Ухвала
08 травня 2025 року
м. Київ
справа № 205/682/22
провадження № 61-16692св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Тітова М. Ю.,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу запозовом ОСОБА_1 до Акціонерного комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк», ОСОБА_2 , Акціонерного товариства «Сенс Банк», третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Гупало К. В., про визнання іпотечного договору недійсним
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 18 червня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 09 жовтня 2024 року,
У січні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила визнати недійсним іпотечний договір № 963, укладений між Акціонерним комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 , посвідчений 05 грудня 2007 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Гупало К. В. за реєстровим № 3107.
Ленінський районний суд м. Дніпропетровська рішенням від 18 червня 2024 року в задоволенні позову відмовив.
Дніпровський апеляційний суд постановою від 09 жовтня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_3 , залишив без задоволення, а рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 18 червня 2024 року - без змін.
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду,ОСОБА_1 просить скасувати рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 18 червня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 09 жовтня 2024 року і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою Верховного Суду від 18 грудня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі і витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
03 квітня 2025 року справа надійшла до Верховного Суду.
Частиною другою статті 389 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, ураховуючи категорію та складність справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційної скарги викликають необхідність перевірки правильного застосування судами норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 7 ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Такий випадок передбачено у частині тринадцятій статті 7 ЦПК України, згідно з якою розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Оскільки колегією суддів не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні), а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 272 ЦПК України.
Ураховуючи, що згідно з частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, колегія суддів інформує учасників справи про те, що зазначена інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України.
Відповідно до частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, з урахуванням категорії і складності справи, справу розглянути колегією у складі п'яти суддів.
Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною одинадцятою статті 34, 252, частиною першою статті 401, частиною першою статті 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк», ОСОБА_2 , Акціонерного товариства «Сенс Банк», третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Гупало К. В., про визнання іпотечного договору недійсним за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 18 червня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 09 жовтня 2024 року, призначити до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії із п'яти суддів.
Інформацію про дату розгляду справи оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко
М. Ю. Тітов