Ічнянський районний суд Чернігівської області
Провадження № 2-а/733/11/25
Єдиний унікальний №733/939/25
"09" травня 2025 р. м. Ічня
Суддя Ічнянського районного суду Чернігівської області Овчарик В.М., розглянувши матеріали справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Ічнянського відділення поліції № 2 Прилуцького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, Національної поліції України про визнання дій (бездіяльності) працівників поліції протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
установив:
08 травня 2025 року згідно автоматизованого розподілу судді Овчарику В.М. передана на розгляд адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Ічнянського відділення поліції № 2 Прилуцького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, Національної поліції України про визнання дій (бездіяльності) працівників поліції протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Дослідивши матеріали справи, суддя зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно - правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 3 ст. 2 КАС України встановлено основні засади (принципи) адміністративного судочинства. До яких відноситься: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі; обов'язковість судового рішення; забезпечення права на апеляційний перегляд справи; забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами; відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.
Дотримання вказаних принципів під час здійснення правосуддя забезпечується справедливістю та неупередженістю суддів, які розглядають справу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 КАС України.
Згідно ст. 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу; до складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя (частини 1 та 3 статті 36 КАС України).
Пунктом 1 статті 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, який вирішить спір щодо його прав і обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого кримінального обвинувачення.
Згідно практики Європейського суду з прав людини (рішення від 09 листопада 2006 року у справі Білуга проти України від 28 жовтня 1998 року у справі Ветштайн проти Швейцарії, тощо) важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід.
Тобто, довіра до суду є запорукою того, що судове рішення буде сприйняте як законне та справедливе.
Статтею 29 Конституції України визначено, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону.
Відповідно до ч. 7 ст. 56 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддя зобов'язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.
Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13 червня 2007 року "Про незалежність судової влади" визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.
Відповідно до вимог ст. 15 Кодексу суддівської етики суддя заявляє самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законом. У разі виникнення сумнівів у судді щодо його неупередженості у результаті розгляду справи суддя має право заявити самовідвід.
Суддею Овчариком В.М. заявлено самовідвід від участі у розгляді вказаної вище справи, який мотивовано тим, що позивачкою по даній справі є Щур Олена Павлівна, яка працює в Ічнянському районному суді Чернігівської області на посаді секретаря судових засідань. Крім того, з матеріалів справи вбачається, що події, про які вказує в позові Шур О.П., відбувалися безпосередньо у приміщенні Ічнянського районного суду Чернігівської області, у зв'язку з чим у відповідача та у стороннього спостерігача можуть виникнути сумніви у неупередженості або об'єктивності судді Овчарика В.М. при розгляді вказаної справи.
Частина 1 ст. 39 КАС України передбачає, що за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 40 КАС України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить до висновку про його обґрунтованість.
Самовідвід у справі вирішується відповідно до положень ч. 8 ст. 40 КАС України без повідомлення учасників справи.
Метою запровадження інституту відводу судді (суддів) від розгляду справи є гарантування безсторонності суду, зокрема, з ціллю запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
Отже, право на подання заяви про відвід (самовідвід) судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатись особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Із метою запобігання можливих безпідставних звинувачень у необ'єктивному розгляді справи, усунення в подальшому можливих сумнівів щодо неупередженості та об'єктивності судді та з метою уникнення підозр з приводу зацікавленості судді у розгляді даної справи, з морально-етичних міркувань, вважаю, що заява про самовідвід є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 41 КАС України у разі задоволення відводу (самовідводу) судді, який розглядає справу одноособово, адміністративна справа розглядається в тому самому адміністративному суді іншим суддею, який визначається в порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.
Керуючись статтями 36, 39, 40, 248 КАС України, суддя
постановив:
Заяву судді Овчарика Василя Миколайовича про самовідвід задовольнити.
Відвести суддю Овчарика Василя Миколайовича від участі в розгляді справи за позовом ОСОБА_1 до Ічнянського відділення поліції № 2 Прилуцького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, Національної поліції України про визнання дій (бездіяльності) працівників поліції протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Передати матеріали адміністративної справи № 733/939/25, № 2-а/733/11/25 до канцелярії Ічнянського районного суду Чернігівської області для визначення складу суду в порядку, передбаченому ст. 31 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя В.М. Овчарик