вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"09" травня 2025 р. м. Київ Справа № 911/2073/24
м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108
Господарський суд Київської області
без виклику (повідомлення) сторін
Господарський суд Київської області, одноособово, у складі судді Саванчук С.О., розглянув матеріали зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГАПЛАНТ" (вх.№5608/25 від 22.04.2025) у справі №911/2073/24
за позовом Виконувача обов'язків керівника Бориспільської окружної прокуратури Київської області
08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Героїв Небесної Сотні, буд. 21, код ЄДРПОУ 0290999622 (код ЄДРПОУ Київської обласної прокуратури 02909996)
в інтересах держави в особі позивача:
Бориспільської районної державної адміністрації Київської області
08301, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, буд. 74, код ЄДРПОУ 24209740
до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГАПЛАНТ"
08552, Київська обл., Фастівський р-н, с. Триліси, вул. Короленка, буд. 7, код ЄДРПОУ 34501857
за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача
Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України"
01601, м. Київ, вул. Шота Руставелі, буд. 9 - А, код ЄДРПОУ 44768034
за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача
Товариства з обмеженою відповідальністю "АРЛІ ТРЕЙД"
03067, м. Київ, б-р Гавела Вацлава, буд. 4, к. 45, код ЄДРПОУ 35378489
про витребування земельних ділянок
встановив:
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява (вх. №1101/24 від 05.08.2024) Виконувача обов'язків керівника Бориспільської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі позивача: Бориспільської районної державної адміністрації Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГАПЛАНТ" про витребування земельних ділянок.
Прокурором у позовній заяві також заявлене залучення третьої осіби, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (01601, м. Київ, вул. Шота Руставелі, буд. 9 - А, код ЄДРПОУ 44768034).
Позовні вимоги прокурора обґрунтовані незаконним заволодінням Товариством з обмеженою відповідальністю "МЕГАПЛАНТ" земельними ділянками лісогосподарського призначення з кадастровими номерами 3220888000:03:001:0013, 3220888000:03:001:0014, у зв'язку з чим, вони заявляються до витребування на користь держави в особі Бориспільської районної державної адміністрації, також заявляється про відшкодування витрат на сплату 3028,00 грн судового збору.
Зважаючи на вказане, суд дійшов висновку про прийняття позовної заяви до розгляду, залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору та відкриття провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.09.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №911/2073/24 за правилами загального позовного провадження, призначено проведення підготовчого судового засідання на 15.10.2024 о 14:00, залучено третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору та встановлено процесуальні строки учасникам справи.
У підсистемі ЄСІТС “Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№10798/24 від 02.10.2024) у якому заявлені клопотання про залишення позову без руху, застосування до позовних вимог наслідків спливу позовної давності та про відмову в задоволенні позову.
У підсистемі ЄСІТС “Електронний суд» від відповідача надійшла заява (вх.№10858/24 від 03.10.2024) про надання додаткових пояснень щодо залишення позовної заяви без руху.
За наслідками розгляду клопотання відповідача про залишення позовної заяви без руху, що міститься у відзиві (вх.№10798/24 від 02.10.2024) та додаткових поясненнях (вх.№10858/24 від 03.10.2024), суд дійшов таких висновків.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 03.10.2024 відкладено розгляд питання про залишення позову без руху до підготовчого засідання у справі 15.10.2024 о 14:00.
У підсистемі ЄСІТС “Електронний суд» від відповідача надійшла заява (вх.№11383/24 від 14.10.2024) про надання додаткових пояснень у справі.
У підсистемі ЄСІТС “Електронний суд» від прокурора надійшла заява (вх.№11397/24 від 15.10.2024) з процесуальних питань (пояснення).
