07 травня 2025 року
м. Київ
справа № 208/1144/24
провадження № 61-3575св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - акціонерне товариство «Райффайзен Банк»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Сидорчук Іван Сергійович, на постанову Дніпровського апеляційного суду у складі колегії суддів: Єлізаренко І. А., Макарова М. О., Свистунової О. В.,
від 11 лютого 2025 року, і ухвалив таку постанову.
Зміст позовної заяви та її обґрунтування
1. У лютому 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до
АТ «Райффайзен Банк» про визнання дій неправомірними та скасування рішення.
2. На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначав, що 12 жовтня 2015 року між ним та відповідачем укладено договір оренди індивідуального (банківського) сейфу за № 06-Р4-В52/119, який додатковими угодами продовжувався кожний рік. 26 грудня 2023 року він отримав лист № 81-23/2/67936 від АТ «Райффайзен Банк», в якому було зазначено про відмову від підтримання ділових відносин у зв'язку з неприйнятно високим ризиком. Йому повідомили, що на підставі цього листа його доступ до комірки обмежено та йому необхідно надати документи. 28 грудня 2023 року ним було направлено документи та вичерпну відповідь на питання банку. Однак 28 грудня 2023 року йому було відмовлено у доступі до сейфу, що підтверджується листом відвідування № 15 від 28 грудня 2023 року.
3. 18 січня 2024 року на його електронну адресу надійшов лист № 81-27-5/114 від АТ «Райффайзен Банк», яким банк повідомив про дострокове розірвання договору оренди на підставі пункту 5.4 договору та статті 15 Закону України
«Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» № 361-IX від 16 грудня 2019 року та запропонував отримати вміст індивідуального сейфу. Позивач стверджував, що у
АТ «Райффайзен Банк» відсутні законодавчо встановлені підстави для розірвання договору від 12 жовтня 2015 року за № 06-Р4-В52/119, а дії банку є протиправними.
4. З урахуванням зазначеного, ОСОБА_1 просив позов задовольнити: визнати неправомірними дії АТ «Райффайзен Банк» щодо встановлення йому неприйнятно високого ризику; визнати неправомірними та скасувати рішення
АТ «Райффайзен Банк» від 26 грудня 2023 року про відмову від підтримання з ним ділових відносин; визнати неправомірними дії АТ «Райффайзен Банк» щодо його недопуску до банківського сейфу № 15, який перебуває у його користуванні на підставі договору від 12 жовтня 2015 року за № 06-Р4-В52/119; визнати неправомірними дії АТ «Райффайзен Банк» щодо дострокового розірвання договору від 12 жовтня 2015 року за № 06-Р4-В52/119 на підставі частини першої статті 15 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».
Основний зміст та мотиви рішення суду першої інстанції
5. Рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 03 травня 2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
6. Визнано неправомірними дії АТ «Райффайзен Банк» щодо встановлення ОСОБА_1 неприйнятно високого ризику. Визнано неправомірним та скасовано рішення АТ «Райффайзен Банк» від 26 грудня 2023 року про відмову від підтримання ділових відносин з ОСОБА_1 . Визнано неправомірними дії АТ «Райффайзен Банк» щодо недопуску ОСОБА_1 до банківського сейфу № 15, який перебуває у його користуванні на підставі договору від 12 жовтня 2015 року за № 06-Р4-В52/119. Визнано неправомірними дії АТ «Райффайзен Банк» щодо дострокового розірвання договору від 12 жовтня 2015 року за № 06?Р4-В52/119 на підставі частини першої статті 15 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення». Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
7. Додатковим рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 12 червня 2024 року задоволено заяву ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Сидорчук І. С., про ухвалення додаткового рішення. Стягнуто з АТ «Райффайзен Банк» на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 34 500, 00 грн.
8. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що у повідомленні відповідача про припинення ділових відносин не вказано жодних підстав встановлення позивачеві неприйнятно високого ризику. Разом з тим, рішення про розірвання договорів і закриття рахунків у зв'язку із встановленням неприйнятно високого ризику за результатами переоцінки ризику клієнта, прийняте відповідачем щодо позивача, повинно бути рішенням індивідуальної дії, стосується конкретної особи (клієнта), а тому в ньому мають бути наведені конкретні підстави встановлення клієнту (позивачу) неприйнятно високого ризику за результатами переоцінки ризику. У той же час, відповідачем не надано відповідного обґрунтування його позиції.
