09 травня 2025 року
м. Київ
справа № 685/509/24
провадження № 61-5144ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Литвиненко І. В., розглянувши питання про прийняття до розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 14 листопада 2024 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 18 березня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей Теофіпольської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області,
про позбавлення батьківських прав та збільшення розміру аліментів на дитину,
17 квітня 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Кучерук Т. М., засобами поштового зв'язку надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 14 листопада 2024 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 18 березня 2025 року у зазначеній справі.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та не може бути вирішено питання про відкриття касаційного провадження,
з огляду на наступне.
Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення
від сплати судового збору відповідно до закону.
Всупереч пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України заявник не додав до касаційної скарги документи, що підтверджують сплату судового збору
у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Встановлено, що ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила:
- позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно сина ОСОБА_3 ;
- збільшити розмір аліментів на дитину, які стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , за судовим наказом Білогірського районного суду Хмельницької області № 2-н-34/11 від 25 липня 2011 року з 1/4 до 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дати подачі позову
та до повноліття дитини.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення
їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені)
за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу
їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.
Отже, щодо позовної вимоги про збільшення розміру аліментів ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору на підставі закону.
Водночас, як вбачається з оскаржених судових рішень, ОСОБА_1 також заявляла іншу позовну вимогу немайнового характеру, щодо якої законодавством не встановлено відповідних пільг щодо сплати судового збору.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
ОСОБА_1 звернулася з позовом у травні 2024 року.
Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб на 01 січня 2024 року встановлений
в розмірі 3 028 грн.
Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України
«Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 211,20 грн).
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України
«Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду судовий збір підлягає сплаті в розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
Отже, за подання касаційної скарги у даній справі підлягає сплаті судовий збір
у розмірі 2 422,40 грн (1 211,20 грн х 200%).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного
суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено
до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, ЄДРПОУ - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) UA288999980313151207000026007, ККДБ - 22030102, найменування податку, збору, платежу - «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Обов'язок зі сплати судового збору є загальним для всіх суб'єктів,
що узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
На підтвердження сплати судового збору заявнику необхідно надати
до суду документ, що підтверджує сплату нею судового збору за подання касаційної скарги, або документи, що підтверджують підстави звільнення
від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення указаних недоліків.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 14 листопада 2024 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 18 березня 2025 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І. В. Литвиненко