Справа № 175/5723/25
Провадження № 1-кс/175/700/25
про відмову в задоволенні скарги
08 травня 2025 року селище Слобожанське
Слідчий суддя Дніпровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , заявника ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи Краматорської окружної прокуратури Донецької області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, -
07.05.2025 до Дніпровського районного суду Дніпропетровської області надійшла скарга ОСОБА_3 про зобов'язання уповноваженої особи Краматорської окружної прокуратури внести до ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення на підставі його заяви від 24.04.2025, надати витяг з ЄРДР, спрямувати кримінальне провадження для досудового розслідування до ТУ ДБР, розташованого у м. Краматорську.
Свою скаргу ОСОБА_3 обґрунтував тим, що 24.04.2025 він звернувся із заявою до Краматорської окружної прокуратури про вчинення кримінального правопорушення посадовим особами ВП №1 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області, а саме: начальником відділу поліції, начальником слідчого відділу та начальником сектору дізнання. Однак, 25.04.2025 отримав листа за підписом керівника Краматорської окружної прокуратури, згідно якого підстави для внесення відомостей до ЄРДР, на підставі його заяви від 24.04.2025 - відсутні.
Заявник вважає, що уповноваженими особами порушено порядок визначений ст.214 КПК України, згідно якого прокурор на протязі 24 годин зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, так як перевірка його заяви повинна проводитися лише в рамках відкритого кримінального провадження, а в разі, якщо внаслідок перевірки посадова особа дійде висновку про відсутність ознак складу кримінального правопорушення, вона може винести постанову про закриття кримінального провадження, відповідно до ст.284 КПК України.
В судовому засіданні заявник ОСОБА_3 підтримав вимоги своєї скарги та пояснив, що він звернувся до ВП №1 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області із заявою про вчинення кримінального правопорушення співробітниками ГУ ПФУ у Донецькій області, однак уповноважені особи ВП №1 не виконали вимоги кримінально-процесуального закону та не внесли відповідні відомості до ЄРДР, у зв'язку із чим він звернувся до Краматорської окружної прокуратури про вчинення кримінального правопорушення начальником, начальником слідчого відділу та начальником сектору дізнання ВП №1 Краматорського РУП. В порушення вимог ст.214 КПК України уповноважені особи прокуратури відомості до ЄРДР не внесли, надали відповідь на підставі Закону України «Про звернення громадян».
Прокурор просив у задоволенні скарги відмовити та пояснив, що до Краматорської окружної прокуратури 24.04.2025 надійшла заява ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення співробітниками ВП №1 Краматорського РУП, які не внесли відомості до ЄРДР за його заявою на неправомірні дії співробітників ГУ ПФУ в Донецькій області. Оскільки заява ОСОБА_3 від 24.04.2025 не містила обставин та ознак кримінального правопорушення, то йому на підставі Закону України «Про звернення громадян» була надана відповідь, про відсутність підстав для внесення відомостей до ЄРДР.
Заслухавши заявника, прокурора, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
24.04.2025 ОСОБА_3 звернувся до Краматорської окружної прокуратури із заявою про вчинення кримінального правопорушення посадовими особами ВП №1 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області, які не внесли відомості до ЄРДР відносно співробітників ГУ ПФУ в Донецькій області.
25.04.2025 керівником Краматорської окружної прокуратури ОСОБА_3 надана відповідь, що в його заяві не зазначено об'єктивної сторони, достатніх і конкретних даних, які б вказували на наявність в діях службових осіб ВП №1 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області ознак кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 364, 365, 367 КК України, вона містить лише незгоду із порядком розгляду заяви працівниками поліції та припущення щодо вчинення ними кримінальних правопорушень, і по своїй суті є скаргою на дії (бездіяльність) слідчого та прокурора, яка подається до суду та розглядається, в порядку ст. 303 КПК України слідчим суддею, а тому підстави для внесення відомостей до ЄРДР відсутні.
Положеннями статті 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
В офіційному тлумаченні частини 2 статті 55 Конституції України, викладеному в рішенні Конституційного Суду України, від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011, зазначено, що реалізація конституційного права на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб забезпечується в порядку, визначеному процесуальним законом.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Чинним КПК України закріплено спрощену процедуру початку досудового розслідування (без проведення дослідчої перевірки).
