Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"08" травня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/500/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Жельне С.Ч.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Приватного підприємства "Агат", Харківська область, Харківський р-н, смт Безлюдівка
до 1. Харківського квартирно-експлуатаційного управління, м.Харків, 2.Харківського національного університету повітряних сил імені Івана Кожедуба, м.Харків
про стягнення коштів 22 670,52 грн.
без виклику учасників справи
Приватне підприємство "Агат" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Харківського квартирно-експлуатаційного управління, Харківського національного університету повітряних сил імені Івана Кожедуба про стягнення 22 670,52 грн.
Позов обгрунтовано тим, що відповідно до Договору №658 від 27.06.2023 року про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію та за послуги з розподілу електричної енергії, укладеного між Харківським квартирно-експлуатаційним управлінням (сторона 1), Приватним підприємством «Агат» (сторона 2) та Харківським національним університетом Повітряних Сил імені Івана Кожедуба (сторона 3), сторона 1 згідно п. 4.2.2 даного договору зобов'язалася своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати витрати Приватному підприємству "Агат" за спожиту електричну енергію.Оскільки рішенням Господарського суду Харківської області від 03.07.2024 у справі №922/8/24 за Договором про постачання електричної енергії споживачу №041-16325 від 01.10.2022 у зв'язку з простроченням оплати спожитої електричної енергії було стягнуто з Приватного підприємства "Агат" 20 183,20 грн., та в порядку примусового виконання рішення Приватним підприємством "Агат" було сплачено 22 670,52 грн., з цих підстав позивач вважає, що понесені ним витрати у розмірі 22 670,52 грн. мають бути стягнуті в порядку регресу солідарно з відповідачів.
Ухвалою суду від 10.03.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою суду від 28.04.2025 позовну заяву Приватного підприємства "Агат" залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків, який становить п'ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Встановлено позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви: - шляхом надання судового збору у розмірі 3028,00 грн. Роз'яснено позивачу що у разі усунення недоліків у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому ст. 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
05.05.2025 позивачем заявою (вх.№10943) усунено недоліки позовної заяви, які були встановлені в ухвалі суду від 28.04.2025.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 06.05.2025 продовжено розгляд справи № 922/500/25.
19.03.2025 від другого відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву (вх.№7072), в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог до Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба в частині солідарного стягнення в порядку регресу понесених витрат у сумі 22 670,52 грн., з посиланням на те, що за умовами договору №658 від 27.06.2023, на який посилається Позивач, не передбачено обов'язку Університету зі сплати будь-яких платежів, пов'язаних з виконанням (або у зв'язку з невиконанням) його умов, зокрема, неможливості (несвоєчасності) його виконання Харківським квартирно-експлуатаційним управлінням (Стороною 1 за Договором). Позивачем не наведено жодних порушень Університетом покладених на нього зобов'язань за Договором (пункт 4.4. Договору), що свідчить про відсутність вини Університету у його невиконанні з вини інших осіб.
25.03.2025 від першого відповідача надійшов до суду відзив на позовну заяву (вх.№7546), в якому проти задоволення позову заперечує, вказуючи на відсутність правових підстав для стягнення 22 670,52 грн., оскільки Харківське квартирне-експлуатаційне управління не було стороною Договору про постачання електричної енергії споживачу №041-16325 від 01.10.2022 укладеного між Позивачем та ПрАТ «Харківенергозбут» на підставі якого було стягнуто 3 Позивача за рішенням Господарського суду Харківської області від 03.07.2024 у справі №922/8/24 3%, інфляційні втрати та судовий збір,а отже і не може нести відповідальності по зобов'язанням Позивача.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Згідно з приписами ч. 2 ст. 161 ГПК України до заяв по суті справи належать відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, заперечення на відповідь на відзив.
Позивач процесуальним правом на подання до суду відповіді на відзив не скористався.
