справа № 758/11900/24
провадження № 22-ц/824/10803/2025
06 травня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:
судді - доповідача Кирилюк Г. М.
суддів: Рейнарт І. М., Ящук Т.І.,
вирішуючи питання про поновлення строку на апеляційне оскарження та відкриття апеляційного провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - адвоката Марківа Назара Володимировича на рішення Подільського районного суду міста Києва від 12 березня 2025 року в складі судді Якимець О.І.,
встановив:
Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 12 березня 2025 року вказаний позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 13 січня 2023 року у розмірі 6 823 долари США.
В решті позовних вимог - відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 2 808,55 грн.
Повний текст рішення складено та підписано 20.03.2025.
25.04.2025 представник ОСОБА_2 - адвокат Марків Н.В. на рішення Подільського районного суду міста Києва від 12 березня 2025 року подав апеляційну скаргу.
02.05.2025 матеріали справи надійшли на адресу Київського апеляційного суду.
Апеляційна скарга містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтоване тим, що з повним текстом оскаржуваного рішення представник ОСОБА_2 - адвокат Марків Н.В. ознайомився на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень 25.03.2025 - в день оприлюднення його на сайті.
Відповідно до ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 354 ЦПК України учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Враховуючи ту обставину, що з повним текстом оскаржуваного рішення представник ОСОБА_2 - адвокат Марків Н.В. ознайомився на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень 25.03.2025 - в день оприлюднення його на сайті, в матеріалах справи відсутні належні докази про направлення та вручення ОСОБА_2 та його представнику - адвокату Марківу Н.В. копії повного тексту оскаржуваного рішення, наявні підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Подана апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
До апеляційної скарги не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі (п. 3 ч. 4 ст. 356 ЦПК України).
Разом з тим, при зверненні з апеляційної скаргою представником ОСОБА_2 - адвокатом Марківом Н.В. було заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, яке обґрунтовано тим, що ОСОБА_2 займався підприємницькою діяльністю в період з 19.08.2004 по 20.11.2019. У зв'язку із запровадженням ковідних обмежень та повномасштабного вторгнення з 2022 року ОСОБА_2 не має можливості працевлаштуватися та станом на час подання апеляційної скарги не має постійного місця роботи.
Однак, вказане клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Згідно ч. 3 ст. 136 ЦПК України з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі за умов: 1) якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; 2) або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; 3) або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Відповідно до пункту 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» передбачено, що єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з положеннями статті 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов'язком суду, який, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони, що є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується клопотання. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату нею судових витрат. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Європейський суд з прав людини також вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (рішення у справі «Креуз проти Польщі», від 19 червня 2001 року).
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення у справах «Княт проти Польщі», «Єдамскі та Єдамска проти Польщі», від 26 липня 2005 року).
Додана до апеляційної скарги роздруківка з сайту «Опендатабот» не є належним доказом для відстрочення сплати судового збору. Крім того, до апеляційної скарги не додано будь-яких належних доказів на підтвердження скрутного майнового становища скаржника та неможливості сплати судового збору з огляду на те, що такий розмір перевищує п'ять відсотків розміру його річного доходу за попередній (2024) календарний рік.
Відомості (довідка) із Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми нарахованих та/або отриманих доходів за 2024 рік, можуть бути отримані, зокрема, онлайн через Єдиний веб-портал органів виконавчої влади України (https://www.kmu.gov.ua/service/dovidka-pro-sumi-viplachenih-dohodiv-ta-utrimanih-podatkiv).
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір стягується у відповідному розмірі від прожиткового мінімум для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношені до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання фізичною особою або фізичною особою - підприємцем позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до положень Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150 % ставки, яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Частиною 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
З огляду на викладене, судовий збір за подання відповідачем апеляційної скарги на рішення Подільського районного суду міста Києва від 12 березня 2025 року складає 3 439,00 грн (2 865,87 грн х 150 % х 0,8).
У зв'язку з цим апеляційна скарга підлягає залишенню без руху для усунення недоліку - оплати судового збору в розмірі 3 439,00 грн за реквізитами: отримувач - ГУК у м. Києві/Соломян. р-н/22030101, код отримувача (ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), МФО банку - 899998, рахунок отримувача - UA548999980313101206080026010, код класифікації доходів бюджету - 22030101. Призначення платежу: *;101; (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від (Дата оскаржуваного рішення) по справі (Номер справи), Київський апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа).
На підтвердження сплати судового збору до Київського апеляційного суду необхідно надати квитанцію (платіжне доручення) або документи, які підтверджують підстави звільнення від такої сплати відповідно до закону.
Крім того, відповідно до положень п. 2 ч. 4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються копії скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 7 ст. 43 ЦПК України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Як вбачається з матеріалів справи, апеляційна скарга подана через електронний кабінет системи «Електронний суд». Представник ОСОБА_2 - адвокат Марків Н.В. не надав докази направлення копії апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів позивачу - ОСОБА_1 .
За таких обставин апеляційну скаргу слід також залишити без руху для виконання вимог ст. 43, 356 ЦПК України.
Згідно з ч. 2 ст. 357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, яка передбачає залишення позовної заяви (апеляційної скарги) без руху з наданням строку для усунення виявлених судом недоліків.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 185, 356, 357 ЦПК України, суд
ухвалив:
Поновити представнику ОСОБА_2 - адвокату Марківу Назару Володимировичу строк на апеляційне оскарження рішення Подільського районного суду міста Києва від 12 березня 2025 року.
Зупинити дію Подільського районного суду міста Києва від 12 березня 2025 року.
У задоволенні клопотання представника ОСОБА_2 - адвоката Марківа Назара Володимировича про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Подільського районного суду міста Києва від 12 березня 2025 року відмовити.
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Марківа Назара Володимировича на рішення Подільського районного суду міста Києва від 12 березня 2025 року залишити без рухута надати строк для виконання вимог цієї ухвали, який не може перевищувати п'ять днів з дня вручення цієї ухвали.
Роз'яснити апелянту, що в разі не усунення недоліків у встановлений строк, його апеляційна скарга буде вважатись неподаною та повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя - доповідач Г. М. Кирилюк
Судді І. М. Рейнарт
Т. І. Ящук