Ухвала
09 травня 2025 року
м. Київ
справа № 296/3501/14
провадження № 61-1568ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Зайцева А. Ю., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 07 березня 2024 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 05 листопада 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Першої державної нотаріальної контори міста Житомира, Виконкому Житомирської міської ради, ОСОБА_2 про визнання права власності на квартиру за набувальною давністю, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним, за позовом ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Житомирської міської ради, ОСОБА_1 про визнання додаткового строку для прийняття спадщини за законом, за позовом ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Житомирської міської ради, ОСОБА_3 , ЖБК «Космос», ОСОБА_1 про визнання за померлою ОСОБА_4 права власності на квартиру, за заявою ОСОБА_3 про перегляд рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 17 вересня 2012 року за нововиявленими обставинами,
04 лютого 2025 року ОСОБА_1 подала засобами поштового зв'язку касаційну скаргу на ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 07 березня 2024 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 05 листопада 2024 року з пропуском строку на касаційне оскарження.
Ухвалою Верховного Суду від 27 лютого 2025 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк десять днів з дня вручення цієї ухвали, а саме - заявнику необхідно було докази, що підтверджують недотримання апеляційним судом вимог, встановлених у статті 272 ЦПК України щодо порядку видачі або направлення судового рішення, та докази, що підтверджують отримання заявником вперше копію оскаржуваної постанови апеляційного суду саме 21 січня 2025 року; надати нову редакцію касаційної скарги оформлену відповідно до вимог статті 392 ЦПК України, та в якій згрупувати, систематизувати та чітко зазначити конкретну обов'язкову підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення у відповідності до визначеного статтею 389 ЦПК України переліку підстав для касаційного оскарження судових рішень та їх відповідне мотивування, надати копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, і роз'яснено заявнику про наслідки невиконання вимог ухвали суду.
Копія ухвали направлялася на адресу ОСОБА_1 , яка була вказана в касаційній скарзі, а саме: АДРЕСА_1 .
Відповідно до даних автоматизованої системи документообігу суду 01 квітня 2025 року до Верховного Суду повернулося рекомендоване поштове відправлення № 0610236271067, яким надіслано заявнику копію ухвали суду касаційної інстанції від 27 лютого 2025 року, з довідкою поштового відділення про причину повернення - «за закінченням терміну зберігання».
Ухвалою Верховного Суду від 03 квітня 2025 року продовжено ОСОБА_1 строк для усунення зазначених недоліків, вказаних в ухвалі Верховного Суду від 27 лютого 2025 року, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали, і роз'яснено заявнику про наслідки невиконання вимог ухвали суду.
Копії ухвал Верховного Суду від 27 лютого 2025 року про залишення касаційної скарги без руху та від 03 квітня 2025 року про продовження строку на усунення недоліків також направлялися ОСОБА_1 на її поштову адресу.
Відповідно до даних автоматизованої системи документообігу суду 02 травня 2025 року до Верховного Суду повернулося рекомендоване поштове відправлення № 0310245278783, яким надіслано заявнику копії ухвал суду касаційної інстанції від 27 лютого 2025 року та від 03 квітня 2025 року, з довідкою поштового відділення про причину повернення - «за закінченням терміну зберігання».
Частиною першою статті 131 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
ОСОБА_1 не надавалася до суду заява про зміну місця проживання чи перебування, водночас, за повідомленою заявником суду адресою направлена кореспонденція поверталася без вручення.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 27 червня 2017 року у справі «Лазаренко та інші проти України» (заява № 70329/12 та 5 інших заяв) зазначав, що принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представляти свою справу за таких умов, які не ставлять її чи його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною. Кожній стороні має бути забезпечена можливість ознайомитись із зауваженнями або доказами, наданими іншою стороною, у тому числі із апеляційною скаргою, та надати власні зауваження з цього приводу. Під загрозою стоїть впевненість сторін у функціонуванні правосуддя, яке ґрунтується, зокрема, на усвідомленні того, що вони мали змогу висловити свої думки щодо кожного документа в матеріалах справи.
Статтю 6 Конвенції не можна тлумачити як таку, що встановлює певну форму обслуговування судової кореспонденції. Від національних органів влади також не вимагається забезпечення бездоганного функціонування поштової системи. Тим не менш, загальна концепція справедливого судового розгляду охоплює фундаментальний принцип змагальності процесу. Невручення стороні належним чином судових документів може позбавити його або її можливості захищати себе у провадженні.
У справі «Гарячий проти України» (заява № 43925/18) ЄСПЛ вказав, що хоча загальна концепція справедливого судового розгляду та фундаментальний принцип змагальності провадження вимагають, щоб судові документи були належним чином вручені учаснику судового процесу, стаття 6 не заходить так далеко, щоб зобов'язувати національні органи влади забезпечити бездоганне функціонування поштової системи. Органи влади можуть бути притягнуті до відповідальності лише за ненадіслання відповідних документів заявнику. Той факт, що заявник, не отримав кореспонденцію, надіслану йому апеляційним судом, сам по собі недостатній для того, щоб стати аргументованою підставою для заяви про те, що були порушені його права, передбачені пунктом 1 статті 6 Конвенції.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).
ЄСПЛ вказав, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (рішення у справі «Каракуця проти України», заява № 18986/06, від 16 лютого 2017 року).
За приписами частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Відповідно до частини третьої статті 185 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
ОСОБА_1 надавався достатній строк для усунення недоліків касаційної скарги, проте вона не проявила належної обачності в захисті своїх прав, не цікавилася результатами розгляду касаційної скарги та не зверталася із заявою про продовження строку для усунення вказаних недоліків, та враховуючи, що станом на 09 травня 2025 року вимоги ухвали Верховного Суду від 27 лютого 2025 року не виконані, що перешкоджає суду касаційної інстанції вирішити питання про відкриття касаційного провадження, тому касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає поверненню заявнику.
Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 07 березня 2024 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 05 листопада 2024 року повернути заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя А. Ю. Зайцев