Справа №766/1551/25
Пров. №2-а/766/226/25
07 травня 2025 року м. Херсон
Херсонський міський суд Херсонської області у складі: головуючого судді Ус О.В., розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні міського суду позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови,-
ОСОБА_1 звернувся до Херсонського міського суду Херсонської області з адміністративним позовом, в якому просив скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 210-1 КУпАП від 22.01.2025 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 про притягнення його до адміністративної відповідальності у вигляді стягнення у сумі 34 тис. грн, провадження у справі закрити; стягнути судовий збір.
В обґрунтування позову вказав, що 24.01.2025 року шляхом отримання у месенджері телефону дізнався про складання відносно нього оскаржуваної постанови, в якій вказано, що будучи директором КП «Агрофірма радгосп «Білозерський», а отже посадовою особою 15.01.2025 р. отримавши розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_2 не забезпечив його виконання та не забезпечив явку військовозобов'язаних. Вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом з розпорядженням від 15.01.2025 р. №І/1/204 не було надано КП «Агрофірма радгосп «Білозерський» бланки заповнених повісток в розумінні ст. 17, 18, 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період затвердженого Постановою КМУ від 16.05.2024 р. №560, про що ТЦК було відомо. На виконання вказаного розпорядження було видано наказ КП «Агрофірма «Білозерський» від 17.01.2025 р. «Про оповіщення працівників щодо виклику до 1-го відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 . Протоколом проведеної роботи щодо виконання наказу відображено, що здійснено оповіщення працівників ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про необхідність явки. Щодо ОСОБА_8 оповіщення не здійснювалось з причин відсутності його у штаті підприємства у зв'язку зі звільненням 27.05.2019 р., аналогічно оповіщення ОСОБА_9 також не здійснювалось у зв'язку з його звільненням 04.01.2025 р. Підприємством до ІНФОРМАЦІЯ_2 було надіслано лист щодо виконання розпорядження, копію протоколу оповіщення та його результати, накази про звільнення працівників. Зазначає, що ним, як директором КП «Агрофірма радгосп «Білозерський» та його першим заступником ОСОБА_10 вчинено всі необхідні дії.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 07.02.2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судовий розгляд.
17.02.2025 року представником відповідача подано відзив на позов, у якому просив відмовити у задоволенні позову. Вказав, що ОСОБА_1 будучи директором КП Агрофірма радгосп «Білозерський», а отже посадовою особою, 15.01.2025 р. отримавши розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 15.01.2025 р. №І/1/204 про забезпечення заходів з мобілізації, зокрема щодо здійснення оповіщення військовозобов'язаних, що працюють на КП АР «Білозерський» ( ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_11 ) про їх виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 , забезпечення їх прибуття 20.01.2025 р. о 09:00 год. до ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 та повідомлення про результати виконання розпорядження до 20.01.2025 р., всупереч вимогам ст. 21 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», п. 47 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого Постановою КМУ №1487 від 30.12.2022 р., в умовах особливого періоду, не забезпечив виконання вказаного розпорядження, не оповістив належним чином всіх вказаних осіб і не забезпечив їх явку, жоден із військовозобов'язаних не прибув. Підприємством надана заява від 18.01.2025 згідно якої ОСОБА_8 та ОСОБА_9 увільнені з підприємства, але в порушення п. 34 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених постановою КМУ №1478 від 30.12.2022 р., своєчасних повідомлень про зміну облікових даних військовозобов'язаних на адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 від підприємства не надходило, що і незаперечується позивачем. Інші військовозобов'язані яких підприємство оповістило через Укрпошта 20.01.2025 р не з'явились, що сталось саме через недбале відношення директора підприємства до своїх обов'язків.
В судове засідання сторони не прибули про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином, їх неявка відповідно до ч.3 ст. 268 КУпАП не перешкоджає розгляду справи. Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи у відсутність.
Оскільки не має перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але всі учасники справи не з'явилися, хоч і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд ухвалив розглянути справу у письмовому провадженні згідно ч.8 ст. 205 КАС України.
У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень КАС України розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу за приписами ч.4 ст. 229 КАС України не здійснюється.
Судом встановлені наступні обставини та відповідні ним правовідносини.
Постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 34 тис. грн., що у відповідності до п. 5 підрозділу 1 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України становить 2000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
У постанові, зокрема зазначено, що ОСОБА_1 будучи директором Комунального підприємства Агрофірма Радгосп «Білозерський» порушив законодавство про оборону. Мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період, підтверджує відсутність належних, повних та достатніх дій з його боку щодо ведення військового обліку на підприємстві та виконання розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 згідно п. 13 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУ від 16.05.2024 р. №560.
