Справа № 523/21011/24
Провадження №2/523/963/25
(ЗАОЧНЕ)
"25" квітня 2025 р. м.Одеса
Суворовський районний суд міста Одеси у складі:
головуючий суддя - Далеко К.О.,
за участю секретаря судового засідання - Дмітрієвої В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду №17 м. Одеси, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу № 523/21011/24 за позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
Позивач ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Кудрявцева І.А. звернулася до суду із вказаною вище позовною заявою до Одеської міської ради, якою просить:
- визначити їй ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , протягом трьох місяців з моменту набрання рішенням суду законної сили.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її батько ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після смерті батька ОСОБА_2 залишилась спадщина у вигляді 1/5 частки квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 03 червня 1997р. Відповідно до ч. 1 ст. 1261 ЦК України вона є спадкоємцем першої черги за законом. Крім неї інших спадкоємців щодо майна батька ОСОБА_2 не має. 11 жовтня 2024 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Павлик Н. М., за її заявою було відкрито спадкову справу № 84/2024 щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 батька ОСОБА_2 . Однак, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Павлик Н.М. було відмовлено у видачі свідоцтва про прийняття спадщини, у зв'язку із пропуском встановленого законом строку для прийняття спадщини, а саме на протязі шести місяців з часу відкриття спадщини, про що видано відповідну постанову.
У встановлений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини з часу відкриття спадщини, а саме з 09 березня 2021 року по 09 вересня 2021 року вона не звернулася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, у зв'язку із важкою хворобою її чоловіка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , якій є інвалідом, та важко хворів з 10.08.2021 року по 22.09.2021 року, був обмежений у пересуванні та потребував сторонньої допомоги, яку вона йому надавала. З 2019 року та по теперішній час вона з чоловіком проживають у квартирі АДРЕСА_1 , а тому допомогти її по догляду за чоловіком не було кому.
Так, через зазначені обставини, позивач позбавлена можливості реалізувати свої права спадкоємця.
Саме ці обставини стали підставою для звернення до суду із вищезазначеним позовом.
Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 02 січня 2025 року відкрито провадження та призначено по справі судове засідання.
Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 02 січня 2025 року витребувано від приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Павлик Н.М. належним чином завірену копію спадкової справи №84/2024 заведену до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 .
Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 01 квітня 2025 року закрито підготовче провадження та призначено до судового розгляду по суті.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи сповіщена належним чином. Матеріали справи містять заяву представника позивача ОСОБА_4 про підтримання позовних вимог, в якій він просив розглядати справу у їх із позивачем відсутність, та не заперечував проти заочного розгляду справи.
Відповідач Одеська міська рада не забезпечив явку свого представника до судового засідання, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися судом належним чином, причин неявки не повідомив.
Згідно з положеннями ч.1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи згоду представника позивача на проведення заочного розгляду справи, відсутність відзиву на позовну заяву, заяв про відкладення розгляду справи, належне повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, не повідомлення відповідачем причин неявки на судове засідання, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній даних та доказів, постановивши заочне рішення, що відповідає ч.1 ст. 280 ЦПК України.
Згідно з вимогами ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об'єктивно та безсторонньо оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову у повному обсязі, з наступних підстав.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_1 , видане 10 березня 2021 року Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси).
Після смерті ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ) відкрилася спадщина, до складу якої входить 1/5 частка квартири яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , яка належала померлому на праві приватної власності, на підставі свідоцтва про право власності на житло від 03 червня 1997 року, що видане Управлінням житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської Ради народних депутатів. Інші частки квартири АДРЕСА_3 належать ОСОБА_3 (чоловік позивача), ОСОБА_1 ( позивач), ОСОБА_5 (донька позивача), ОСОБА_6 (донька позивача).
Відповідно до свідоцтва про народження, НОМЕР_2 , позивачка ОСОБА_7 народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 , її батьками зазначені: ОСОБА_2 та ОСОБА_8 .
Відповідно до копії свідоцтва про шлюбу серії НОМЕР_3 ОСОБА_9 уклала шлюб з ОСОБА_3 , у зв'язку із чим змінила прізвище на дівоче « ОСОБА_10 ».
Таким чином встановлено, що позивач ОСОБА_1 є рідною донькою ОСОБА_2 .
Після смерті батька ОСОБА_2 залишилась спадщина у вигляді 1/5 частки квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 03 червня 1997р.
Відповідно до витребуваної судом копії спадкової справи № 84/2024, заведеної щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 вбачається, що із заявою про прийняття спадщини ОСОБА_1 звернулася 11.10.2024 року.
Інших спадкоємців, які б мали право на обов'язкову частку за законом не має. Заповіт спадкодавцем не складався.
Постановою від 22.11.2024 року приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Павлик Н.М. відмовив ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії, а саме у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку із пропуском строку на прийняття спадщини, пояснюючи це тим, що позивач не проживала разом із спадкодавцем на момент його смерті.
Так, у відповідності до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст.1222 ч.1ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини.
Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до змісту ст. 1272 ЦК України позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається:
1) у разі відсутності письмової згоди всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, на подання спадкоємцем, який пропустив шестимісячний строк, заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори;
2) у разі пропуску шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори та відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину та могли б дати письмову згоду на подання цієї заяви.
Отже, якщо позивач не проживала разом зі спадкодавцем і пропустила встановлений строк для прийняття спадщини, вона вправі звернутися до суду з позовом для визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини.
Відповідно до ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 своєчасно не подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини після смерті батька, оскільки на той час вона здійснювала догляд за хворим чоловіком, який потребував сторонньої допомоги.
На підтвердження зазначеного, позивачем надано до позову копії довідки МСЕК серії 10 ААВ № 742810 від 25.11.2014 року, щодо наявності інвалідності у її чоловіка ОСОБА_3 , копію виписки із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого, акт про підтвердження спільного проживання від 18.12.2024 року.
За змістом статті 1272 ЦК України поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23.08.2017 № 6-1320цс17.
Відповідно до п. 24 Постанови №7 Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» встановлено, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Верховний Суд додатково роз'яснив, що головною ознакою поважних причин є те, що вони унеможливлюють своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини (постанова від 31.07.2024 р., справа № 706/275/22, провадження № 61-12010св23.
За конкретних фактичних обставин кожної справи суд має оцінювати тривалість пропуску строку для прийняття спадщини, що має важливе правове значення (постанови ВС від 03.04.2024 р, справа № 639/8197/21, провадження № 61-14773св23.
Через встановлені судом обставини, які суд визнає поважними, позивач була позбавлена можливості звернутися до нотаріальної контори вчасно, зокрема це хвороба її чоловіка, за яким вона здійснювала постійний догляд. Додатково суд враховує, що інші особи із заявами про прийняття спадщини після смерті спадкодавця не звертались, відповідач також не надав до суду будь-яких заперечень з приводу поданого позову.
З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Дослідивши зібрані по справі докази, суд прийшов до висновку, що строк для прийняття спадщини, який закінчився 09 вересня 2021 року, пропущений позивачем з поважних причин, спадщина до теперішнього часу залишається неприйнятою, а тому є всі законні підстави для ухвалення рішення про задоволення позову, та у відповідності з вимогами ч.3 ст.1272 ЦК України визначення додаткового строку терміном у три місяці для подання позивачем заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .
На підставі викладеного, керуючись: ст.ст. 81, 259, 263, 264, 265, 354 ЦПК України, ст.ст.1270, 1272 ЦК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Одеської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_4 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , протягом трьох місяців з моменту набрання рішенням суду законної сили.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30-ти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вищевказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення суду складено 05.05.2025р.
Суддя: К.О. Далеко