09 травня 2025 року м. ЧернівціСправа № 926/1443/25
Суддя Господарського суду Чернівецької області Дутка Віталій Володимирович, розглянувши матеріали
за заявою фізичної особи ОСОБА_1 , с. Юрківці Чернівецького району Чернівецької області
про неплатоспроможність
29.04.2025 через систему “Електронний суд» надійшла заява фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у зв'язку з неможливістю погасити заборгованість, яка виникла у період з жовтня по грудень 2024 року, перед 19 фінансовими установами у розмірі приблизно 547543,51 грн, керуючим реструктуризацією просить призначити арбітражного керуючого Белінську Н.О.
Ухвалою від 02.05.2025 заяву залишено без руху. Заявнику надано строк протягом 5 днів на усунення недоліків.
Вказана ухвала надіслана до електронного кабінету ОСОБА_1 і отримана нею 02.05.2025 року о 15:54, що підтверджується Довідкою про доставку електронного листа, яка міститься в матеріалах справи. Відтак, з врахуванням приписів ч.6 ст. 242 ГПК України, строк на усунення недоліків сплинув 08.05.2025.
Частинами 4, 6, 8 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою. Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Станом на дату поставлення даної ухвали заявником не усунуто недоліки заяви у строки та в спосіб, які встановлені ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 02.05.2025, відтак заява підлягає поверненню.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Судом встановлено, що 26.03.2025 ОСОБА_1 вже зверталася до Господарського суду Чернівецької області з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Ухвалою від 31.03.2025 у справі № 926/974/25 повернуто заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 у зв'язку з не усуненням недоліків такої заяви у встановлений судом строк.
З вищенаведеного вбачається, що ОСОБА_1 звертається вдруге до господарського суду з заявою про відкриття провадження про неплатоспроможність, які містять ідентичні недоліки, що вже були предметом дослідження судом та, щодо яких судом було постановлено ухвалу з викладеними відповідними роз'ясненнями та мотивами, поряд з цим, заявник недоліки не виправляє, про що свідчать відсутність у матеріалах справи заяв про усунення недоліків. Тобто, заявник взагалі ігнорує вимоги ухвали суду про залишення заяви про неплатоспроможність без руху.
Суд зауважує, що подання до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи із зазначенням тих самих обставин, які вже були предметом дослідження судом та, щодо яких судом було постановлено ухвали з викладеними відповідними роз'ясненнями та мотивами, не виконання судових рішень, може свідчити про неповагу до суду та зловживання заявником своїми правами.
Господарський процесуальний обов'язок сторони - це належна поведінка сторони в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб'єктивному процесуальному праву суду.
Процесуальні права надані законом тим особам, які беруть участь у процесі, для сприяння суду при розгляді справ, для сприяння їх правильному вирішенню, і кожного разу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, для затягування розгляду, для створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним.
Так, Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (рішення Суду у справі Шульга проти України від 02.12.2010 № 16652/04) і запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі є завданням саме державних органів (рішення Суду у справі Мусієнко проти України від 10.01.2011 № 26976/06).
Неприпустимість зловживання процесуальними правами належить до основних засад (принципів) господарського судочинства (пункт 11 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
За змістом частини 5 статті 13 ГПК України, саме на суд покладається обов'язок щодо керування ходом судового процесу, сприяння учасникам судового процесу в реалізації їхніх прав, запобігання зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вжиття заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема подання тотожних скарг та заяв, які були вже повернуті судом, подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.
Водночас, системно-логічне тлумачення цієї норми дозволяє дійти висновку про те, що зазначений перелік не є вичерпним, а прийняття рішення щодо наявності у діях учасників процесу ознак зловживання правами належить до повноважень суду та здійснюється ним з урахуванням конкретних обставин справи, оцінки дій учасників процесу та інших осіб тощо.
Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом (ч.4 ст.43 ГПК України).
Виходячи з вищенаведеного, суд попереджає ОСОБА_1 про неприпустимість зловживання процесуальними правами та можливість застосування судом засобу реагування на таке зловживання.
Керуючись ст. 38 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 43, 174, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд-
Заяву ОСОБА_1 від 29.04.2025 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та додані до неї документи повернути.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала підписана 09.05.2025.
Суддя В.В.Дутка