9. Суд першої інстанції звернув увагу, що ОСОБА_1 , як клієнту банку, було встановлено неприйнятно високий ризик (далі - НВР) у зв'язку з проведенням сумнівної діяльності, на підставі того, що він є директором ТОВ «ЛОНГ РЕНЖ». Але банк не надав підтверджень на обґрунтування встановлення ОСОБА_1 . НВР, який в подальшому призвів до припинення ділових відносин та відмови у доступі позивачу до орендованого індивідуального банківського сейфу (ІБС). Крім того, позивач на виконання запиту банку надав документи на підтвердження своєї професійної та підприємницької діяльності, а також до матеріалів справи долучив документи на підтвердження операцій ТОВ «ЛОНГ РЕНЖ». Позивачу неправомірно встановлений НВР, інші дії банку, які вчинені в подальшому ним на підставі прийнятого рішення, є також неправомірними.
Основний зміст та мотиви постанови суду апеляційної інстанції
10. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 11 лютого 2025 року апеляційну скаргу АТ «Райффайзен Банк» задоволено. Рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 03 травня 2024 року та додаткове рішення Заводського районного суду
м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 12 червня 2024 року скасовано. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до АТ «Райффайзен Банк» про визнання дій неправомірними та скасування рішення відмовлено.
11. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про задоволення позовних вимог, оскільки позивач після отримання листа відповідача № 81-23/2/67936
від 26 грудня 2023 року засобами електронного та поштового зв'язку направляв відповідачу різні документи, які не змогли в повному обсязі покрити зміст запиту банку та пояснити легітимність операцій ТОВ «ЛОНГ РЕНЖ», у зв'язку з чим підстави для поновлення банком обслуговування позивача були і є відсутніми.
12. Дії банку в процесі встановлення НВР клієнту та припиненні з ним ділових відносин відповідають вимогам чинного законодавства з питань фінансового моніторингу та внутрішніх нормативних документів банку, тому відсутні підстави для визнання дій банку в частині встановлення ОСОБА_1 НВР неправомірними. Відсутні підстави для скасування рішення банку про відмову у підтриманні ділових відносин з позивачем. Дії банку з дострокового розірвання договору оренди ІБС відповідають вимогам законодавства та умовам договору оренди ІБС.
Узагальнені доводи касаційної скарги
13. 20 березня 2025 року ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат
Сидорчук І. С., через підсистему «Електронний суд» звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 11 лютого 2025 року, а рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 03 травня 2024 року залишити в силі.
14. Підставами касаційного оскарження вказаної постанови апеляційного суду заявник зазначає неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, вказавши, що апеляційний суд застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 20 січня 2022 року у справі № 910/18504/20, від 09 січня 2024 року у справі № 922/1253/23 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України), а також не дослідив зібрані у справі докази та не надав їм належної правової оцінки
(пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
15. Касаційна скарга обґрунтована посиланням на те, що право банку відмовитися від договірних відносин шляхом розірвання договору банківського рахунка з підстав встановлення клієнту неприйнятно високого ризику за результатами оцінки чи переоцінки ризику не є абсолютним, а таким, що залежить від настання певних, визначених законом обставин, тобто лише за умови встановлення клієнту неприйнятно високого ризику внаслідок проведення внутрішньої перевірки. Право банку, як суб'єкта первинного фінансового моніторингу, відмовитися від договірних відносин шляхом розірвання договору не є необмеженим.
16. Заявник зазначає, що апеляційний суд взагалі не досліджував підстави та обґрунтованість встановлення категорії ризику та проігнорував доводи і документи, які були надані позивачем на спростування висновків банку. У листі АТ «Райффайзен Банк» від 26 грудня 2023 року № 81-23/2/67936 просив надати відповіді на перелік питань. Однак жодне з поставлених питань не стосувалося діяльності ТОВ «ЛОНГ РЕНЖ» і не має вказівки на будь-які операції юридичної особи з контрагентами. Питання стосуються підприємницької діяльності фізичної особи, на ці питання було надано вичерпні відповіді та підтверджуючі документи.
17. Заявник вказує, що він дізнався про встановлений йому неприйнятно високий ризик відповідно до частини шостої статті 7 Закону України«Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» лише в ході розгляду цієї справи після отримання відповідних документів від відповідача. Запитів про надання документів від
ТОВ «ЛОНГ РЕНЖ» взагалі не надходило, а тому позивач був позбавлений можливості подати документи на спростування висновків банку стосовно фіктивних операцій.
18. Заявник звертає увагу, що АТ «Райффайзен Банк» 28 грудня 2023 року відмовило у наданні доступу позивачу до орендованого сейфу - у зв'язку із ненаданням інформації на запит № 81-23/267936 від 26 грудня 2023 року, про що прямо зазначено в листі відвідування № 15, а не з приводу неможливості його ідентифікації/верифікації або припинення роботи відділення банку чи надання послуг.
