Справа № 751/3186/25
Провадження № 2/750/1860/25
09 травня 2025 року м. Чернігів
Деснянський районний суд м. Чернігова в складі судді Косенка О.Д., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
08 квітня 2025 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Новозаводського районного суду м. Чернігова з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач) про розірвання шлюбу.
Ухвалою судді Новозаводського районного суду м. Чернігова Маслюк Н.В. від 09.04.2025 справу передано до Деснянського районного суду м. Чернігова за підсудністю.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 02.05.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в справі. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами та надано строк для надання заяв по суті справи.
Позовна заява мотивована тим, що спільне життя з відповідачем не склалося, що призвело до остаточного припинення шлюбних відносин у червні 2024 року, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу неможливе та суперечить інтересам позивача. Фактично шлюбні відносини між ними припинені, сумісно не проживають.
Сторони мають народжену під час перебування у шлюбі неповнолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У судове засідання позивач та відповідач не з'явилися, позивач надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити. Відповідач надала заяву про розгляд справи без її участі, позов визнає.
На підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
02 серпня 2008 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Чернігівського міського управління юстиції, Україна, було зареєстровано шлюб між позивачем та відповідачем, про що складено відповідний актовий запис № 1032 (а.с 19).
Подружні відносини сторони фактично припинили, сумісно не проживають. Подальше збереження шлюбу вважають не можливим, що підтверджується заявами по суті справи.
Сторони мають народжену під час перебування у шлюбі неповнолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.20).
Згідно з ч. 1 ст. 24 Сімейного кодексу України (далі - СК України) шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 56 СК України кожен має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно зі ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Суд не має права примушувати жінку або чоловіка до підтримання, відновлення або продовження сімейних відносин, а вільність та рівність цих стосунків та можливість припинення шлюбу є їх основою.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 49 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) визначено, що відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Відповідно до ч. 6 ст. 263 ЦПК України якщо одна із сторін визнала пред'явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 206 цього Кодексу.
Згідно з п. ч. 1, 4 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
З огляду на викладене, враховуючи що позивач наполягає на розірванні шлюбу, підстав для досягнення примирення між сторонами суд не вбачає, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам подружжя і відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу, а тому суд приходить до висновку про задоволення позову, розірвання шлюбу між сторонами.
Позивач вимоги про стягнення судових витрат з відповідача не заявляє.
Керуючись ст. ст. 2, 10-13, 81, 258, 259, 263-265, 273, 279, 354, 355 ЦПК України, ч. 3 ст. 105, ст. ст. 110-112 Сімейного кодексу України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 ) про розірвання шлюбу задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 02 серпня 2008 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Чернігівського міського управління юстиції, Україна, актовий запис № 1032, розірвати.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення небуло вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Олег КОСЕНКО