Рішення від 29.04.2025 по справі 912/3218/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В'ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,

тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2025 рокуСправа № 912/3218/24

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г., за участі секретаря судового засідання Лупенко А.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу №912/3218/24

за позовом Заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури, пр-т Європейський, 4, м. Кропивницький, 25006, в інтересах держави в особі Кіровоградської обласної державної адміністрації, площа Героїв Майдану, 1, м. Кропивницький, 25006

до відповідачів

1. Кропивницької районної державної адміністрації Кіровоградської області, вул. Дарвіна, 25, м. Кропивницький, 25014

2. Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, вул. Княгині Ольги, 2, каб. 302, м. Кропивницький, 25009

3. Устинівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області, вул. Ювілейна, 4, с. Устинівка, Кропивницький район, Кіровоградська область, 28600

4. Фермерського господарства "Терра+", вул. Ювілейна, 14, кв. 1, с. Устинівка, Кропивницький район, Кіровоградська область, 28600

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", вул. Шота Роставелі, 9 А, м. Київ, 01601

про визнання недійсними розпорядження, наказів, рішення, договору оренди, скасування державної реєстрації

Представники

від прокуратури - прокурор Клюкіна К.О. посвідчення № 075480 видане 01.03.2023,

від позивача - участі не брали,

від відповідача 4 - Кривенко М.П. адвокат, ордер серії ВА № 1101183 від 09.01.2025,

від відповідачів 1,2,3 - участі не брали,

від третьої особи - Ризванюк А.П. самопредставництво (в режимі відеоконференції).

У судовому засіданні суд проголоси вступну та резолютивну частині рішення.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури, в інтересах держави в особі Кіровоградської обласної державної адміністрації до Кропивницької районної державної адміністрації Кіровоградської області, Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, Устинівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області та Фермерського господарства "Терра+" з вимогами:

- визнати недійсним розпорядження Устинівської районної державної адміністрації від 09.06.2009 за №245-р "Про передачу земельних ділянок в оренду Устинівській сільськогосподарській інкубаторно-птахівничій станції" в частині затвердження проекту землеустрою та відведення в оренду земельної ділянки з кадастровим номером 3525882300:02:000:9028, площею 25,6475 га;

- визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області №306 від 04.03.2019 "Про затвердження документації із землеустрою та проведення електронних земельних торгів у формі аукціону";

- визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області № 45-ОТГ від 10.12.2020 "Про передачу земельних ділянок з державної власності у комунальну" в частині передачі Устинівській селищній раді Кропивницького району Кіровоградської області у комунальну власність земельної ділянки з кадастровим номером 3525882300:02:000:9028;

- визнати недійсним рішення Устинівської селищної ради Кіровоградської області № 13 від 16.12.2020 "Про прийняття у комунальну власність Устинівської селищної ради з державної власності земельних ділянок сільськогосподарського призначення" в частині прийняття Устинівською селищною радою Кропивницького району Кіровоградської області у комунальну власність земельної ділянки з кадастровим номером 3525882300:02:000:9028;

- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3525882300:02:000:9028, укладений 03.12.2019 між Головним управлінням Держгеокадастру в Кіровоградській області та Фермерським господарством "Терра+" з урахуванням укладеної додаткової угоди до Договору від 20.02.2024;

- скасувати державну реєстрацію речового права - права оренди Фермерського господарства "Терра+" на земельну ділянку з кадастровим номером 3525882300:02:000:9028;

- скасувати державну реєстрацію права комунальної власності Устинівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області на земельну ділянку з кадастровим номером 3525882300:02:000:9028;

- скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3525882300:02:000:9028 у Державному земельному кадастрі із припиненням речових прав щодо неї;

- стягнути з відповідачів на користь Кіровоградської обласної прокуратури судовий збір.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає про фактичне припинення права державної власності та права постійного користування державного лісогосподарського підприємства на земельну ділянку, розташовану в межах земель лісогосподарського призначення, зміну її цільового призначення із земель лісогосподарського на сільськогосподарське призначення та форму власності з державної на комунальну, чим порушено вимоги ст. 20, 83, 122, 141, 142, 149 Земельного кодексу України.

Підставами звернення з даним позовом прокурор зазначив, що орган, уповноважений державою на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах, не вжив заходів на усунення порушень.

Ухвалою від 06.01.2025 суд відкрив провадження у справі № 912/3218/24 за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання на 10.02.2025 о 12:00 год, залучив третю особу та встановив учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

20.01.2025 через систему "Електронний суд" третя особа подала суду пояснення, де просить задовольнити позов прокурора.

21.01.2025 через систему "Електронний суд" відповідач 4 ФГ "Терра+" подало суду відзив на позовну заяву з запереченнями позовних вимог, зокрема, з таких підстав. Формування земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 25,65 га, якій в подальшому присвоєно кадастровий номер 3525882300:02:000:9028, відбулося в порядку, визначеному чинним на той момент законодавством, органом державної влади, наділеним відповідними повноваженнями. Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок Устинівській сільськогосподарській інкубаторно-птахівничій станції для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в оренду терміном на 5 років, за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності (запасу та резервного фонду) на території Димитрівської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області погоджено без зауважень Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградській області (висновок від 02.04.2009 року №7). Висновком підтверджено, що склад угідь земельної ділянки сільськогосподарського призначення - рілля.

Також відповідач 4 зазначає, що лише планово-картографічні матеріали лісовпорядкування, складені до 28.03.2006 року (набрання чинності нової редакції Лісового кодексу України та, відповідно, пунктом 5 його перехідних положень), можуть підтверджувати обставину передачі ділянки у постійне користування, а, отже є неналежними доказами наявності права постійного користування земельною ділянкою надані прокурором матеріали лісовпорядкування, які були складені у 2010 та 2020 роках, в яких, серед іншого, як зазначає і сам позивач, наявні розбіжності у площі лісової ділянки та площах накладення на спірну ділянку, внаслідок самостійного корегування, які зроблені без урахування та погодження меж вже сформованої земельної ділянки з кадастровим номером 3525882300:02:000:9028. Зокрема, згідно планшету №4 1999 року лісовпорядкування 2000 року загальна площа становить 586 га, згідно планшету №4 2009 року лісовпорядкування 2010 року загальна площа становить 551 га, згідно планшету №9 2019 року лісовпорядкування 2020 року загальна площа становить 222 га. Планшет №4 1999 року лісовпорядкування 2000 року, в якому зазначено загальна площа 586 га, не містить ніякої прив'язки до місцевості, поворотних точок або координат, які дали б можливість встановити конкретні межі цієї земельної ділянки, а тільки може засвідчувати (за умови дотримання правил їх складання і оформлення) факт того, що Долинському державному лісогосподарському підприємству належали на праві користування земельні ділянки площею 586 га, проте не підтверджує конкретні координати їх місцезнаходження, зокрема в частині виділів 14 та 15 кварталу 27 матеріалів лісовпорядкування 2000 року, що могло б свідчити про перетин із спірною земельною ділянкою з кадастровим номером 3525882300:02:000:9028.

21.01.2025 через систему "Електронний суд" відповідач 1 Кропивницька районна державна адміністрація Кіровоградської області подала суду відзив на позовну заяву з запереченнями позовних вимог, де, зокрема, зазначила. Позовні вимоги Кіровоградської обласної прокуратури не підлягають задоволенню у зв'язку з закінченням строків позовної давності. Спірне розпорядження прийнято із дотриманням вимог статті 19 Конституції України, Земельного кодексу України, в межах наданих повноважень і у спосіб, передбачений чинним законодавством, розробленого проекту землеустрою. Позивач не наводить жодних правових норм, які були порушені відповідачем при ухваленні оспорюваного розпорядження. Відповідач діяв виключно на підстав, в межах та у спосіб, передбачений Законом. Позивачем не додано державний акт на право постійного користування Долинському державному лісогосподарському підприємству (правонаступником якого є ДП "Ліси України"). Спір не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства у зв'язку з тим, що оскаржуване розпорядження, що є предметом позову є результатом здійснення саме правотворчої, публічно-правової діяльності місцевої державної адміністрації, а не її господарської діяльності.