19. Згідно з доводами касаційної скарги, апеляційний суд не дослідив та не надав належної оцінки поясненням позивача та документам що спростовують твердження банку. Також відповідачем не надано до відзиву жодних доказів здійснення ТОВ «ЛОНГ РЕНЖ» фіктивних операцій, відмивання коштів чи фінансування тероризму. Відповідачем не вказано на підставі якого підпункту пункту 26.3.2 Програми ідентифікації було встановлено неприйнятний рівень ризику. Відповідачем протиправно встановлено неприйнятно високий ризик ділових відносин ОСОБА_1 без наявності визначених у внутрішніх документах з питань фінансового моніторингу АТ «Райффайзен Банк» параметрів та в порушення вимог частини шостої статті 7 Закону України
«Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».
20. Заявник стверджує, що з урахуванням встановлених у цій справі обставин представники банку не мали права відмовляти йому у доступі до сейфу до моменту розірвання договору ІБС, навіть за умови встановлення НВР.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
21. Ухвалою Верховного Суду від 03 квітня 2025 року відкрито касаційне провадження у справі № 208/1144/24, витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.
22. Ухвалою Верховного Суду від 30 квітня 2025 року справу призначено до судового розгляду колегією з п'яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
23. У поданому відзиві на касаційну скаргу АТ «Райффайзен Банк» посилається на те, що доводи касаційної скарги не спростовують правильних по суті висновків апеляційного суду про відмову у задоволенні позовних вимог. Цей спір є спором між фізичною особою та банком, а не спором між юридичною особою ТОВ «ЛОНГ РЕНЖ» щодо НВР і про відмову від підтримання ділових відносин саме із цією юридичною особою, відтак банк не повинен обґрунтовувати правомірність встановлення НВР щодо ТОВ «ЛОНГ РЕНЖ», а суд апеляційної інстанції - надавати оцінку правомірності цього.
24. Незважаючи на те, що спору стосовно отримання вмісту сейфу між сторонами фактично не було, оскільки банк не заперечував проти його видачі позивачу у разі його з'явлення до відділення, у лютому 2024 року позивач звернувся до суду з цим позовом, в якому заявив вимоги про визнання неправомірними дії банку щодо не допуску до банківського сейфу та визнання неправомірними дії щодо дострокового розірвання договору оренди сейфу. На момент вирішення цього спору (станом на квітень 2025 року) позивач так і не звертався до банку з вимогою про отримання вмісту сейфу. Дії банку з дострокового розірвання договору відповідають вимогам законодавства та умовам договору, а тому підстави для задоволення позовної вимоги про визнання неправомірними дій банку щодо дострокового розірвання договору відсутні.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
25. 12 жовтня 2015 року між ОСОБА_1 та АТ «Райффайзен Банк» був укладений договір № 06-Р4-В52/119 оренди індивідуального (банківського) сейфу, згідно з умовами якого відповідач надав, а позивач прийняв у строкове (на період
з 12 жовтня 2015 року по 11 жовтня 2016 року) платне користування індивідуальний (банківський) сейф № 15, що знаходиться у депозитному залі банку, для збереження документів, грошових коштів та інших цінностей в порядку, передбаченому цим договором оренди ІБС.
26. Відповідно до пункту 3.2.1 договору оренди ІБС позивач зобов'язався самостійно слідкувати за строком оренди сейфу та звільняти орендований сейф у день закінчення дії договору оренди ІБС або укласти додаткову угоду до договору оренди ІБС на продовження строку оренди з внесенням орендної плати на новий строк оренди згідно з тарифами відповідача, чинними на день укладення додаткової угоди.
27. 27 вересня 2016 року між ОСОБА_1 та АТ «Райффайзен Банк» була укладена додаткова угода № 1 до договору оренди ІБС, згідно з якою строк оренди сейфу було продовжено з 12 жовтня 2015 року по 13 жовтня 2017 року.
28. 04 жовтня 2017 року між ОСОБА_1 та АТ «Райффайзен Банк» був укладений додатковий договір № 06-Р4- В52/119/2 до договору оренди ІБС (копія якої додається до цього відзиву), згідно з яким до договору оренди ІБС були внесені зміни та доповнення, шляхом викладення його статей (змісту) у новій редакції, а також строк оренди сейфу було продовжено на період по 15 жовтня 2018 року.
29. У пунктах 9.1.3 і 9.1.4 договору оренди ІБС позивач засвідчив та гарантував відповідачу, що: позивач надав відповідачу повну та достовірну інформацію, достатню для встановлення особи позивача, змісту його діяльності та фінансового стану, в тому числі для ідентифікації позивача відповідно до вимог законодавства України та внутрішніх нормативних документів відповідача; діяльність та операції позивача не пов'язані та не будуть пов'язані з легалізацією злочинних доходів або з корупційною діяльністю, а також з проведенням заборонених операцій.
