06.05.25
33/812/185/25
«06» травня 2025 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд
у складі: головуючої - судді Фаріонової О. М.
за участю секретаря Горковенко В. С.
прокурора Маковецького Є. В.
розглянув у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на постанову судді Баштанського районного суду Миколаївської області від 24 березня 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , старшого офіцера мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 ,
- визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 850 грн.
Встановлені судом першої інстанції обставини.
Згідно постанови судді, ОСОБА_1 як старший офіцер мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 і суб'єкт відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, був зобов'язаний до 31.03.2024 включно подати щорічну декларацію за 2021 рік, але подав її лише 16.07.2024 без поважних причин.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Зазначив, що справу розглянуто з порушенням територіальної підсудності, судом не вирішено заявлене ним клопотання про визначення підсудності.Вважає, що бездіяльність у вигляді неподання декларації жодним чином не прив'язана до робочого місця в м. Баштанка, він не зобов'язаний подавати ту декларацію в ІНФОРМАЦІЯ_2 , та може її подати в будь-якому місці.
На думку апелянта, оскільки саме до повноважень НАЗК належить забезпечення ведення Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, то розгляд справи про несвоєчасне подання декларації має здійснюватися за територіальною підсудністю адреси агентства - АДРЕСА_2 , тобто там, куди вона не дійшла на сервер до встановленого законом строку.
Зазначив, що відсутні в протоколі та постанові докази належності його до військових посадових осіб як суб'єктів подання декларації. Матеріали справи не містять відомостей про виконання ним організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків.
Вважає, що пропущено встановлений ст. 38 КУпАП строк накладення адміністративного стягнення.
Зазначив, що у ІНФОРМАЦІЯ_2 або у того ж Південного відділу з питань запобігання та виявлення корупції Міністерства оборони України було 10 робочих днів з граничної дати (31.01.2024) на перевірку своєчасності подання декларації та 3 робочих дні в разі виявлення відповідного факту неподання. Вважає, що 19.02.2024 могло бути виявлено правопорушення, а тому стягнення за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП мало бути накладено не пізніше 19.08.2024, але аж ніяк не 24.03.2025 - через 13 місяців, замість визначених законом 6 місяців.
Вказав, що відсутні докази повідомлення НАЗК спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції про факт несвоєчасного подання ним щорічної декларації.
Зазначив, що здійснення контролю та перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зокрема щодо достовірності й повноти відомостей, зазначених суб'єктом декларування у декларації, належить до виключної компетенції Національного агентства з питань запобігання корупції. Зазначена позиція відображена у постанові Верховного Суду від 11 квітня 2018 року (справа № 814/886/17). Вважає, що Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України до суб'єктів, які наділені правом перевірки своєчасності подання декларацій не відноситься.
Вказав, що судом першої інстанції взагалі проігноровано ту обставину, що він не претендував на посаду, перебування на якій нібито покладає обов'язок подавати декларацію. Його призвали і призначили на вказану посаду, він не прагнув цієї посади і не погоджувався нести всі обмеження, передбачені нею.
Вважає, що навіть якщо його діях і був склад адміністративного правопорушення, у суду першої інстанції були підстави застосувати статтю 22 КУпАП і обмежитись усним зауваженням.
Позиції учасників судового провадження.
ОСОБА_1 належним чином повідомлений про дату та час апеляційного розгляду до суду не з'явився. Причини неявки не повідомив. Клопотання про відкладення апеляційного розгляду не подавав. Його неявка не перешкоджає апеляційному розгляду.
Прокурор Маковецький Є. В. заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив постанову залишити без змін.
Заслухавши пояснення учасника судового провадження, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги в її межах, апеляційний суд встановив таке.
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.
Відповідно до вимог ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах поданої апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з положеннями ст. ст. 278, 280 КУпАП, суд першої інстанції при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи, чи є необхідність у витребуванні додаткових матеріалів, а при розгляді справи зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом постанови, яка оскаржується, судом першої інстанції наведені вимоги закону дотримані.
