Справа № 133/1528/24
Провадження № 22-ц/801/974/2025
Категорія: 70
Головуючий у суді 1-ї інстанції Пєтухова Н. О.
Доповідач:Оніщук В. В.
08 травня 2025 рокуСправа № 133/1528/24м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Оніщука В. В. (суддя-доповідач),
суддів: Голоти Л. О., Рибчинського В. П.,
з участю секретаря судового засідання Кобенди Ю. О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 16 січня 2025 року, ухвалене у складі судді Пєтухової Н. О. у залі суду,
встановив:
Короткий зміст вимог
У травні 2024 року ОСОБА_1 звернулась в суд із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину на період навчання.
Позов обґрунтовано тим, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано 16 листопада 2007 року, від шлюбу мають сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 21 лютого 2012 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 було стягнуто аліменти на сина у розмірі 800 грн щомісячно, починаючи з 31 травня 2011 року і до досягнення дитиною повноліття.
На сьогодні син сторін досяг повноліття та навчається у класі № ЗБЛП загальноосвітнього ліцею № 13 м. Торунь (Польща), у зв'язку із чим потребує матеріальної допомоги, адже проживає та навчається за кордоном.
Добровільно відповідач жодної допомоги на утримання сина окрім примусової сплати 800 грн не надавав та не надає. При цьому він є працездатним та має можливість утримувати спільну дитину у період навчання.
Покликаючись на викладене, ОСОБА_1 у заявленому позові просила суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на повнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня звернення до суду і до досягнення сином 23 років за умови продовження навчання.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 16 січня 2025 року позов було задоволено та вирішено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку з його навчанням в розмірі 1/4 частини зі всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову - 21 травня 2024 року - та до припинення навчання у навчальному закладі, але не більше, ніж до досягнення ним двадцяти трьох років.
Вирішено питання судових витрат.
Своє рішення суд першої інстанції мотивував тим, що повнолітній ОСОБА_3 навчається та проживає за кордоном, у зв'язку з чим позбавлений можливості працювати, а тому не може забезпечити свої потреби, пов'язані з фізичним існуванням та навчанням.
Оскільки правовідносини з обов'язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання, регулюються самостійними нормами матеріального права, якими такий обов'язок встановлений щодо обох батьків і залежить від умови можливості у батьків надавати таку матеріальну допомогу, суд дійшов до висновку, що відповідач доказів неможливості сплати аліментів не надав, а тому може надавати матеріальну допомогу на утримання свого повнолітнього сина, який продовжує навчання.
Виходячи з вимог закону, обставин справи та позицій сторін, а також враховуючи те, що батьки обоє повинні приймати участь у матеріальному утриманні та вихованні дітей, суд вважав, що з відповідача слід стягнути аліменти на утримання дитини, яка продовжує навчання в розмірі 1/4 частини зі всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно до закінчення навчання або до досягнення ним двадцятитрирічного віку, що буде відповідати вимогам закону та принципам справедливості.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погодившись із таким рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заявлених нею позовних вимог.
Рух справи в суді апеляційної інстанції
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Вінницького апеляційного суду від 21 березня 2025 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Оніщук В. В., судді: Голота Л. О., Рибчинський В. П.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 26 березня 2025 року відкрито апеляційне провадження у справі, надано строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 08 квітня 2025 року до матеріалів справ долучено докази, надані відповідачем.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 08 квітня 2025 року справу призначено до розгляду на 08 травня 2025 року о 09 год 20 хв.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
У апеляційній скарзі ОСОБА_2 зазначає, що суд першої інстанції не мав брати до уваги надану позивачкою довідку про навчання сина, оскільки у ній не зазначено дату закінчення навчання.
Окрім того позов заявлений неналежним позивачем, адже син проживає окремо від ОСОБА_1 , а тому вона не має права на отримання аліментів.
Також суд залишив поза увагою, що позовна заява не містить підпису ОСОБА_1 .
На переконання скаржника, позивачкою не доведено потреби дитини у матеріальній допомозі.
Натомість ОСОБА_2 такої допомоги надавати не може, оскільки не має доходів, повторно одружився, має дитину від нового шлюбу. На утриманні відповідача перебувають його мати, дружина та син, який часто хворіє, у зв'язку із чим дружина позбавлена можливості працювати. Також сам ОСОБА_2 має проблеми зі здоров'ям.
