30 квітня 2025 року
м. Київ
справа № 756/14949/15-ц
провадження № 61-16958св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) - Акціонерне товариство «УкрСиббанк»,
відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 ,
відповідач за первісним позовом (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, за зустрічним позовом) - ОСОБА_2 ,
правонаступник позивача за первісним позовом (третя особа за зустрічним позовом) - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 10 травня 2024 року у складі судді Яценко Н. О. та постанову Київського апеляційного суду від 06 листопада 2024 року у складі колегії суддів:
Яворського М. А., Кашперської Т. Ц., Фінагеєва В. О.,
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
1. У листопаді 2015 року Акціонерне товариство «УкрСиббанк» (далі -
АТ «УкрСиббанк») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_2 ,
ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
2. У січні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом
у вказаній справі до АТ «УкрСиббанк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2 , про визнання поруки припиненою.
3. 25 грудня 2023 року на адресу Оболонського районного суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» (далі - ТОВ «ФК «Укрфінстандарт») про залучення до участі
у справі правонаступника АТ «УкрСиббанк» - ТОВ «ФК «Укрфінстандарт».
4. На обґрунтування заяви вказувало, що 27 жовтня 2023 року між
ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» укладено Договір факторингу
№ 27/10/1/2023, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором № 11099334000 від 20 грудня 2006 року укладеним між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (далі - АКІБ «УкрСиббанк») та ОСОБА_2 , перейшло до ТОВ «ФК «Укрфінстандарт».
5. 10 січня 2024 року на адресу Оболонського районного суду міста Києва надійшла заява від АТ «УкрСиббанк», підписана адвокатом Гладиш Ярославою Миколаївною, про залучення до участі у справі ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» як правонаступника позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом.
6. В обґрунтування заяви зазначало, що на підставі договору факторингу №27/10/1/2023 від 27 жовтня 2023 року права вимоги за Договором про надання споживчого кредиту № 11099334000 від 20 грудня 2006 року, укладеним між
АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 , з усіма додатками та додатковими угодами (договором поруки № 78609 від 20 грудня 2006 року, укладеним між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 , з усіма додатками та додатковими угодами, договором іпотеки № 39374 (реєстровий № 1469) від 17 вересня 2007 року, укладеним між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 , з усіма додатками та додатковими угодами) відступило ТОВ «ФК «Укрфінстандарт».
7. 03 квітня 2024 року на електронну адресу Оболонського районного суду міста Києва надійшла заява від представника АТ «УкрСиббанк» - адвоката Левченко В. І., про залучення до участі у справі ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» як правонаступника позивача за первісним позовом та відповідачем за зустрічним позовом, аналогічна за змістом заяві, яка надійшла до суду 10 січня 2024 року.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
8. Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 10 травня 2024 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 06 листопада 2024 року, заяви АТ «УкрСиббанк» та ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» про залучення правонаступника позивача задоволено.
9. Залучено до участі у цивільній справі за первісним позовом АТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до АТ «УкрСиббанк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2 , про визнання поруки припиненою, ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» як правонаступника позивача за первісним позовом та третьою особою за зустрічним позовом.
10. Ухвала суду першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, мотивована тим, що АТ «УкрСиббанк» відступило право вимоги за спірними договорами до ТОВ «ФК «Укрфінстандарт», у зв'язку із чим суд дійшов висновку про необхідність залучення останнього до участі у справі як правонаступника позивача
(АТ «УкрСиббанк») за первісним позовом, а також у якості третьої особи за зустрічним позовом, оскільки визначення кола відповідачів за зустрічним позовом є правом виключно позивача за зустрічним позовом.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
11. У грудні 2024 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_2 на ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 10 травня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 06 листопада 2024 року.
12. Ухвалою Верховного Суду від 23 грудня 2024 рокувідкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
13. Ухвалою Верховного Суду від 16 квітня 2025 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
14. У касаційній скарзі заявник, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
15. Підставою касаційного оскарження зазначає порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, а саме порушення судом першої інстанції порядку розгляду клопотань заявника про відкладення розгляду справи; судами першої та апеляційної інстанцій не перевірено повноваження представників юридичних осіб, оскільки про адвоката Гладиш Я. М., яка є представником АТ «УкрСиббанк», відсутні відомості
в Єдиному реєстрі адвокатів, як і відсутня інформація стосовно згенерованого ордера серії АА № 0021224, а свідоцтво про право Гладиш Я. М. на заняття адвокатською діяльністю від 27 вересня 2018 року видане Головою Ради адвокатів міста Києва Рафальською І. В., яка в зазначений період достроково була відкликана з посади; інша заява банку про заміну сторони правонаступником, направлена до суду засобами електронного зв'язку адвокатом Левченко В. І., не скріплена електронним цифровим підписом, а доданий до заяви ордер не містить підпису адвоката; копії заяв АТ «УкрСиббанк» та ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» не були надіслані іншим учасникам справи; суди встановили обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів; суди попередніх інстанцій не дослідили зібрані в справі докази, зокрема договір факторингу, укладений з порушенням вимог до форми, змісту, суб'єктного складу правочину.
16. Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції порушив право заявника на доступ до суду, оскільки розглянув питання про залучення до справи правонаступника АТ «УкрСиббанк» за відсутності заявника касаційної скарги,
а також не розглянувши клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку
із неможливістю бути присутньою у судовому засіданні. При цьому апеляційний суд на зазначене уваги не звернув та залишив ухвалу суду першої інстанції без змін.
17. Додатково звертає увагу суду на те, що іншого відповідача у справі за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) не було належним чином повідомлено про призначене судове засідання. При цьому зауважує, що матеріали справи містять докази направлень судових повісток зазначеному вище учаснику справи із неправильним зазначенням прізвища та адреси останнього, а районним судом умисно вказано у протоколі судового засідання про належне повідомлення учасників справи.
18. Таким чином, районним судом протиправно позбавлено відповідачів у справі права бути присутніми у судовому засіданні під час розгляду судом заяв та клопотань, а також можливості надати суду свої пояснення та заперечення щодо останніх.
19. Також звертає увагу касаційного суду на те, що судами не перевірено повноважень представників позивача за первісним позовом та його правонаступника.
20. Так, Оболонський районний суд міста Києва, з висновками якого погодився Київський апеляційний суд, розглядаючи заяву АТ «УкрСиббанк» про заміну позивача його правонаступником, не перевірили повноваження особи, яка її підписала ( Гладиш Я. М. ).
21. Вказує, що Гладиш Я. М. до заяви про заміну позивача правонаступником на підтвердження своїх повноважень не було додано ордера встановленого зразку, довіреності, а також договору про надання правової допомоги від 01 жовтня
2018 року, зазначеного у змісті ордеру.
22. На підтвердження відсутності у Гладиш Я. М. повноважень посилається на наявну у матеріалах справи відповідь Ради адвокатів міста Києва, відповідно до змісту якої ордер на підтвердження повноважень Гладиш Я. М. згенеровано з використанням невідомих/неофіційних джерел. При цьому будь-яких інших доказів на підтвердження повноважень останньої до матеріалів справи не додано.
23. Також звертає увагу, що свідоцтво про право Гладиш Я. М. на заняття адвокатською діяльністю серії КВ № 6204 від 27 вересня 2018 року відсутнє
в адміністративній частини Єдиного державного реєстру адвокатів України (далі - ЄРАУ), що підтверджується відповідями керівника секретаріату Національної асоціації адвокатів України, Ради адвокатів України та ради адвокатів міста Києва. Таке свідоцтво підписане Рафальською І. В., яка на момент видачі свідоцтва не мала повноважень. Більше того, у зазначений період право на заняття адвокатською діяльністю Рафальською І. В. було зупинено рішенням дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області від 13 лютого 2018 року.
24. Таким чином, на переконання заявника, свідоцтво про право Гладиш Я. М. на заняття адвокатською діяльністю серії КВ № 6204 від 27 вересня 2018 року не
є належним документом, що підтверджує повноваження останньої як адвоката, оскільки підписане неуповноваженою на те особою.
25. Друга заява АТ «УкрСиббанк» про заміну позивача його правонаступником, підписана адвокатом Левченко В. І., яка, на переконання заявника касаційної скарги, також не підтвердила свої повноваження представляти інтереси АТ «УкрСиббанк», оскільки доданий до заяви ордер не містить власноручного підпису адвоката. Крім того, матеріали справи не містять доказів на підтвердження скріплення такої заяви електронним цифровим підписом представника. Таким чином, на переконання заявника касаційної скарги, остання не мала прийматись судом до розгляду. Більше того, на переконання ОСОБА_2 посилання ордеру на договір правової допомоги від 2018 року, який був датований раніше ніж було видане свідоцтво Левченко В. І. про право на зайняття адвокатською діяльністю (2019 рік), спростовує чинність такого договору.
