“30» квітня 2025 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд в складі колегії суддів:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4
учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, зареєстрованого в ЄРДР за №22022150000000758 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 на вирок Жовтневого районного суду Миколаївської області від 21 лютого 2023 року щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
-обвинуваченого за ч. 1 ст. 436-2 КК України,
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
Вироком Жовтневого районного суду Миколаївської області від 21 лютого 2023 року ОСОБА_6 засуджений за ч. 1 ст. 436-2 КК України до покарання у виді арешту строком на 1 місяць.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Захисник просить вирок скасувати і закрити кримінальне провадження.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Не погоджуючись з вироком суду, апелянт вважає, що суд не повно розглянув матеріали кримінального провадження, а тому висновок суду першої інстанції не відповідає фактичним обставинам кримінального правопорушення.
Апелянт вказує, що з даних протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 05.06.2022 неможливо встановити обставини, дату, час, місце вчинення кримінального правопорушення.
Крім того, апелянт вказує, що заявник ОСОБА_8 повідомила, що кримінальне правопорушення вчинив ОСОБА_6 , що мешкає в смт. Первомайське, Миколаївського району, Миколаївської області, проте обвинувачений проживає в смт. Воскресенське, Миколаївського району, Миколаївської області. Під час допиту в судовому засіданні ОСОБА_9 зазначила, що коли підписувала заяву в поліції, не читала її змісту, тому і не бачила, що працівник поліції невірно зазначив місце проживання ОСОБА_6 .
Отже, на думку апелянта, обставини, які належать до події кримінального правопорушення станом на 05.06.2022 були невідомими. Незважаючи на це, прокурором Миколаївської окружної прокуратури 06.06.2022 на підставі протоколу про прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 05.06.2022 внесені відомості до ЄРДР за №22022150000000758.
Крім того, на думку апелянта, з наведених у вироку обставин справи не встановлено день та час події кримінального правопорушення.
Також апелянт зазначила, що свідки, які були допитані в судовому засіданні, розповіли суду зовсім інші обставини, зокрема, що ОСОБА_6 прийшов до ОСОБА_8 , яка є заявником у кримінальному провадженні, як до лікаря Воскресенської амбулаторії загальної практики сімейної медицини на прийом для того, щоб вона надала йому медичну допомогу та під час прийому у неї ОСОБА_6 намагався показати їй відео, яке вона до цього бачила в інтернеті на ютуб-каналі. Однак, її образило те, що ОСОБА_6 намагається їй показати це відео саме на прийомі у неї, тому вона вирішила написати заяву до поліції.
Тому апелянт вважає, що обставини кримінального провадження, що описані у вироку і ті обставини, що встановлені судом під час допиту свідків в судовому засіданні є різними.
На думку апелянта, з вироку суду першої інстанції вбачається, що подія кримінального правопорушення, а саме: час, місце, спосіб судом не встановлені, а обставини події кримінального правопорушення викладені невірно. Висновки суду щодо обставин події кримінального правопорушення є неправильними і не відповідають фактичним обставинам справи.
Із перелічених судом першої інстанції доказів: показань свідків медичних працівників (сестер): ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , а також лікаря ОСОБА_12 , апелянту зрозуміло, що ОСОБА_6 прийшов на прийом до лікаря за наданням медичної допомоги, а саме визначенням діагнозу, так само ОСОБА_6 звернувся і за медичною допомогою до медичних сестер ОСОБА_10 та ОСОБА_11 задля того, щоб вони йому зробили ін'єкції та крапельниці, які призначив лікар. З наведеного вбачається, що у обвинуваченого ОСОБА_6 не було ані мотиву, ані мети, а умислу на вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 436-2 КК України.
Інші відвідувачі лікарні, які могли б бути свідками події вчиненого ОСОБА_6 кримінального правопорушення, і які зазначені у вироку досудовим розслідуванням не виявлені, не встановлені і в судовому засіданні не допитувались.