Доводи особи, яка подала відзив на апеляційну скаргу
У відзиві представник позивачки просила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
В судовому засіданні відповідач підтримав апеляційну скаргу з посиланням на викладені у ній підстави.
Позивач в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, причин неявки не повідомила, а тому згідно вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України її неявка не перешкоджає розгляду справи.
Фактичні обставини, встановлені судом
ОСОБА_2 та ОСОБА_4 ( ОСОБА_1 ) є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, виданим повторно 06 жовтня 2008 року, серії НОМЕР_1 (а. с. 3).
16 листопада 2007 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 було розірвано, що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 від 03 квітня 2008 року, виданим повторно. Прізвище дружини після розірвання шлюбу - ОСОБА_6 (а. с. 5).
21 лютого 2012 року Козятинським міськрайонним судом Вінницької області видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 на утримання сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліментів у розмірі 800 грн щомісячно, починаючи з 31 травня 2011 року і до досягнення дитиною повноліття (а. с. 6).
11 серпня 2020 року ОСОБА_4 уклала шлюб із ОСОБА_8 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 від 25 липня 2023 року. Прізвище дружини після укладення шлюбу - ОСОБА_9 (а. с. 8).
Відповідно до довідки Навчально-виховного комплексу загальноосвітніх і технічних шкіл № 13 від 22 квітня 2024 року ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в навчальному році 2023/2024 навчається у класі 3БЛП загальноосвітнього ліцею №13 у м. Торунь (Польща). Зарахований до школи 01 вересня 2021 року, вказаний навчальний заклад учень згідно із програмою закінчить у 2025 році (а. с. 7).
20 жовтня 2016 року ОСОБА_2 уклав шлюб із ОСОБА_11 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 від 25 жовтня 2016 року (а. с. 46), від якого мають сина - ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 від 17 березня 2017 року (а. с. 45).
Відповідно до довідки ВК Козятинської міської ради № 20 від 17 березня 2025 року ОСОБА_2 зі своєю матір'ю - ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а. с. 44), дружиною - ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та сином ОСОБА_15 зареєстровані та проживають за адресою АДРЕСА_1 (а. с. 48).
Як видно із довідки ВК Козятинської міської ради № 08/216 від 29 серпня 2012 року ОСОБА_16 29 серпня 2012 року припинив підприємницьку діяльність на підставі власного рішення (а. с. 53).
Згідно із довідкою про відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела / суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 07 березня 2025 року за період з квітня 2024 року по січень 2025 року інформація щодо джерел / сум виплачених ОСОБА_2 доходів та утриманих податків у реєстрі відсутня (а. с. 54).
Відповідно до консультаційного висновку спеціаліста КП «Козятинської ЦРЛ» від 13 березня 2025 року ОСОБА_2 встановлено діагноз «Шийно-плечовий синдром справа та зліва на ґрунті остеохондрозу шийного відділу хребта, помірний больовий та міотонічний синдроми, сенсорні розлади. Нестабільний остеохондроз, спондилоартроз, спондилодисцит та дефспондильоз попереково- крижового відділу хребта, ускладнені грижами МХД L4-S1 зі стенозом СМК та форамінальним стенозо без порушення стато-динамічної функції хребта». Рекомендації: уникати фізичних перенавантажень та переохолодження, УЗД плечового суглобу (а. с. 56).
На а. с. 59, 60 протокол УЗД плечового суглобу від 17 березня 2025 року та протокол томограми хребта від 29 грудня 2014 року.
Відповідно до медичної довідки Сімейного медичного центру «Мама Лікар» від 10 липня 2024 року ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановлено діагноз «алергічний риніт?» (а. с. 58).
Відповідно до медичних довідок ТОВ «Оксфорд Медікал - Вінниця» 14 лютого 2025 року ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановлено діагноз «гострий синусит неуточнений, гіпертрофія аденоїдів», призначено повторний огляд 18 лютого 2025 року (а. с. 55); 22 лютого 2025 року ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановлено діагноз «гіпертрофія аденоїдів, гострий назофарингіт», призначено наступний огляд при необхідності (а. с. 57).