26. Відтак, зазначені вище заяви підлягали поверненню заявникам на підставі частини другої та четвертої статті 183 ЦПК України, а не розгляду по суті.
27. Крім того, ОСОБА_6 у змісті своєї касаційної скарги зазначає, що районним судом помилково прийнято до розгляду заяви АТ «УкрСиббанк», подані до суду із порушенням частини сьомої статті 43 ЦПК України, оскільки до таких заяв не було долучено копій надсилання останніх з додатками іншим учасникам справи, а надано до суду виключно докази надсилання заяви без додатків.
28. Також судами при вирішенні питання про залучення до участі у справі правонаступника АТ «УкрСиббанк» -ТОВ «ФК «Укрфінстандарт», не було досліджено договір факторингу № 27/10/1/2023 від 27 жовтня 2023 року на предмет нікчемності /недійсності в силу положень закону.
29. Так, на переконання заявника, вказаний вище договір є недійсним/нікчемним в силу вимог закону, а відтак ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» не набуло права вимоги за таким договором, що свідчить про недійсність такого в силу вимог закону (нікчемність).
30. Більше того, заявник вважає, що судами встановлені обставини у справі на підставі припущень, а також звертає увагу касаційного суду на вихід судами попередніх інстанцій за межі вимог заяви про залучення правонаступника позивача за первісним позовом, що, в свою чергу, свідчить про незаконність таких судових рішень.
Відзиви на касаційну скаргу від інших учасників справи до Верховного Суду не надходили.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
31. Судами попередніх інстанцій встановлено, що у провадженні Оболонського районного суду перебуває справа за первісним позовом АТ «УкрСиббанк», правонаступником якого залучено ТОВ «ФК «Укрфінстандарт», до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом
ОСОБА_1 до АТ «УкрСиббанк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2 , про визнання поруки припиненою.
32. 27 жовтня 2023 року, між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» укладено договір факторингу, відповідно до якого АТ «УкрСиббанк»відступило
ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» права вимоги за Договором про надання споживчого кредиту № 11099334000 від 20 грудня 2006 року, укладеним між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 , з усіма додатками та додатковими угодами.
33. У грудні 2023 року на адресу Оболонського районного суду міста Києва надійшла заява ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» про залучення останнього до участі
у справі як правонаступника АТ «УкрСиббанк» у зв'язку із укладенням Договору факторингу № 27/10/1/2023, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором № 11099334000 від 20 грудня 2006 року укладеним між
АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 перейшло до ТОВ «ФК «Укрфінстандарт».
34. У січні 2024 року та у квітні 2024 року до районного суду надійшли заяви представників АТ «УкрСиббанк» - адвоката Гладиш Я. М. та адвоката Левченко В. І. про залучення до участі у справі ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» як правонаступника позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом.
35. Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 10 травня 2024 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 06 листопада 2024 року, заяви АТ «УкрСиббанк» та ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» задоволено. Залучено до участі у справі ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» як правонаступника позивача за первісним позовом та третьої особи за зустрічним позовом.
36. Провадження у справі триває.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
37. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
38. Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
39. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених
у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
40. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
41. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи
у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
42. Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Щодо доводів заявника про вирішення питання про залучення правонаступника
у справі без присутності сторін у судовому засіданні.
43. На обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_6 , зокрема, зазначає про неналежне повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи районним судом.
44. Між тим, аналіз пункту 5 частини першої статті 411 ЦПК України дає підстави для висновку, що таке процесуальне порушення, як розгляд справи за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, є підставою для скасування судового рішення (рішень), якщо воно стосується безпосередньо того учасника справи, який подав та обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 14 липня 2020 року у справі № 910/8387/19, від 10 червня
2021 року у справі № 904/1710/19, від 05 липня 2022 року у справі № 916/406/20.
45. Таким чином, колегія суддів зауважує, що скаржник не наділена правом вирішувати, чи вважають інші учасники справи порушеним їх право на належне повідомлення про дату, час і місце судового засідання у суді першої інстанції, та вимагати скасування оскаржуваного судового рішення з підстав неповідомлення про розгляд справи судом іншого учасника, який касаційну скаргу не подавав і не обґрунтовує порушення своїх прав у цій справі такою підставою, у зв'язку з чим Верховний Суд відхиляє зазначені доводи касаційної скарги ОСОБА_6 .