Зазначила, що під час допиту, свідки ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 на питання: «чи мали місце з боку ОСОБА_6 під час прийому у лікаря наступні дії: виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії російської федерації, глорифікація її учасників?», відповіли, що таких дій з боку ОСОБА_6 вчинено не було, що підтверджується аудіо записом допиту свідків в судовому процесі.
Інші докази, які б вказували на те, що в діях ОСОБА_6 є виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації, глорифікація її учасників, в матеріалах справи відсутні.
Крім того, апелянт звертає увагу, що в матеріалах справи також відсутні інші докази, які б свідчили про правдивість показань свідків, зокрема в частині спроб ОСОБА_6 показати свідкам ОСОБА_13 та ОСОБА_11 відеозапис.
В протоколах допиту свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_11 та ОСОБА_10 та в протоколі прийняття заяви від ОСОБА_12 від 05.06.2023 даних про спроби ОСОБА_6 показати їм відеозапису параду, присвяченого святу "9-го Травня" в окупованому м. Херсоні не зазначено.
Натомість, в матеріалах кримінального провадження є ухвала слідчого судді Ленінського районного суду від 22.07.2022, якою надано дозвіл на обшук місця проживання ОСОБА_6 з метою відшукування та вилучення комп'ютерної техніки та мобільних телефонів, що містять інформацію про вчинення злочину.
26.07.2022 на підставі зазначеної ухвали слідчим СВ відділення поліції №4 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області проведений обшук та складений протокол від 26.07.2022, та в результаті нічого виявлено та вилучено не було. Ці дані, як зазначає апелянт, не відображені у мотивувальній частині вироку. Тому, апелянт робить висновок, що ніяких відеозаписів в мобільному телефоні ОСОБА_6 не було.
Крім того, за клопотанням захисника до матеріалів справи приєднувались документи про стан здоров'я обвинуваченого та характеристика, однак суд відмовив у приєднанні даних клопотань, посилаючись на те, що вони не завірені селищною радою. Проте, при зверненні адвоката до Воскресенської селищної ради з'ясувалось, що у селищної ради не має на даний час повноважень для завірення таких документів.
Встановлені судом першої інстанції обставини.
Відповідно до Конституції України, Україна є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
В той же час, 24 лютого 2022 року розпочалася збройна агресія Російської Федерації проти України, в ході якої збройні сили та інші військові формування російської федерації, з погрозою застосування зброї та її фактичним застосуванням, незаконно напали на територію Україну через державні кордони України в Київській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та здійснила збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об'єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, та здійснили окупацію частин вказаної території, чим вчинили спробу зміни межі території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі людей та інших тяжких наслідків.
У зв'язку з цим, Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні» в період з 05:30 24 лютого 2022 року строком на 30 діб в Україні введено воєнний стан, який потім був продовжений на 90 діб до 23 серпня 2022 року відповідними Законами України № 2119-ІХ від 15 березня, № 212-ІХ від 21 квітня, № 2263-ІХ від 22 травня 2022 року.
В той же час, у мешканця смт. Воскресенське Миколаївського району Миколаївської області ОСОБА_6 , який усвідомлював факт окупації частини території України, зокрема й м. Херсону та частини Херсонської області по лівий бік р. Дніпро збройними формування держави-агресора - російської федерації та вчинення ними військових злочинів на окупованих територіях України, виник протиправний умисел на виправдодування збройної агресії російської федерації та глорифікацію її учасників.
Так, в один із днів в період часу травня - початку червня 2022 року, точний день встановити не виявилося за можливе, ОСОБА_6 , перебуваючи в денний час в приміщені Воскресенської амбулаторії загальної практики сімейної медицини, розташованої за адресою: Миколаївська область, Миколаївський район, смт. Воскресенське, вул. Матросова, 37, під час спілкування з працівниками цього закладу та його відвідувачами, висловлював підтримку збройним силам російської федерації по окупації України та глорифікацію її учасників, зокрема: намагаючись продемонструвати за допомогою свого мобільного телефону відеозапис військового параду в м. Херсоні збройних формувань російської федерації, висловлював підтримку протиправним діям окупаційних військ, а також, вказував, що на тимчасово окупованих територія України державою-агресором забезпечено кращий рівень життя, ніж на іншій території України.
