Справа № 587/909/25
09 травня 2025 року Сумський районний суд Сумської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
прокурора - ОСОБА_2 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Суми кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 листопада 2024 року за № 22024200000000447 по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Суми, з професійно-технічною освітою, одруженого, працюючого механіком «Оптіма фарма ЛТД», військовозобов'язаного, перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого: АДРЕСА_2 , несудимого, РНОКПП НОМЕР_1
у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України
Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки 24.08.1991 схвалено «Акт проголошення незалежності України», яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16.07.1990 вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах. Відповідно до розділу V Декларації, територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди. Україна самостійно визначає адміністративно-територіальний устрій та порядок утворення національно-адміністративних одиниць.
Рішенням Конституційного Суду України № 3-зп від 11.07.1997 зазначено, що засади конституційного ладу в Україні закріплені у розділах І, ІІІ та ХІІІ Основного Закону України - Конституції України.
Відповідно до розділу І Конституції України Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава. Суверенітет України поширюється на всю її територію. Україна є унітарною державою. Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною (стаття 2 Конституції України).
Відповідно до ст. 5 Конституції - Україна є республікою. Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами. Ніхто не може узурпувати державну владу.
Відповідно до ст. 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.
Розділом ХІ Конституції України передбачено, що територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території. Систему адміністративно-територіального устрою України складають: Автономна Республіка Крим, області, райони, міста, райони в містах, селища і села. До складу України входять: Автономна Республіка Крим, Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Закарпатська, Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Кіровоградська, Луганська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська області, міста Київ та Севастополь.
Водночас ст.1 Закону України «Про Державний кордон України» від 04.11.1991, визначено, що державним кордоном України є лінія і вертикальна поверхня, що проходить по цій лінії, які визначають межі території України - суші, вод, надр, повітряного простору.
Відповідно до ст. 73 Конституції України питання про зміну території України вирішуються виключно всеукраїнським референдумом, який відповідно до ст.72 Конституції України призначається Верховною Радою України або Президентом України відповідно до їхніх повноважень, встановлених цією Конституцією.
При цьому, перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і російською федерацією 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами, є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
У відповідності до ст. 17 Конституції України, захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються за Збройні Сили України.
Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 17, ч. 1 ст. 65 Конституції України захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України є справою всього Українського народу та обов'язком громадян України, а на території України забороняється створення і функціонування будь яких збройних формувань, не передбачених законом.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Збройні Сили України» від 06.12.1991, Збройні Сили України (далі - ЗСУ) - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету', територіальної цілісності і недоторканності.
ЗСУ забезпечують стримування збройної агресії проти України та відсіч їй, охорону повітряного простору держави та підводного простору у межах територіального моря України у випадках, визначених законом, беруть участь у заходах, спрямованих на боротьбу з тероризмом.
У відповідності до ст. 3 Закону України «Про Збройні Сили України», організаційно ЗСУ складаються з органів військового управління, з'єднань, військових частин, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, установ та організацій.
Згідно ст. 12 Закону України «Про Збройні Сили України», підготовка ЗСУ до виконання покладених на них Конституцією України завдань, організація та забезпечення їх виконання, підтримання на. належному рівні бойової і мобілізаційної готовності та боєздатності, виховна робота, збереження життя і здоров'я особового складу, забезпечення законності та військової дисципліни у ЗСУ здійснюються органами військового управління, командирами і начальниками всіх рівнів відповідно до вимог Конституції України та закону України, інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері оборони.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» від 06.12.1991, військове формування - створена відповідно до законодавства України сукупність військових з'єднань і частин та органів управління ними, які комплектуються військовослужбовцями і призначені для оборони України, захисту її суверенітету, державної незалежності і національних інтересів, територіальної цілісності і недоторканності у разі збройної агресії, збройного конфлікту чи загрози нападу шляхом безпосереднього ведення воєнних (бойових) дій.
Особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Збройна агресія - застосування іншою державою або групою держав збройної сили проти України. Вторгнення або напад збройних сил іншої держави або групи держав на територію України, а також окупація або анексія частини території України вважаються збройною агресією.
Статтею 4 Закону України «Про оборону України», визначено, що у разі збройної агресії проти України або загрози нападу на Україну, Президент України приймає рішення про загальну або часткову мобілізацію, введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях.
Положеннями ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993, встановлено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а ЗСУ, інших військових формувань, оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Цим же законом особливий період визначено як період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, ЗСУ, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в України або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудований період після закінчення воєнних дій.
Пунктом 8 ст. 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що з моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, ЗСУ, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
Згідно п. 2 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади.