46. Також колегія суддів відхиляє доводи касаційної скарги стосовно розгляду питання про залучення до участі у справі ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» за наявності клопотання ОСОБА_6 про відкладення розгляду справи та, як наслідок, порушення права останньої на публічний судовий розгляд, оскільки районний суд підставно вирішив питання про залучення правонаступника позивача за первісним позовом за відсутності учасників справи.
47. Зазначене клопотання не було вирішено судом із грудня 2023 року. При цьому учасники справи, зокрема заявник касаційної скарги, не були позбавлені можливості викласти свою позицію стосовно вказаного клопотання у письмовому вигляді. Разом із тим, заявник таким своїм правом не скористався.
48. Так, враховуючи процесуальні строки розгляду справи, визначені
статтею 210 ЦПК України, врахувавши право ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» як правонаступника ПАТ «УкрСиббанк» у спірних правовідносинах на доступ до суду, належне повідомлення ОСОБА_6 про призначене судове засідання, колегія суддів вважає відсутнім порушення права відповідачки на публічний судовий розгляд при розгляді справи у суді першої інстанції.
49. При цьому Верховним Судом враховано, що спір по суті не був вирішений,
а ОСОБА_2 , в свою чергу, скористалася правом на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції та виклала в апеляційній скарзі усі свої доводи та заперечення щодо розгляду питання про залучення до розгляду справи правонаступника ПАТ «УкрСиббанк».
50. Велика Палата Верховного Суду у змісті постанови від 26 жовтня 2022 року у справі № 201/13239/15-ц (пункт 50) звертала увагу на те, що не кожне допущене судом порушення процедури може істотно впливати на права учасників справи та тягнути порушення гарантій статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Крім того, за змістом цієї статті більшість процесуальних порушень, допущених на одній стадії цивільного процесу, можна виправити на іншій його стадії.
Щодо посилань заявника касаційної скарги на непідтвердження повноважень представників АТ «УкрСиббанк»
51. Матеріали справи містять декілька заяв представників ПАТ «УкрСиббанк» про залучення до участі у справі правонаступника останнього.
52. Щодо адвоката Гладиш Я. М., матеріали справи містять, зокрема, заяву представника АТ «УкрСиббанк» - адвоката Гладиш Я. М., про залучення до участі
у справі правонаступника позивача за первісним позовом (Т.4, а.с. 27-28).
53. На підтвердження своїх повноважень, адвокат Гладиш Я. М. надала до суду ордер про надання правничої (правової) допомоги АТ «УкрСиббанк» від 22 серпня
2022 року серія АА № 0021224, виданий на підставі договору про надання правової допомоги б/н від 01 жовтня 2018 року (Т.3, а.с. 109).
54. На переконання заявника касаційної скарги, вказаний ордер не підтверджує повноваження Гладиш Я. М. як адвоката. Додатково ОСОБА_2. вказує, що Єдиний реєстр адвокатів України не містить відомостей стосовно права
Гладиш Я. М. на заняття адвокатською діяльністю.
55. Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правничої допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги.
56. Відповідно до статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера. Повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом. Адвокат зобов'язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.
57. Зі змісту частин першої, третьої статті 26 вказаного Закону вбачається, що ордер може бути оформлений адвокатом (адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням) лише на підставі вже укладеного договору. Адвокат несе кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення суду про повноваження представляти іншу особу в суді, а так само умисне невнесення адвокатом до ордера відомостей щодо обмежень повноважень, установлених договором про надання правничої допомоги (стаття 400-1 Кримінального кодексу України). Схожі за змістом правові висновки викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року в справі № П/9901/736/18 (провадження № 11-989заі18),
в постановах Верховного Суду від 03 серпня 2020 року в справі № 428/3851/19,
від 12 липня 2021 року в справі № 750/7902/20-ц (провадження № 61-7388св21)).
58. Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду
від 20 січня 2025 року в справі № 761/5870/24 (провадження № 61-5803сво24) виснував, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги. У цивільному судочинстві повноваження адвоката як представника можуть підтверджуватися довіреністю або ордером, які видаються на підставі договору відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Ордер видається адвокатом (адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням) у письмовій (електронній) формі та повинен містити підпис адвоката (електронний підпис). Тобто, ордер по суті є заявою самого адвоката про наявність у нього повноважень на представництво інтересів іншої особи на підставі укладеного з нею договору про надання правничої допомоги.
