вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"02" квітня 2025 р. м. Київ Справа № 911/442/25
Господарський суд Київської області в складі
головуючого судді Христенко О.О.
за участю секретаря Комісарчук Д-М.О.
розглянувши справу № 911/442/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Зерно-Агротрейд», м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мостобудівельний загін № 112»,
м. Бровари Київської області
про стягнення 162 713,10 грн.
за участю представників:
від позивача: Гончар Н.Б., адвокат, довіреність від 06.01.2025
від відповідача: не з'явився
31.01.2025 через систему “Електронний суд» Товариство з обмеженою відповідальністю «Зерно-Агротрейд» (далі-позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом (вх. № 4705/25) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мостобудівельний загін № 112» (далі-відповідач) про стягнення 162 713,10 грн.
В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що ним на виконання умов Договору оренди рухомого майна № 08/02-2022 від 14.02.2022, в рахунок попередньої оплати, було перераховано відповідачу кошти в сумі 139 920,00 грн., проте відповідач, в порушення взятих на себе зобов'язань передачу позивачу майна не здійснив, на вимогу позивача суму попередньої оплати не повернув.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.02.2025 відкрито провадження у справі № 911/442/25 та призначено її розгляд за привалами загального позовного провадження в підготовчому засіданні на 05.03.2025.
Ухвалою суду від 05.03.2025 закрито підготовче провадження у справі № 911/442/25 та призначено її до розгляду по суті на 02.04.2025.
Присутнім в судових засіданнях представником позивача були підтримані позовні вимоги вважаючи їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позові.
Представник відповідача в судові засідання жодного разу не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, правом на надання відзиву не скористався.
Згідно з частиною 5 та 7 статті 6 ГПК України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Частиною 11 статті 242 ГПК України встановлено, що якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Відповідно до пункту 17 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи (надалі - ЄСІТС) затверджено рішенням Вищої ради правосуддя № 1845/0/15-21 від 17.08.2021, особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд вручає будь-які документи у справах, у яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення в паперовій формі за окремою заявою.
Пунктом 37 Положення про ЄСІКС унормовано, що підсистема Електронний суд забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених.
Ухвали суду від 05.02.2025 та 05.03.2025 були внесені до АСДС та автоматично направлені в електронний кабінет відповідача та доставлені до його електронного кабінету, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного листа.
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Абзацом 2 зазначеної норми врегульовано, що якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
В пунктах 41-42 постанови Верховного Суду від 30.08.2022 у справі № 459/3660/21 викладена правова позиція, що довідка про доставку документа в електронному вигляді до Електронного кабінету є достовірним доказом отримання адресатом судового рішення.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області -
14.02.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Зерно-Агротрейд» (позивач, орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мостобудівельний загін № 112» (відповідач, орендодавець) укладений Договір оренди рухомого майна № 08/02-2022, за умовами п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування рухоме майно, що визначено у додатках/додаткових угодах до цього договору, які з моменту їх підписання уповноваженими представниками сторін є невід'ємними частинами цього договору.
Повний перелік (найменування, асортимент, номенклатура) та місцезнаходження майна, що передається в оренду за цим договором, в т.ч. вартість майна та сума орендної плата, строк передачі майна в оренду, зазначаються сторонами в додатках/додаткових угодах до цього договору (п. 1.3 договору).
Передача майна в оренду оформлюється Актом приймання-передачі майна, який підписується уповноваженими представниками сторін та є невід'ємною частиною договору. Орендар вступає в строкове платне користування майном з дати підписання сторонами Акту приймання-передачі майна (п.п. 2.1, 2.2 договору).
Передача та повернення з оренди майна відбувається за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Січових Стрільців, 2, за рахунок орендаря (п. 2.5 договору).
Умовами п. 3.1 договору визначено, що строк оренди становить 40 календарних днів з дати підписання сторонами Акту приймання-передачі майна, якщо інший строк не визначений сторонами в додатках/додаткових угодах до цього договору.
Розмір орендної плати зазначається у в додатках/додаткових угодах до цього договору (п. 4.1 договору).
Орендна плата сплачується орендарем в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок орендодавця до 25 числа місяця наступного за звітним, або сторони можуть узгодити інший порядок сплати орендної плати шляхом підписання додатків/додаткових угодах до цього договору (п. 4.2 договору).
Умовами п 12.1 договору визначено, що договір набуває чинності з дати його укладення сторонами і діє до 31.12.2022 року, а в частині невиконаних грошових зобов'язань - до повного їх виконання.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Зерно-Агротрейд» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мостобудівельний загін № 112» підписаний Додаток № 1 до Договору № 08/02-2022, яким сторони дійшли згоди щодо передачі в оренду позивачу майна - Шпунт Ларсена, довжиною 8 метрів, у кількості 24 тонни (30 шт).
Сторони погодили, що розмір орендної плати за договором становить 279 840,00 грн (п. 2 додатку).
Умовами п. 3 додатку визначено, що орендар зобов'язується сплатити 50 % орендної плати, що становить 139 920,00 грн протягом 5 робочих днів з дня підписання даного додатку. Остаточний розрахунок в сумі 139 920,00 грн орендар зобов'язується здійснити протягом 5 робочих днів з дати підписання акту повернення майна з оренди.
Так, на підставі рахунку-фактури № СФ-0000045 від 14.02.2022 сформованого відповідачем, 16.02.2022 позивачем, в рахунок передоплати, перераховано відповідачу 139 920,00 грн, про що свідчить наявна в матеріалах справи платіжна інструкція № С8-1424.