30. Згідно з пункту 10.3 договору оренди ІБС, цей договір може бути достроково розірваний у випадках, передбачених договором оренди ІБС та законодавством України.
31. Відповідно до пункту 10.4 договору оренди ІБС дострокове розірвання цього договору допускається за письмовою заявою позивача або на вимогу банку.
32. У пункті 10.4.2 договору оренди ІБС позивачем та відповідачем узгоджена умова про те, що цей договір може бути достроково розірваний за ініціативою банку за наявності однієї з таких обставин: порушення або встановлення недостовірності засвідчень та гарантій позивача, передбачених пунктом 9.1 договору оренди ІБС; наявність ознак здійснення заборонених операцій; відсутність у банку необхідних згідно з вимогами законодавства України, внутрішніх нормативних документів та/або договору оренди ІБС інформації та документів для здійснення ідентифікації/верифікації позивача/його довірених осіб та/або їх надання позивачем/його довіреною особою у формі та/або способом, які не відповідають вимогам внутрішніх документів відповідача та договору оренди ІБС; присвоєння орендарю неприйнятно високого ризику на підставах, визначених законодавством України та внутрішніми нормативними документами відповідача. У випадку дострокового розірвання договору оренди ІБС за ініціативою відповідача, в дату направлення позивачу повідомлення про розірвання договору оренди ІБС, відповідач припиняє надання послуг за договором оренди ІБС та строк оренди сейфу вважається таким, що закінчився (якщо більш пізня дата не буде зазначена в повідомленні відповідача). У такому випадку, позивач зобов'язаний своєчасно вчинити всі дії, пов'язані з закінченням строку оренди сейфу відповідно до умов договору оренди ІБС.
33. В абзаці другому пункту 10.5 договору оренди ІБС визначено право відповідача витребувати і обов'язок позивача (його довірених осіб) надавати на вимогу відповідача та в строк, у формі та способом, що визначені відповідачем, інформацію та документи стосовно ідентифікації/верифікації особи позивача та/або його довірених осіб, змісту їх діяльності та фінансового стану, а також щодо ідентифікації осіб, від імені або за дорученням чи в інтересах яких діє позивач при користуванні послугою з оренди сейфу за договором оренди ІБС, а також іншу інформацію чи документи відповідно до вимог законодавства України, умов договору оренди ІБС та внутрішніх нормативних документів відповідача.
34. 27 вересня 2018 року ОСОБА_1 та АТ «Райффайзен Банк» була укладена додаткова угода № 06-Р4- В52/119/3 до договору оренди ІБС, згідно з якою строк оренди сейфу було продовжено на період по 15 жовтня 2019 року.
35. 25 вересня 2019 року між ОСОБА_1 та АТ «Райффайзен Банк» була укладена додаткова угода № 06-Р4- В52/119/4 до договору оренди ІБС, згідно з якою строк оренди сейфу було продовжено на період по 15 жовтня 2020 року.
36. 30 вересня 2020 року між ОСОБА_1 та АТ «Райффайзен Банк» була укладена додаткова угода № 06-Р4- В52/119/5 до договору оренди ІБС, згідно з якою строк оренди сейфу було продовжено на період по 06 жовтня 2021 року.
37. 12 листопада 2021 року між ОСОБА_1 та АТ «Райффайзен Банк» була укладена додаткова угода № 06-Р4- В52/119/6 до договору оренди ІБС, згідно з якою строк оренди сейфу було продовжено на період по 06 жовтня 2022 року.
38. 05 жовтня 2022 року між позивачем та відповідачем була укладена додаткова угода № 06-Р4- В52/119/7 до договору оренди ІБС, згідно з якою строк оренди сейфу було продовжено на період по 06 жовтня 2023 року, а також: договір оренди ІБС доповнено пунктом 2.5.3, в якому позивач та відповідач узгодили умову про те, що в період воєнного стану банк має право на власний розсуд прийняти рішення про припинення роботи відділення, депозитного залу банку, зміну його місцезнаходження, припинення надання послуг без попереднього повідомлення позивача; пункт 7.3 розділу 7 «Відповідальність сторін» договору оренди ІБС викладено в новій редакції, згідно з якою відповідач не несе відповідальності за неможливість отримання позивачем доступу до сейфу, якщо така неможливість стала наслідком дій або бездіяльності позивача або його довіреної особи щодо ненадання до банку документів/інформації для здійснення ідентифікації/верифікації, а також у випадку, передбаченому пунктом 2.5.3 договору оренди ІБС.
39. 03 жовтня 2023 року між позивачем та відповідачем була укладена додаткова угода № 06-Р4- В52/119/8 до договору оренди ІБС, згідно з якою строк оренди сейфу було продовжено на період по 07 жовтня 2024 року.