У підготовче судове засідання 15.10.2024 з'явився представник відповідача та прокурор, представники позивача та третіх осіб не з'явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
Під час підготовчого судового засідання 15.10.2024 судом повторно перевірено позовну заяву і додані до неї документи на відповідність вимогам статей 162, 164, 172, частині 5 статті 174, статті 175 Господарського процесуального кодексу України та встановлена їх невідповідність вимогам пункту 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишив позов без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172, 173 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.10.2024 (повний текст складений 24.10.2024) позовну заяву залишено без руху, зобов'язано прокурора усунути недоліки позовної заяви шляхом доплати судового збору за подання позову на суму 137126,45 грн і докази такої доплати надати суду та встановлено строк на таке усунення.
У підсистемі ЄСІТС “Електронний суд» від прокурора надійшла заява (вх.№8528 від 29.10.2024) про продовження строку виконання ухвали.
У підсистемі ЄСІТС “Електронний суд» від прокурора надійшла заява (вх.№12173/24 від 30.10.2024) про усунення недоліків позовної заяви.
У підсистемі ЄСІТС “Електронний суд» від відповідача надійшла заява (вх.№12181/24 від 31.10.2024) про залишення позовної заяви без розгляду.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.10.2024, якою позовну заяву залишено без руху, встановлено строк прокурору на усунення недоліків позовної заяви шляхом доплати судового збору за подання позову на суму 137126,45 грн - 5 днів з дня вручення даної ухвали, що з урахуванням доставлення цієї ухвали до електронного кабінету прокурора 24.10.2024, становить строк до 29.10.2024, прокурором 29.10.2024 подана суду заява про продовження цього строку, а 30.10.2024 - надані докази усунення недоліків позовної заяви шляхом доплати судового збору за подання позову на суму 137126,45 грн (платіжна інструкція №3168 від 28.10.2024).
Беручи до уваги пояснення прокурора та надані ним докази, незначне порушення спірного строку та подання заяви про його продовження відповідно до вимог частини 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України - до закінчення цього строку, те, що прокурор подав платіжний документ для доплати судового збору до Державної казначейської служби України у встановлений судом строк, що грунтувалось на його легітимних очікуваннях про зарахування цих коштів не пізніше наступного для, що у межах спірного строку, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви прокурора (вх.№8528 від 29.10.2024) та продовження строку на усунення недоліків позовної заяви.
Заперечення відповідача не спростовують вищевказаних висновків суду про поважність причин пропуску спірного строку, а строки, що встановлені судом, як спірний, за частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, не містять присічних, на відміну від строків, що встановлені законом і поновлюються в порядку частини 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України якщо суд визнає причини їх пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
За наданим прокурором доказом - платіжною інструкцією №3168 від 28.10.2024 на суму 137126,45 грн, прокурором усунуті недоліки позову, що встановлені ухвалою Господарського суду Київської області від 15.10.2024.
Судом встановлено, що позовна заява і додані до неї документи відповідають вимогам статей 162, 164, 172, частині 5 статті 174, статті 175 Господарського процесуального кодексу України.
Зважаючи на вказане, ухвалою Господарського суду Київської області від 07.11.2024 заяву прокурора (вх.№8528 від 29.10.2024) про продовження строку на усунення недоліків позову на виконання ухвали від 15.10.2024 задоволено, продовжено строк на усунення недоліків позовної заяви, призначене підготовче засідання у справі на 05.12.2024.
Через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від прокурора надійшла заява про забезпечення позову (вх.№ 9569 від 04.12.2024).
Через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від відповідача надійшли заперечення на заяву прокурора про забезпечення позову (вх.№ 11891/24 від 05.12.2024).
Через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від відповідача надійшла заява про застосування штрафу (вх.№ 11892/24 від 05.12.2024).
У підготовче засідання 05.12.2024 з'явились прокурор та представник відповідача, представники третіх осіб у судове засідання не з'явились, повідомлені належним чином.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.12.2024 відкладено підготовче засідання у справі №911/2073/24 на 28.01.2025.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.12.2024 задоволено заяву прокурора про забезпечення позову (вх.№ 9569 від 04.12.2024).
Через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№14661/24 від 24.12.2024).
Через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від прокурора надійшла відповідь відзив (вх.№119/25 від 07.01.2025).
Через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив (вх.№811/25 від 21.01.2025).
