08 травня 2025 року
м. Київ
справа № 569/20473/24
провадження № 51-1669 ск 25
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючої ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу представника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 26 березня 2025 року та ухвалу Рівненського апеляційного суду від 24 квітня 2025 року,
встановив:
Із матеріалів провадження за скаргою вбачається, що ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 26 березня 2025 року задоволено клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Рівненській області капітана поліції ОСОБА_6 у рамках кримінального провадження № 42024180000000032 від
24 квітня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого
ч. 2 ст. 201-4 Кримінального кодексу України про накладення арешту на майно. Накладено арешт на майно, вилучене 14 березня 2025 року під час проведення обшуку автомобіля Peugeot Boxer, д.н.з. НОМЕР_1 . Встановлено заборону будь-якій особі користуватися та розпоряджатися вказаним майном до прийняття кінцевого рішення у кримінальному провадженні.
Рівненський апеляційний суд ухвалою від 24 квітня 2025 року зазначене рішення місцевого суду залишив без змін, а апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 - без задоволення.
Не погодившись з судовими рішеннями, адвокат ОСОБА_5 звернувся до Суду з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати.
Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї копії судових рішень, Суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити на таких підставах.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Статтею 310 КПК визначено, що оскарження ухвал слідчого судді здійснюється в апеляційному порядку, а відповідно до ч. 4 ст. 424 КПК ухвала слідчого судді після її перегляду в апеляційному порядку, а також ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на таку ухвалу оскарженню в касаційному порядку не підлягають.
Як убачається зі змісту касаційної скарги та копій судових рішень, долучених до неї, заявник не погоджується з судовими рішеннями, які не підлягають оскарженню в касаційному порядку. Отже, такі судові рішення не можуть бути предметом розгляду суду касаційної інстанції, а тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Керуючись п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК, Суд
постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 26 березня 2025 року та ухвалу Рівненського апеляційного суду від 24 квітня 2025 року.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3