“08» травня 2025 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд в складі колегії суддів:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4
учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 29 квітня 2025 року щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
- підозрюваного за ч. 2 ст. 113 КК України.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 29 квітня 2025 року продовжено підозрюваному ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 03.06.2025.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Підозрюваний просить ухвалу слідчого судді скасувати.
Вважає, що прокурором не доведено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Встановлені слідчим суддею обставини.
СВ УСБ України в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12024152040001450 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 113 КК України.
Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 06 грудня 2024 року до підозрюваного ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 31.01.2025, без права внесення застави.
Постановою керівника Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері уборони Південного регіону ОСОБА_8 від 27 січня 2025 року продовжено строк досудового розслідування до 3 місяців, а саме до 04.03.2025.
Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 28 січня 2025 року підозрюваному ОСОБА_7 продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 04.03.2025.
Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва 03 березня 2025 року продовжено строк досудового розслідування до 5 місяців, а саме до 03.05.2025.
Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 03 березня 2025 підозрюваному ОСОБА_7 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою до 01.05.2025.
Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 29 квітня 2025 продовжено строк досудового розслідування до 6 місяців, а саме до 03.06.2025.
Слідчий звернулася до слідчого судді з клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_7 в межах строку досудового розслідування.
Органами досудового розслідування ОСОБА_7 підозрюється у тому, що 01.12.2024 приблизно о 18:30 год. по 18:40 год. він, у період воєнного стану, з метою ослаблення держави, здійснив підпал трансформаторної підстанції ТП - 341351 AT «Миколаївобленерго», що призвело до пошкодження об'єкту, який має важливе народногосподарське чи оборонне значення, зокрема, неможливого забезпечення стабільного електропостачання абонентів Інгульського району м. Миколаєва Миколаївської області всіх категорій.
При прийнятті оскаржуваного рішення слідчий суддя зазначив, що надані органом досудового розслідування матеріали свідчать про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 113 КК України.
Враховуючи обставини кримінального провадження, ступінь тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , який відноситься до категорії особливо тяжкого злочину, та за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років або довічне позбавлення волі, з конфіскацією майна, слідчий суддя дійшов висновку про доведення прокурором обставин, які свідчать про те, що продовжують існувати, ризики, передбачені п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України у вигляді можливості підозрюваним переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідка у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Слідчий суддя дійшов висновку, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, на даному етапі досудового розслідування не зможе запобігти встановленим ризикам.
Слідчий суддя зазначив, що у кримінальному провадженні є необхідність проведення ряду слідчих та процесуальних дій. З матеріалів долучених слідчим до клопотання слідчому судді, вбачається достатньо відомостей про обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу.
Позиції учасників судового провадження.
Захисник ОСОБА_6 апеляційну скаргу підтримав. Підозрюваний ОСОБА_7 про дату та час апеляційного розгляду повідомлений належним чином. Заяву про бажання брати участь в апеляційному розгляді не подавав.
Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника, просив ухвалу слідчого судді залишити без змін.
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини. Мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався. Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, вивчивши матеріали судового провадження та обговоривши викладені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Положення закону, якими керувався слідчий суддя та суд апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому КПК України.
Частиною 3 ст. 199 КПК України передбачено, що клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених в ст. 184 КПК України, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Частиною 5 ст. 199 КПК України передбачено, що слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Частиною 2 ст. 194 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 113 КК України, підтверджується долученими до клопотання матеріалами. У матеріалах провадження відсутні дані, які б спростовували обґрунтованість підозри на даній стадії кримінального провадження. Підозрюваний висновки слідчого судді в цій частині не оспорює.
Щодо наявності достатніх підстав вважати, що встановлені ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, не зменшилися.
Колегія суддів погоджується з обґрунтуванням, наведеним слідчим суддею, що ризики, встановлені при обранні запобіжного заходу, продовжують існувати, та зазначає, що оскаржуване рішення в цій частині належно мотивоване.
Так, ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років або довічним позбавленням волі, з конфіскацією майна. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Тому є підстави вважати, що продовжує існувати ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Також продовжує існувати ризик незаконного впливу на свідків, з метою зміни, спотворення їх показань чи відмови від дачі показань, оскільки підозрюваний перебуває зі свідками у тісних стосунках. (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином (п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України) також продовжує існувати, оскільки на даний час не встановлено повне коло осіб, з якими ОСОБА_7 міг діяти, а також вживаються відповідні слідчі (розшукові) заходи, спрямовані на їх притягнення до відповідальності. Зокрема, про наявність вказаного ризику свідчить те, що ОСОБА_7 вів переписку в особистому чаті додатку «Телеграм» з особами діяльність та погляди яких мають проросійську спрямованість, а також направлені на пошкодження об'єктів, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, з метою ослаблення держави.
Продовжує існувати ризик вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому він підозрюється, оскільки перебуваючи на волі в умовах збройної агресії рф проти України та ведення бойових дій, підозрюваний може продовжувати вчиняти дії, направлені на пошкодження об'єктів, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення. На сьогодні не затримано осіб, діяльність яких спрямовується на підшукування та підготовку осіб та території м. Миколаєва з метою пошкодження об'єктів, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення. Злочинна діяльність ОСОБА_7 припинена лише за втручання співробітників правоохоронних органів. (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Щодо обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Слідчим суддею враховано, що досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, проте завершити досудове розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали не представляється можливим у зв'язку з необхідністю проведення ряду слідчих та процесуальних дій.
Слідчий суддя врахував, що необхідно закінчити проведення та отримати висновок комп'ютерно-технічної експертизи щодо мобільного терміналу марки «Samsung» моделі «Galaxy А50», R58M61SKVRD, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 та ІМЕІ 2: НОМЕР_2 з сім-картою мобільного оператору НОМЕР_3 , яка призначена постановою слідчого від 13.01.2025 (орієнтовний строк проведення травень 2025); повідомити ОСОБА_7 про підозру у кінцевій редакції; виконати інші слідчі та процесуальні дії; виконати вимоги ст. 290 КПК України; скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, який в межах строку досудового розслідування скерувати до суду.
Щодо недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
У відповідності до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
У даному кримінальному провадженні, слідчим суддею правильно встановлено, що надані сторонами кримінального провадження докази доводять обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу щодо ОСОБА_7 для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні та забезпечення його належної процесуальної поведінки. Обраний щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є співмірним з існуючими ризиками, є достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантію його належної процесуальної поведінки на даній стадії кримінального провадження. Прокурором доведено, що обставини, зазначені у ч. 3 ст. 199 КПК України, виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою.
Щодо застави. Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України, крім випадків, передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України.
Згідно ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого ст. 113 КК України.
З огляду на те, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, а також враховуючи обставини кримінального провадження та наявність встановлених ризиків, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано не визначив розмір застави у даному кримінальному провадженні при продовженні строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
З огляду на наведене, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407 ч. 3, 409, 422, 532 КПК України, -
Апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 29 квітня 2025 року щодо ОСОБА_7 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_9