22.01.2025 через систему "Електронний суд" третя особа подала клопотання про долучення доказів на підтвердження повноважень представника.

24.01.2025 через систему "Електронний суд" позивач подав суду додаткові пояснення у справі та заяву про проведення засідання за відсутності учасника справи.

27.01.2025 до суду надійшла заява третьої особи про проведення засідання суду без участі її представника.

27.01.2025 через систему "Електронний суд" відповідач 2 Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області подало суду відзив на позов з запереченнями позовних вимог з таких підстав. До позову не додано жодного документа, який би містив ту чи іншу інформацію про координати поворотних точок, конфігурацію, точне місцерозташування земельних ділянок, які б передавалися в користування лісогосподарських підприємств на підставі рішення п'ятої сесії Кіровоградської обласної ради № 66 від 25.03.1999. Відповідно до державного акта на право колективної власності Колективного сільськогосподарського підприємства імені Димитрова серія КР №00003, виданого на підставі рішення виконкому Дмитрівської сільської ради від 15.05.1999 № 22, площа земель лісового фонду складає 190,7 га (на плані зовнішніх меж позначено цифрою "5"). Відповідно до вищевказаного державного акта, земельна ділянка, кадастровий номер 3525882300:02:000:9028, сформована за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення. Враховуючи місцерозташування земельної ділянки 3525882300:02:000:9028 на схемі поділу меж земель колективної власності Колективного сільськогосподарського підприємства імені Димитрова (графічний матеріал додається), остання не межувала з землями лісового фонду, що спростовує доводи прокурора щодо перетину цієї земельної ділянки з землями лісогосподарського призначення. Згідно з розпорядженням голови Устинівської районної державної адміністрації від 20.07.2007 року №362-р Устинівській сільськогосподарській інкубаторно-птахівничій станції надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду терміном на 5 років загальною площею 83,2 га, у тому числі: 25,65 га земельна ділянка, на яку в подальшому визначено кадастровий номер 3525882300:02:000:9028.

28.01.2025 Прокурор подав суду відповідь на відзиви відповідачів 1, 4.

28.01.2025 відповідач 3 Устинівська селищна рада Кропивницького району Кіровоградської області подала відзив від 24.01.2025, де заперечує позовні вимоги так як, за наказом №45-ОТГ від 10.12.2020 ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області спірну земельну ділянку передано у розпорядження ради, яку за рішенням №13 від 16.12.2020 прийнято у комунальну власність з додержанням законодавства чинного на момент прийняття відповідного розпорядження.

31.01.2025 Прокурор подав суду відповідь на відзиви відповідачів 2, 3, де зокрема зазначив, що такими відповідачами пропущено строк на подання відзивів.

03.02.2025 через систему "Електронний суд" відповідач 4 подав заперечення на відповідь на відзив.

10.02.2025 через систему "Електронний суд" відповідач 4 подав клопотання від 09.02.2025 про визнання поважними причини неподання доказів та долучення доказів.

Ухвалою від 10.02.2025 суд продовжив встановлений судом процесуальний строк для подання відповідачем 2 відзиву на позов до 27.01.2025, долучив до справи відзив від 27.01.2025 та відповідачем 3 відзиву на позов до 28.01.2025 та долучив до справи відзив від 24.01.2025; задовольнив клопотання відповідача 4 та поновив встановлений законом процесуальний строк на подання відповідачем 4 доказів - витягів з передавальних актів від 04.01.2023 та від 29.03.2024 та долучив їх до матеріалів справи; оголосив перерву в підготовчому засіданні до 24.02.2025 об 11:00 год.

Ухвалою від 24.02.2025 суд продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів, закрив підготовче провадження у справі №912/3218/24 та призначив справу до судового розгляду по суті на 12.03.2025 о 14:00 год.

12.03.2025 суд розпочав розгляд справи по суті та оголосив перерву у судовому засіданні до 24.03.2025 о 14:00 год.

У судових засіданнях суд оголосив перерву 24.03.2025 до 26.03.2025 о 14:30 год, 26.03.2025 до 31.03.2025 об 11:00 год, 31.03.2025 до 16.04.2025 о 15:00 год, 16.04.2025 до 29.04.2025 о 14:00 год.

29.04.2025 у судовому засіданні прокурор підтримав позовні вимоги, відповідач 4 позов заперечив.

Суд ураховує заяву від 24.01.2025 позивача про проведення засідання за відсутності учасника справи.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідачі 1,2,3 повідомлені про розгляд справи належним чином до електронних кабінетів і причини неявки представників у засідання судом не визнаються поважними.

З огляду на викладене, господарський суд розглядає справу №912/3218/24 в судовому засіданні 29.04.2025 за відсутності представників позивача та відповідачів 1,2,3.

Суд дослідив докази у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини.

У позові прокурор вказав.

За розпорядженням Устинівської районної державної адміністрації № 362-р від 20.07.2007 "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду" надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Димитрівської сільської ради (а.с. 232 т.1).

Розпорядженням Устинівської районної державної адміністрації № 245-р від 09.06.2009 "Про передачу земельних ділянок в оренду Устинівській сільськогосподарській інкубаторно-птахівничій станції" затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду та передано Устинівській сільськогосподарській птахівничій станції земельні ділянки площею 83,2 га (до складу яких увійшла земельна ділянка з кадастровим номером 3525882300:02:000:9028, площею 25,6475 га), в тому числі ріллі - 83,2 терміном на 5 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Димитрівської сільської ради (а.с. 166 т.1).

На підставі вказаного розпорядження 28.02.2011 між Устинівською районною державною адміністрацією та Устинівською сільськогосподарською інкубаторно-птахівничою станцією укладено договір оренди земельної ділянки.

Розпорядженням Устинівської районної державної адміністрації № 138-р від 04.04.2011 "Про надання дозволу Устинівській сільськогосподарській інкубаторно-птахівничій станції на передачу земельних ділянок в суборенду" надано дозвіл Устинівській сільськогосподарській інкубаторно-птахівничій станції, яка є орендарем земельних ділянок на їх передачу в суборенду Будяк О.В. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з якою укладено договір суборенди (а.с. 163 т.1).

За розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1635-р від 16.04.2020 "Про реорганізацію та утворення районних державних адміністрацій" Устинівську районну державну адміністрацію реорганізовано шляхом приєднання до Кропивницької районної державної адміністрації, розташованої в адміністративному центрі району, утвореного постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 № 807-1Х.

Відтак, після проведення реорганізації Кропивницька районна державна адміністрація є правонаступником Устинівської районної державної адміністрації.

Відповідно до витягу з державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-3502670562016 державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3525882300:02:000:9028, площею 25,6475 га, здійснено 28.02.2011 відділом Держкомзему в Устинівському районі на підставі технічної документації із землеустрою та визначено категорію земель - землі сільськогосподарського призначення. Під час реєстрації цільовим призначенням земельної ділянки визначено - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 22-23 т. 2).

Згідно наказу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області № 306 від 04.03.2019 "Про затвердження документації із землеустрою та проведення електронних земельних торгів у формі аукціону" (а.с. 212 т.1) щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3525882300:02:000:9028 укладено з переможцем земельних торгів Фермерським господарством "ТЕРРА+" Договір оренди землі від 03.12.2019 строком на 7 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 237-244 т.1).

