08 травня 2025 року
м. Київ
справа № 553/1091/19
провадження № 61-5086ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Шиповича В. В.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Гончарова Анжеліка Сергіївна, на рішення Київського районного суду м. Полтави від 28 червня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 13 березня 2025 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з додатковою відповідальністю «Полтавтрансбуд», Департаменту з питань реєстрації, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Департамент з питань реєстрації, товариство з обмеженою відповідальністю «Полтавакомунсервіс», про визнання договору частково недійсним, визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити дії, визнання права власності, визнання договорів купівлі-продажу майнових прав недійсними та скасування державної реєстрації права власності, за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , товариства з додатковою відповідальністю «Полтавтрансбуд», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Департамент з питань реєстрації, товариство з обмеженою відповідальністю «Полтавакомунсервіс», про визнання договору недійсним,
У травні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТДВ «Полтавтрансбуд», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Департамент з питань реєстрації, ТОВ «Полтавакомунсервіс», про визнання договору частково недійсним, визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити певні дії, визнання права власності, визнання договорів купівлі-продажу майнових прав недійсними та скасування державної реєстрації права власності.
Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 15 вересня 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Скасовано арешт на квартиру АДРЕСА_1 , накладений ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 12 червня 2019 року. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Постановою Полтавського апеляційного суду від 07 квітня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Київського районного суду м. Полтави від 15 вересня 2020 року в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 змінено. У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено з мотивів, викладених у постанові. Рішення Київського районного суду м. Полтави від 15 вересня 2020 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь держави судового збору у розмірі 6 915,60 грн скасовано, віднесено судові витрати за рахунок держави.
Постановою Верховного Суду від 13 жовтня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Київського районного суду м. Полтави від 15 вересня 2020 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 07 квітня 2021 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 28 червня 2022 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково.Визнано недійсними пункти 4.5, 4.5.1, 4.7, 4.8 договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру від 25 квітня 2017 року № 24, укладеного між ТДВ «Полтавтрансбуд» та ОСОБА_1 . Визнано договір купівлі-продажу майнових прав від 25 квітня 2017 року № 24, укладений між ОСОБА_1 та ТДВ «Полтавтрансбуд», за виключенням пунктів 4.5, 4.5.1, 4.7, 4.8, таким, що діє, неприпиненим. У задоволені решти позовних вимог відмовлено. У задоволені зустрічного позову ОСОБА_3 відмовлено.
Додатковим рішенням Київського районного суду м. Полтави від 04 серпня 2022 року стягнено з ТДВ «Полтавтрансбуд» на користь ОСОБА_1 3 000,00 грн на відшкодування судових витрат.
Постановою Полтавського апеляційного суду від 16 травня 2023 року апеляційні скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Київського районного суду м. Полтави від 28 червня 2022 року та додаткове рішення Київського районного суду м. Полтави від 04 серпня 2022 року залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 13 листопада 2024 рокукасаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Полтавського апеляційного суду від 16 травня 2023 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Полтавського апеляційного суду від 13 березня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Київського районного суду м. Полтави від 28 червня 2022 року залишено без задоволення. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Полтави від 28 червня 2022 року та на додаткове рішення Київського районного суду м. Полтави від 04 серпня 2022 року задоволено частково. Рішення Київського районного суду м. Полтави від 28 червня 2022 року у частині відмови в зобов'язанні внести зміни в договір № 24 від 25 квітня 2017 року скасовано та ухвалено у цій частині нове судове рішення, яким зобов'язати ТДВ «Полтавтрансбуд» внести зміни в договір № 24 купівлі-продажу майнових прав на квартиру від 25 квітня 2017 року, вказавши адресу предмета договору: АДРЕСА_2 . В іншій частині рішення Київського районного суду м. Полтави від 28 червня 2022 року залишено без змін. Додаткове рішення Київського районного суду м. Полтави від 04 серпня 2022 року в частині розміру судових витрат змінено, стягнуто з ТДВ «Полтавтрансбуд» на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 5 000,00 грн замість стягнутих 3 000,00 грн.