Через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від відповідача надійшла заява про витребування доказів (вх.№ 873/25 від 22.01.2025).
Через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від відповідача надійшла заява про залишення справи без руху (вх.№ 1170/25 від 28.01.2025).
Через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від відповідача надійшла заява про витребування доказів (вх.№ 1177/25 від 28.01.2025).
У судове засідання 28.01.2025 з'явився прокурор та представник відповідача, представники позивача, третьої особи-1 та третьої особи-2 не з'явились.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.02.2025 у підготовчому засіданні оголошена перерва до 25.02.2025 о 16:20.
Через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання (вх.№2144/25 від 14.02.2025) про витребування доказів.
Через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання (вх.№2568/25 від 25.02.2025).
У підготовче засідання 25.02.2025 з'явився прокурор та представник відповідача; представники позивача, третьої особи-1 та третьої особи-2 не з'явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлялися судом.
У підготовчому засіданні прокурорм заявлено усне клопотання про відкладення розгляду клопотання відповідача про долучення доказів (вх.№ 2568/25 від 25.02.2025) для надання прокурору часу на ознайомлення з цим клопотанням.
У підготовчому засіданні судом розглянуто клопотання відповідача (вх.№873/25 від 22.01.2025) про витребування доказів.
Вказане клопотання обгрунтоване тим, що докази, які долучені прокурором до позову, подані суду у копіях, які не завірені належним чином.
Згідно з частиною 2 статті 91 Господарського процесуального кодексу України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Відповідно до частини 6 статті 91 Господарського процесуального кодексу України якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
З огляду на відповідність клопотання відповідача (вх.№873/25 від 22.01.2025) про витребування доказів вимогам частин 2, 6 статті 91 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про наявність підстав для його задоволення та витребування у прокурора до наступного судового засідання:
1) належним чином засвідчені копії для долучення до матеріалів справи:
- державних актів на право власності на земельні ділянки серії КВ №111502, КВ №111503, КВ №111504, КВ №111505, КВ №111506, КВ №111507, КВ №111508, КВ №071981, КВ №071982, КВ №071983, КВ №071984, ЯЕ №613497, ЯД №781577;
- договору купівлі-продажу від 22.12.2004 серія ВВТ №350083, від 22.12.2004 серія ВВТ №350084, від 22.12.2004 серія ВВТ №350085, від 22.12.2004 серія ВВТ №350086, від 22.12.2004 серія ВВТ №350087, від 22.12.2004 серія ВВТ №350088, від 22.12.2004 серія ВВТ №350089, від 22.12.2004 серія ВВТ №350090, від 22.12.2004 серія ВВТ №350091, від 22.12.2004 серія ВВТ 350092, від 29.12.2004 серія ВВТ №667125;
- договорів купівлі-продажу від 16.05.2007;
- заяви ОСОБА_1 від 26.10.2015 №1125;
- листа Бориспільської окружної прокуратури від 24.04.2024 №51- 2123вих-24;
- листа Бориспільської районної державної адміністрації від 26.04.2024 №2757-24;
- листа Київської обласної прокуратури від 12.07.2023 №15/1-779вих23;
- листа Бориспільської районної державної адміністрації від 02.08.2023 №48/07-46/2660;
- листа Київської обласної військової адміністрації від 10.07.2023 №6659/03/09.02-N/2023;
- запиту Бориспільської окружної прокуратури від 10.06.2024 №51-3007вих-24;
- листа Пристоличної сільської ради від 13.06.2024 №02-14/1235/2024 з додатками;
- листа ГУ Держгеокадастру в м. Києві та Київській області від 21.06.2024 №10-10-0.3-6038/2-24 з додатками;
- Викопіювання з планшету №1 Вишеньківського лісництва лісовпорядкування 1993 року - Схема розміщення лісової земельної ділянки, на яку припинено право користуванн на підставі рішення Щасливської сільської ради від 21.02.2004 року №153.12-16ХХLV;
- протоколу технічної наради з розгляду виробничих питань, пов'язаних з проведенням розширеного безперервного лісовпорядкування і оновлення матеріалів по лісогосподарських підприємствах Київського державного лісогосподарського об'єднання «Київліс» від 12.12.2002;
- протоколу другої лісогосподарської наради від 14 квітня 2005 року з розгляду проекту організації і розвитку лісового господарства Бориспільського держлісгоспу Київської області на 2004-2013 роки (складний за результатами розширеного безперервного лісовпорядкування 2003 року);
2) оригінали для огляду у судовому засіданні 25.03.2025 та належним чином засвідчені копії для долучення до матеріалів справи:
- листа Бориспільського держлісгоспу від 05.11.2003 №174;
- листа ВО «Укрдержліспроект» від 11.12.2015 №483 з додатками;
- Фрагменту з публічної кадастрової карти з нанесеними межами Бориспільського лісгоспу Вишеньківського лісництва кварталу №1 за даними лісовпорядкування 2003 року та межами земельної ділянки.