Висновок, викладений у оскаржуваній постанові про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, за обставин, встановлених судом, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується наявними у справі доказами:
-даними протоколу про адміністративне правопорушення № 121 від 28.02.2025; рапортами оперуповноваженого УСР в Миколаївській області ДСР НПУ Могильного О.; скрін-шотом з Єдиного державного реєстру декларацій (ІПН - 2509413910); скрін-шотом «Акредитований центр сертифікації ключів - ПриватБанк» (ІПН - 2509413910); повідомленням № 781 про обставини, що можуть свідчити про вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією; листом про надання інформації та копій документів; копією відповіді на лист від 19.02.2025 № 948/10/159; довідкою про проходження військової служби; витягом із наказу від 25.02.2022; витягом із наказу від 13.11.2023 № 272; копією функціональних обов'язків від 01.06.2024; копією відомості про доведення до особового складу та роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 та роти охорони вимог Закону України «Про запобігання корупції» та відповідальність за порушення вимог фінансового контролю за неподання або несвоєчасне подання декларації; копією листа № 2/1832 від 17.02.2025; відповіддю на запит № 177 від 15.03.2024; копією листа № 582 від 26.04.2024; копією листа №22/3-79 вих-21 від 18.03.2021; копією листа № 04-18/10-1584 від 11.09.2022; копією листа № 95-17/173/5/17 від 30.05.2017; копією наказу № 332 о/с від 17.05.2024; копією довідки від 03.03.2025; копією акту планової перевірки від 26.06.2024; копією повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_3 від 04.07.2024; витягом з наказу №323 від 23.07.2024; скрін-шотом з Єдиного державного реєстру декларацій (ІПН - НОМЕР_1 ).
Так, відповідно до наказу № 30 від 25.02.2022 майора ОСОБА_1 призвано на посаду старшого офіцера мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 та відповідно до цього ж наказу останній з 25.02.2022 вважається таким, що справи та посаду прийняв та приступив до виконання службових обов'язків за посадою (а.с. 22).
Постановою КМУ від 23.02.2022 №154 «Про затвердження Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки» визначено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються, ліквідуються, реорганізовуються Міністерством оборони України. Штати та штатний розпис територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки затверджуються начальником Генерального штабу Збройних Сил.
Штатні посади територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки комплектуються військовослужбовцями, державними службовцями та працівниками Збройних Сил відповідно до їх штату та штатного розпису.
ОСОБА_1 , будучи призначеним 25.02.2022 на посаду старшого офіцера мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 є суб'єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» відповідно до пп. «г» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону, і на нього поширюється юридична відповідальність за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією.
Указом Президента України від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації на території України введено воєнний стан який діє до теперішнього часу.
У зв'язку з чим, НАЗК відповідно до роз'яснень від 07.03.2022 «Щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю в умовах воєнного стану (подання декларації, повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, повідомлення про відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента, проведення перевірок)» які розроблені з урахуванням положень Закону України від 03.03.2022 № 2115-ІХ «Про захист інтересів суб'єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни» - відтерміновано обов'язок подання декларації.
Так, Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» №3384-ІХ, який набрав чинності 12.10.2023 - відновлено обов'язок декларування.Прикінцевими положеннями Закону України «Про запобігання корупції» встановлено, що особи, які у 2022-2023 роках не подали декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до ст. 45 цього Закону, і кінцевий строк для подання яких настав до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», подають такі декларації не пізніше 31.01.2024.
Суб'єкти декларування, зазначені у частинах сьомій - чотирнадцятій статті 45 цього Закону, подають відповідні декларації у строки, встановлені частинами сьомою - чотирнадцятою статті 45 цього Закону, якщо відповідні декларації не було подано раніше.
Так, частиною 7 статті 45 визначено, що суб'єкти декларування, які зазначені у пунктах 1-4 цієї частини (пункт 3 частини 7 - особи які проходять службу у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки або відряджені до них (крім осіб рядового складу підрозділів охорони відповідних центрів), подають декларації у строки, визначені частинами першою - четвертою цієї статті. Суб'єкти декларування, які зазначені у пункті 5 цієї частини, подають декларації у порядку, встановленому частиною восьмою цієї статті.
Відповідно до частини 1 статті 45 Закону - особи, зазначені у п. 1, пп. «а», «в»-«г» п. 2 ч. 1 ст. 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Окрім того, відповідно до роз'яснення Національного агентства з питань запобігання корупції «Щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю» визначено, що якщо особа, у якої виник обов'язок подати декларацію кандидата на посаду, незалежно від обставин вже подала щорічну декларацію (з будь-якою позначкою) за минулий рік, декларація кандидата на посаду за цей період не подається.
Водночас, якщо подана декларація кандидата на посаду охоплювала попередній звітний рік, а в особи виник обов'язок подати щорічну декларацію за той самий звітний період, то особа зобов'язана подати щорічну декларацію.
Відповідно до цього ж роз'яснення НАЗК визначено, що військовослужбовці територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки зобов'язані подавати декларації в загальному порядку незалежно від військового звання.
