Справа № 128/440/25
Провадження № 33/801/468/2025
Категорія: 156
Головуючий у суді 1-ї інстанції Васильєва Т. Ю.
Доповідач: Стадник І. М.
Іменем України
09 травня 2025 рокум. Вінниця
Суддя Вінницького апеляційного суду Стадник І.М., розглянувши апеляційну скаргу захисника - адвоката Галіциної Віри Валеріївни, подану в інтересах ОСОБА_1 на постанову Вінницького районного суду Вінницької області від 10 квітня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КпАП України,
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
встановив:
Постановою Вінницького районного суду Вінницької області від 10 квітня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КпАП України, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з нього судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Не погодившись із зазначеною постановою, ОСОБА_1 , через захисника - адвоката Галіцину В.В., подав апеляційну скаргу, у якій просить постанову суду скасувати, а провадження у справі закрити в зв'язку з відсутністю в його діях як водія події і складу адміністративного правопорушення.
Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що в матеріалах справи відсутні докази керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Стверджує, що ОСОБА_1 був тверезий, правил дорожнього руху не порушував, а тому у працівників поліції не було підстав для зупинки. Крім того вказує, що працівники поліції поводили себе грубо по відношенню до нього, залякували.
Звертає увагу на те, що йому не було роз'яснено наслідки відмови від медичного огляду.
Вважає долучені до справи відеозаписи неналежними доказами, оскільки вони не є безперервними.
Крім того, апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження посилаючись на те, що участі у розгляді справи в суді першої інстанції він не приймав, оскільки хворів, а копія судового рішення отримана адвокатом 15 квітня 2025 року.
Згідно з статтею 289 КпАП України апеляційний суд має право поновити строк оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення в разі наявності поважних причин пропуску зазначеного строку з боку особи, яка оскаржує постанову суду першої інстанції.
З урахуванням наданих доказів, причини пропуску строку слід визнати поважними та поновити строк на апеляційне оскарження постанови Вінницького районного суду Вінницької області від 10 квітня 2025 року.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Галіцина В.В. в судове засідання не з'явилися, подали заяву про розгляд справи в їх відсутність, апеляційну скаргу підтримують.
Апеляційний суд, згідно з вимогами статті 294 КпАП України, переглянувши справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, що досліджувалися судом першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Згідно зі статтею 245 КпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Положеннями частин 1, 2 статті 7 КпАП України передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 251 КпАП України передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 24047 водій ОСОБА_1 07.02.2025 о 00:52 год на автомобільній дорозі М-30, 417 керував транспортним засобом Dacia Logan, д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився на місці зупинки транспортного засобу, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані працівниками поліції за частиною 1 статті 130 КпАП України.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, полягає як у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, й так само у відмові особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні апеляційної скарги, апеляційний суд виходить з того, що згідно з статтею 266 КпАП України особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначає Інструкція, затверджена наказом МВС, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735.
Відповідно до пунктів 2, 4, 7 Розділу І Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно п. 6 Інструкції, огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування Міністерством охорони здоров'я та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Пунктом 12 Розділу ІІ Інструкції передбачено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
За змістом статей 254, 255, 256 КпАП України протокол про адміністративне правопорушення - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння, яке містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого КпАП України, у якому крім іншого, зазначаються відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує факти неправомірних дій і розцінюється як основне джерело доказів.
Відповідно до статті 256 КпАП України у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення), місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище перекладача, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності і , при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Зазначені вище вимоги особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення виконані, зокрема, у ньому чітко вказано суть адміністративного правопорушення та нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.
Протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 сумніву не викликає, оскільки складений та підписаний уповноваженою особою - заступником командира взводу № 3 роти №1 БПП у Вінницькій області Русіновим В.П.
Натомість ОСОБА_1 відмовився від підписання вказаного протоколу.
Незважаючи на заперечення ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 статтею 130 КпАП України, така підтверджується також:
-направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 07.02.2025, в якому вказано виявлені у ОСОБА_1 ознаки сп'яніння та вказано, що огляд не проводився у зв'язку з відмовою від проходження огляду;
-довідкою старшого інспектора ВАП Т. Гамарник про те, що ОСОБА_1 отримував посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 03.05.2023 та протягом року до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП не притягувався;
-рапортом заступника командира роти № 3 батальйону УПП у Вінницькій області ДПП капітана поліції Є. Русінова від 07.02.2025;
-копією посвідчення водія ОСОБА_1 ;
-відеозаписами.
Так, під час перегляду в апеляційному суді відеоматеріалів чітко встановлено, що фіксація подій починається з моменту порушення водієм авто правил дорожнього руху - перетину подвійної суцільної лінії дорожньої розмітки, невиконання вимоги про зупинку транспортного засобу, що передана увімкненням проблискових маячків червоного кольору, переслідування по автодорозі автомобіля, який не реагував на законну вимогу зупинитись.