59. За відсутності відомостей, що свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю визнане у передбаченому законом порядку недійсним або є скасованим, припинення (зупинення) права на заняття адвокатською діяльністю, у суду немає підстав ставити під сумнів статус представника учасника справи як адвоката.
60. Відтак, з урахуванням відсутності зазначених вище відомостей, колегія суддів вважає відсутніми підстави ставити під сумнів статус Гладиш Я. М. як адвоката.
61. Водночас, з урахуванням того, що матеріали справи не містять належним чином сформованого ордеру на надання правової допомоги, а також договору про надання правової допомоги б/н від 01 жовтня 2018 року, на підставі якого було сформовано зазначений вище ордер, адвокат Гладиш Я. М. не підтвердила свої повноваження діяти в інтересах АТ «УкрСиббанк».
62. Щодо адвоката Левченко В. І., матеріали справи містять заяву представника АТ «УкрСиббанк» - адвоката Левченко В. І., про залучення до участі у справі правонаступника позивача за первісним позовом (Т.5, а.с. 64-65) та ордер про надання правничої (правової) допомоги АТ «УкрСиббанк» адвокатом Левченко В. І., від 03 квітня 2024 року серія АА № 1427064 (Т.5, а.с. 73), які були направлені представником на офіційну електронну адресу районного суду.
63. Така заява була помилково прийнята районним судом до розгляду та вирішена з огляду на таке.
64. У судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система.
65. Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
66. Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.
67. Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», якщо інше не передбачено цим Кодексом (частини перша, четверта та восьма статі 14 ЦПК України).
68. Процесуальні документи та докази можуть подаватися до суду в електронній формі, а процесуальні дії - вчинятися в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС, за винятком випадків, передбачених процесуальним законом, цим положенням, а також випадків, коли суд до якого подаються документи та докази не інтегровано до ЄСІТС (пункт 16 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року
№ 1845/0/15-21).
69. За змістом наведених приписів адвокат, яка мала обов'язок зареєструвати електронний кабінет і зареєструвала його, могла подати клопотання або у паперовій формі, або в електронній, але тоді виключно через Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему.
70. Колегія суддів звертає увагу, що згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, сформульованим у постанові від 13 вересня 2023 року у справі
№ 204/2321/22, лише для фізичної особи, яка не має обов'язку зареєструвати електронний кабінет, належним і правомірним способом безпосереднього звернення до суду є подання процесуальних електронних документів шляхом їх направлення на офіційну електронну адресу суду.
71. Підсумовуючи вищезазначене, районний суд помилково прийняв до розгляду та вирішив заяву представника АТ «УкрСиббанк» - адвоката
Левченко В. І., про залучення до участі у справі правонаступника позивача, яка була подана представником на офіційну електронну адресу суду.
Щодо наявності підстав для заміни АТ «УкрСиббанк» правонаступником
72. Разом з тим, колегія суддів доходить висновку, щодо відсутності підстав для скасування оскаржуваних судових рішень з огляду на наступне.
73. Згідно з частиною першою статті 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
74. У позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається
в тих випадках, коли права або обов'язки одного із суб'єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі.
75. Отже, процесуальне правонаступництво тісно пов'язане з матеріальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб'єктивного права або обов'язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому незалежно від підстав матеріального правонаступництва, процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні.
76. Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги)
є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
77. Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов'язанням
є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
78. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор (частини перша
статті 510 ЦК України).
79. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України Кредитор
у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
80. Відступлення права вимоги за своєю суттю означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення відповідного договору.
81. Заміна особи в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення) права вимоги є різновидом правонаступництва.
82. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).
83. Згідно з частиною першою статті 516 ЦК України заміна кредитора
у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
84. При цьому слід враховувати, що у зв'язку із заміною кредитора
у зобов'язанні саме зобов'язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб'єктний склад в частині кредитора.
85. Суд будь-якої інстанції зобов'язаний залучити до участі у справі правонаступника сторони або третьої особи, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво прав та обов'язків відповідної особи,
а правонаступник існує. Питання процесуальної правосуб'єктності сторони, третьої особи, їхніх правонаступників належать до тих, які суд має вирішити під час розгляду справи незалежно від стадії судового процесу. Не є перешкодами для з'ясування підстав процесуального правонаступництва межі розгляду справи у суді відповідної інстанції, а також предмет доказування за відповідними позовними вимогами (постанова Верховного Суду від 24 листопада 2021 року у справі № 753/6745/17 (провадження № 61-14812св21)).