Отже, як зазначає позивач, ним в повному обсязі виконані зобов'язання за договором щодо перерахування 50 % орендної плати в розмірі 139 920,00 грн. Однак, свої зобов'язання щодо передачі позивачу рухомого майна визначеного у додатку № 1 до договору оренди відповідач не виконав, рухоме майно не передав.
Статтею 631 ЦК України та ч. 7 ст. 180 ГК передбачено, що строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов?язання сторін, що виникли на основі цього договору. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.
Згідно зі статтями 598, 599 ЦК України зобов?язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом; припинення зобов?язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом; зобов?язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 631 ЦК України та частиною сьомою статті 180 ГК України передбачено, що строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов?язання сторін, що виникли на основі цього договору. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.
Відтак, зобов?язання, невиконане відповідачем перед позивачем у повному обсязі протягом строку дії договору, продовжує своє існування до його повного і належного виконання або ж припинення в регламентований договором спосіб, якщо інше не визначено таким договором або законом. Таке невиконане зобов?язання має виконуватися або припинятися на вже погоджених сторонами у договорі умовах, незважаючи на визначений строк дії такого договору.
13.11.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Зерно-Агротрейд» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мостобудівельний загін № 112» підписана Додаткова угода № 1 до Договору № 08/02-2022 від 14.02.2022 за умовами якої та у зв'язку із тим, що сторони дійшли згоди припинити (розірвання) Договір № 08/02-2022 від 14.02.2022, орендодавець безумовно зобов'язується в строк до 30.11.2023 повернути орендарю сплачені ним кошти - попередню оплату за ненадані орендодавцем послуги, в сумі 139 920,00 грн.
Умовами п. 2 Додаткової угоди № 1 від 13.11.2023 визначено, що з дати укладення цієї угоди припиняються всі зобов'язання сторін по договору, за винятком грошового зобов'язання орендодавця перед орендарем, визначеного у п. 1 цієї додаткової угоди.
03.06.2024 позивач, в порядку досудового врегулювання спору звернувся до відповідача із претензією № 24/06-1, в якій зазначав про те, що станом на момент направлення цієї претензії грошові кошти в сумі 139 920,00 грн лишаються не повернутими відповідачем, у зв'язку з чим вимагав від відповідача повернути кошти в сумі 139 920,00 грн.
Однак, претензія позивача залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
За твердженнями позивача, станом на день підготовки даної позовної заяви, відповідач грошові кошти, на вимогу позивача та на виконання умов Додаткової угоди № 1 від 13.11.2023 не повернув, у зв'язку з чим Товариство з обмеженою відповідальністю «Зерно-Агротрейд» змушене було звернутись до суду за захистом свого порушеного права шляхом стягнення з Товариством з обмеженою відповідальністю «Мостобудівельний загін № 112» 139 920,00 грн, отриманих в якості попередньої оплати.
Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
За приписами ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності.
Частиною 6 ст. 283 Господарського кодексу України передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.
Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 762 Цивільного кодексу України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Доказів повернення відповідачем позивачу сплачених грошових коштів в сумі 139 920,00 грн. матеріали справи не містять.
Оскільки матеріалами справи підтверджується факт не виконання відповідачем зобов'язань з надання в оренду рухомого майна, а також умов Додаткової угоди № 1 від 13.11.2023 щодо повернення коштів, розмір яких відповідає фактичним обставинам та на момент прийняття рішення доказів повернення сплачених позивачем коштів відповідачем суду не надано, як і не надано доказів, що спростовують вищевикладені обставини, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про повернення попередньої оплати у розмірі 139 920,00 грн.
У відповідності до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до частини 2 статті 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Так, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні нарахування в сумі 17 859,48 грн, нараховані за період: грудень 2023 - грудень 2024 та 3 % річних в сумі 4 933,62 грн, нарахованих за період з 01.12.2023 по 31.01.2025.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи із положень ч. 2 ст. 625 ЦК України, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Встановлення законодавцем права кредитора на одержання коштів з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення зумовлене тим, що грошовим коштам притаманна властивість знецінюватись в більшій мірі ніж всім іншим видам майна (нерухомості, дорогоцінним металам, автомобілям тощо), що призводить до зниження їхньої купівельної спроможності, дисбалансу попиту і пропозиції.
Базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція). При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.
Так, на підставі вказаних норм права, суд перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних нарахувань, встановивши, що він є арифметично вірним, дійшов висновку про задоволення вимог позивача про стягнення 17 859,48 грн.
Що стосується вимог про стягнення 3 % річних, суд здійснивши власний розрахунок дійшов висновку про часткове задоволення вимоги про стягнення 3 % річних в сумі 4 910,62 грн.
Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно ч. 1 ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Судовий збір відповідно до ст.ст. 123, 129 ГПК України покладається судом на сторін пропорційно задоволеним вимогам.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 123, 129, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мостобудівельний загін № 112» (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Січових Стрільців, 2, код ЄДРПОУ 22202218) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Зерно-Агротрейд» (04071, м. Київ, вул. Ярославська, 58, код ЄДРПОУ 38234181) 139 920 (сто тридцять дев'ять тисяч дев'ятсот двадцять) грн. 00 коп заборгованості, 17 859 (сімнадцять тисяч вісімсот п'ятдесят дев'ять) грн. 48 коп інфляційних нарахувань, 4 910 (чотири тисячі дев'ятсот десять) грн. 62 коп 3 % річних та 3 027 (три тисячі двадцять сім) грн. 57 коп судового збору.
3. В іншій частині в позові відмовити.
Видати накази.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст підписано - 08.05.2025.
Суддя О.О. Христенко