Крім того, в той же період часу ОСОБА_6 , перебуваючи в денний час в приміщені Воскресенської амбулаторії загальної практики сімейної медицини, висловлював підтримку окупаційним військам російської федерації, зазначаючи, що із захопленням території України окупаційні війська встановлять свою російську владу і наведуть в Україні порядок та рівень життя, який буде кращим, ніж до окупації.
Судом першої інстанції ОСОБА_6 визнаний винним у виправдовуванні та визнанні правомірною збройної агресії російської федерації проти України, та його дії кваліфіковані за ч. 1 ст. 436-2 КК України.
Позиції учасників судового провадження.
Захисник ОСОБА_7 та обвинувачений ОСОБА_6 підтримали апеляційну скаргу просили її задовольнити.
Прокурор ОСОБА_5 просив апеляційну скаргу задовольнити частково та призначити обвинуваченому покарання у виді пробаційного нагляду.
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини. Мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши викладені в апеляційній скарзі доводи, суд дійшов таких висновків.
Згідно зі ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Зазначеним вимогам закону оскаржуваний вирок не відповідає.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК України, у разі визнання особи винуватою, у мотивувальній частині вироку зазначаються: формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення; статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.
Ці вимоги закону судом першої інстанції порушено.
Суд першої інстанції визнав доведеним те, що у мешканця смт. Воскресенське Миколаївського району Миколаївської області ОСОБА_6 , який усвідомлював факт окупації частини території України, зокрема й м. Херсону та частини Херсонської області по лівий бік р. Дніпро збройними формування держави-агресора - російської федерації, та вчинення ними військових злочинів на окупованих територіях України, виник протиправний умисел на виправдовування збройної агресії російської федерації та глорифікацію її учасників.
Так, в один із днів в період часу травня - початку червня 2022 року, точний день встановити не виявилося за можливе, ОСОБА_6 , перебуваючи в денний час в приміщені Воскресенської амбулаторії загальної практики сімейної медицини, розташованої за адресою: Миколаївська область, Миколаївський район, смт. Воскресенське, вул. Матросова, 37, під час спілкування з працівниками цього закладу та його відвідувачами, висловлював підтримку збройним силам російської федерації по окупації України та глорифікацію її учасників, зокрема: намагаючись продемонструвати за допомогою свого мобільного телефону відеозапис військового параду в м. Херсоні збройних формувань російської федерації, висловлював підтримку протиправним діям окупаційних військ, а також, вказував, що на тимчасово окупованих територіях України державою-агресором забезпечено кращий рівень життя, ніж на іншій території України.
Крім того, в той же період часу ОСОБА_6 , перебуваючи в денний час в приміщені Воскресенської амбулаторії загальної практики сімейної медицини, висловлював підтримку окупаційним військам російської федерації, зазначаючи, що із захопленням території України окупаційні війська встановлять свою російську владу і наведуть в Україні порядок та рівень життя, який буде кращим, ніж до окупації.
Суд першої інстанції кваліфікував дії ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 436-2 КК України, та визнав його винним у виправдовуванні та визнанні правомірною збройної агресії російської федерації проти України.
На доведеність визнання вини ОСОБА_6 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, суд першої інстанції послався на показання свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_10 та ОСОБА_8 , а також на протокол від 05.06.2022 про прийняття заяви ОСОБА_8 про вчинення кримінального правопорушення, в якій вона просить прийняти міри до ОСОБА_6 , який підтримує владу російської федерації та її військовослужбовців, а також закликає до прийняття влади російської федерації.
Оцінивши вказані докази, суд першої інстанції дійшов висновку, що вина ОСОБА_6 в межах пред'явленого обвинувачення повністю знайшла своє підтвердження під час судового розгляду.
