Справа № 157/522/25
Провадження № 2-а/157/69/25
05 травня 2025 рокумісто Камінь-Каширський
Камінь-Каширський районний суд Волинської області
у складі головуючого - судді Ходачинського Р.О.,
за участю секретаря судового засідання Кисляка Я.С.,
представника позивача Сотник К.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
У позовній заяві пояснив, що службовою особою ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковником ОСОБА_2 19 березня 2025 року винесено постанову ВН №152 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП, згідно з якою він після досягнення 25 років не звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 для взяття на військовий облік військовозобов'язаних, отримання військово-облікового документу, на вимогу уповноваженої особи ІНФОРМАЦІЯ_3 19.03.2025 о 12 год в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 не пред'явив військово-обліковий документ.
Згідно з інформацією з «Резерв+» - український мобільний застосунок, розроблений Міністерством оборони України, який дає змогу призовникам, військовозобов'язаним та резервістам оновити свої облікові дані та отримати електронний військово-обліковий документ, випуск якого відбувся 18 травня 2024 року, він на момент розгляду адміністративної справи щодо нього мав електронний військово-обліковий документ, перебував на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 , ВОС: 956647, категорія обліку військовозобов'язаний, наявна відстрочка згідно з п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Тобто твердження, які зазначені в оскаржуваній постанові, про відсутність військово-облікового документа є безпідставним. Інформація із застосунку «Резерв+» службовою особою ТЦК та СП не взята до уваги, оскільки сам документ не був роздрукованим.
Крім того, під час перевірки документів уповноваженим представником ТЦК та СП не були дотримані вимоги абз. 2 п. 6 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо здійснення фото- і відеофіксації процесу пред'явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації.
Позивач просить скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення ВН № 152 та стягнути на його користь судові витрати.
Ухвалою судді від 31.03.2025 відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи вирішено провести у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін.
У поданому відзиві представник відповідача, обґрунтовуючи правомірність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП чинним законодавством України та відповідними доказами, просить повністю відмовити у задоволенні позову.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, його представник Сотник К.А. у судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, зазначених у позовній заяві, просила їх задовольнити.
Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 у судове засідання не з'явилася, у поданому відзиві просила розгляд справи провести без участі представника відповідача.
Заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши матеріали справи, суд вважає позов підставним і таким, що підлягає до задоволення.
Частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У судовому засіданні встановлено, що відповідальним виконавцем адміністративного відділення ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 19 березня 2025 року складено протокол № 152 про адміністративне правопорушення про те, що ОСОБА_1 після досягнення 25 років, в період з 19 травня 2024 року по 19 березня 2025 року, не звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 для взяття на військовий облік військовозобов'язаних, отримання військово-облікового документа, на вимогу уповноваженої особи ІНФОРМАЦІЯ_3 19 березня 2025 року о 12 год в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 по АДРЕСА_1 не пред'явив військово-обліковий документ, чим порушив вимоги частин 1, 3 ст. 1, п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», підпункти 1, 10 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП (а.с. 30).
У протоколі ОСОБА_4 повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 14 год 00 хв 19 березня 2025 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що свідчить його підпис у цьому протоколі як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковника ОСОБА_2 ВН № 152 від 19.03.2025 (а.с. 18) ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 гривень.
Цією постановою позивача визнано винним у тому, що він після досягнення 25 років, в період з 19 травня 2024 року по 19 березня 2025 року не звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 для взяття на військовий облік військовозобов'язаних, отримання військово-облікового документа, на вимогу уповноваженої особи ІНФОРМАЦІЯ_3 19 березня 2025 року о 12 год в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 по АДРЕСА_1 не пред'явив військово-обліковий документ, чим порушив вимоги частин 1, 3 ст. 1, п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», підпункти 1, 10 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Відповідальність за ч. 1 ст. 210 КУпАП встановлена за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку. Частиною 3 ст. 210 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» - введено воєнний стан на всій території України з 05 годин 30 хвилин 24 лютого 2022 року, що безперервно продовжується відповідними Указами та є діючим і на час складення рішення.