40. 26 грудня 2023 року ОСОБА_1 отримав лист № 81-23/2/67936 від
АТ «Райффайзен Банк», в якому було зазначено про відмову від підтримання ділових відносин від 26 грудня 2023 року у зв'язку з неприйнятно високим ризиком. Для можливості подальшої співпраці банк просив надати відповіді на перелік запитань, які викладені у цьому листі.
41. 28 грудня 2023 року ОСОБА_1 направив на електронну адресу
АТ «Райффайзен Банк» документи та відповідь на питання банку, які були викладені у листі № 81-23/2/67936 від 26 грудня 2023 року.
42. Так, позивач, після отримання листа відповідача № 81-23/2/67936
від 26 грудня 2023 року засобами електронного та поштового зв'язку направляв відповідачу різні документи, які в свою чергу не змогли в повному обсязі покрити зміст запиту банку та пояснити легітимність операцій ТОВ «ЛОНГ РЕНЖ», у зв'язку з чим підстави для поновлення банком обслуговування позивача були і є відсутні.
43. 28 грудня 2023 року ОСОБА_1 було відмовлено у доступі до сейфу, що підтверджується листом відвідування № 15 від 28 грудня 2023 року.
44. 28 грудня 2023 року у відповідь на лист відповідача № 81-23/2/67936
від 26 грудня 2023 року позивач направив відповідачу засобами електронного зв'язку заяву з вимогою надати йому доступ до сейфу 28 грудня 2023 року до 12:00 і додав до заяви копію листа ГУ ДПС у Дніпропетровській області
від 30 серпня 2023 року № 6601/АП/04-36-66-01-09 щодо надання інформації про доходи за період з 01 січня 2022 року по 30 червня 2023 року і копію податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця за три квартали 2023 року з квитанцією, що підтверджує прийняття звітності контролюючим органом, що не потребує доведення та підтверджується самим позивачем у позові, але, оскільки позивачем не було надано пояснень/документів по ТОВ «ЛОНГ РЕНЖ», не розкрито економічну доцільність проведених операцій, рішення відповідача про присвоєння позивачу НВР залишилося незмінним.
45. Позивач з'явився до Центрального Дніпродзержинського відділення відповідача з наміром отримання доступу до сейфу, але банк, керуючись умовами пунктів 10.5, 2.5.3, 7.3 договору оренди ІБС, відмовив позивачу в наданні послуги з доступу до сейфу, до моменту отримання від позивача усіх запитуваних відповідачем документів і вирішення за результатом їх розгляду питання щодо можливості продовження подальшої співпраці з позивачем або розірвання договору оренди ІБС.
46. У відповідь на лист відповідача № 81-23/2/67936 від 26 грудня 2023 року позивач додатково направив 29 грудня 2023 року засобами електронного зв'язку і 08 січня 2024 року засобами поштового зв'язку на адреси відповідача лист з однаковою інформацією на поставлені відповідачем питання, у тому числі опис діяльності позивача, окремих видів господарської діяльності, відомості про деяких контрагентів позивача, про його діяльність, як арбітражного керуючого, з доданими до цього листа копіями: податкових декларацій платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця за 2022 і 2023 роки і квитанцій, що підтверджують прийняття цієї звітності контролюючим органом; довідки форми № 3-ОПП про взяття на облік платника податків № 2304030700007 від 15 грудня 2023 року; листа ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 30 серпня 2023 року
№ 6601/АП/04-36-66-01-09 щодо надання інформації про доходи за період
з 01 січня 2022 року по 30 червня 2023 року; свідоцтва НОМЕР_1 про реєстрацію транспортного засобу; витягів з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (№ 301596332 від 26 травня
2022 року і № 242903829 від 03 лютого 2021 року про право власності позивача на об'єкти нерухомості).
47. Відповідачем були проаналізовані надані позивачем документи і рішення відповідача про присвоєння позивачу НВР залишилося незмінним, зокрема тому, що позивачем у порушення вимог частини сьомої статті 11 Закону України«Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» і пункту 10.5 договору оренди ІБС так і не було надано пояснень/документів по ТОВ «ЛОНГ РЕНЖ», не розкрито економічну доцільність проведених операцій, обслуговування цих клієнтів становить великий ризик для банку.
48. Позивач зазначав, 18 січня 2024 року на його електронну адресу надійшов лист № 81-27-5/114 від АТ «Райффайзен Банк», яким банк повідомив про дострокове розірвання договору оренди на підставі пункту 5.4 договору та
статті 15 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» і пропозицію отримати вміст індивідуального сейфу.