Пунктами 1, 3 цієї ж статті вищевказаного закону зобов'язано громадян з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період; під час мобілізації з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин.
Пунктом 2 ст. 26 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено настання відповідальності громадян за невиконання своїх обов'язків щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Згідно ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров'я і віком, а жіночої статі - також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов'язок згідно із законодавством.
Громадяни проходять військову службу, службу у військовому резерві та виконують військовий обов'язок у запасі відповідно до законодавства.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями
Виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.
Громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень призовника, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов'язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу, або на збори військовозобов'язаних та резервістів; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Відповідно до п.1 «Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (далі - Положення) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та м. Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.
Пунктом 8 Положення визначено, що завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених обов'язків є виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, контроль за його станом, зокрема в місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та Служби зовнішньої розвідки), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі - збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.
Відповідно до п.9 Положення, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань: ведуть військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"; здійснюють заходи щодо призову громадян па військову службу за призовом осіб офіцерського складу, на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
24 лютого 2022 року президент російської федерації оголосив про своє рішення почати військову операцію в Україні, після чого був відданий наказ на вторгнення підрозділів збройних сил російської федерації на територію України.
Так, 24.02.2022 року на виконання вищевказаного наказу, військовослужбовці збройних сил російської федерації шляхом збройної агресії, незаконно вторглись на територію України, перетнувши лінію державного кордону України, розташовану в АРК, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській та інших областях, та шляхом застосування зброї здійснили напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об'єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, житлові масиви та інші цивільні об'єкти, а також здійснили окупацію частини території України, чим вчинили дії на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується до теперішнього часу та призводить до тяжких наслідків.
Указані дії супроводжуються бойовим застосуванням авіації, артилерійськими та ракетними ударами, а також застосуванням броньованої техніки та іншого озброєння. При цьому вогневі удари здійснюються по об'єктам, які захищені нормами міжнародного гуманітарного права. Зазначені дії призвели до тяжких наслідків у вигляді загибелі людей, у тому числі дітей, отримання ними тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості та заподіяння матеріальних збитків у вигляді знищення будівель, майна та інфраструктури.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому було неодноразово продовжено та який діє на теперішній час.
Указом Президента України від 24.02.2022 №65/2022, затвердженого Законом України від 03.03.2022 №2105-ІХ, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності ЗСУ та інших військових формувань, оголошено проведення загальної мобілізації.
Строк проведення загальної мобілізації неодноразово продовжувався Указами Президента України і наразі він триває.
На виконання вимог Законів України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», «Про оборону України», «Про військовий обов'язок і військову службу», вищевказаних Указів Президента України про проведення загальної мобілізації, Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487, інших нормативних документів, наказів та директив Генерального штабу, мобілізаційних розпоряджень, працівниками Сумського обласного, міських та районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки стали систематично проводитись заходи з встановлення мобілізаційного ресурсу держави та подальшого доукомплектування ЗСУ і інших військових формувань у відповідності до штатів воєнного стану, ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, внесенні відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, виклику громадян для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, призову під час мобілізації, в т.ч. серед осіб, які не виконують правила військового обліку, і після початку повномасштабного вторгнення зс рф, не актуалізували інформацію про себе в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, не стали на військовий облік та ухиляються від нього, та інші заходи з мобілізації людських ресурсів з метою доукомплектування військових посад, передбачених штатами воєнного часу, у терміни, визначені мобілізаційними планами ЗСУ та інших військових формувань з метою забезпечення оборони України в особливий період, захисту її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності Збройними Силами України та іншими військовими формуваннями, а також забезпечення виконання військового обов'язку громадянами України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , в силу широкого висвітлення в засобах масової інформації та розголосу серед місцевого населення питань мобілізації військовозобов'язаних, достовірно був обізнаний, що діяльність територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки по здійсненню мобілізаційних заходів викликала широкий резонанс в суспільстві, у тому числі і серед осіб, які мають намір ухилитися від мобілізації або не виявляють бажання бути призваними на військову службу, а у соціальних мережах виник посилений попит на поширення інформації про діяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 , його структурних підрозділів, а відтак усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, переслідуючи власну уявну мету допомоги мешканцям м. Суми та Сумського району в уникненні ними військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, всупереч обов'язку кожного громадянина України захищати свою державність та суверенітет, з хибних мотивів начебто рятування в такий спосіб їхні життя і здоров'я, протиставляючи власні уявлення забезпечення начебто законних інтересів людей у противагу інтересам національної безпеки і оборони, вирішив перешкодити законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань під час здійснення ними призову на військову службу в особливий період.
Перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань полягає у вчиненні діяння (дій або бездіяльності), яке виражається у втручанні в цю діяльність, створенні перешкод, перепон, спрямованих на недопущення, припинення чи заборону проведення окремих дій чи маневрів ЗСУ та іншими військовими формуваннями, прийняття тактичних чи стратегічних рішень керівництвом чи особовим складом зазначених підрозділів задля ускладнення або унеможливлення здійснення законної діяльності ЗСУ та іншими військовими формуваннями або істотному зниженні її ефективності.
Так, ОСОБА_4 , на початку січня 2024 року, але не пізніше 18.01.2024 (більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено), використовуючи особистий мобільний телефон марки «Samsung», модель «SM-Y973F/DS», s/n: « НОМЕР_2 » ІМЕІ 1: НОМЕР_3 , ІМЕІ 2: НОМЕР_4 , з двома сім-картками з абонентськими номерами НОМЕР_5 та НОМЕР_6 та обліковий запис у інтернет-месенджері «Телеграм» з ім'ям « ОСОБА_6 » (ID:НОМЕР_8), що зареєстрований за абонентським номером НОМЕР_5 , вступив до спільноти інтернет месенджеру «Телеграм» під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (посилання: « ІНФОРМАЦІЯ_5 », ID: НОМЕР_7 , назва до вересня 2024 року - « ІНФОРМАЦІЯ_6 » за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_7 », ID:НОМЕР_7), у якій на постійній основі ведеться інформування її учасників з числа мешканців та гостей Сумської області, про час та місце проведення представниками підрозділів ТЦК та СП мобілізаційних заходів, зокрема оповіщення людських мобілізаційних ресурсів шляхом вручення персональних повісток про виклик особам, які підлягають мобілізації.
Так, ОСОБА_4 , будучи «учасником» тематичної групи в інтернет-месенджері «Телеграм» під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (посилання: « ІНФОРМАЦІЯ_5 », ID:НОМЕР_7, назва до вересня 2024 року - « ІНФОРМАЦІЯ_6 » за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_7 », ID:НОМЕР_7), де забезпечував збір інформації та публікацію повідомлень про розташування уповноважених представників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, утворених у районах та містах Сумської області з відомостями про місце і час проведення відповідних заходів указаними військовими формуваннями, для своєчасного інформування громадян України, які мають намір ухилитися від виконання своїх обов'язків з захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України під час мобілізації в особливий період.
ОСОБА_4 , як «учасник» указаної вище спільноти з назвою «Сумы и Область погода» (посилання: « ІНФОРМАЦІЯ_5 », ID:НОМЕР_7, назва до вересня 2024 року - «Вручают повестки Сумы» за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_7 », ID:НОМЕР_7) в інтернет-месенджері «Телеграм», кількість підписників якої станом на 07.11.2024 налічувала 32209 учасників та близько 333000 повідомлень, використовуючи особистий мобільний телефон марки «Samsung», модель «SM-Y973F/DS», s/n: « НОМЕР_2 » ІМЕІ 1: НОМЕР_3 , ІМЕІ 2: НОМЕР_4 , з двома сім-картками з абонентськими номерами НОМЕР_5 та НОМЕР_6 та обліковий запис у інтернет-месенджері «Телеграм» з ім'ям « ОСОБА_6 » (ID:НОМЕР_8), що зареєстрований за абонентським номером НОМЕР_5 , рухаючись через встановлений блок-пост розміщений за м. Суми по автодорозі Т1909 в напрямку м. Лебедин Сумського району Сумської області біля ОКП «Аеропорт Суми», перебуваючи поряд з вказаним блок-постом, розмістив у чаті розділу «ПОГОДА по ГОРОДУ. Где и когда. Кто пишет не по теме - бан» спільноти інтернет-месенджеру «Телеграм» під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4 » повідомлення з інформацією про здійснення представниками ІНФОРМАЦІЯ_3 , його структурних підрозділів, мобілізаційних заходів, зокрема оповіщення людських мобілізаційних ресурсів шляхом вручення персональних повісток про виклик особам, які підлягають мобілізації, на вказаному вище блок-посту у наступні дати:
- о 08 год. 59 хв. 25.01.2024;
- о 09 год. 35 хв. 02.02.2024;
- о 09 год. 02 хв. 08.02.2024;
- о 09 год .27 хв. 15.06.2024;
- о 10 год. 44 хв. 18.06.2024;
- о 08 год. 37 хв. 20.07.2024;
- о 10 год. 50 хв. 06.08.2024;
- о 10 год. 04 хв. 16.08.2024.