У відповідності з приписами ч. 5 ст. 252 ГПК України суд розглядає дану справу за наявними в ній на час ухвалення рішення матеріалами.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази та оцінивши їх в сукупності, суд встановив наступне.
27.06.2023 між Приватним підприємством «АГАТ» (далі- Позивач,Балансоутримувач, Сторона 2), Харківським національним університетом Повітряних Сил імені Івана Кожедуба (далі-Споживач, Відповідач-2, Сторона 3 ) та Харківським квартирно-експлуатаційним управлінням (далі-Відповідач-1,Платник, Сторона 1) було укладено Договір №658 (далі- Договір №658) про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію та за послуги з розподілу електричної енергії / перетікання реактивної енергії.
Відповідно до п. 1.1. Договору Сторона 2 забезпечує постачання електричної енергії, що використовується Стороною 3, а Сторона 1 відшкодовує витрати, понесені Стороною 2 з оплати електричної енергії, яка була спожита Стороною 3, за встановленими тарифами в терміни, передбачений даним Договором.
Відповідно до п.1.2 Договору відшкодування витрат за спожиту електричну енергію здійснюється відповідно показників лічильників або розрахунку згідно Договору на безкоштовне тимчасового використання приміщення від 09.09.2022 року № 1.
Пунктом 3.4. Договору щомісячно, в термін до 15 числа місяця за розрахунковим, Сторона 2 та Сторона 3 повинні надати Стороні 1 акт виконаних робіт (наданих послуг), до якого додаються відповідні документи: п.3.5. та акт звірки взаємо розрахунків.
Згідно п.3.6 Договору оплата за цим Договором здійснюється згідно ст. 46, 48, 49 БКУ, на підставі належним чином оформленого акту виконаних робіт (наданих послуг) протягом 30 календарних днів (за умови надходження бюджетних коштів на рахунок Сторони 1 відповідним кодом видатків).
Пунктом 4.2 Договору встановлені зобов'язання Сторони 1 (Відповідача-1) своєчасно та в повному обсязі відшкодувати витрати Стороні 2 за спожиту Стороною 3 електричну енергію на підставі акту виконаних робіт (наданих послуг) відповідно до показників встановлених засобів обліку або розрахунку спожитої електричної енергії.
Пунктом 4.4 Договору встановлені зобов'язання Сторони 3 (Відповідача-2), а саме - здійснювати контроль та технічний нагляд за якістю та обсягами спожитої електричної енергії; забезпечувати безперешкодний доступ в денний час, а при аваріях і в нічний час уповноважених представників Сторони 2 або працівників організацій, що обслуговують внутрішньобудинкову систему електропостачання до засобів (систем) обліку електроенергії для проведення огляду та технічного обслуговування приладів і усунення їх неполадок; уживати комплекс заходів, спрямованих на запобігання загрозі життю або травматизму пошкодженню обладнання та продукції, негативним екологічним наслідкам тощо, у разі отримання повідомлення про припинення (обмеження) електропостачання.
Відповідно до п.5.2 Договору Сторона 2 (Позивач) має право отримувати від Сторони 1 оплату згідно з п. 1.1. Договору; вимагати відшкодування збитків, завданих Стороною 1 або Стороною 3 згідно умов цього Договору.
У разі виявлення однією із Сторін порушень умов Договору іншою стороною, за яке законодавством передбачене застосування санкцій чи які тягнуть за собою збитки за недоотриману продукцію або вигоду тощо, на місці оформлюється трьохсторонній порушень. Акт складається у присутності представників усіх Сторін Договору в примірниках. Сторона, дії або бездіяльність якої стала причиною складання Акту порушень має право внести до Акту порушень свої зауваження. Сторона, яка виявила порушення прав, зобов'язана попередити інші сторони про необхідність складання Акту порушень. Сторони не можуть без поважних причин відмовитись від складання та підписання порушень. У разі відмови відповідальної сторони від підписання Акту, в акті робиться запис про відмову. У цьому разі Акт вважається дійсним, якщо його на місці складання підписало не менше трьох уповноважених представників Сторони Договору, що складала Акт. (пункт 6.6 Договору).