За наказом Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області № 45-ОТГ від 10.12.2020 Устинівській селищній раді Кіровоградської області у комунальну власність передані земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 6 592,4303 га, які розташовані на територіях Березівської, Брусівської, Ганно-Леонтовичівської, Ганно-Требинівської, Димитровської, Докучаєвської, Жовтневої, Інгульської, Криничненської, Олександрівської, Сонцівської, Степанівської сільських рад та Устинівської селищної ради Кіровоградської області, що увійшли до складу Устинівської селищної ради Кіровоградської області, про що 11.12.2020 складено акт приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення (а.с. 191-205 т.1), в тому числі, земельної ділянки з кадастровим номером 3525882300:02:000:9028, площею 25,6475 га (п. 92).

Рішенням Устинівської селищної ради Кіровоградської області № 13 від 16.12.2020 "Про прийняття у комунальну власність Устинівської селищної ради з державної власності земельних ділянок сільськогосподарського призначення" земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної форми власності, згідно вищезазначеного додатку, прийнято в комунальну власність Устинівської селищної ради (а.с. 177 т. 1).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3525882300:02:000:9028, площею 25,6475 га, на підставі вищевказаного наказу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, 14.06.2021 зареєстровано за Устинівською селищною радою Кропивницького району Кіровоградської області (а.с. 25-26 т.2).

На підставі рішення Устинівської селищної ради № 2505 від 22.12.2023 "Про внесення змін до договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3525882300:02:000:9028 та укладення додаткової угоди з ФГ "ТЕРРА +" між Устинівською селищною радою та ФГ "ТЕРРА +" 20.02.2024 укладено Додаткову угоду до договору оренди землі від 03.12.2019 відповідно до змісту якої, серед інших умов, змінено орендодавця на Устинівську селищну раду (а.с. 6-8 т. 2).

Вказані дії, у тому числі органів державної влади та місцевого самоврядування, що пов'язані з вибуттям земельної ділянки державного лісового фонду з власності держави, її юридичне вилучення у постійного лісокористувача та передача в оренду за твердженням прокурора суперечить вимогам земельного та лісового законодавства, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до вимог ст. 131-1 Конституції України у випадках, передбачених законом, на прокуратуру покладено представництво інтересів держави в суді.

Згідно ст. 53 Господарського процесуального кодексу України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави, якщо захист цих інтересів неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".

У Рішенні Конституційного Суду України у справі від 08.04.1999 № 3-рп/99 за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень ст. 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) Конституційний Суд України, з'ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді.

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Отже, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність має бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17).

Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява № 61517/00, п. 27).

Водночас Європейський Суд з прав людини також звертав увагу на категорії справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, п. 35) Європейський Суд з прав людини висловив таку думку: "сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".

Відтак, наявність інтересів держави повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом.

Статтею 14 Конституції України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до абз. 2, 3 ст. 1 Лісового кодексу України ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах.

Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

З огляду на зазначене землі лісового фонду за особливостями свого цільового призначення і правового режиму не можуть використовуватися для ведення сільського господарства.

Прокурор у позові зазначив, що незаконне вилучення земель державної власності лісогосподарського призначення та безпідставна зміна їх цільового призначення на землі сільськогосподарського призначення зі зміною форми власності та державного розпорядника таких земель, не може відповідати суспільному інтересу та порушує інтереси держави.

Зокрема, такі дії порушують інтереси держави у сфері ефективного використання земельних та лісових ресурсів, оскільки унеможливлюють реалізацію державної політики по забезпеченню охорони, відтворення та сталого використання земельних і лісових ресурсів з урахуванням екологічних, економічних, соціальних та інших інтересів суспільства.

За таких обставин "суспільним", "публічним" інтересом звернення прокуратури до суду зазначено задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно важливого та соціально значущого питання - зміни цільового призначення земель лісового фонду, недопущення можливості розпорядження спірною ділянкою не уповноваженими суб'єктами - Головним управлінням Держгеокадастру в Кіровоградській області та Устинівською селищною радою, в межах території якої на даний час розташована спірна земельна ділянка.

Повноваження щодо розпорядження земельними ділянками державної власності лісогосподарського призначення за межами населеного пункту для лісогосподарських потреб покладено на Кіровоградську обласну державну (військову) адміністрацію у відповідності до вимог ч. 5 ст. 122, п. 24 Перехідних положень Земельного кодексу України.

Відповідно до пунктів 1, 8 ст. 4 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" на територіях, на яких введено воєнний стан, для забезпечення дії Конституції та законів України, забезпечення разом із військовим командуванням запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, оборони, цивільного захисту, громадської безпеки і порядку, захисту критичної інфраструктури, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян можуть утворюватися тимчасові державні органи - військові адміністрації.

Військові адміністрації населених пунктів, районні, обласні військові адміністрації здійснюють свої повноваження протягом дії воєнного стану та 30 днів після його припинення чи скасування.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 68/2022 "Про утворення військових адміністрацій" на виконання Закону України "Про правовий режим воєнного стану" для здійснення керівництва у сфері забезпечення оборони, громадської безпеки і порядку постановлено утворити Кіровоградську обласну військову адміністрацію. У зв'язку з утворенням військових адміністрацій, зазначених у цій статті, обласні, Київська міська державні адміністрації та голови цих адміністрацій набувають статусу відповідних військових адміністрацій та начальників цих військових адміністрацій.

Отже, Кіровоградська обласна державна адміністрація не припинила свого існування, як юридична особа та суб'єкт цивільних правовідносин, а відповідним указом Президента України їй надано лише тимчасового спеціального статусу військової адміністрації, на період воєнного стану. Кіровоградська обласна державна адміністрація в умовах правового режиму воєнного стану продовжує здійснювати повноваження у статусі Кіровоградської обласної військової адміністрації, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про правовий режим воєнного стану".

У позові від імені держави визначено Кіровоградську обласну державну адміністрацію, як власника спірної земельної ділянки і органом, уповноваженим державною здійснювати повноваження щодо захисту порушених інтересів держави у зазначеній сфері правовідносин.

Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні № 3-рп/99 від 08 квітня 1999 року поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом відповідно до статей 6, 7, 13 та 143 Конституції України може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади (пункти 4, 5 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України № 3-рп/99 від 08 квітня 1999 року).

У судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (пункт 35 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 761/3884/18). Тобто під час розгляду справи в суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган (пункт 27 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц).

Суд враховує, що обставини бездіяльності компетентного органу є предметом самостійної оцінки суду в кожному випадку звернення прокурора з позовом за конкретних фактичних обставин, про що також зазначено у п. 67 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

Листом № 01-29/976/0.6 від 09.09.2024 Кіровоградська обласна військова адміністрація повідомила прокуратуру про те, що останньою не вживались заходи цивільно-правового характеру щодо повернення у державну власність спірної земельної ділянки лісогосподарського призначення (з обороту а.с. 170 т. 1).

18.12.2024 Кіровоградська обласна прокуратура направила до Кіровоградської обласної державної адміністрації повідомлення в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" (а.с. 30-31 т. 2).

Відповідно до ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

"Нездійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, яка, проте, є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Велика Палата Верховного Суду, розглянувши справу № 903/129/18 (постанова від 15.10.2019), зробила обґрунтований висновок про те, що "...незалежно від того, чи відповідають дійсності доводи Городищенської сільської ради Луцького району Волинської області про неможливість самостійно звернутись до суду з позовом про повернення земельної ділянки через відсутність коштів для сплати судового збору, сам факт незвернення до суду сільської ради з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси жителів територіальної громади, свідчить про те, що указаний орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження щодо повернення земельної ділянки, у зв'язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів значної кількості громадян - членів територіальної громади с. Городище та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини".

Також Верховний Суд у постанові від 01.12.2022 у справі № 360/4969/21 дійшов схожого висновку.