Повторно дослідивши докази, допитавши свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_14 та ОСОБА_8 , колегія суддів вважає вказані висновки суду першої інстанції передчасними, з огляду на таке.
Так, згідно протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 05.06.2022 в графі обставини (дата, час, місце) кримінального правопорушення ОСОБА_8 просить наступне (дослівно): прийняти міри до ОСОБА_6 , мешканця смт.Первомайське, Миколаївського району, Миколаївської області, який підтримує владу рф та закликає до прийняття влади рф» (а.с. 26-28).
Відповідно до показань свідка ОСОБА_12 , наданих в апеляційному суді, вона звернулася до представників територіальної оборони після того, як ОСОБА_6 під час прийому у поліклініці робив висловлювання та показував парад на честь святкування 9-го травня, що проводився у м. Херсоні, який на той час був окупований військами рф. Коли ОСОБА_6 прийшов на прийом, то показав їй це відео параду і сказав: «Дивіться, як треба святкувати 9 травня». На що вона відповіла ОСОБА_6 , що м. Херсон зараз під окупацією і запитала, чи підтримує він це, на що ОСОБА_6 нічого не відповів. Потім у маніпуляційному кабінеті за призначенням лікаря йому робили крапельницю, після чого медичні сестри прийшли до неї і сказали, що ОСОБА_6 кожен день ходить на крапельниці та кожен день розповідає, що рф прийшла і наведе порядок на території України. І після цих розмов вони звернулись до представників територіальної оборони та до дільничного інспектора, щоб вони звернули увагу на цього пацієнта, бо його висловлювання на фоні тих подій, які відбувались в той час у 2022 році, викликали страх, оскільки були повідомлення, що будуть обстріли 9-го травня, а ОСОБА_6 в цей час говорив, що це правильно, те що зараз відбувається.
Точну дату свідок не пам'ятає, але вказала, що події відбувались десь у червні 2022 року. Після того, як вони повідомили про події представникам територіальної оборони та дільничному інспектору, через кілька тижнів до них приїхали співробітники СБУ та взяли у неї показання, які вона підписала. Вказала, що ОСОБА_6 показував відео, яке було у вільному доступі в мережі інтернет та яке вона раніше бачила. Зазначила, що на цьому відео було відтворено марш людей з червоними прапорами у м. Херсоні та було написано: «слава росії». Її обурив коментар ОСОБА_6 з приводу цього відео, а саме його слова: «Ось так треба святкувати 9 травня, як воно проходить зараз в м. Херсоні. Скоро прийдуть «братки», наведуть тут порядок і буде у нас так само, як у м. Херсоні». Її обурили коментарі і думки ОСОБА_6 .
На запитання захисника, чи були погрози в її сторону з боку ОСОБА_6 після його таких висловлювань, свідок відповіла, що ні. Також додала, що коли ОСОБА_6 показував відео, в кабінеті була присутня вона, ОСОБА_6 та ОСОБА_14 (медична сестра).
Згідно показань свідка ОСОБА_11 , наданих в апеляційному суді, вона працює медичною сестрою у Воскресенській амбулаторії. Події були у травні 2022 року (число не пам'ятає). Пацієнт ОСОБА_6 прийшов на прийом зі скаргами на здоров'я. Потім він почав показувати відео як святкують парад 9-го травня у м. Херсоні. Під час демонстрації відео ОСОБА_6 дослівно вказав: «Зараз прийдуть «братки» і наведуть тут порядок». Вона і лікар ОСОБА_15 просили його не показувати відео та не говорити на такі теми. Відео ОСОБА_6 показував з телефону, вона його не дивилась, але зрозуміла, що на ньому відбувались події у м. Херсоні, там був парад присвячений святкуванню 9-го травня, росіяни влаштували марш.
Не пам'ятає, звідки ОСОБА_6 взяв те відео. Демонстрував відео приблизно 1,30 хв. Вона не знає, чи бачила лікар те відео, вона особисто його не дивилась та попросила вимкнути.