Цей Договір набирає чинності з дня його підписання. Строк дії Договору відповідно ст. 631 ЦКУ розповсюджується на відносини, які виникли між сторонами з 01.03.2023р. та діє по 31.12.2023 р., а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення. (п.9.1 Договору).
Рішенням Господарського суду Харківської області від 03.07.2024 року по справі № 922/8/24 стягнуто за Договором про постачання електричної енергії споживачу № 041-16325 від 01.10.2022 з Приватного підприємства "Агат" на користь Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" 4468,20 грн - 3% річних; 14873,71 грн - інфляційних втрат; 841,29 грн - судового збору.
За заявою ПАТ «Харківенергозбут» приватним виконавцем 29.10.2024 була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №76415906 в межах якого в порядку примусового виконання рішення по справі №922/8/24 Приватним підприємством «АГАТ» було сплачено 21961,93 грн. за платіжною інструкцією від 22.01.2025 та 708,59 грн. за платіжною інструкцією від 30.10.2024. Таким чином, в порядку примусового виконання рішення Господарського суду Харківської області від 03.07.2024 року по справі № 922/8/24 Позивачем було сплачено у загальному розмірі 22 670,52 грн.
Позивач, посилаючись на рішення Господарського суду Харківської області від 03.07.2024 року по справі № 922/8/24 та наявність укладеного 27.06.2023 між сторонами Договору №658 про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію та за послуги з розподілу електричної енергії / перетікання реактивної енергії, в межах якого сторона 1 зобов'язалася своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати витрати за спожиту електричну енергію, відносно якої і виникла заборгованість перед ПрАТ «Харківенергозбут» вважає, що сплачені позивачем в межах примусового виконання рішення по справі № 922/8/24 кошти у розмірі 22 670,52 грн. підлягають стягненню солідарно з відповідачів в порядку регресу на користь позивача.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності до положень ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
На підставі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно з п. 8 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України одним зі способів захисту порушеного права є відшкодування збитків.
Відповідно до ч. 2 ст. 14 Цивільного кодексу України збитками є: витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
У ст. 224 Господарського кодексу України передбачено, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом. Законом щодо окремих видів господарських зобов'язань може бути встановлено обмежену відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов'язань. При визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов'язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків. Виходячи з конкретних обставин, суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ціни на день винесення рішення суду (ст. 225 Господарського кодексу України).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків необхідною є наявність усіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправна поведінка; збитки; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданими збитками; вина.
За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.
Так, рішенням Господарського суду Харківської області від 03.07.2024 у справі № 922/8/24 стягнуто з Приватного підприємства «Агат» на користь на користь Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" 4468,20 грн - 3% річних; 14873,71 грн - інфляційних втрат; 841,29 грн - судового збору. Судовим рішенням, яке набуло законної сили встановлено, що між ПАТ «Харківенергозбут», як постачальником, та Приватним підприємством «Агат», як споживачем, укладено договір про постачання електричної енергії споживачу № 041-16325 від 01.10.2022 на умовах комерційної пропозиції № 1-П від 01.10.2022, якою, в свою чергу, передбачено постачання електричної енергії за адресами, зазначеними у додатку до заяви-приєднання (оператори, з яким споживач має договір на розподіл електричної енергії ДПЗД НЕК Укрінтеренерго) та яку з 01.01.2023 замінено на комерційну пропозицію № 1/23П. У зв'язку з простроченням відповідачем виконання зобов'язань, ПАТ «Харківенергозбут» на підставі умов договору та відповідних вимог чинного законодавства України, нараховано до стягнення з відповідача 3% річних за прострочення щомісячних платежів за період з 26.03.2022 по 30.11.2023 у сумі 4468,20 грн, а також індексу інфляції за прострочення щомісячних платежів за період з червня 2022 по листопад 2023 у розмірі 14873,71 грн. У рішенні встановлено факт прострочення Приватним підприємством "АГАТ" виконання своїх зобов'язань за договором про постачання електричної енергії споживачу № 041-16325 від 01.10.2022 щодо сплати заборгованості за спожиту електроенергію протягом лютого 2022 року листопада 2023 року.