Крім того, ОСОБА_4 , як «учасник» указаної вище спільноти з назвою «Сумы и Область погода» (посилання: « ІНФОРМАЦІЯ_5 », ID:НОМЕР_7, назва до вересня 2024 року - «Вручают повестки Сумы» за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_7 », ID:НОМЕР_7) в інтернет-месенджері «Телеграм», кількість підписників якої станом на 07.11.2024 налічувала 32209 учасників та близько 333000 повідомлень, використовуючи особистий мобільний телефон марки «Samsung», модель «SM-Y973F/DS», s/n: « НОМЕР_2 » ІМЕІ 1: НОМЕР_3 , ІМЕІ 2: НОМЕР_4 , з двома сім-картками з абонентськими номерами НОМЕР_5 та НОМЕР_6 та обліковий запис у інтернет-месенджері «Телеграм» з ім'ям « ОСОБА_6 » (ID:НОМЕР_8), що зареєстрований за абонентським номером НОМЕР_5 , рухаючись через встановлений блок-пост №1 «Роменська (Університет)», розташований на ділянці автодороги Н07 (Київ-Суми-Юнаківка) на виїзді з Суми на території Садівської громади Сумського району Сумської області, перебуваючи поряд з вказаним блок-постом, розмістив у чаті розділу «ПОГОДА по ГОРОДУ. Где икогда. Кто пишет не по теме - бан» спільноти інтернет месенджеру «Телеграм» під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (посилання: « ІНФОРМАЦІЯ_5 », ID:НОМЕР_7, назва до вересня 2024 року - « ІНФОРМАЦІЯ_6 » за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_7 », ID:НОМЕР_7), повідомлення з інформацією про здійснення представниками ІНФОРМАЦІЯ_3 , його структурних підрозділів, мобілізаційних заходів, зокрема оповіщення людських мобілізаційних ресурсів шляхом вручення персональних повісток про виклик особам, які підлягають мобілізації, на вказаному вище блок-посту у наступні дати:
- о 16 год. 48 хв. 15.02.2024;
- о 09 год. 29 хв. 17.02.2024;
- о 17 год. 15 хв. 27.02.2024;
- о 16 год. 28 хв. 21.03.2024;
- о 08 год. 48 хв. 27.03.2024;
- о 16 год. 48 хв. 07.05.2024;
- о 16 год. 37 хв. 11.05.2024;
- о 16 год. 00 хв. 23.05.2024;
- о 15 год. 21 хв. 06.06.2024;
- о 15 год. 44 хв. 27.06.2024;
- о 09 год. 02 хв. 29.06.2024;
- о 19 год. 22 хв. 09.07.2024;
- о 09 год. 41 хв. 25.07.2024;
- о 19 год. 12 хв. 02.08.2024;
- о 16 год. 47 хв. 29.08.2024.
При цьому, ОСОБА_4 чітко усвідомлював, що інформування про час та місце проведення мобілізаційних заходів у чаті розділу «ПОГОДА по ГОРОДУ. Где и когда. Кто пишет не по теме - бан» спільноти інтернет месенджеру «Телеграм» під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4 » сприяє військовозобов'язаним особам уникнути мобілізації та подальшого проходження військової служби і в той же час позбавляє представників підрозділів ТЦК та СП можливості належним чином виконувати свої службові обов'язки, як наслідок приводить до неповного та несвоєчасного комплектування особовим складом підрозділів Збройних сил України та інших військових формувань, які беруть участь у відсічі збройній агресії російської федерації проти України.
Згідно інформації, отриманої з ІНФОРМАЦІЯ_3 , інформація щодо здійснення представниками вказаних підрозділів заходів оповіщення людських мобілізаційних ресурсів шляхом здійснення оповіщень на блокпостах, пішими патрулями по місту та адресного оповіщення, розміщена ОСОБА_4 у чаті розділу «ПОГОДА по ГОРОДУ. Где и когда. Кто пишет не по теме - бан» спільноти інтернет месенджеру «Телеграм» під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (посилання: « ІНФОРМАЦІЯ_5 », ID:НОМЕР_7, назва до вересня 2024 року - « ІНФОРМАЦІЯ_6 » за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_7 », ID:НОМЕР_7), відповідала дійсності. Крім того, поширення такої інформації створює суттєві перешкоди у здійсненні мобілізації людських ресурсів для подальшого відбору з метою доукомплектування Збройних сил України та інших військових формувань у відповідності до визначених мобілізаційних планів.