Також судом розглянуте клопотання відповідача (вх.№2144/25 від 14.02.2025) про витребування у прокурора доказів: вирок у кримінальній справі 47-660; ухвалу суду або постанову суду про закриття кримінальної справи 47-660; постанови органу досудового слідства про закриття кримінальної справи 47-660; обвинувальний висновок у кримінальній справі 47-660.
Вказане клопотання обгрунтоване тим, що у кримінальній справі 47-660 встановлювались обставини законності рішення Щасливської сільської ради від 21.02.2004 №153.12-16ХХLV, на підставі якого спірні у даній справі земельні ділянки були вилучені з державної власності.
Відповідно до частин 1, 2 статті 81 Господарського процесуального кодексу України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. У клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів); 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.
У зв'язку із відповідністю клопотання відповідача (вх.№2144/25 від 14.02.2025) про витребування у прокурора доказів вимогам статті 81 Господарського процесуального кодексу України і того, що обставини, для встановлення яких витребовуються докази, підлягають встановленню під час розгляду даної справи, з огляду на предмет та підстави позову, суд дійшов висновку про задоволення вказаного клопотання.
Відповідно до пункту 4 частини 5 статті 183 Господарського процесуального кодексу України суд може оголосити перерву у підготовчому засіданні у разі необхідності, зокрема у випадках витребування нових (додаткових) доказів.
З огляду на вказане, у підготовчому засіданні оголошена перерва до 25.03.2025 о 16:40.
Відповідно до частин 2, 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою; повідомлення здійснюється шляхом вручення ухвали у порядку, передбаченому Господарського процесуального кодексу України для вручення судових рішень.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.02.2025 клопотання відповідача (вх.№873/25 від 22.01.2025) про витребування доказів задоволено, витребувано у прокурора до наступного судового засідання письмові докази, що є додатками до позовної заяви за переліком клопотання відповідача про витребування доказів (вх.№873/25 від 22.01.2025), усне клопотання прокурора про відкладенння розгляду клопотання відповідача про долучення доказів (вх. № 2568/25 від 25.02.2025) для надання прокурору часу на ознайомлення з цим клопотанням задоволено, клопотання відповідача (вх.№2144/25 від 14.02.2025) про витребування доказів задоволено, витребувано у прокурора процесуальний документ, яким закінчився розгляд справи 47-660, відкритої у період з 2004 по 2005 роки, а саме: вирок у кримінальній справі 47-660; ухвалу суду або постанову суду про закриття кримінальної справи 47-660; постанови органу досудового слідства про закриття кримінальної справи 47-660; обвинувальний висновок у кримінальній справі 47-660 та повідомлено учасників справи №911/2073/24, що підготовче засідання відбудеться 25.03.2025 о 16:40, за адресою: м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108, у Господарському суді Київської області (зал судових засідань № 2).
У підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" від Державного підприємства «Ліси України» надійшла заява (вх. № 3872/25 від 21.03.2025) про відкладення розгляду справи.
Через канцелярію Господарського суду Київської області від Київської обласної прокуратури надійшов лист (вх.№2195/25 від 24.03.2025).