Згідно показань свідка ОСОБА_10 , яка працює медичною сестрою у Воскресенській амбулаторії загальної практики сімейної медицини, події відбувались приблизно у червні-липні 2022 року. 16.05.2022 після відпустки вона вийшла на роботу та робила крапельниці ОСОБА_6 у маніпуляційному кабінеті, під час чого ОСОБА_6 розповідав, де розміщена військова техніка ЗСУ, як добре жилось в срср. В той час, в амбулаторії було багато військових, які також проходили лікування. І після того, як ОСОБА_6 після крапельниці пішов, військові зробили зауваження з приводу висловлювань ОСОБА_6 . Після чого прийшов дільничний інспектор, якому вони розповіли про ці події та попросили провести бесіду з ОСОБА_6 . Потім приїхали працівники поліції, яким вона давала показання. На запитання, чи схвалював ОСОБА_6 збройну агресію рф, свідок відповіла, що він схвалював життя в срср та казав, що якщо рф прийде, то наведе порядки і може ми будемо жити як в срср. Також додала, що вона бачила, коли ОСОБА_6 намагався продемонструвати відео, але потім вийшла з кабінету лікаря, та саме відео вона не дивилась.
Отже, аналізуючи наведені показання свідків, встановлено, що вони називали різні дати події злочину, зокрема свідок ОСОБА_8 зазначила, що точну дату не пам'ятає, але вказала, що події відбувались десь у червні 2022 року, свідок ОСОБА_16 вказала, що події відбувались приблизно у червні-липні 2022 року, а свідок ОСОБА_14 вказала, що події були у травні 2022 року.
З обвинувального акта вбачається, що ОСОБА_6 вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 436-2 КК України, у проміжок часу з 27.05.2022 - 03.06.2022.
Разом з тим, з протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 05.06.2022, неможливо встановити ні обставини, ні дату, ні час, ні місце вчинення кримінального правопорушення, хоча всі свідки в своїх показаннях вказували про одну конкретну подію, яка відбувалась в конкретний день. В свою чергу, обвинувачений хоча і заперечував обвинувачення щодо фактичних обставин, але не заперечував, що у травні 2022 року відвідував медичний заклад, демонстрував відео, але іншого змісту (сімейне відео), і ця подія відбувалася у день, який зафіксовано у медичних документах.
Окрім того, як вбачається з показань свідків, ОСОБА_6 здійснював конкретні висловлювання, які необхідно було вказати при формулюванні обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 436-2 КК України.
Кримінальна відповідальність за ч. 1 ст. 436-2 КК України настає у разі виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році, у тому числі шляхом представлення збройної агресії російської федерації проти України як внутрішнього громадянського конфлікту, виправдовування, визнання правомірною, заперечення тимчасової окупації частини території України, а також глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію російської федерації проти України, розпочату у 2014 році, представників збройних формувань російської федерації, іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд та груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих російською федерацією, а також представників окупаційної адміністрації російської федерації, яку складають її державні органи і структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України та представників підконтрольних російській федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних функції) на тимчасово окупованих територіях України.
Для з'ясування, чи міститься у висловлюваннях певних осіб виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії російської федерації проти України та глорифікація її учасників, необхідні спеціальні знання, тобто залучення спеціаліста.
Під час допиту свідків в суді першої апеляційної інстанції, захисник ОСОБА_7 поставила питання свідкам ОСОБА_13 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , чи мали місце з боку ОСОБА_6 під час прийому у лікаря наступні дії: виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії російської федерації, глорифікація її учасників. Свідки відповіли, що таких дій з боку ОСОБА_6 вчинено не було. Свідок ОСОБА_10 вказала, що ОСОБА_6 розповідав про те, як добре жилось в срср.
Вказані свідки зазначали, що їх обурило те, що ОСОБА_6 намагався продемонструвати їм відео параду на честь 9-го травня, яке проводили росіяни у м. Херсоні, яке на той час було окуповане.