За таких обставин, унаслідок своїх умисних протиправних дій, що виразились у безпосередньому зборі та розміщенні інформації про час та місця проведення мобілізаційних заходів, зокрема оповіщення людських мобілізаційних ресурсів шляхом здійснення оповіщень на блокпостах, пішими патрулями по місту та адресного оповіщення представниками ІНФОРМАЦІЯ_3 , його структурних підрозділів, ОСОБА_4 перешкоджав законній діяльності підрозділів ТЦК та СП, на які покладаються завдання щодо виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 органами досудового слідства кваліфіковані за ч. 1 ст. 114-1 КК України, як перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань, в особливий період.
27 грудня 2024 року між обвинуваченим ОСОБА_4 за участю його захисника - адвоката ОСОБА_5 та прокурором обласної прокуратури ОСОБА_7 , укладено угоду про визнання винуватості, у відповідності до вимог ст. ст. 469, 472 КПК України.
Зі змісту даної угоди слідує, що сторони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 114-1 КК України. Також вказаною угодою визначено покарання, яке повинен понести ОСОБА_4 .
Так, відповідно до умов угоди, сторони враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, обставини справи, наявність пом'якшуючих покарання обставин у відповідності із ст. 66 КПК України, а також щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення підозрюваним ОСОБА_4 , враховуючи те, що останній не перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра, за місцем мешкання характеризується позитивно, погодили покарання за ч. 1 ст. 114-1 КК України у виді у виді позбавлення волі строком на 5 років.
Разом з тим, враховуючи щире каяття обвинуваченого, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, вчинення кримінального правопорушення вперше, потерпілих у провадженні немає, від його дій прямих тяжких наслідків скоєними протиправними діяннями не завдано, на диспансерному обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, позитивну характеристику та наявність на утриманні двох малолітніх дітей, сторони погодили, що на підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 необхідно звільнити від відбування покарання з випробуванням на строк у межах, визначених ч. 4 ст. 75 КК України.
В угоді про визнання винуватості передбачені наслідки її укладення, затвердження, а також наслідки її невиконання.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості суд виходить з наступного.
Відповідно до правил ст. ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів та…. може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним або обвинуваченим.
Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним у кримінальному провадженні внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, які згідно ст. 12 КК України є тяжким кримінальним правопорушенням.
Прокурор в підготовчому судовому засіданні зазначив, що угода відповідає вимогам Кримінально-процесуального законодавства, тому може бути затверджена і обвинуваченому слід призначити узгоджене в угоді покарання.
Обвинувачений вказав, що він розуміє надані законом права, розуміє наслідки укладання та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст. 473 КПК України, характер пред'явленого обвинувачення та вид покарання, який до нього буде застосований в результаті затвердження даної угоди, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 також просив затвердити угоду про визнання винуватості, оскільки він не суперечить вимогам закону.
Суд шляхом проведення опитування прокурора, обвинуваченого, з'ясувавши думку захисника у кримінальному провадженню переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений повністю усвідомлює зміст укладеної угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим та цілком розуміє свої права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.
Умови угоди не суперечать вимогам КПК та/або закону, правова кваліфікація кримінального правопорушення правильна, умови угоди не порушують інтересів суспільства, прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб, підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, відсутні, наявні фактичні підстави для визнання обвинуваченим винуватості.
Оскільки укладена сторонами угода відповідає вимогам кримінального процесуального закону, узгоджене сторонами покарання відповідає загальним правилам призначення кримінальних покарань, встановленим кримінальним законом, враховує ступінь тяжкості та обставини вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, його відношення до вчиненого, пом'якшуючі покарання обставини, суд дійшов висновку про можливість її затвердження.
Цивільний позов по справі не заявлений, судові витрати відсутні.
Питання речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 370, 373, 374, 475 КПК України, суд -
Затвердити угоду від 20 лютого 2025 року між обвинуваченим ОСОБА_4 з участю його захисника - адвоката ОСОБА_5 , з одного боку, та прокурора окружної прокуратури міста Суми ОСОБА_7 , з іншого.
Визнати винним ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком н 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік.
На підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_4 не обирався.
Речові докази: мобільний телефон марки «Samsung», модель «SM-Y973F/DS», s/n: « НОМЕР_2 » ІМЕІ 1: НОМЕР_3 , ІМЕІ 2: НОМЕР_4 , з двома сім-картками з абонентськими номерами НОМЕР_5 та НОМЕР_6 , який належить обвинуваченому - підлягає спеціальній конфіскації у дохід держави.
Вирок може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду через Сумський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляції, а в разі подачі апеляції - після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо його не скасовано.
У разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення має право звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку.
Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до встановленої законом відповідальності.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, його захиснику та прокурору.
Суддя ОСОБА_1