Частинами 1, 3 ст. 1, п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», порушення яких ставиться у вину позивачу, встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Взяттю на військовий облік військовозобов'язаних у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідних підрозділах розвідувальних органів України підлягають громадяни України, які звільнені з військової служби в запас та не зараховані до військового оперативного резерву; призовники, які пройшли базову загальновійськову підготовку з додержанням умов, передбачених статтею 10-1 цього Закону; які припинили альтернативну (невійськову) службу в разі закінчення строку її проходження або достроково відповідно до Закону України «Про альтернативну (невійськову) службу» та підлягають взяттю на військовий облік військовозобов'язаних; військовозобов'язані, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання; які набули громадянство України і згідно з цим Законом підлягають взяттю на облік військовозобов'язаних; зняті з військового обліку Збройних Сил України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України відповідно за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України; які відповідно до статті 18 цього Закону звільнені від направлення для проходження базової військової служби; які досягли 25-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників; які звільнені із служби у військовому резерві та не досягли граничного віку перебування в запасі; які старші 25 років і раніше не перебували на військовому обліку; які прибули після відбування покарання з установ виконання покарань; призовники, які отримали спеціальні звання рядового, сержантського, офіцерського (начальницького) складу; жінки з дотриманням умов, передбачених частиною одинадцятою статті 1 цього Закону; які отримали військові звання офіцерського складу після проходження військової підготовки за програмою підготовки офіцерів запасу.
У підпунктах 1, 10 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (Додаток 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487), порушення яких також ставиться у вину позивачу, зазначається, що призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні перебувати на військовому обліку: за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані СБУ - у Центральному управлінні або регіональних органах СБУ (далі - органи СБУ), військовозобов'язані розвідувальних органів - у відповідному підрозділі розвідувального органу). Крім того, призовники, військовозобов'язані та резервісти, які проживають в селах та селищах, а також у містах, де відсутні відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, повинні перебувати на персонально-первинному військовому обліку у відповідних виконавчих органах сільських, селищних, міських рад; звіряти не рідше одного разу на п'ять років власні персональні дані з обліковими даними районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів.
Згідно з п. 2 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559, військово-обліковий документ оформляється (створюється) та видається (замінюється):
в електронній формі - засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста та/або Державного веб-порталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони та/або Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія), зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (у разі технічної реалізації) (абзац другий пункту 2 в редакції Постанови КМ № 721 від 18.06.2024 - застосовується з 18 червня 2024 року);
у паперовій формі - на бланку, форма якого затверджується постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559.
Таким чином, з 18 червня 2024 року електронний військово-обліковий документ має таку ж юридичну силу, як і паперовий.
Електронним кабінетом призовників, військовозобов'язаних та резервістів є мобільний застосунок від Міністерства оборони України для військовозобов'язаних «Резерв+», де, крім іншого, є можливість оновити персональні дані та отримати інформацію про статус призовника, військовозобов'язаного та резервіста.
З доданого позивачем військово-облікового документу із застосунку «Резерв+» вбачається, що ОСОБА_1 має військово-обліковий документ сформований 24.02.2025, перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 , категорія обліку: військовозобов'язаний, номер в реєстрі оберіг: 290620239316945100066, наявна відстрочка: згідно з пунктом 3 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», дані уточнено вчасно 03.02.2025.
Таким чином, позивач на час вчинення інкримінованого йому правопорушення знаходився на військовому обліку військовозобов'язаних та мав електронний військово-обліковий документ.
Частиною 6 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» передбачено, що у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ та пред'являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.
Під час перевірки документів уповноважений представник територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейський здійснює фото- і відеофіксацію процесу пред'явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації, а також може використовувати технічні прилади, засоби та спеціалізоване програмне забезпечення з доступом до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Установлено, що вимоги, зазначені у частині шостій статті 22, щодо здійснення уповноваженими представниками територіального центру комплектування та соціальної підтримки фото- і відеофіксації процесу пред'явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації, застосовуються з 17 липня 2024 року згідно із Законом № 3633-IX від 11.04.2024.
Таким чином, законодавством встановлено обов'язковість фото- і відеофіксації процесу пред'явлення та перевірки військово-облікових документів.
Відповідно до ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідач, не подавши до суду належних доказів того, що позивач не перебував на військовому обліку військовозобов'язаних, не мав військово-облікового документа, а також доказів отриманих в результаті здійснення фото- і відеофіксації процесу пред'явлення та перевірки військово-облікових документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації, які підтверджують винуватість ОСОБА_1 у порушенні законодавства про військовий облік, не довів правомірності свого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, а також порушив встановлений законодавством порядок притягнення до адміністративної відповідальності.
Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи, що у судовому засіданні не здобуто доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, тому позов слід задовольнити, скасувати оскаржувану постанову і закрити справу за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, задовольняючи позовні вимоги, суд стягує з відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача понесені ним витрати на сплату судового збору.
Керуючись ст. 9, 77, 90, 134, 139, 143, 159, 205, 242-246, 286 КАС України, ст. 247, 280, 293 КУпАП, суд
вирішив:
Позов задовольнити.
Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 ВН № 152 від 19.03.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень на користь ОСОБА_1 605 (шістсот п'ять) гривень 60 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_5 , АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .
Повний текст рішення суду складений 09.05.2025 року.
ГоловуючийРоман ХОДАЧИНСЬКИЙ