21 квітня 2025 року ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Гончарова А. С., звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Київського районного суду м. Полтави від 28 червня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 13 березня 2025 року в частині відмови у задовлденні позовних вимог та ухвалити у цій частині нове судове рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.
ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Гончарова А. С., порушено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень з посиланням на те, що копію повного тексту постановиПолтавського апеляційного суду від 13 березня 2025 року заявниця отримала 25 березня 2025 року.
У відповідності до частини першої статті 390 Цивільного процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Оскільки постановуПолтавського апеляційного суду прийнято 13 березня 2025 року, а її повний текст складено 20 березня 2025 року, то останнім днем строку на касаційне оскарження судового рішення з дня складення повного тексту постанови, з урахуванням вихідних днів, є 21 квітня 2025 року.
За викладених обставин касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Гончарова А. С., подала у передбачений законом строк, а тому відсутня процесуальна необхідність у вирішенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень.
Підставами касаційного оскарження судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій заявниця зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, вказавши, що суди застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду України від 30 січня 2013 року у справі № 6-168цс12, від 15 травня 2013 року у справі № 6-36цс13, від 04 вересня 2013 року у справі № 6-51цс13, від 24 червня 2015 року у справі № 6-318цс15, від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1920цс15, від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1858цс15, від 02 грудня 2015 року у справі № 6-1502цс15, від 02 грудня 2015 року у справі № 6-1732цс15, від 10 лютого 2016 року у справі № 6-2124цс15, від 16 березня 2016 року у справі № 6-290цс16, від 23 березня 2016 року у справі № 6-289цс16, від 30 березня 2016 року у справі № 6-3129цс15, від 30 березня 2016 року у справі 6-265цс16, від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2994цс15, від 25 травня 2016 року у справі № 6-503цс16, від 07 грудня 2016 року у справі № 6-1111цс16, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 12 березня 2019 року у справі № 911/3594/17, від 13 березня 2019 року у справі № 331/6927/16-ц, від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц, від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15, від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц, від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17, від 18 грудня 2019 року у справі № 522/1029/18, від 07 квітня 2020 року у справі № 916/2791/13, від 19 травня 2020 року у справі № 916/1608/18, від 23 червня 2020 року у справі № 680/214/16, від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18, від 14 вересня 2021 року у справі № 359/5719/17, від 12 жовтня 2021 року у справі № 233/2021/19, від 14 грудня 2021 року у справі № 344/16879/15-ц, у постановах Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 761/6144/15-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України). Крім того, указує на необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 вересня 2021 року у справі № 359/5719/17 та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні (пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України). А також зазначає, що суди не дослідили зібрані у справі докази та не надали їм належної правової оцінки (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Касаційна скарга ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Гончарова А. С., на рішення Київського районного суду м. Полтави від 28 червня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 13 березня 2025 рокувідповідає вимогам статті 392 ЦПК України, зокрема містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 2, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, а тому касаційне провадження у цій справі необхідно відкрити.
Керуючись статтями 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Відкрити касаційне провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з додатковою відповідальністю «Полтавтрансбуд», Департаменту з питань реєстрації, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Департамент з питань реєстрації, товариство з обмеженою відповідальністю «Полтавакомунсервіс», про визнання договору частково недійсним, визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити дії, визнання права власності, визнання договорів купівлі-продажу майнових прав недійсними та скасування державної реєстрації права власності, за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , товариства з додатковою відповідальністю «Полтавтрансбуд», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Департамент з питань реєстрації, товариство з обмеженою відповідальністю «Полтавакомунсервіс», про визнання договору недійсним, за касаційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Гончарова Анжеліка Сергіївна, на рішення Київського районного суду м. Полтави від 28 червня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 13 березня 2025 року.
Роз'яснити іншим учасникам справи № 553/1091/19 право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 29 травня 2025 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Синельников
О. М. Осіян
В. В. Шипович