Так, відповідно до ч. 1 та 2 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР. Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР.
Проте, така спрощена процедура не означає, що взагалі відсутні критерії для внесення чи невнесення відповідних відомостей до ЄРДР. Її спрощеність виражається у тому, що для перевірки наявності зазначених вище критеріїв не потрібно проводити попередню перевірку викладених у заяві відомостей, а необхідно лише перевірити зміст самої заяви.
Так, до ЄРДР, серед іншого, вносяться відомості про: (1) короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; (2) попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність (п. 4 та 5 ч. 5 ст. 214 КПК України).
Отже, для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об'єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті КК України). Вказане узгоджується з позицією, викладеною в Узагальненні ВССУ № 9-49/0/4-17 від 12 січня 2017 року, за якою КПК дійсно передбачає внесення до ЄРДР інформації на підставі заяв та повідомлень про кримінальне правопорушення, а не будь-яких заяв, які надходять до органів досудового розслідування при здійсненні ними своїх повноважень.
Якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що (1) обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або (2) в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у своїй постанові від 16 травня 2019 року (справа № 761/20985/18, провадження № 51-8007км18) наголосив, що якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин.
Внесення до ЄРДР неконкретних тверджень (у тому числі припущень) заявника про вчинення кримінального правопорушення за відсутності будь-яких об'єктивних відомостей про обставини його вчинення призвело б до: (1) розпорошення обмежених сил і засобів правоохоронної системи держави на перевірку значної кількості безпідставних та абстрактних повідомлень про кримінальні правопорушення, що в свою чергу (2) не дозволило б концентрувати зусилля на розслідуванні дійсно суспільно-небезпечних діянь, що неминуче знизило б ефективність захисту особи, суспільства та держави від цих кримінальних правопорушень, ускладнило б охорону прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, які зазнали шкоди від таких правопорушень; (3) порушення права та законних інтересів осіб, згаданих в таких повідомленнях; (4) використання інструментів статті 214 КПК України не для ініціювання початку досудового розслідування щодо конкретного кримінального правопорушення, а для спрямування сил і засобів правоохоронних органів загалом на всю діяльність визначеного заявником підприємства, установи чи організації або окремої людини з метою вже самостійного виявлення слідчим, дізнавачем, прокурором обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення (а це є вже іншим приводом для початку досудового розслідування за статтею 214 КПК України), а також (5) унеможливлення застосування механізму притягнення заявників до кримінальної відповідальності за завідомо неправдиві повідомлення про кримінальні правопорушення (стаття 383 КК України). Зазначене не відповідає завданням кримінального провадження, які визначені в статті 2 КПК України.
Відповідно до висновку, який викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 30.09.2021 року прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.
Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР.
Тобто, закон передбачає необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення.
Як зазначив ОСОБА_3 в своїй заяві від 24.04.2025 він вважає, що уповноваженою особою Краматорської окружної прокуратури порушені вимоги ст.214 КПК України, відомості за його заявою до ЄРДР не внесені, а будь-яка перевірка заяви про вчинення кримінального правопорушення може бути проведена лише в рамках відкритого кримінального провадження.
Дослідженням повідомлених ОСОБА_3 у своїй заяві до прокуратури обставин, щодо вчинення кримінального правопорушення посадовими особами ВП №1 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області шляхом невнесення до ЄРДР відомостей за його заявою від 22.04.2025 стосовно працівників ГУ ПФУ в Донецькій області, які не надали інформацію про документи, що передали до управління соціального захисту населення для оформлення субсидії, слідчий суддя доходить висновку, що вони містять абстрактний характер, не містять достатніх та конкретних даних, які б вказували на наявність в діях посадових осіб ВП №1 Краматорського РУП ознак об'єктивної сторони будь-якого кримінального правопорушення, передбаченого КК України.
Тому, враховуючи, що заява та скарга ОСОБА_3 містять виключно припущення щодо вчинення кримінального правопорушення, без зазначення будь-яких об'єктивних даних про вчинення такого кримінального правопорушення, то слідчий суддя вважає за необхідне відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_3 ..
Керуючись ст.ст.303, 306-307, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи Краматорської окружної прокуратури Донецької області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення - відмовити.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів із дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1