49. ОСОБА_1 встановлений неприйнятно високий ризик (НВР) відповідно до частини шостої статті 7 «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», внутрішніх нормативних документів банку з питань фінансового моніторингу, як керівнику та ТОВ «ЛОНГ РЕНЖ», у зв'язку наявністю обґрунтованих підозр за результатами вивчення підозрілої діяльності клієнта ТОВ «ЛОНГ РЕНЖ», що така діяльність може бути фіктивною.
50. АТ «Райффайзен Банк», як суб'єктом первинного фінансового моніторингу, здійснювався аналіз фінансових операцій клієнта ТОВ «ЛОНГ РЕНЖ» у період з
31 жовтня 2023 року по 08 листопада 2023 року.
51. За результатами аналізу операцій клієнтів ТОВ «ЛОНГ РЕНЖ» та позивача були виявлені зазначені нижче спільні ознаки сумнівності:
- на рахунок ТОВ «ЛОНГ РЕНЖ» (КВЕД 52.21 Допоміжне обслуговування наземного транспорту) надходять кошти від ТОВ «АКРЕЦІЯ-ДНІПРО» (не клієнт відповідача) як «повернення поворотної фінансової допомоги», які в подальшому в повному обсязі перераховуються як «часткове повернення поворотної фінансової допомоги» в інший банк на рахунок позивача (який є КБВ/керівником ТОВ «ЛОНГ РЕНЖ», рух на рахунку позивача у відповідача відсутній);
- на відкритому у відповідача рахунку ТОВ «ЛОНГ РЕНЖ» відсутній рух коштів, який би свідчив про здійснення цим клієнтом господарської діяльності (оплата з/п, податків, зборів, оренди тощо) і при цьому рахунки в інших банках згідно наданого ТОВ «ЛОНГ РЕНЖ» опитувальника відсутні;
- згідно з наявною у банку фінансової звітності ТОВ «ЛОНГ РЕНЖ», господарська діяльності в 2021-2022 цим клієнтом не велася, але статутний капітал ТОВ «ЛОНГ РЕНЖ» становить 20 млн. грн;
- згідно з відкритими джерелами YouСontrol у ТОВ «ЛОНГ РЕНЖ» відсутні ресурси для здійснення господарської діяльності, а також мінімальний штат співробітників - 1 працівник;
- ТОВ «ЛОНГ РЕНЖ» має широкий перелік видів діяльності - 41;
- згідно з інформацією з відкритих джерел (YouСontrol), позивач є пов'язаною особою з великою кількістю юридичних осіб, які не є клієнтів Відповідача, значна частина яких є ліквідованою, перебуває в процесі припинення, мають широкий перелік ознак сумнівності.
52. Банком встановлено наступний код ознак сумнівності: 07 «фіктивне підприємництво», та зроблено загальний висновок про відмову від підтримання ділових відносин з клієнтами шляхом припинення виконання видаткових операцій, ініційованих клієнтами за статтею 15 пункту 1 абзац 3 (встановлення НВР).
53. Внутрішнім нормативними документами банку з питань фінансового моніторингу є Програма ідентифікації, верифікації та вивчення клієнтів, затверджена Постановою Правління №П-3/3 від 09 січня 2018 року (з наступними змінами), а також Технологічна карта про порядок дій при виявленні підозрілих фінансових операцій та/або діяльності клієнта, затверджена постановою правління № 71/2 від 25 червня 2021 року.
54. У пункті 26.3. Програми ідентифікації визначено, що НВР (неприйнятно високий ризик ділових відносин (фінансової операції без встановлення ділових відносин)) стосовно клієнтів встановлюється в порядку, передбаченому в Програмі управління ризиками фінансового моніторингу, у разі наявності одного з критеріїв для визначення НВР.
55. Відповідно до пункту 6 Технологічної карти рішення про встановлення НВР та/або припинення ділових відносин може бути зазначено в обґрунтованому висновку (SAR) (згідно форми в Додатку 2 до Технологічної карти) або оформлено у вигляді розпорядження (згідно форми в Додатку 3 до Технологічної карти). У разі присвоєння клієнту НВР вживаються посилені заходи належної перевірки відповідно до Програми ідентифікації щодо інших клієнтів Банку, які є контрагентами такого клієнта.
Позиція Верховного Суду
56. Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
57. Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
58. Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
59. Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
60. Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).
61. Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
62. Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
63. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).
64. Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
65. Статтею 970 ЦК України визначено, що банк може передати поклажодавцеві індивідуальний банківський сейф (його частину або спеціальне приміщення) для зберігання у ньому цінностей та роботи з ними. Банк видає поклажодавцеві ключ від сейфа, картку, що ідентифікує поклажодавця, інший знак або документ, що посвідчує право його пред'явника на доступ до сейфа та одержання з нього цінностей. Банк приймає від поклажодавця цінності, контролює їх поміщення у сейф та одержання їх із сейфа.