За результатами розгляду справи №912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 висловила правову позицію щодо підстав звернення прокурора до суду та зробила такі правові висновки.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Отже сам факт не звернення до суду Кіровоградської обласної державної адміністрації з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства, свідчить про те, що такий орган неналежно виконує свої повноваження, що захист інтересів держави у спірних правовідносинах здійснювався неефективно без вжиття всіх можливих заходів та використання повного кола повноважень визначених законом, а вжиті заходи не спрямовані на реальний захист порушених інтересів держави, у зв'язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави, що узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

За висновком Великої Палати Верховного Суду, який викладено у пункті 79 постанови від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статті 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

З підстав викладеного, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість звернення прокурора у даній справі з позовом в інтересах держави в особі Кіровоградської обласної державної адміністрації та наявність підстав для представництва інтересів.

Наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави у даному спорі не оскаржена на підставі абз. 3 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

З матеріалів справи вбачається таке.

За рішенням п'ятої сесії Кіровоградської обласної ради № 66 від 25.03.1999 "Про надання земельних ділянок лісового фонду" надано земельні ділянки лісового фонду Долинському державному лісогосподарському підприємству для ведення лісового господарства у постійне користування площею 668,8 га вилучивши їх (за згодою) у сільськогосподарських підприємств Долинського та Устинівського районів (а.с. 49 т. 1). Відповідно до переліку сільськогосподарських підприємств Долинського та Устинівського районів, у яких вилучаються і надаються Долинському державному лісогосподарському підприємству земельні ділянки лісового фонду у постійне користування для ведення лісового господарства до числа вказаних земель віднесено землі, що перебували у користуванні колективного сільськогосподарського підприємства "Димитрово", загальною площею 346,7 га.

З листа №02-12/269 від 12.04.2023 Філії "Долинське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 3525882300:02:000:9028, площею 25,6475 га має часткове накладення на землі лісогосподарського призначення та згідно матеріалів лісовпорядкування з 1999 року знаходиться в межах земель лісогосподарського призначення, що перебувають у постійному користуванні вказаного лісогосподарського підприємства. Погоджень на вилучення та передачу зазначеної земельної ділянки лісового фонду Філія не надавала (а.с. 47-48 т. 1).

Філія "Долинське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" надала прокурору планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.

У Проекті організації і розвитку лісового господарства Долинського держлісгоспу державного лісогосподарського об'єднання "Кіровоградліс" 2000 року відображена земельна ділянка лісогосподарського призначення у 27 кварталі 14 та 15 виділи з загальною площею 18,1 га та значиться як лісові культури (а.с. 69-74 т. 1).

Також, у Проекті організації і розвитку лісового господарства Державного підприємства "Долинське лісове господарство" 2010 року відображена земельна ділянка лісогосподарського призначення у 27 кварталі 15 та 16 виділи з площею 18,1 га та значиться як лісові культури (а.с. 81-85 т.1).

Згідно Проекту організації і розвитку лісового господарства "Долинське лісове господарство" 2020 року земельна ділянка лісогосподарського призначення відображена у 27 кварталі 6 виділі має площу 23,7 га та значиться як галявина, господарський захід - створення лісових культур (а.с. 102-106 т.1).

Віднесення такої земельної ділянки до категорії земель лісогосподарського призначення підтверджується також планом лісонасаджень, планшетом № 4 лісовпорядкування 1999 року (а.с. 74 т. 1), планшетом № 4 лісовпорядкування 2009 року (а.с. 85 т. 1), планшетом № 9 лісовпорядкування 2019 року (а.с. 138 т.1), які є частиною матеріалів лісовпорядкування 2000, 2010 та 2020 років.

Так у листі № 253 від 16.06.2023 ДП "Харківська державна лісовпорядна експедиція" ВО "Укрдержліспроект" вказало, що згідно матеріалів лісовпорядкування 2019 року земельна ділянка з кадастровим номером 3525882300:02:000:9028 (№1 на схемі) має частковий перетин з межами кв.27 Долинського лісництва Філія "Долинське лісове господарство" ДП "Ліси України", площа перетину меж земельної ділянки з кадастровим номером 3525882300:02:000:9028(1) з межами кв.27 Долинського лісництва Філія "Долинське лісове господарство" ДП "Ліси України" становить 11,1358 га з загальної площі ділянки 25,6475 га. До листа додано Схему розташування земельної ділянки з кадастровим номером 3525882300:02:000:9028(1) відносно земель лісогосподарського призначення, кв.27 Долинського лісництва Філія "Долинське лісове господарство" ДП "Ліси України" (а.с. 142 т.1).

У листі № 211 від 26.04.2024 ДП "Харківська державна лісовпорядна експедиція" ВО "Укрдержліспроект" вказало, що:

- згідно матеріалів лісовпорядкування 2009 року земельна ділянка з кадастровим номером 3525882300:02:000:9028 (№1 на схемі), координати надані з Поземельної книги за 2016 рік, має частковий перетин з межами кв.27 Долинського лісництва Філія "Долинське лісове господарство" ДП "Ліси України", площа перетину меж земельної ділянки з кадастровим номером 3525882300:02:000:9028(1), згідно наданих координат з Поземельної книги за 2016 рік, з межами кв.27 Долинського лісництва Філія "Долинське лісове господарство" ДП "Ліси України" становить 9,8973 га з загальної площі ділянки 25,6475 га;

- згідно матеріалів лісовпорядкування 2009 року земельна ділянка з кадастровим номером 3525882300:02:000:9028 (№1 на схемі), координати надані з Поземельної книги за 2017 рік, має частковий перетин з межами кв.27 Долинського лісництва Філія "Долинське лісове господарство" ДП "Ліси України", площа перетину меж земельної ділянки з кадастровим номером 3525882300:02:000:9028(1), згідно наданих координат з Поземельної книги за 2017 рік, 3 межами кв.27 Долинського лісництва Філія "Долинське лісове господарство" ДП "Ліси України" становить 14,1131 га з загальної площі ділянки 25,6475 га;

- згідно матеріалів лісовпорядкування 2019 року земельна ділянка з кадастровим номером 3525882300:02:000:9028 (№ 1 на схемі), координати надані з Поземельної книги за 2018 рік, має частковий перетин з межами кв.27 Долинського лісництва Філія "Долинське лісове господарство" ДП "Ліси України", площа перетину меж земельної ділянки з кадастровим номером 3525882300:02:000:9028(1), згідно наданих координат з Поземельної книги за 2018 рік, з межами кв.27 Долинського лісництва Філія "Долинське лісове господарство" ДП "Ліси України" становить 13,6389 га з загальної площі ділянки 25,6475 га;

- згідно матеріалів лісовпорядкування 2019 року земельна ділянка з кадастровим номером 3525882300:02:000:9028 (№1 на схемі), координати надалі з Поземельної книги за 2018 рік, має частковий перетин з межами кв.27 Долинського лісництва Філія "Долинське лісове господарство" ДП "Ліси України", площа перетину меж земельної ділянки з кадастровим номером 3525882300:02:000:9028(1), згідно наданих координат з Поземельної книги за 2019 рік, з межами кв.27 Долинського лісництва Філія "Долинське господарство" ДП "Ліси України" становить 13,6389 га з загальної площі ділянки 25,6475 га.