При цьому, всі свідки вказували, що ОСОБА_6 дослівно висловив наступне: «Так треба проводити парад на честь 9-го травня. Прийдуть «братки» і наведуть в Україні порядок, і будемо ми жити так само як у м.Херсоні». Свідки зазначили, що під «братками» вони зрозуміли, що це збройні формування російської федерації.
Разом з тим, під час формулювання обвинувачення визнаного доведеним, суд першої інстанції зазначив, що ОСОБА_6 , намагаючись продемонструвати за допомогою свого мобільного телефону відеозапис військового параду в м. Херсоні збройних формувань російської федерації, висловлював підтримку протиправним діям окупаційних військ, а також, вказував, що на тимчасово окупованих територія України державою-агресором забезпечено кращий рівень життя, ніж на іншій території України, а також висловлював підтримку окупаційним військам російської федерації, зазначаючи, що із захопленням території України окупаційні війська встановлять свою російську владу і наведуть в Україні порядок та рівень життя, який буде кращим, ніж до окупації.
Між тим, як зазначали свідки, висловлювання ОСОБА_6 були конкретними.
Однак, під час формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, суд першої інстанції не вказав конкретні висловлювання ОСОБА_6 , які, згідно пред'явленого обвинувачення, були спрямовані на виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії російської федерації проти України та глорифікація її учасників та утворювали склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 436-2 КК України.
В матеріалах кримінального провадження відсутні інші докази, які б підтвердили показання свідків та тієї обставини, що вищевказані висловлювання ОСОБА_6 дійсно були спрямовані на виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії російської федерації проти України та глорифікація її учасників.
Суд першої інстанції під час розгляду справи не перевірив належним чином ці обставини, не залучив спеціаліста для встановлення, чи були у висловлюваннях ОСОБА_6 виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії російської федерації проти України та глорифікація її учасників, внаслідок чого не конкретно сформулював обвинувачення, визнаного судом доведеним.
Таким чином, при формулюванні обвинувачення, визнаного судом першої інстанції доведеним, допущено істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Відсутність належного формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, унеможливлює якісний і повний захист, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Недотримання судом першої інстанції вимог кримінального процесуального закону має наслідок у вигляді істотного впливу на права учасників кримінального провадження, зокрема, права обвинуваченого щодо забезпечення права на справедливий суд.
Таким чином, вирок не відповідає вимогам ст. 370 КПК України, оскільки ухвалений із порушенням загальних засад кримінального провадження - законності, забезпечення права на захист.
Також, вирок не відповідає п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК України, оскільки не містить належного формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
Зазначене вище свідчить, що вирок суду першої інстанції за змістом та формою не відповідає вимогам ст. 370, 374 КПК України та загальним засадам кримінального провадження, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального законодавства, які перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, відповідно до приписів ч. 1 ст. 412 КПК України, а тому підлягає скасуванню.
Згідно вимогам п. 1 ст. 415 КПК України, суд апеляційної інстанції скасовує вирок чи ухвалу суду і призначає новий розгляд у суді першої інстанції, якщо встановлено порушення, передбачені п. п. 2, 3, 4, 5, 6, 7 ч.2 ст. 412 КПК України.
Як передбачено ч. 6 ст. 9 КПК України, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 КПК України.
Оскільки судом першої інстанції при розгляді кримінального провадження порушені загальні засади кримінального провадження, зокрема, як законність, право на захист, що перешкодило суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, то вирок суду першої інстанції підлягає скасуванню з підстав істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, з призначенням нового судового розгляду.
Під час нового судового розгляду, з урахуванням доводів апеляційної скарги, необхідно ретельно перевірити зібрані у кримінальному провадженні докази, надати їм належну оцінку, усунути вказані в ухвалі порушення, та прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване судове рішення у відповідності до вимог кримінального процесуального та кримінального законів.
З огляду на наведене, подана апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 409, 424, 425, 532 КПК України, суд, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 задовольнити частково.
Вирок Жовтневого районного суду Миколаївської області від 21 лютого 2023 року щодо ОСОБА_6 скасувати і призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_17