Отже, ОСОБА_1 будучи призначеним на посаду старшого офіцера мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 - 25.02.2022 зобов'язаний до 31.03.2024 (включно) окрім декларації «кандидата на посаду» подати «щорічну» декларацію за 2021 рік.
Оглядом публічної сторінки Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування встановлено, що ОСОБА_1 декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, типу «щорічна» за 2021 рік подав лише 16.07.2024.
Таким чином, ОСОБА_1 допустив порушення встановленого строку подання електронної декларації, що підтверджується витягом з веб-сайту Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Відповідно до відомості доведення до особового складу та роти охорони, ОСОБА_1 доведено вимоги Закону України «Про запобігання корупції» та відповідальності за порушення вимог фінансового контролю за неподання або несвоєчасне подання декларації, про що свідчить особистий підпис останнього (а. с. 26-27).
Окрім того, факт обізнаності ОСОБА_1 щодо належності до суб'єктів декларування та термінів подання декларацій також підтверджується поданими деклараціями «щорічна» за 2022 рік від 08.01.2024 та щорічною декларацією за 2023 рік від 20.02.2024.
Встановлено, що ОСОБА_1 отримав електронний цифровий підпис 22.01.2024 через акредитований центр сертифікації ключів «ПриватБанк» термін дії якого до 21.01.2025 (а.с. 14).
Вищенаведене свідчить про те, що ОСОБА_1 , маючи дійсний електронний цифровий підпис, не вживав жодних дій для своєчасного подання щорічної декларації за 2021 рік.
Відповідно до абз. 9 підп. 1 п. 2 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22.05.2017 № 223-943/ 0/4-17 «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов'язані з корупцією» під поважними причинами несвоєчасного подання декларації слід розуміти неможливість особи подати вчасно декларацію у зв'язку з хворобою, перебуванням особи на лікуванні, внаслідок стихійного лиха (повені, пожежі, землетрусу), технічних збоїв офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, витребуванням відомостей, необхідних для внесення в декларацію, перебуванням (триманням) під вартою.
Так, з моменту відновлення етапу декларування 12.10.2023 до кінцевого терміну подання «щорічної» декларації за 2021 рік - 31.03.2024 законодавцем надано достатньо часу для збору всіх необхідних даних та подачі декларації в установлений Законом термін.
Відповідно до інформації, наданої ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_1 у період, визначений для подання декларації, на лікарняному не перебував, з 14.11.2023 по 23.11.2023 перебував у щорічні відпустці, у всі інші дні перебував на службі та виконував обов'язки за посадою (а. с. 23).
Відповідно листа Національного агентства з питань запобігання корупції, вказані дати некоректної роботи реєстру, в якому чітко вказано, що через збій у роботі програмного забезпечення інформаційно-комунікаційної системи «Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» (далі - Реєстр), збої та перебої у роботі Реєстру спостерігались: у період з 11:26 год. по 12:51 год. 18.01.2024, у період з 15:25 год. по 18:50 год. 28.01.2024 та у період з 21:33 год. по 22:13 год. 31.01.2024. Інших технічних несправностей та перебоїв у роботі Реєстру, які б завадили поданню документів до Реєстру у період з 01.01.2024 о 01.04.2024, не зафіксовано (а. с. 30).
Таким чином, доказів поважних причин для несвоєчасного подання декларації ОСОБА_1 не встановлено.
Щодо доводів апелянта про те, що здійснення контролю та перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зокрема щодо достовірності й повноти відомостей, зазначених суб'єктом декларування у декларації, належить до виключної компетенції Національного агентства з питань запобігання корупції, а Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України до суб'єктів, які наділені правом перевірки своєчасності подання декларацій, не відноситься, апеляційний суд встановив таке.
Відповідно до абз. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України про «Запобігання корупції», спеціально уповноважені суб'єкти у сфері протидії корупції - органи прокуратури, Національної поліції, НАБУ та Національне агентство з питань запобігання корупції.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень, припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.
В свою чергу ч. 2 ст. 251 КУпАП встановлено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на виконання складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Згідно ст. 255 КУпАП визначено, що працівники Національної поліції уповноважені на складання протоколів про вчинення адміністративних правопорушень, пов'язаних з корупцією, за ст. 172-4 - 172-9 КУпАП.
Відповідно роз'яснення НАЗК «щодо виявлення працівниками поліції фактів адміністративних правопорушень» від 06.02.2019 № 44-01/8418/19, то Національне агентство затверджує обґрунтований висновок та надсилає його іншим спеціально уповноваженим суб'єктам у сфері протидії корупції у разі виявлення ознак іншого корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення.