До листа додано Схему розташування земельної ділянки з кадастровим номером 3525882300:02:000:9028(1), згідно наданих координат з Поземельної книги за 2016 рік, відносно земель лісогосподарського призначення, кв.27 Долинського лісництва Філія "Долинське лісове господарство" ДП "Ліси України", лісовпорядкування 2009 року; Схему розташування земельної ділянки з кадастровим номером 3525882300:02:000:9028(1), згідно наданих координат 3 Поземельної книги за 2017 рік відносно земель лісогосподарського призначення, кв.27 Долинського лісництва Філія "Долинське лісове господарство" ДП "Ліси України", лісовпорядкування 2009 року; Схему розташування земельної ділянки з кадастровим номером 3525882300:02:000:9028(1), згідно наданих координат з Поземельної книги за 2018 рік, відносно земель лісогосподарського призначення, кв.27 Долинського лісництва Філія "Долинське лісове господарство" ДП "Ліси України", лісовпорядкування 2019 року; Схему розташування земельної ділянки з кадастровим номером 3525882300:02:000:9028(1), згідно наданих координат з Поземельної книги за 2019 рік, відносно земель лісогосподарського призначення, кв.27 Долинського лісництва Філія "Долинське лісове господарство" ДП "Ліси України", лісовпорядкування 2019 року (а.с. 150-152 т.1).

Також у листі № 474 від 15.11.2023 ДП "Харківська державна лісовпорядна експедиція" ВО "Укрдержліспроект" повідомив, що розбіжності у матеріалах лісовпорядкування, яке проводиться раз на 10 років, зокрема Проектів організації і розвитку лісового господарства "Долинське лісове господарство" 2000, 2010 та 2020 років щодо перебування вказаних земельних ділянок в межах певного кварталу та виділу, їх площі пояснюються корегуванням матеріалів внаслідок проведення господарських заходів, виготовлення правовстановлюючих документів, використанням аерозйомки (космічних знімків), а також починаючи з 2010 року прив'язкою контурів до гео-основи (з обороту а.с. 145 т. 1).

Суд ураховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду від 13.11.2019 у справі № 361/6826/16 та від 06.07.2022 у справі № 372/1688/17, де вказано, що відомості щодо розташування земель лісового фонду, надані ВО "Укрдержліспроект", як єдиним на території України суб'єктом, що виконує лісовпорядні роботи, є належними, оскільки об'єднання здійснює комплекс лісовпорядних робіт для всіх лісокористувачів, незалежно від форм власності і відомчої підпорядкованості за єдиною системою в порядку, встановленому Державним агентством лісових ресурсів України за погодженням з Міністерством охорони навколишнього природного середовища, тобто володіє інформацією про лісовпорядкування.

Земельний кодекс України передбачає, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на відповідні категорії, зокрема, землі лісогосподарського призначення (ст. 19).

За нормами Земельного кодексу України:

- до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства (ч. 1 ст. 55);

- землі лісогосподарського призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності (ч. 1 ст. 56);

- земельні ділянки лісогосподарського призначення за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються в постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства (ч. 1 ст. 57).

Відповідно до ст. 63 Лісового кодексу України ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.

За ст. 47 Лісового кодексу України лісовпорядкування є обов'язковим на всій території України та ведеться державними лісовпорядними організаціями за єдиною системою в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового господарства.

Відповідно до ст. 48 Лісового кодексу України у матеріалах лісовпорядкування дається якісна і кількісна характеристика кожної лісової ділянки, комплексна оцінка ведення лісового господарства, що є основою для розроблення на засадах сталого розвитку проекту організації та розвитку лісового господарства відповідного об'єкта лісовпорядкування.

Відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України:

в редакції на час виникнення спірних правовідносин, до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування;

в актуальній редакції - до здійснення державної реєстрації, але не пізніше 1 січня 2027 року, державними та комунальними лісогосподарськими підприємствами, іншими державними і комунальними підприємствами та установами права постійного користування земельними ділянками лісогосподарського призначення, які надані їм у постійне користування до набрання чинності Земельним кодексом України, таке право підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування.

Отже, при вирішенні питання щодо перебування земельної лісової ділянки в користуванні державного лісогосподарського підприємства необхідно враховувати положення п. 5 розділу VIII Прикінцеві положення Лісового кодексу України.

Відтак, планово-картографічні матеріали є належним доказом у справі на підтвердження віднесення земельної ділянки до категорії земель лісогосподарського призначення, виходячи зі змісту інформації, яку вони містять.

Аналогічного висновку дотримується Верховний Суд, зокрема, у постанові від 01.11.2023 по справі № 676/5079/21.

Окрім того, в силу 5 розділу VIII "Прикінцеві положення" Лісового кодексу України такі документи підтверджують право постійного користування земельними лісовими ділянками державними лісогосподарськими підприємствами.

Також листи ВО "Укрдержліспроект" з інформацією про запитувану спірну земельну ділянку є належними, допустимими доказами, про що зазначено Верховним Судом у постанові від 13.11.2019 у справі № 361/6829/16.

На підставі вищевикладеного, суд вважає підтвердженими доводи прокурора, що земельна ділянка з кадастровим номером 3525882300:02:000:9028 має частковий перетин з межами кв.27 Долинського лісництва Філія "Долинське лісове господарство" ДП "Ліси України", тобто сформована, у тому числі, за рахунок земельної ділянки, яка перебуває у складі земель лісогосподарського призначення та в постійному користуванні державного лісогосподарського підприємства.

При цьому за приписами ч. 7 ст. 122 та ч. 9 ст. 149 Земельного кодексу України передбачено, що Кабінет Міністрів України передає земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у випадках, вилучення земельних ділянок державної власності, які перебувають у постійному користуванні, в тому числі, ліси для нелісогосподарських потреб.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 117 Земельного кодексу України визначено, що передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

До земель державної власності, які не можуть передаватися у комунальну власність, належать в тому числі земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна державної власності, а також земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, крім випадків передачі таких об'єктів у комунальну власність.

За приписами ст. 16, 17 Лісового кодексу України право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами.

У постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

Аналогічні положення містяться в ч. 1 ст. 57 Земельного кодексу України, відповідно до якої земельні ділянки лісогосподарського призначення за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються в постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства.

Право державної власності на ліси набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій відповідно до закону.

Відповідно до ч. 5 ст. 116 Земельного кодексу України надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1, 2, 9 ст. 149 Земельного кодексу України регламентовано, що земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатись для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади та органів місцевого самоврядування на підставі та в порядку, передбачених цим Кодексом.

Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.

Кабінет Міністрів України вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, - ріллю, багаторічні насадження для нелісогосподарських потреб, ліси для нелісогосподарських потреб, а також земельні ділянки природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення, крім випадків, визначених статтею 150 цього Кодексу.

Таким чином, вилучення земельних лісових ділянок із постійного користування спеціалізованих лісогосподарських підприємств для нелісогосподарських потреб, які перебувають за межами населених пунктів, передача у власність та у користування відносилась до виключної компетенції Кабінету Міністрів України.

Разом з цим, Секретаріат Кабінету Міністрів України листом № 21303/0/2-24 від 06.09.2024 на запит прокурора повідомив, що рішень про погодження зміни цільового призначення, припинення права постійного користування, вилучення з користування лісогосподарського підприємства спірної земельної ділянки, яка має накладення на земельну ділянку з кадастровим номером 3525882300:02:000:9028 площею 25,6475 га не приймалось.

Крім того, Земельним кодексом України регламентовано порядок та органи уповноважені на прийняття відповідних рішень про припинення права користування земельною ділянкою.

В силу положень статті 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій;

г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;

д) систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Відповідно до ч. 3 ст. 142 Земельного кодексу України припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки, при цьому за приписами ч. 2 ст. 149 вказаного кодексу вилучення земельних ділянок провадиться уповноваженими на це суб'єктами за згодою землекористувачів.

В свою чергу Філія, як постійний користувач спірної земельної ділянки повідомила, що на момент винесення оспорюваного наказу, лісогосподарське підприємство згоду на вилучення з постійного користування частини земельної ділянки лісогосподарського призначення, яка увійшла в склад земельної ділянки з кадастровим номером 3525882300:02:000:9028 площею 25,6475 га не надавало та не повідомлялось про прийняття будь-яких рішень стосовно земельної ділянки чи зміну її цільового призначення.