Через канцелярію Господарського суду Київської області від Бориспільської окружної прокуратури надійшла заява (вх.№2196/25 від 24.03.2025) на виконання вимог ухвали Господарського суду Київської області від 25.02.2025 у справі №911/2073/24 про долучення належних чином засвідчених копій до матеріалів справи.
У підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" від Бориспільської окружної прокуратури надійшли додаткові пояснення у справі (вх.№3968/25 від 25.03.2025).
У підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГАПЛАНТ" надійшла заява про відкладення (перенесення) розгляду справи (вх.№4016/25 від 25.03.2025).
У судове засідання 25.03.2025 з'явився прокурор, представники позивача, представник відповідача, третьої особи-1 та третьої особи-2 не з'явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлялися судом.
У судовому засіданні судом розглянуті клопотання третьої особи (вх. № 3872/25 від 21.03.2025) та відповідача (вх.№4016/25 від 25.03.2025) про відкладення (перенесення) розгляду справи.
З метою надання сторонам можливості для повної реалізації своїх процесуальних прав та неможливістю вчинення всіх дій, визначених частиною 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про відкладення підготовчого засідання.
Відповідно до частин 2, 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою; повідомлення здійснюється шляхом вручення ухвали у порядку, передбаченому Господарського процесуального кодексу України для вручення судових рішень.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.03.2025 відкладено підготовче засідання у справі №911/2073/24 на 22.04.2025 о 16:40, повідомлено учасників справи, що підготовче засідання відбудеться за адресою: м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108, у Господарському суді Київської області (зал судових засідань № 2).
У підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГАПЛАНТ" надійшла заява про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору (вх.№3743/25 від 22.04.2025).
У підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГАПЛАНТ" надійшли додаткові пояснення у справі (вх.№5438/25 від 22.04.2025).
У підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГАПЛАНТ" надійшла зустрічна позовна заява (вх.№5608/25 від 22.04.2025).
За результатами оцінки зустрічної позовної заяви (вх.№5608/25 від 22.04.2025) Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГАПЛАНТ", суд дійшов таких висновків.
Відповідно до статті 180 Господарського процесуального кодексу України, відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом. Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною четвертою цієї статті, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу. Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи. У випадку подання зустрічного позову у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, суд постановляє ухвалу про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Згідно з частиною 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
Таким чином, з огляду на положення частини 1 статті 180, частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, строк на подання зустрічного позову вичерпується спливом строку на подання відзиву на позовну заяву та/чи моментом подання такого відзиву.
Разом з цим, згідно з пунктом 6 частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Відповідно до статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.09.2024 встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позов - 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі, відповідно до довідки про доставку електронного документу Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕГАПЛАНТ" отримало ухвалу суду 17.09.2024.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.12.2024 продовжено відповідачу строк подання відзиву - до 23.12.2024.
Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕГАПЛАНТ" звернулось до суду із зустрічної позовною заявою 22.04.2025, тобто, з пропуском встановленого та продовженого судом строку .
У зустрічній позовній заяві міститься клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГАПЛАНТ" про поновлення процесуального строку на звернення до суду із зустрічним позовом.
Вказане клопотання обґрунтоване тим, що після відкриття провадження у справі №911/2073/24, набув чинності Закон України 4292- IX «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача», яким до Цивільного кодексу України були внесені зміни.
За результатом розгляду клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГАПЛАНТ" про поновлення процесуального строку на звернення до суду із зустрічним позовом, суд зазначає таке.
За приписами статті 113 Господарського процесуального кодексу України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно із статтею 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.
З урахуванням вищевикладеного, задля дотримання принципів господарського судочинства, з огляду на обгрунтованість зазначених відповідачем обставин, які зумовили неможливість подання зустрічного позову у строк подання відзиву, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання відповідача про поновлення строку на подання зустрічної позовної заяви.
За результатами розгляду матеріалів зустрічної позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГАПЛАНТ" (вх.№5608/25 від 22.04.2025) у справі №911/2073/24 суд зазначає таке.