Відповідно до статті ч.4 ст.75 ГПК, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Квартирно-експлуатаційний відділ міста Харків (перший відповідач) у своїх запереченнях вказує на те, що він не є стороною договору про постачання електричної енергії споживачу № 041-16325 від 01.10.2022, а отже не може відповідати за зобов'язаннями позивача за цим договором.
Суд ставиться критично до посилань Квартирно-експлуатаційний відділ міста Харків щодо відсутності зобов'язань у нього по сплаті спожитої за договором про постачання електричної енергії споживачу № 041-16325 від 01.10.2022 електричної енергії, оскільки пунктом 3.3 Договору №658 від 27.06.2023 передбачено, що підставою для розрахунку за цим договором є діючі договори на постачання, розподіл та перетікання реактивної електричної енергії укладені між Стороною 2 (Позивачем) та постачальною організацією.
У справі № 922/8/24 встановлено наявність прострочених зобов'язань щодо сплати заборгованості за спожиту електроенергію за договором про постачання електричної енергії споживачу № 041-16325 від 01.10.2022 протягом лютого 2022 року листопада 2023 року внаслідок прострочення яких і було нараховано до стягнення з Приватного підприємства "Агат" 3% річних за період з 26.03.2022 по 30.11.2023 у сумі 4468,20 грн, та індексу інфляції за період з червня 2022 по листопад 2023 у розмірі 14873,71 грн.
З цих підстав суд зауважує, що відповідно до п.9.1 Договору №658 від 27.06.2023 він діє з дня його підписання. При цьому сторони обумовили, що строк дії Договору відповідно ст. 631 ЦКУ розповсюджується на відносини, які виникли між сторонами з 01.03.2023р. та діє по 31.12.2023 р., а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
Таким чином, оскільки початок строку дії Договору №658 від 27.06.2023 визначено з 01.03.2023, суд приходить до висновку, що прострочення зобов'язання по сплаті заборгованості за спожиту електроенергію за договором про постачання електричної енергії споживачу № 041-16325 від 01.10.2022 у лютому 2022 року ніяким чином не пов'язано з неправомірною поведінкою відповідачів, оскільки таке прострочення виникло за межами строку дії Договору №658 від 27.06.2023.
Суд також враховує, що відповідно до п3.6 Договору №658 від 27.06.2023 оплата за цим договором здійснюється на підставі належним чином оформленого акту виконаних робіт (наданих послуг) протягом 30 календарних днів (за умови надходження бюджетних коштів на рахунок Сторони 1 відповідним кодом видатків).
Зобов'язання першого відповідача своєчасно та в повному обсязі відшкодувати витрати позивачу за спожиту другим відповідачем електричну енергію на підставі акту виконаних робіт (наданих послуг) передбачено також п.4.2.2 Договору №658 від 27.06.2023.
Позивачем надано складений між сторонами 27.06.2023 акт фіксації показників лічильника електричної енергії до Договору до Договору №658 від 27.06.2023 про споживання електричної енергії Харківським національним університетом Повітряних Сил імені Івана Кожедуба з 01.03.2023 року по 31.05.2023 та акт №1 від 27.06.2023 виконаних робіт (наданих послуг) до Договору №658 від 27.06.2023 про те, що в період з 01.03.2023 року по 31.05.2023 року сума відшкодування витрат за спожиту електричну енергію складає 112747,59 грн. Послуги надані в повному обсязі та належної якості. Сторони претензій одна до одної не мають.