Так, формування земельної ділянки лісового фонду, як землі сільськогосподарського призначення, передача її в комунальну власність та в оренду для цілей, не пов'язаних з веденням лісового господарства, а саме для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок земель лісогосподарського призначення, суперечить вимогам ст. 56, 84, 116, 117, 122, 141, 142, 149 Земельного кодексу України, ст. 16, 17 Лісового кодексу України.

Також розпорядженням Устинівської районної державної адміністрації №245-р від 09.06.2009 "Про передачу земельних ділянок в оренду Устинівській сільськогосподарській інкубаторно-птахівничій станції" порушено порядок зміни цільового призначення земель.

Зважаючи на те, що обов'язок землевласників та землекористувачів використовувати земельні ділянки виключно за їх цільовим призначенням (ст. 91, 96 Земельного кодексу України) презюмується, на землях лісогосподарського призначення забороняється діяльність, яка суперечить їх цільовому призначенню.

Таким чином, присвоєння або зміна цільового призначення земельній ділянці визначає обсяг прав власника (землекористувача) щодо такої земельної ділянки, а також накладає на нього та інших учасників земельних відносин обмеження, зокрема в частині обов'язку використовувати земельну ділянку за її цільовим призначенням, з урахуванням особливостей, передбачених для певних категорій земель.

Згідно з положеннями Земельного кодексу України (ст. 43, 53, 55, 58), що неодноразово відображено й у правозастосовній практиці Верховного Суду, у передбачених законом випадках наявність режимоутворюючого об'єкта на земельній ділянці визначає її правовий статус та цільове призначення, яке нерозривно пов'язане з таким об'єктом.

Верховний Суд у постанові від 31.07.2019 у справі № 813/4701/16 зазначив, що неприведення міською радою цільового призначення земельної ділянки у відповідність до дійсного призначення не впливає на правовий режим цієї земельної ділянки, оскільки за законом такий правовий режим пов'язаний із фактом знаходження на ній об'єкта, а не з рішенням органу місцевого самоврядування.

Вказане свідчить, що імперативна вказівка в законі на віднесення земель до певної категорії, у силу їх природних характеристик чи наявності режимоутворюючих об'єктів, обмежує коло можливого цільового використання таких земель при формуванні за їх рахунок земельних ділянок, зважаючи на правове регулювання використання та обігу земель відповідної категорії.

У ст. 84 Земельного кодексу України встановлено види обмежено оборотоздатних земель, до внесення відповідних змін до Земельного кодексу України титул і правовий режим таких земель є невід'ємними та незмінними. Наприклад, землі лісогосподарського призначення, водного фонду, ділянки під об'єктами історико-культурного призначення, що мають особливу наукову, естетичну та історико-культурну цінність, та інші обмежено оборотоздатні землі залишаються такими й надалі.

Законодавче визначення об'єктів, що обмежені в обороті є умовою дотримання конституційного режиму права власності на зазначені об'єкти.

Правовий титул (правова підстава) виникнення речових прав володіння, користування, розпорядження такими об'єктами визначається нормативними актами, що мають юридичну силу закону, зокрема Конституцією України, Земельним кодексом України тощо.

Нормативне обмеження оборотоздатності земельних ділянок, а саме визначений у ст. 84 Земельного кодексу України перелік земель, які не можуть передаватись у приватну власність та бути об'єктами правочинів, пов'язане із соціальною функцією або публічним інтересом, що виконують ці земельні ділянки за своїм призначенням (способом використання) або властивостями.

Враховуючи, що спірні землі відносяться до земель лісогосподарського призначення в силу вищевказаних правових норм ці землі не підлягають відчуженню з титульного володіння держави та не можуть бути у комунальній власності та в приватному користуванні відповідно до імперативної законодавчої заборони.

Як свідчать фактичні обставини та підтверджено відповідними доказами, частина спірних земель перебуває у постійному користуванні спеціалізованого державного лісогосподарського підприємства та, з огляду на вимоги ст. 55 Земельного кодексу України, ці землі імперативно можуть бути віднесені виключно до категорії земель лісогосподарського призначення.

Використанню лісогосподарських земель за їх цільовим призначенням законодавство надає пріоритет: складовою охорони земель є захист лісових земель та чагарників від необґрунтованого їх вилучення для інших потреб (пункт "б" ч. 1 ст. 164 Земельного кодексу України).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 57 Лісового кодексу України зміна цільового призначення земельних лісових ділянок з метою їх використання в цілях, не пов'язаних з веденням лісового господарства, провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земельних ділянок у власність або надання у постійне користування відповідно до Земельного кодексу України.

Відповідно до вимог ч. 1, 2, 4 ст. 20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.

Зміна цільового призначення земель, зайнятих лісами, провадиться з урахуванням висновків органів виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища та лісового господарства.

Отже, процедура вилучення земельних лісових ділянок, а також зміна їх цільового призначення потребує обов'язкового погодження органу з питань лісового господарства.

Правова позиція щодо погодження органом з питань лісового господарства зміни цільового призначення земель лісогосподарського призначення, наведена в постановах Верховного Суду України від 20.03.2013 у справі № 6-13цс13 та від 16.12.2015 у справі № 6-2510ц15.

Як вбачається з листів Філії № 02-12/269 від 12.04.2023 та №1677/22.14-2024 від 20.08.2024, як постійного користувача спірної земельної ділянки та листа Центрально-Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства № 02-12/1189 від 27.09.2024 на момент винесення розпорядження №245-р від 09.06.2009 Устинівською районною державною адміністрацією, згода на зміну цільового призначення частини земельної ділянки лісогосподарського призначення, яка частково накладається на земельну ділянку з кадастровим номером 3525882300:02:000:9028, не надавалась.

Разом з цим, порушення порядку зміни цільового призначення земель відповідно до п. п. а, б ст. 21 Земельного кодексу України є підставою для визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам, визнання недійсними угод щодо земельних ділянок.

Отже, суд дійшов висновку, що Устинівською районною державною адміністрацією за розпорядженням №245-р від 09.06.2009 сформовано та відведено в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва земельну ділянку з кадастровим номером 3525882300:02:000:9028, площею 25,6475 га, яка частково накладається на землі лісогосподарського призначення, в порушення порядку зміни цільового призначення, за відсутності погодження зміни цільового призначення з органом виконавчої влади з питань лісового господарства та без попереднього прийняття рішення про вилучення земельної ділянки з постійного користування лісогосподарського підприємства.

Також суд ураховує позицію Верховного Суду щодо протиправності рішень органів державної влади та місцевого самоврядування з питань відведення у власність земельних ділянок без попереднього прийняття рішення щодо зміни їх цільового призначення викладену в постанові від 28.03.2018 у справі № 761 /1554/13-ц.

Відтак розпорядження Устинівської районної державної адміністрації № 245-рвід 09.06.2009 "Про передачу земельних ділянок в оренду Устинівській сільськогосподарській інкубаторно-птахівничій станції" в частині затвердження проекту землеустрою та відведення в оренду земельної ділянки з кадастровим номером 3525882300:02:000:9028, площею 25,6475 га суд визнає недійсним.

Більше того, наказом № 306 від 04.03.2019 Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області затверджено "Технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), для продажу права оренди терміном на 7 років (КВЦПЗ-А.01.01) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення, що перебувають у запасі на території Димитровської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області". Кадастровий номер земельної ділянки 3525882300:02:000:9028 площею 25,6475 га. Вирішено здійснити державну реєстрацію права власності держави на земельну ділянку з кадастровим номером 3525882300:02:000:9028 площею 25,6475 га у Державному реєстрі речових прав та продати на електронних торгах право оренди на таку земельну ділянку.