66. Частинами першою та третьою статті 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
67. 28 квітня 2020 року набув чинності Закон України № 361-ІХ «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».
68. Відповідно до статті 6 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» відповідач, як банк, є суб'єктом первинного фінансового моніторингу.
69. Відповідно до частини сьомої статті 11 Закону № 361-ІХ суб'єкт первинного фінансового моніторингу має право витребувати, а клієнт, представник клієнта зобов'язані подати інформацію (офіційні документи), необхідну (необхідні) для здійснення належної перевірки, а також для виконання таким суб'єктом первинного фінансового моніторингу інших вимог законодавства у сфері запобігання та протидії.
70. Згідно з частиною першою статті 12 Закону № 361-ІХ суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний здійснювати посилені заходи належної перевірки щодо клієнтів, ризик ділових відносин з якими (ризик фінансової операції без встановлення ділових відносин яких) є високим.
71. Частиною першою статті 15 Закону № 361-ІХ визначено, що суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний відмовитися від встановлення (підтримання) ділових відносин/відмовити клієнту у відкритті рахунка (обслуговуванні), у тому числі шляхом розірвання ділових відносин, закриття рахунка/відмовитися від проведення фінансової операції у разі: якщо здійснення ідентифікації та/або верифікації клієнта, а також встановлення даних, що дають змогу встановити кінцевих бенефіціарних власників, є неможливим або якщо у суб'єкта первинного фінансового моніторингу виникає сумнів стосовно того, що особа виступає від власного імені; встановлення клієнту неприйнятно високого ризику або ненадання клієнтом необхідних для здійснення належної перевірки клієнта документів чи відомостей; подання клієнтом чи його представником суб'єкту первинного фінансового моніторингу недостовірної інформації або подання інформації з метою введення в оману суб'єкта первинного фінансового моніторингу; виявлення у порядку, встановленому відповідним суб'єктом державного фінансового моніторингу, що банк або інша фінансова установа, з якою встановлені кореспондентські відносини, є банком-оболонкою та/або підтримує кореспондентські відносини з банком-оболонкою; якщо здійснення ідентифікації особи, від імені або в інтересах якої проводиться фінансова операція, та встановлення її кінцевого бенефіціарного власника або вигодоодержувача (вигодонабувача) за фінансовою операцією є неможливим.
72. Відповідно до пунктів 2, 3 розділу ІІ Критеріїв ризику легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 08 липня 2017 року № 584 (які були чинними на час виникнення спірних правовідносин), суб'єкт первинного фінансового моніторингу самостійно визначає та відображає у внутрішніх документах з питань фінансового моніторингу метод та порядок оцінки ризику з урахуванням вимог та рекомендацій, визначених суб'єктом державного фінансового моніторингу, що здійснює державне регулювання та нагляд за діяльністю відповідного суб'єкта. Суб'єкт періодично переглядає власні критерії ризику, а також заходи з управління ризиками з метою їх актуалізації та врахування змін, які відбулися в діяльності самого суб'єкта та в законодавстві у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.
73. У пункті 1 розділу VІ Критеріїв передбачено, що критерії ризику для фінансових операцій, які можуть мати ризик легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення, визначені у додатку 2 до цих Критеріїв. Суб'єкт самостійно може визначати додаткові критерії ризику для фінансових операцій з урахуванням вимог та рекомендацій, визначених суб'єктом державного фінансового моніторингу, що здійснює державне регулювання та нагляд за діяльністю відповідного суб'єкта. У разі виявлення суб'єктом фінансової операції, яка може мати ризик легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення, суб'єкт вживає всіх необхідних заходів для з'ясування, чи підлягає така фінансова операція внутрішньому фінансовому моніторингу. Суб'єкт самостійно визначає, які критерії ризику (крім критеріїв, передбачених Законом, нормативно-правовими актами відповідного суб'єкта державного фінансового моніторингу) використовуються ним під час встановлення ділових (договірних) відносин, а які - у процесі подальшого обслуговування клієнтів з урахуванням вимог та рекомендацій, визначених суб'єктом державного фінансового моніторингу, що здійснює державне регулювання та нагляд за діяльністю відповідного суб'єкта.
74. Пункт 2 Додатку № 2 Критеріїв передбачав, що критерії ризику для фінансових операцій, які можуть мати ризик легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення для суб'єктів, крім банків, при наданні клієнту будь-яких послуг, зокрема, у випадках очевидної невідповідності вхідних/вихідних платежів дійсному призначенню платежу, неможливості встановлення контрагентів.
75. Правовий аналіз вказаних норм права вказує на те, що приписи Закону
№ 361-ІХ наділяють банк повноваженнями відмовитися в односторонньому порядку від ділових відносин з клієнтами з неприйнятно високим ризиком, в тому числі, шляхом розірвання договорів.