86. У постанові Великої Палати Верховного суду від 30 червня 2020 року у справі № 264/5957/17 (провадження № 14-37цс20) вказано, що «суд будь-якої інстанції зобов'язаний залучити до участі у справі правонаступника сторони або третьої особи, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво прав та обов'язків відповідної особи, а правонаступник існує. Питання процесуальної правосуб'єктності сторони, третьої особи, їхніх правонаступників належать до тих, які суд має вирішити під час розгляду справи незалежно від стадії судового процесу. Не є перешкодами для з'ясування підстав процесуального правонаступництва межі розгляду справи у суді відповідної інстанції, а також предмет доказування за відповідними позовними вимогами».
87. Як встановлено судами попередніх інстанцій, матеріали справи містять заяву ТОВ «ФК «Укрфінстандарт», за підписом керівника (директора) останнього, про залучення до участі у справі як правонаступника АТ «УкрСиббанк» у зв'язку із укладенням Договору факторингу № 27/10/1/2023, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором № 11099334000 від 20 грудня 2006 року укладеним між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 перейшло до ТОВ «ФК «Укрфінстандарт».
88. Таким чином, встановивши, що ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» набуло право вимоги за договором про надання споживчого кредиту від 20 грудня 2006 року №11099334000 шляхом укладення з ПАТ «УкрСиббанк» договору факторингу
від 27 жовтня 2023 року, суд першої інстанції, з висновками якого погодився
і апеляційний суд, дійшли обґрунтованого висновку про заміну позивача у справі
(АТ «УкрСиббанк») на ТОВ «ФК «Укрфінстандарт».
89. При цьому колегія суддів зауважує, що суд може вирішити питання про залучення до участі у справі правонаступника сторони за власної ініціативи, однак матеріали справи містять заяву ТОВ «ФК «Укрфінстандарт», яка оформлена належним чином.
90. Відмова у задоволенні клопотання правонаступника сторони у справі на залучення останнього до розгляду справи може свідчити в першу чергу на позбавлення такої особи на доступ до суду.
91. Схожого за своїм змістом висновку дійшов Верховний Суд у змісті постанови від 02 квітня 2025 року у справі № 522/10542/18 (провадження
№ 61-15485св24)
92. Застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження.
93. Ураховуючи викладене, колегія суддів Верховного Суду вважає, що доводи касаційної скарги у зазначеній частині не заслуговують на увагу.
94. При цьому колегія суддів погоджується із висновками апеляційного суду, що посилання на недійсність/нікчемність договору факторингу №27/10/1/2023, укладеного 27 жовтня 2023 року між АТ «УкрСиббанк» та ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» не можуть бути підставою для відмови у заявленому клопотанні про заміну сторони процесу, оскільки суд в силу закріпленої у змісті статті 204 ЦК України презумпції правомірності правочину не вправі давати оцінку правомірності укладеному договору.
95. Заявник касаційної скарги, в свою чергу, не позбавлений можливості доводити суду недійсність/нікчемність договору факторингу під час розгляду справи по суті заявлених вимог.
96. Щодо доводів про порушення апеляційним судом права заявника на повноцінний судовий розгляд, з урахуванням того, що останньою не подавались до апеляційного суду нові докази та не порушувались перед судом клопотання про витребування доказів, колегія суддів звертає увагу заявника на те, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України). Відтак, доводи касаційної скарги в зазначеній частині також не заслуговують на увагу.
97. Доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставами для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні заявником норм матеріального і процесуального права й зводяться до переоцінки судом доказів, що у силу вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.
98. Частиною четвертою статті 10 ЦПК України і статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
99. Колегією суддів враховано усталену практику ЄСПЛ який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain, серія A, № 303-A, §§ 29-30)). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.
100. ЄСПЛ зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (справа «Пономарьов проти України» (CASE «PONOMARYOV v. UKRAINE»), рішення ЄСПЛ від 03 квітня 2008 року).
101. ЄСПЛ вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують
у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (справа Проніна проти України, рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року, заява № 63566/00,
§ 23). Оскаржувані судові рішення відповідають критерію обґрунтованості.
102. Відповідно до частини першої, другої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
103. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на законність та обґрунтованість судових рішень не впливають.
Керуючись статтями 400, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
1. Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 10 травня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 06 листопада 2024 рокузалишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий Судді:Є. В. Синельников О. В. Білоконь О. М. Осіян Н. Ю. Сакара В. В. Шипович