Таким чином, Закон України «Про запобігання корупції» не передбачає затвердження Національним агентством обґрунтованого висновку або повідомлення із встановленим фактом порушення вимог фінансового контролю у разі виявлення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією за частинами першою, другою статті 172-6 КУпАП, уповноваженими особами Національної поліції України.
Згідно ст. 255 КУпАП «Особи, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення»: у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218-221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати: 1) уповноважені на те посадові особи: органів внутрішніх справ (Національної поліції) статті 172-4-172-9 (за винятком правопорушень, вчинених службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище).
Відповідно Положення про «Управління стратегічних розслідувань в Миколаївській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України» (далі - УСР в Миколаївській області ДСР НПУ), затвердженого наказом Департаменту стратегічних розслідувань НПУ № 17 від 06.11.2019, завданням УСР в Миколаївській області ДСР НПУ є реалізація повноважень Національної поліції України та департаменту в частині боротьби з організованою злочинністю, злочинністю в органах державної влади та місцевого самоврядування, протидії корупції, захисту прав і свобод людини і громадянина та об'єктів права власності від протиправних посягань. Пунктом З Розділу II Положення визначено завдання УСР в Миколаївській області ДСР НПУ - протидія корупції серед посадових осіб, на яких поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», вжиття заходів з метою виявлення корупційних правопорушень і правопорушень, пов'язаних з корупцією, та їх припинення відповідно до законодавства України.
Пунктами 22-24 розділу III Положення визначено, що УСР в Миколаївській області ДСР НПУ відповідно до покладених на нього завдань: здійснює моніторинг та аналіз стану дотримання антикорупційного законодавства особами, на яких поширюється дія статті 3 Закону України «Про запобігання корупції»; здійснює збирання доказів про вчинення корупційних правопорушень та правопорушень, пов'язаних з корупцією; здійснює складання в межах компетенції протоколів про правопорушення, пов'язані з корупцією, та направлення їх до суду в установленому законодавством порядку.
Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 складений уповноваженою особою, що спростовує доводи апелянта в цій частині.
Щодо доводів апелянта про те, що бездіяльність у вигляді неподання декларації жодним чином не прив'язана до робочого місця в м. Баштанка та він може її подати в будь-якому місці, апеляційний суд зазначає, що місцем вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, відповідальність за вчинення якого передбачене ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є місце роботи суб'єкта правопорушення, відповідно до якого особа набула статусу суб'єкта декларування, а саме ІНФОРМАЦІЯ_5 , який розташований за адресою: АДРЕСА_3 .
Таким чином, під час апеляційного розгляду доведено, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП - несвоєчасне, без поважних причин подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування типу «щорічна» за 2021 рік.
Моментом виявлення правопорушення, пов'язаного з корупцією, слід вважати день складання протоколу про таке правопорушення уповноваженою посадовою особою.
Відповідно до ч. 4 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
Також, як слідує з матеріалів справи, відповідний уповноважений суб'єкт у сфері протидії корупції отримав повідомлення про несвоєчасне подання ОСОБА_1 декларації не раніше 10.02.2025 року (дати направлення такого повідомлення Південним відділом з питань запобігання та виявлення корупції Міністерства оборони України) і з того часу не минуло шести місяців. Адміністративне правопорушення щодо несвоєчасного подання декларації вчинене ОСОБА_1 16.07.2024, і з того часу не минуло двох років.
Таким чином строк накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, передбаченого ч. 4 ст. 38 КУпАП, на момент прийняття рішення судом першої інстанції не сплив.
Щодо доводів апелянта про те, що у суду першої інстанції були підстави застосувати статтю 22 КУпАП і обмежитись усним зауваженням, суд зазначає таке. Відповідно до ч. 1 ст. 22 КУпАП, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Обставини, які б слугували підставою для застосування положень ст. 22 КУпАП, апелянтом в апеляційній скарзі не наведено. Є безпідставними доводи апелянта про малозначність вчиненого, оскільки правопорушення, пов'язане з корупцією є діяння, яке хоча і не містить ознак корупції, але порушує встановлені Законом «Про запобігання корупції» вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Тому апеляційний суд, за наслідками розгляду апеляційної скарги, не вбачає підстав для звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності і обмеження усним зауваженням.
Постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Баштанського районного суду Миколаївської області від 24 березня 2025 року, якою ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, - залишити без змін.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя О. М. Фаріонова