Резолютивна частина даної постанови не містить даних за якою статтею ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, тобто відсутня кваліфікація його дій, а посилання на ч. 3 ст. 210-1 КУпАП міститься тільки в описовій частині, що є порушенням положень ст. 283 КУпАП, а також порушенням права особи на захист від конкретного обвинувачення.
Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об'єктивних та суб'єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення, що є необхідними і достатніми для притягнення особи юридичної відповідальності.
Так, ч. 1 ст. 210-1 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
За ч. 3 ст. 210-1 КУпАП Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно ст. 5 ч. 1 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у визначений законом спосіб.
Відповідно до ст. 287 КУпАП, постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.
Частиною другою ст. 210-1 КУпАП, передбачена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію вчинене в особливий період.
Стаття 210-1 КУпАП України є бланкетною, та відсилає до законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Абзацом 7 статті 21 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що підприємства, установи і організації зобов'язані забезпечувати своєчасне прибуття працівників, які залучаються до виконання обов'язку щодо мобілізації у порядку, визначеному частинами третьою - п'ятою статті 22 цього Закону, на збірні пункти та до військових частин.
Відповідно до частини 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Аналізуючи положення статей 21, 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» вбачається, що обов'язок з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах покладається на військовозобов'язаних. На підприємство покладається обов'язок належним чином повідомити військовозобов'язаних, які перебувають на військовому обліку підприємства, про таку явку.
Пунктом 47 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ № 1487 від 30.12.2023 року (далі Порядок № 1487) встановлено, що у разі отримання розпоряджень районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, щодо оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, керівники (голови) державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій зобов'язані:
- видати наказ (розпорядження) про оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, довести його до відома таких осіб під особистий підпис у частині, що стосується їх прибуття до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, підрозділу Служби зовнішньої розвідки у визначені ним строки, та надіслати копію наказу (розпорядження) у триденний строк до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, підрозділу Служби зовнішньої розвідки;
- вручити призовникам, військовозобов'язаним та резервістам повістки про явку за викликом до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, підрозділу Служби зовнішньої розвідки (за наявністю);
- письмово повідомити з наданням витягів з наказів (розпоряджень) відповідним районним (міським) територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, органам СБУ, підрозділам Служби зовнішньої розвідки про осіб з числа призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які тимчасово непрацездатні, перебувають у відпустці або у відрядженні;
- забезпечити здійснення контролю за результатами оповіщення та прибуттям призовників, військовозобов'язаних та резервістів до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, підрозділу Служби зовнішньої розвідки.
15.01.2025 року №І/1/204 ІНФОРМАЦІЯ_3 винесено розпорядження, яким з метою виклику до ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснити оповіщення таких військовозобов'язаних та резервістів, які перебувають на військовому обліку в КП Агрофірма Радгосп «Білозерський» ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 про їх виклик до 1 відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 та забезпечити їх прибуття 20.01.2025 р. о 09:00 год. за адресою: АДРЕСА_1 . Про результати виконання розпорядження проінформувати до 20.01.2025 р.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до вимог п. 47 Порядку № 1487, отримавши розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_2 № І/1/204 від 15.01.2025 року про оповіщення військовозобов'язаних, які перебувають на військовому обліку підприємства та забезпечення їх прибуття 20.01.2025 року о 09:00 год. до ІНФОРМАЦІЯ_2 , директором КП «Агрофірма радгосп «Білозерський» ОСОБА_1 видано наказ «Про оповіщення працівників щодо виклику до ІНФОРМАЦІЯ_2 » № 1/17/01-25 від 17.01.2025 р.
Вказаним наказом, зокрема наказано: заступнику директора КП АР «Білозерський» ОСОБА_10 оповістити про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 20.01.2025 року о 09:00 год. за адресою: АДРЕСА_1 наступних робітників підприємства: ОСОБА_12 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 . На виконання розпорядження відобразити в протоколі оповіщення результати оповіщення робітників. Надіслати до ІНФОРМАЦІЯ_2 копію протоколу оповіщення та його результати до 20.01.2025 р. У зв'язку із дією наказу по підприємству про призупинку діяльності виробничого процесу і відсутністю робітників на робочих місцях сповіщення здійснити листуванням, а саме відправити рекомендовані листи з описом вкладеного до пакету повинно входити сповіщення, копія розпорядження №І/1/204 від 15.01.2025 р. виданого ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Згідно протоколу проведеної роботи виконання наказу по підприємству №1/17/01-25 від 17.01.2025 р. складеного заступником директора КП АР «Білозерський» Коровіним С.В., відправлено рекомендовані листи з описом вкладеного ОСОБА_12 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 . Сповіщення ОСОБА_8 не здійснено з причини відсутності у штаті підприємства, а саме був звільнений за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України з підприємства на підставі наказу 97к від 27.05.2019 р.; ОСОБА_9 з причин відсутності у штаті підприємства, а саме був звільнений за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України з підприємства на підставі наказу №25к від 04.01.2025 р.
