґрунтованим є лише розмір витрат на правничу допомогу у вигляді участі в 5 судових засідання з огляду на таке.
Відповідно до п. 3 додатку № 2 від 08 лютого 2023 року до договору про надання правової допомоги за кожне судове засідання у справі понад кількість, зазначену в пункті 1.2. цього додатку (3 засідання), Клієнт сплачує Бюро додатковий гонорар в сумі 5 132,52 грн (т. 4 а. с. 18).
У 2023 році в суді першої інстанції відбулося 2 судових засідання: 05.06.2023 та 21.11.2023.
Разом із цим, 01 січня 2024 року між відповідачем та АБ «ЛИСОВ2856 «ЕКВІТ» було укладено вже новий договір про надання правничої допомоги та до нього долучено новий додаток, пункт 3 якого вже не передбачає «додатковості» гонорару за четверте та кожне наступне судове засідання, натомість встановлює, що за кожне судове засідання у справі Клієнт сплачує Бюро додатковий гонорар в сумі 5 132,52 грн (т. 4 а. с. 44).
Таким чином, усі судові засідання у 2024 році (яких було 5) мали б оплачуватися і були оплачені відповідачем.
Щодо інших послуг, наданих представником відповідача, то колегія суддів не вважає за можливе зобов'язувати позивача відшкодовувати витрати відповідача з оплати таких послуг адвоката як:
1) підготовка клопотання про відкладення розгляду справи 20.09.2024;
2) підготовка заяви про відвід судді;
3) підготовка письмової промови у судових дебатах;
4) підготовка заяви про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат.
Подання вказаних процесуальних документів є диспозитивним правом відповідача, перебуває в межах його розсуду, а тому відсутні підстави для покладення витрат з їх оплати на позивача.
Колегія суддів також враховує, що в задоволенні заяви про відвід судді було відмовлено суддею, який не входить до складу суду, що розглядав справу, після визнання такої заяви необґрунтованою складом суду, що розглядав справу, а зміст письмової промови в судових дебатах повторює зміст раніше складених представниками відповідача заяв по суті справи та дублює доводи сторони відповідача.
У пункті 6.28 постанови Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 02 лютого 2024 року у справі № 910/9714/22 Верховний Суд погодився із висновками, викладеними в інших постановах Верховного Суду про те, що заява сторони про розподіл судових витрат є фактично заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною у зв'язку з необхідністю відшкодування правової допомоги, а тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню.
Разом із цим, колегія суддів вважає співмірним зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та значенням справи для сторони відповідача, гонорар у розмірі 88 700 грн, оскільки така сума становить близько 10 % ціни позову, справа в суді першої інстанції тривала майже 2 роки: з грудня 2022 року по листопад 2024 року, за цей час представники відповідача надали значний обсяг правничої допомоги, зокрема, долучалися докази, допитувалися свідки, вчинялися інші процесуальні дії, пов'язані із розглядом справи, а сама справа, що частково стосувалася належного виконання стороною відповідача зобов'язань за договором могла вплинути на репутацію відповідача у цивільно-господарських правовідносинах із іншими учасниками приватного обороту.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про можливість відшкодування відповідачу витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 114 362,60 грн (88 700 грн гонорару + 25 662,60 грн за 5 судових засідань (5 132,52 грн кожне).
З урахуванням часткового задоволення позовних вимог, з позивача на користь відповідача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1 333,47 грн (114 362,60 грн * 1,166 %).
Відповідно до ч. 10 ст. 141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.
З урахуванням викладено, апеляційний суд зобов'язує відповідача, на користь якого покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю в розмірі 17 787,35 грн (19 120,82 грн - 1 333,47 грн) позивачу.
Керуючись ст.ст. 141, 259, 263, 268, 367, 374, 376, 381-384, 389 ЦПК України, суд
Апеляційні скарги ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 28 листопада 2024 року - скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Льотна школа «Кондор» на користь ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 869 130 (вісімсот шістдесят дев'ять тисяч сто тридцять) гривень 84 копійки, що складається із:
- сплачених грошових коштів за Договором № FTO-21-304 від 15 грудня 2021 року в розмірі 780 352 (сімсот вісімдесят тисяч триста п'ятдесят дві) гривні;
- інфляційних втрат за період з 17 жовтня 2022 року по 15 березня 2024 року в розмірі 57 607 (п'ятдесят сім тисяч шістсот сім) гривень 52 копійки;
- 3 відсотків річних за період з 17 жовтня 2022 року по 15 березня 2024 року в розмірі 31 171 (тридцять одна тисяча сто сімдесят одна) гривень 32 копійки.
В іншій частині позовних вимог - відмовити
Додаткове рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 15 січня 2025 року - скасувати.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Льотна школа «Кондор» на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 17 787 (сімнадцять тисяч сімсот вісімдесят сім) гривень 35 копійок.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до цього суду.
Повна постанова складена 08 травня 2025 року.
Головуючий О.В. Желепа
Судді: Н.В. Поліщук
Л.П. Сушко