76. За правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
77. Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
78. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції, встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її правильного вирішення, обґрунтовано виходив з того, що позовні вимоги до задоволення не підлягають, оскільки позивачем у порушення вимог частини сьомої статті 11 Закону № 361-ІХ не було надано достатніх пояснень та документів, які стосуються господарської діяльності ТОВ «ЛОНГ РЕНЖ» та його підприємницької діяльності, тобто позивачем не було виконано обов'язку з надання витребуваної інформації та документів, необхідних суб'єкту фінансового моніторингу для здійснення належної перевірки та підтвердження легальності платіжних операцій, наслідком чого стало встановлення позивачу неприйнятно високого рівня ризику.
79. За результатами аналізу операцій ТОВ «ЛОНГ РЕНЖ» та позивача банком були виявлені спільні ознаки сумнівності: на рахунок ТОВ «ЛОНГ РЕНЖ» (КВЕД 52.21 Допоміжне обслуговування наземного транспорту) надходять кошти від ТОВ «АКРЕЦІЯ-ДНІПРО» (не клієнт відповідача) як «повернення поворотної фінансової допомоги», які в подальшому в повному обсязі перераховуються як «часткове повернення поворотної фінансової допомоги» в інший банк на рахунок позивача (який є КБВ/керівником ТОВ «ЛОНГ РЕНЖ», рух на рахунку позивача у відповідача відсутній); на відкритому у відповідача рахунку ТОВ «ЛОНГ РЕНЖ» відсутній рух коштів, який би свідчив про здійснення цим клієнтом господарської діяльності (оплата з/п, податків, зборів, оренди тощо) і при цьому рахунки в інших банках згідно з наданим ТОВ «ЛОНГ РЕНЖ» опитувальником відсутні; згідно з наявною у банку фінансовою звітністю ТОВ «ЛОНГ РЕНЖ», господарська діяльності в 2021-2022 цим клієнтом не велася; у ТОВ «ЛОНГ РЕНЖ» відсутні ресурси для здійснення господарської діяльності, а також мінімальний штат співробітників - 1 працівник; ТОВ «ЛОНГ РЕНЖ» має широкий перелік видів діяльності - 41; згідно з інформацією з відкритих джерел (YouСontrol), позивач є пов'язаною особою з великою кількістю юридичних осіб, які не є клієнтів відповідача, значна частина яких є ліквідованою, перебуває в процесі припинення, мають широкий перелік ознак сумнівності.
80. На підставі аналізу вказаної інформації банком встановлено код ознак сумнівності: 07 «фіктивне підприємництво», та зроблено висновок про відмову від підтримання ділових відносин з клієнтами шляхом припинення виконання видаткових операцій, ініційованих клієнтами за статтею 15 Закону № 361-ІХ.
81. Позивач не довів того, що дії АТ «Райффайзен Банк»в процесі встановлення йому НВР та припиненні з ним ділових відносин не відповідають вимогам чинного законодавства з питань фінансового моніторингу, протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, зокрема не доведено порушень Закону № 361-ІХ та внутрішніх нормативних документів банку.
82. Доказів того, що на момент звернення позивача до суду банком чинилися перешкоди у надані позивачу доступу до вмісту індивідуального сейфу позивачем надано не було.
83. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів касаційної скарги по суті спору та їх відображення в оскарженому рішенні суду апеляційної інстанції (з урахуванням доводів касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження), питання вмотивованості висновків судів першої та апеляційної інстанцій, Верховний Суд виходить з того, що у справі, яка розглядається, апеляційним судом надано мотивовану відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних правовідносин, а доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують обґрунтованих висновків апеляційного суду.
84. Колегія суддів, надаючи оцінку судовому рішенню на предмет його законності у межах доводів касаційної скарги, погоджується з висновками суду апеляційної інстанції. За встановлених у цій справі обставин апеляційний суд правильно застосував норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, та дійшли цілком обґрунтованих висновків про відмову у задоволенні позовних вимог.
85. Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що постанова суду апеляційної інстанції прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального чи порушенням норм процесуального права.
86. Висновки суду апеляційної інстанції не суперечать висновкам Верховного Суду, на які заявник послався в обґрунтування доводів касаційної скарги.
87. Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
88. З урахуванням доводів касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження у справі, меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 400 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 402, 403, 409, 410, 415, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Сидорчук Іван Сергійович, залишити без задоволення.
2. Постанову Дніпровського апеляційного суду від 11 лютого 2025 рокузалишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Є. В. Синельников
Судді: О. В. Білоконь
О. М. Осіян
Н. Ю. Сакара
В. В. Шипович