18.01.2025 р. за вих. №1/18/01-25 директором КП Агрофірма Радгосп «Білозерський» на адресу тво ІНФОРМАЦІЯ_4 надіслано лист щодо виконання розпорядження «І/1/204.
Наказом №14/11-22 від 14.11.2022 року КП АР «Білозерський» наказано призупинити дію трудового договору із працівниками підприємства з 14.11.2022 р. до відновлення можливості надати і виконувати роботу або до припинення чи скасування воєнного стану.
Наказом №1/30/04-22 від 30.04.2022 року КП АР «Білозерський» наказано призупинити діяльність підприємства за всіма напрямками діяльності. Дія наказу з 30.04.2022 р. та до його відміни особим наказом про відновлення господарської діяльності. Трудові відносини з працівниками припиняються на час дії воєнного стану у зв'язку з неможливістю виконання робіт зі сторони працівників та не можливістю надати роботу зі сторони роботодавця.
Наказом №1-26/10-24 від 26.10.2024 року КП АР «Білозерський» наказано призупинити всі робочі процеси виробничого характеру на підприємстві з 01.10.2024 р до відновлення окремим наказом. Призупинено дію трудових договорів із працівниками з 01.10.2025 р. для тих робітників, які виконували трудові завдання з 29.04.2022 р. згідно наказу №29/04-22 від 29.04.2022 по 01.10.2024, а інших продовжити призупинку трудових відносин до наказу 14/11-22 від 14.11.2022 та 29/04-22 від 29.04.2022 р.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст.235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (у т.ч. передбачені ст.210, 210-1 КУпАП).
З матеріалів справи встановлено, що діяльність КП АР «Білозерський» призупинена наказом №1/30/04-22 від 30.04.2022 року, трудові договори з працівниками підприємства також призупинені наказом №14/11-22 від 14.11.2022 року з 14.11.2022 р.
Отримавши розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_2 директором КП АР «Білозерський» ОСОБА_13 було вжито передбачені п. 47 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ № 1487 від 30.12.2023 року (далі Порядок № 1487) заходи, зокрема видано наказ про оповіщення працівників, відправлено на адреси працівників рекомендовані листи з описом вкладеного, з урахуванням призупинення трудових відносин, своєчасно повідомлено ІНФОРМАЦІЯ_3 про виконання розпорядження з повідомленням про неможливість оповіщення ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у зв'язку із їх звільненням з підприємства.
З огляду на викладене, суд вважає, що не доведено наявності у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1КУпАП.
Відповідно до ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України).
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти, встановлені судом, у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Суд вважає, що відповідачем не доведено факт не належного виконання розпорядження №І/1/204 від 15.01.2025 року про оповіщення військовозобов'язаних, які перебувають на військовому обліку в КП Агрофірма Радгосп «Білозерський», оскільки в матеріалах справи відсутні жодні документи та матеріали, які б могли бути визнані судом як належні та допустимі докази вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3ст. 210-1 КУпАП, а сама постанова про накладення адміністративного стягнення не дає суду достатніх підстав зробити висновок про те, що позивач вчинив дане адміністративне правопорушення. При цьому суд керується положеннями ч.3 ст.62 Конституції України, відповідно до якої обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
З огляду на викладене, суд дійшов переконання, що при винесенні оскаржуваної постанови вина особи у вчиненні правопорушення належним чином не доведена, твердження позивача не спростовані, а тому постанову по справі про адміністративне правопорушення №І/1/204 від 15.01.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП слід скасувати та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на наведене підлягає стягненню з відповідача сплачений судовий збір.
Рішення складено в повному обсязі у нарадчій кімнаті 07 травня 2025 року.
Керуючись ст. 6, 9, 14, 72, 76, 90, 139, 241-246, 255, 268, 271, 286, 295 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови задовольнити.
Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №І/1/286 від 23.01.2025 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу 34000,00 грн. за ст. 210-1 ч.3 КУпАП відносно ОСОБА_1 , а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 605,60 грн. (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
СуддяО. В. Ус