Далі водій легкового автомобіля, прискоривши рух, проїхав на подвір'я домоволодіння, де зупинився, після чого став тікати в пішому порядку.
Відеозапис із нагрудної камери поліцейського продовжує передавати події, що відбувались далі. Так, наздогнавши водія автомобіля, який переслідували працівники поліції, останні з'ясували, що ним є ОСОБА_1 , і він має ознаки алкогольного сп'яніння.
Будь-яких сумнівів у тому, що саме ОСОБА_1 є тією особою, яка спочатку керувала авто, вибігла з нього зі сторони водія, і намагалася втекти, немає, так як ОСОБА_1 був одягнутий в куртку з характерними світловідбивачами, що дозволяє його унікально ідентифікувати.
При цьому на питання чи вживав ОСОБА_1 алкогольні напої, він дав ствердну відповідь, в той же час заперечуючи, що керував транспортним засобом, що не відповідає дійсності, враховуючи зняті на відео події.
А тому доводи апеляційної скарги є надуманими, оскільки на відеозаписі зафіксовано як поліцейські неодноразово роз'яснюють ОСОБА_1 наслідки відмови від проходження огляду на стан сп'яніння та пропонують проїхати у заклад охорони здоров'я для проходження такого огляду, який належить проходити в присутності працівників поліції.
Як вбачається із цього ж відеозапису, тривалість якого 40 хв, на пропозицію пройти медичне освідування ОСОБА_1 відмовився, після чого працівник поліції роз'яснив йому, що за наслідками такої відмови буде складено адміністративний протокол за ч.1 ст.130 КпАП України. Крім того ОСОБА_1 було роз'яснено й інші норми КпАП України, в тому числі порушені ним положення ПДР.
При цьому, під час спілкування працівників поліції з ОСОБА_1 останній поводив себе зухвало, ігнорував питання та законні їх вимоги, як то, надати посвідчення водія чи назвати своє прізвище.
Будь-які докази чи дані, які містяться на відеозаписі щодо фізичного або ж психологічного тиску з боку працівників поліції на ОСОБА_1 відсутні.
А тому суд відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що поведінка працівників поліції була грубою по відношенню до ОСОБА_1 .
Вказані відеозаписи є належним доказом у справі, оскільки на них чітко зафіксовано факт переслідування та зупинки автомобіля під керуванням ОСОБА_1 , озвучення причини зупинки, висловлення підстав для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння та роз'яснення наслідків відмови від проходження такого огляду та підтверджують всі обставини вчиненого правопорушення. Зафіксовані відеозаписом обставини, надають можливість повно та об'єктивно дослідити їх, конкретизувати поведінку поліцейських та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Слід відмітити, що досліджені відеозаписи фіксують реальні дані, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, мають достатньо високу інформативність. Оглянуті відеозаписи дають можливість встановити їх узгодженість з іншими даними, що містяться в протоколі, а тому апеляційний суд приймає їх як належний доказ у справі.
Отже, посилання апелянта про те, що відеозапис не є безперервним, апеляційний суд оцінює критично.
Крім того, Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить застережень щодо мінімального чи то максимального обсягу відеозапису, який може бути доказом у справі про адміністративне правопорушення. При цьому, долучений до матеріалів справи відеозапис за своїм обсягом та повнотою відповідає критерію достатності, та містить фіксацію подій, що підтверджує обставини, викладені та зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення.
Як зазначалось вище диспозицією частини першої статті 130 КпАП України встановлено, що відповідальність за вказаною нормою закону настає також у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або що до вживання лікарських препаратів що, що знижують увагу та швидкість реакції.
Правопорушення вважається закінченим з того моменту, коли особа відмовилася від проходження такого огляду.
Факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння, при обставинах зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення, підтверджується зібраними у справі доказами.
Суд наголошує, що саме з підстав відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння складено протокол про адміністративне правопорушення, з посиланням на порушення водієм п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
Суд вкотре звертає увагу, що керування транспортним засобом водієм, який перебуває або підозрюється в тому, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння, створює реальну небезпеку, яка може призвести до тяжких наслідків.
Перевіркою судом апеляційної інстанції постанови місцевого суду на відповідність зазначеним вимогам закону в межах доводів апеляційної скарги встановлено, що оскаржуване судове рішення є законним, обґрунтованим, а висновки суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КпАП України, за наведених у постанові суду обставин є правильними, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються представленими в матеріалах провадження доказами.
За таких обставин та з урахуванням положень статей 268, 294 КпАП України апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КпАП України, а відтак постанову Вінницького районного суду Вінницької області від 10 квітня 2025 року слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись статтями 251, 268, 289, 294 КпАП України, суд, -
постановив:
Поновити захиснику - адвокату Галіциній Вірі Валеріївни строк на апеляційне оскарження Вінницького районного суду Вінницької області від 10 квітня 2025 року.
Апеляційну скаргу адвоката Галіциної Віри Валеріївни, подану в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Вінницького районного суду Вінницької області від 10 квітня 2025 року - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя І.М. Стадник