07 травня 2025 року
м. Київ
справа № 207/1919/23
провадження № 61-5713ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,
розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Похвалітого Анатолія Анатолійовича, на рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 16 вересня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 квітня 2025 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про визнання протиправними дії, зобов'язання усунути перешкоди у користуванні коштами на банківському рахунку,
У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом в якому просила:
визнати протиправними дії Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» із зупинення фінансових операцій на рахунках, відкритих фізичною особою ОСОБА_1 ;
зобов'язати відповідача усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні належними ОСОБА_1 грошовими коштами, що знаходяться на рахунках позивачки.
Рішенням Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 16 вересня 2024 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 22 квітня 2025 року, в задоволенні позову відмовлено.
У травні 2025 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Похвалітого А. А., на рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 16 вересня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 квітня 2025 року.
У касаційній скарзі заявниця, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанцій, ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у справі, які не підлягають касаційному оскарженню.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.
Ухвалою Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 12 квітня 2023 року вказану справу визнано малозначною.
Касаційна скарга не містить доводів, що суд першої інстанції помилково відніс справу до категорії малозначних.
Касаційна скарга не містить посилань на наявність обставин, які передбачені підпунктами а, б, в пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. Обставин, за наявності яких судові рішення у малозначній справі, підлягають касаційному оскарженню, Верховним Судом у цій справі не встановлено.
Під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.
Згідно з положеннями частини першої статті 394 ЦПК України одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року, § 45; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року, § 37).
З урахуванням наведеного, оскільки заявниця подала касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, які не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною шостою, частиною дев'ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Похвалітого Анатолія Анатолійовича, на рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 16 вересня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 квітня 2025 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про визнання протиправними дії, зобов'язання усунути перешкоди у користуванні коштами на банківському рахунку.
Копію ухвали надіслати заявниці.
Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.
Судді Н. Ю. Сакара
О. В. Білоконь
О. М. Осіян