Позиція суду апеляційної інстанції
Апеляційний суд у складі судової колегії, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, дійшов таких висновків.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
За змістом частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Указаним вимогам рішення суду першої інстанції відповідає.
Згідно з ч. 2 ст. 27 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів.
Статтею 199 СК України передбачено обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 серпня 2018 року у справі № 748/2340/17 зроблено висновок щодо застосування статті 199 СК України, який полягає в тому, що «обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: походження дитини від батьків або наявність між ними іншого юридично значущого зв'язку (усиновлення); досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину)».
Аналогічний висновок міститься у пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів».
Відповідно до положень статті 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Як визначено статтею 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Звертаючись в суд із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 зазначала, що їх спільний повнолітній син продовжує навчання, у зв'язку із чим потребує матеріальної допомоги, а відповідач як батько, будучи працездатним, зобов'язаний його утримувати до закінчення навчання, але не більше, ніж до досягнення ним 23 років.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, правильно встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, дійшов обґрунтованого висновку про те, що повнолітня дитина сторін, яка навчається, потребує матеріальної допомоги, а тому стягнення аліментів з батька на її утримання є необхідним, оскільки обов'язок з утримання дитини покладається на обох батьків.
Апеляційний суд зауважує, що повнолітній син сторін має потребу у витратах на харчування, одяг, проїзд, а також витрат, пов'язаних із організацією навчального процесу, тому відхиляє доводи апеляційної скарги про недоведеність необхідності таких, оскільки вказані витрати є базовими людськими потребами.
Колегія суддів вважає безпідставними покликання у апеляційній скарзі на недопустимість довідки про навчання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , через не зазначення у ній дати закінчення навчання, оскільки у резолютивній частині рішення міститься застереження про стягнення аліментів на період навчання дитини у навчальному закладі, але не більше, ніж до досягнення дитиною 23-річного віку.
Водночас апеляційний суд зауважує на тому, що відповідно до ч. 1 ст. 192 СК України визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками розмір аліментів може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.
Доводи апеляційної скарги про те, що позов про стягнення аліментів подано неналежним позивачем, оскільки дитина не проживає із позивачкою, апеляційний суд відхиляє, оскільки сторонами не заперечується, що після розірвання шлюбу між ними син залишився проживати з ОСОБА_1 . Отже, його проживання окремо від матері на період навчання закордоном є очевидним, як і його перебування на утриманні матері у зв'язку із навчанням та неможливістю самостійно заробляти на життя.
Щодо доводів апеляційної скарги про неможливість ОСОБА_2 сплачувати аліменти на повнолітнього сина апеляційний суд враховує таке.
Відповідачем надано медичні довідки щодо його стану здоров'я та стану здоров'я його дитини від іншого шлюбу.
Втім із наданих довідок щодо стану здоров'я ОСОБА_2 не вбачається протипоказів щодо будь-якого виду професійної діяльності, а зазначений у медичних довідках стан та хвороби ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та їх періодичність не свідчать про необхідність у постійному догляді та лікуванні дитини.
Також суперечливими є доводи ОСОБА_2 про відсутність доходів, у той час як він стверджує, що на його утриманні перебувають мати, дружина та малолітній син, тому колегія суддів відхиляє такі аргументи і не бере їх до уваги.
Отже, відповідач всупереч вимогам статті 81 ЦПК України не довів, що сплата аліментів у визначеному судовим рішенням розмірі ставить його у складне матеріальне становище.
Окрім того необґрунтованими є доводи апеляційної скарги про те, що позовна заява не підписана ОСОБА_1 , оскільки зі змісту скарги встановлено, що її подала представник позивачки - адвокат Проніва Н. Р.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Отже, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про неправильне застосування норм процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.
Щодо судових витрат
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, статті 141 ЦПК України суд розподіляє судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Оскільки апеляційна скарга задоволенню не підлягає, судові витрати, понесені ОСОБА_2 в суді апеляційної інстанції, слід залишити за ним.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 16 січня 2025 року залишити без змін.
Судові витрати, понесені ОСОБА_2 у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, залишити за ним.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.
Головуючий В. В. Оніщук
Судді Л. О. Голота
В. П. Рибчинський