Наказом № 45-ОТГ від 10.12.2020 Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області передано Устинівській селищній раді Кропивницького району Кіровоградської області у комунальну власність земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності, в т.ч. з кадастровим номером 3525882300:02:000:9028;

Рішенням Устинівської селищної ради Кіровоградської області № 13 від 16.12.2020 прийнято у комунальну власність з державної власності, в.т. земельну ділянку сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 3525882300:02:000:9028, що відображено у Додатку до рішення.

За Договором оренди земельної ділянки укладеним 03.12.2019 Головним управлінням Держгеокадастру в Кіровоградській області та Фермерським господарством "ТЕРРА+" з урахуванням укладеної додаткової угоди до Договору від 20.02.2024, передано земельну ділянку з кадастровим номером 3525882300:02:000:9028.

До Державних реєстрів внесено відповідні відомості щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3525882300:02:000:9028.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відновлення становища, яке існувало до порушення, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, а за змістом статті 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

За змістом ст. 3, 15, 16 Цивільного кодексу України правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. За результатами розгляду такого спору має бути визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Негаторний позов - це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом має право вимагати усунути наявні перешкоди чи зобов'язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. До позовів про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном позовна давність не застосовується, оскільки правопорушення є таким, що триває у часі, а тому відповідні позови можуть бути пред'явлені протягом усього часу, поки триває порушення.

При цьому поняття перешкод у реалізації прав користування і розпорядження є загальним поняттям і може включати не лише фізичну, а і будь-які інші неправомірні дії порушника прав, у тому числі, рішення органів державної влади чи місцевого самоврядування, договори, інші правочини, у зв'язку з якими розпорядження і користування майном ускладнене або повністю унеможливлене.

Згідно правових висновків викладених у пункті 73 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17 заволодіння громадянами та юридичними особами землями з обмеженим оборотом всупереч вимогам Земельного кодексу України (перехід до них права володіння цими землями) є неможливим (аналогічні висновки Великої Палати Верховного Суду сформульовані у постановах від 22.05.2018 у справі № 469/1203/15-ц, від 28.11.2018 у справі № 504/2864/13-ц (п.70), від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц (п. 80), від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц (п. 96), від 07.04.2020 у справі № 372/1684/14-ц (п. 45).

Крім того, у постанові Верховного Суду від 20.10.2020 у справі № 910/13356/17 суд виклав висновок про те, що способом захисту у негаторних правовідносинах є вимога, яка забезпечить законному володільцю реальну можливість користуватися і розпоряджатися майном тим чи іншим способом (зобов'язання повернути або звільнити майно, виселення, знесення, накладення заборони на вчинення щодо майна неправомірних дій).

У даному випадку, вірним способом захисту порушеного права є пред'явлення до суду негаторного позову в порядку, визначеному ст. 391 ЦК України до юридичної особи з метою усунення наявних перешкод у користуванні та розпорядженні землями лісового фонду.

Згідно ст. 393 Цивільного кодексу України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акту органом державної влади має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акту. У разі неможливості відновлення попереднього становища власник має право на відшкодування майнової та моральної шкоди.

Окрім цього, метою негаторного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, яким він позбавлений можливості користуватись і розпоряджатись внаслідок державної реєстрації права власності (користування) за Устинівською селищною радою Кропивницького району Кіровоградської області на спірну земельну ділянку.

Принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомістю викладений у п. 89 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц, а також у постановах від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16 та від 28.11.2018 у справі № 504/2864/13-ц.

Згідно правової позиції, викладеної у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц, вирішуючи питання розмежування віндикаційного та негаторного позовів, визначальним критерієм є факт наявності або відсутності у позивача володіння майном на момент звернення з позовом до суду. Так, у разі, якщо за особою зберігається право володіння оспорюваним майно слід подавати негаторний позов, який подається до суду впродовж усього часу тривання порушення.

Крім того, вказаним судовим рішенням висловлено чітку позицію щодо подання саме негаторного позову при встановлені факту порушення заборони передачі земель водного фонду (тобто земель обмеженої оборотоздатності до яких відносяться також землі лісового фонду) у приватну власність. Так, даним судовим рішенням Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц, визначено, що заволодіння громадянами та юридичними особами землями водного фонду (перехід до них володіння цими землями) всупереч вимогам Земельного кодексу України є неможливим; розташування земель водного фонду вказує на неможливість виникнення приватного власника, а отже, і нового володільця, крім випадків, передбачених у статті 59 цього Кодексу. Тому протиправне зайняття такої земельної ділянки або державну реєстрацію права власності на неї за приватною особою слід розглядати як не пов'язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади, а таке право захищається не віндикаційним, а негаторним позовом.

Окрім цього, у випадку, якщо землі лісогосподарського призначення охоплюють лише частину спірної земельної ділянки (так зване часткове накладення), то на думку Верховного Суду належним способом захисту за таких обставин є негаторний спосіб захисту.

У постанові Верховного Суду від 18.01.2023 № 369/10847/19 суд вказав, що зайняття земельних ділянок, зокрема шляхом часткового накладення, треба розглядати як таке, що не пов'язане із позбавленням власника його володіння цими ділянками. Тож у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельних ділянок вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном.

Аналогічні висновки зроблені зокрема у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19.01.2022 у справі № 363/2877/18 (провадження № 61-12012св20), від 16.02.2022 у справі № 363/669/17 (провадження № 61-9067св-21).

Відповідно до вищевикладених доводів та фактичних обставин справи, власником частини спірних земельних ділянок лісогосподарського призначення, які перебувають у постійному користуванні лісогосподарського підприємства є держава, в особі Кіровоградської обласної державної адміністрації. При цьому, внаслідок незаконних дій відповідачів у справі, зокрема прийняття розпорядження Устинівською районною державною адміністрацією, наказів Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області та рішень Устинівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області якими всупереч вимогам закону, змінено цільове призначення земель, форму власності з державної на комунальну та надано вказані землі в оренду фактично порушено право власності на неї держави, в особі Кіровоградської обласної державної адміністрації.

Як встановлено, накази ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області № 306 від 04.03.2019 "Про затвердження документації із землеустрою та проведення електронних земельних торгів у формі аукціону" та № 45-ОТГ від 10.12.2020 "Про передачу земельних ділянок з державної власності у комунальну" , а також рішення Устинівської селищної ради Кіровоградської області № 13 від 16.12.2020 "Про прийняття у комунальну власність Устинівської селищної ради з державної власності земельних ділянок сільськогосподарського призначення" стосується земельної ділянки лісового фонду, розпоряджатися якою вказані органи влади не були уповноважені, та яка не могла бути вилучена із державної власності поза волею власника - Кабінету Міністрів України, а тому такі накази та рішення суперечить вимогам ст. 19, 20, 55, 122, 141, 149 ЗК України та порушують інтереси держави.

Наведене є підставою для визнання спірних наказів та рішення ради недійсними в частині щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3525882300:02:000:9028.

Крім того, спірний договір від 03.12.2019 укладено органом, який не мав права розпоряджатись земельними ділянками лісогосподарського призначення для цілей, що не передбачені ст. 17, 18 Лісового кодексу України.

Згідно із вимогами ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Частиною 1 ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання є момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин, згідно положень ч. З ст. 215 ЦК України, може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно зі ст. 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання правочину недійсним.

Статтею 216 Цивільного кодексу України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

З огляду на викладене враховуючи, що Устинівська районна державна адміністрація, Головне управління Держгеокадастру в Кіровоградській області та Устинівська селищна рада Кропивницького району Кіровоградської області не мали правомочностей на розпорядження спірною земельною ділянкою, яка накладається на землі лісового фонду, а отже передача її в оренду здійснена всупереч вимогам законодавства.