Суд зауважує ,що матеріали справи не містять Акту виконаних робіт (наданих послуг) до Договору №658 від 27.06.2023 про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію за період листопад 2023, тобто за період прострочення оплати спожитої електричної енергії, встановленого рішенням Господарського суду Харківської області від 03.07.2024 по справі № 922/8/24. З огляду на те, що відповідно до п.3.6, 4.2.2 Договору 658 від 27.06.2023 підставою для оплати відшкодування витрат є Акт виконаних робіт (наданих послуг), відсутність в матеріалах справи відповідного акту про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію за період листопад 2023, як і доказів надання його для оплати Платнику у термін, встановлений п.3.4 Договору, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено обставин, що таке прострочення оплати спожитої електроенергії виникло внаслідок недобросовісної поведінки відповідачів, а не внаслідок невчинення необхідних дій для оплати витрат самим позивача.
Разом із цим, щодо заявлених позовних вимог про солідарне стягнення витрат з другого відповідача - Харківського національного університету повітряних сил імені Івана Кожедуба, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 541 Цивільного кодексу України, солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.
Відповідно пункту 1.1, 1.3 Положення про організацію квартирно-експлуатаційного забезпечення Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністра оборони України №448 від 03.07.2013 р. (далі - Положення), організація квартирно-експлуатаційного забезпечення Збройних Сил України (далі - квартирноексплуатаційне забезпечення) - це комплекс заходів, спрямованих на безпечну експлуатацію, утримання казармено-житлового фонду, об'єктів соціальнокультурного призначення, комунальних споруд та інженерних мереж військових містечок, забезпечення військових частин квартирним майном.
Основними завданнями квартирно-експлуатаційного забезпечення є, зокрема, утримання і експлуатація фондів військового містечка, які знаходяться в користуванні військових частин, забезпечення військових частин комунальними послугами та енергоносіями, а також планування витрат та організація фінансування заходів квартирно-експлуатаційного забезпечення.
Територіальне квартирно-експлуатаційне управління є територіальним органом військового управління ЗС України і призначене для реалізації у військах (силах), дислокованих у межах відповідальності територіального квартирно-експлуатаційного управління, державної військово-технічної політики з питань квартирно-експлуатаційного забезпечення з метою підтримання військ (сил) у стані високої бойової та мобілізаційної готовності (пункт 2.3 Положення).
Згідно з пунктом 8.7 Положення, квартирно-експлуатаційні відділи оформляють договори про надання військовим частинам комунальних послуг та енергоносіїв з відповідними підприємствами та організаціями. Договори до підписання перевіряються та візуються головним бухгалтером і юрисконсультом КЕВ (КЕЧ). За своєчасне укладення договорів відповідає начальник КЕВ (КЕЧ). Пунктом 8.9. Положення визначено, що асигнування на оплату комунальних послуг та енергоносіїв виділяються начальником Головного Квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України згідно із затвердженими лімітами споживання.
Отже, чинним законодавством та умовами Договору №658 від 27.06.2023, а саме п.4.2 оплату витрат за спожиту Харківським національним університетом повітряних сил імені Івана Кожедуба електричну енергію покладено на Квартирно-експлуатаційний відділ міста Харків.
В свою чергу, позивач, звертаючись з вимогами до другого відповідача - Харківського національного університету повітряних сил імені Івана Кожедуба щодо стягнення з останнього в солідарному порядку з першим відповідачем понесених витрат у сумі 22 670,52 грн. не навів жодного обгрунтування виникнення такого солідарного обов' язку другого відповідача за законом або Договором №658 від 27.06.2023.Доказів, якими б підтверджувався солідарний обов'язок другого відповідача матеріали справи не містять..
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Положеннями ст. 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
В силу ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона покликається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість та недоведеність позовних вимог, а відтак позов задоволенню не підлягає.
Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, відповідно до якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв'язку з відмовою в позові в повному обсязі, судовий збір покладається на позивача.
Керуючись ст.73 - 79, 86, 129, 233, 238, 240, 241, 252 ГПК України, суд
В задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено "08" травня 2025 р.
Суддя С.Ч. Жельне