Таким чином, право оренди на спірну земельну ділянку ФГ "ТЕРРА+", набуто в спосіб, який за формальними ознаками має вигляд законного, зокрема юридичне оформлення права користування на землю стало можливим через прийняття органами державної влади та органом місцевого самоврядування рішень, які порушують закон.

Відповідно до ст. 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, у тому числі шляхом визнання угоди недійсною.

Нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, за приписами ст. 216, 236 Цивільного кодексу України є недійсним з моменту його вчинення.

Відповідно до ст. 93 Земельного кодексу України визначено, що не підлягають передачі в оренду земельні ділянки, штучно створені у межах прибережної захисної смуги чи смуги відведення, на землях лісогосподарського призначення та природно-заповідного фонду, розташованих у прибережній захисній смузі водних об'єктів, крім випадків, передбачених законом.

Відтак суд визнає недійсним договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3525882300:02:000:9028, площею 25,6475 га укладений 03.12.2019 між Головним управлінням Дсржгеокадастру в Кіровоградській області та ФГ "ТЕРРА+".

Наразі право комунальної власності на вказані земельні ділянки зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за Устинівською селищною радою Кропивницького району Кіровоградської області, а також зареєстровано право оренди за ФГ "ТЕРРА+" та до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відомості про цільове призначення земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно ч. 2 ст. 79-1 ЗК України формування земельних ділянок здійснюється, у тому числі, шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом.

За ч. 13 ст. 79-1 ЗК України земельна ділянка припиняє існування як об'єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується у разі, зокрема, скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації.

Як встановлено, під час формування земельної ділянки з кадастровим номером 3525882300:02:000:9028 до її складу включено земельну ділянку лісогосподарського призначення з порушенням наведених вище норм законодавства щодо порядку вилучення та зміни цільового призначення.

За вказаних обставин формування та державна реєстрація земельної ділянки кадастровий номер 3525882300:02:000:9028 не відповідають вимогам законодавства, а тому відповідна державна реєстрація підлягає скасуванню.

Наведена вимога є ефективним способом захисту порушеного права, оскільки за наслідками такого скасування незаконно сформована земельна ділянка припиняє своє існування як об'єкт цивільних прав та фактично відновлюється попередній правовий стан земель, що надає можливим власнику - державі в особі Кіровоградської ОДА сформувати земельну ділянку в належних межах, як об'єкт цивільних прав.

Статтею 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" встановлено, що ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).

Аналогічні положення щодо припинення речових прав при скасуванні державної реєстрації земельної ділянки передбачено також ч. 13 ст. 79-1 ЗК України.

За змістом ч. 3 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у разі, зокрема, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.

Таким чином, скасування державної реєстрації земельної ділянки передбачає одночасне припинення усіх наявних речових прав щодо такої земельної ділянки, що здійснюється, у тому числі, на підставі судового рішення про скасування державної реєстрації прав.

З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається актуальним запис про реєстрацію щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3525882300:02:000:9028 права комунальної власності за Устинівською селищною радою та права оренди за Фермерським господарством "Терра+".

За вказаних обставин актуальні записи права власності та права оренди підлягають скасуванню, що за змістом ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачає припинення таких прав.

Заперечення відповідачів щодо неефективності обраного прокурором способу захисту спростовуються вищевикладеним.

Ураховуючи, що в зазначеному у позовній заяві випадку допущено порушення вимог законодавства при розпорядженні та використанні земель лісового фонду, які також є землями обмеженої оборотоздатності, а також те, що спірна земельна ділянка має частковий перетин з землями лісогосподарського призначення, суд встановив, що вірним та ефективним способом захисту інтересів держави є подання саме негаторного позову, який може бути заявлений упродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця земельної ділянки лісового фонду.

За вказаних обставин у даному випадку не підлягає застосуванню позовна давність до вимог про визнання недійсними розпорядження за клопотанням відповідача 1.

Ураховуючи викладене суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення повністю.

Відповідно до норм ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідачів, а саме: Кропивницьку районну державну адміністрацію Кіровоградської області - 6056,00 грн, Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області - 12112,00 грн, Устинівську селищну раду Кропивницького району Кіровоградської області - 6056,00 грн.

Керуючись ст. 74, 76-77, 123, 129, 233, 236-241, 326-327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним розпорядження Устинівської районної державної адміністрації від 09.06.2009 за №245-р "Про передачу земельних ділянок в оренду Устинівській сільськогосподарській інкубаторно-птахівничій станції" в частині затвердження проекту землеустрою та відведення в оренду земельної ділянки з кадастровим номером 3525882300:02:000:9028, площею 25,6475 га.

Визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області №306 від 04.03.2019 "Про затвердження документації із землеустрою та проведення електронних земельних торгів у формі аукціону".

Визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області № 45-ОТГ від 10.12.2020 "Про передачу земельних ділянок з державної власності у комунальну" в частині передачі Устинівській селищній раді Кропивницького району Кіровоградської області у комунальну власність земельної ділянки з кадастровим номером 3525882300:02:000:9028.

Визнати недійсним рішення Устинівської селищної ради Кіровоградської області № 13 від 16.12.2020 "Про прийняття у комунальну власність Устинівської селищної ради з державної власності земельних ділянок сільськогосподарського призначення" в частині прийняття Устинівською селищною радою Кропивницького району Кіровоградської області у комунальну власність земельної ділянки з кадастровим номером 3525882300:02:000:9028.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3525882300:02:000:9028, укладений 03.12.2019 між Головним управлінням Держгеокадастру в Кіровоградській області (і.к. 39767636) та Фермерським господарством "Терра+" (і.к. 41922781) з урахуванням укладеної додаткової угоди до Договору від 20.02.2024.

Скасувати державну реєстрацію речового права - права оренди Фермерського господарства "Терра+" (і.к. 41922781) на земельну ділянку з кадастровим номером 3525882300:02:000:9028.

Скасувати державну реєстрацію права комунальної власності Устинівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області (і.к. 04364549) на земельну ділянку з кадастровим номером 3525882300:02:000:9028.

Скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3525882300:02:000:9028 у Державному земельному кадастрі із припиненням речових прав щодо неї.

Стягнути з Кропивницької районної державної адміністрації Кіровоградської області (25014, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Дарвіна, 25, код 04055067) на користь Кіровоградської обласної прокуратури (р/р UA848201720343100001000004600 в банку Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, код класифікації видатків бюджету 2800, проспект Європейський, 4, м. Кропивницький, 25006, і.к. 02910025) 6056,00 грн судового збору.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (25009, м. Кропивницький, вул. княгині Ольги, 2, каб. 302, код 39767636) на користь Кіровоградської обласної прокуратури (р/р UA848201720343100001000004600 в банку Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, код класифікації видатків бюджету 2800, проспект Європейський, 4, м. Кропивницький, 25006, і.к. 02910025) 12112,00 грн судового збору.

Стягнути з Устинівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області (28600, Кіровоградська область, Кропивницький район, с. Устинівка, вул. Ювілейна, 4, код 04364549) на користь Кіровоградської обласної прокуратури (р/р UA848201720343100001000004600 в банку Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, код класифікації видатків бюджету 2800, проспект Європейський, 4, м. Кропивницький, 25006, і.к. 02910025) 6056,00 грн судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення надіслати до Електронних кабінетів: Кіровоградській обласній прокуратурі, Кіровоградській обласній державній адміністрації, Кропивницькій районній державній адміністрації Кіровоградської області, Головному управлінню Держгеокадастру у Кіровоградській області, Устинівській селищній раді Кропивницького району Кіровоградської області, Державному спеціалізованому господарському підприємству "Ліси України", Фермерському господарству "Терра+" (адвокату Кривенку М.П.).

Повне рішення складено 09.05.2025.

Суддя В.Г. Кабакова