Звертаючись до суду з цією зустрічною позовною заявою Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕГАПЛАНТ" заявляє таку позовну вимогу: визнати Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕГАПЛАНТ" добросовісним набувачем земельних ділянок з кадастровими номерами 3220888000:03:001:0013, 32208800:03:001:0014.
Так, Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕГАПЛАНТ" посилається на прийняття Закону України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача», вказуючи на те, що встановлення факту добросовісного набуття позивачем за зустрічним позовом права власності на земельну ділянку, впливає на права та обов'язки сторін у справі - права позивача за зустрічним позовом вимагати сплати компенсації ринкової вартості земельної ділянки та кореспондуючий цьому праву обов'язок Бориспільської окружної прокуратури сплатити вартість такого майна на користь позивача за зустрічним позовом.
З огляду на таку позовну вимогу, суд зазначає, що згідно з частинами 1, 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
За положеннями частин 1, 2 статті 5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Так, застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненими цими діяннями наслідкам.
Перелік способів захисту прав та інтересів наведений у статті 16 Цивільного кодексу України, а також у статті 20 Господарського кодексу України.
Відповідно до положень частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Як захист права розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Як правило, суб'єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (пункт 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі №925/1265/16).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки викладені, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 та від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц.
Окрім того, пунктом 4 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, яке складається з двох елементів: предмета і підстави позову.
Предмет спору - це об'єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Отже, предмет і підстава позову сприяють з'ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов'язку.
Разом із тим, вимога про встановлення певних фактів не може бути самостійним предметом розгляду у господарському суді, оскільки до повноважень останнього не належить встановлення фактів, що мають юридичне значення. Господарські суди порушують провадження у справах за позовами, в основі яких правова вимога - спір про право, що виникає із матеріальних правовідносин.
Захист майнового чи немайнового права чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов'язання утриматись від їх вчинення.
Отже, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, а таке звернення здійснюється особою, якій це право належить, і саме з метою його захисту, проте заявлена позивачем за зустрічним позовом у цій справі вимога про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГАПЛАНТ" добросовісним набувачем земельних ділянок з кадастровими номерами 3220888000:03:001:0013, 32208800:03:001:0014 не відповідає способам захисту порушених прав, визначених у статті 20 Господарського кодексу України та статті 16 Цивільного кодексу України.
Суд також вказує на те, що за приписами пункту 2 частини 5 статті 390 Цивільного кодексу України суд постановляє рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, за умови попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду. Перерахування грошових коштів як компенсації вартості нерухомого майна з депозитного рахунку суду здійснюється без пред'явлення добросовісним набувачем окремого позову до держави чи територіальної громади.
Позовні вимоги щодо витребування на користь держави в особі Бориспільської районної державної адміністрації з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГАПЛАНТ" земельних ділянок лісогосподарського призначення з кадастровими номерами 3220888000:03:001:0013, 3220888000:03:001:0014 вже є предметом розгляду у справі №911/2073/24.
Добросовісний набувач як юридичний термін чи певна характеристика суб'єкта правовідносин визначений у частині 1 статті 388 Цивільного кодексу України і вказана характеристика суб'єкта визначається діяннями набувача майна, які мають бути оцінені судом при розгляді віндикаційних позовів (первісний позов) та не становить окремого суб'єктивного права.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 175 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства. Наведена норма права підлягає застосуванню, якщо позов подано внаслідок помилкового уявлення особи про її право на звернення до господарського суду у випадках, коли предмет спору чи суб'єктний склад його учасників не охоплюється юрисдикцією господарських судів, або коли право чи інтерес не підлягають судовому захисту.
Згідно з частиною 6 статті 175 Господарського процесуального кодексу України, відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
Так, господарський суд роз'яснює, що заявлена позовна вимога не підлягає розгляду як у порядку господарського судочинства, так і взагалі не підлягає судовому захисту як окрема позовна вимога.
Керуючись статтями 2, 5, 119, 173, 174, 175, 180, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
1. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГАПЛАНТ" про поновлення строку на подання зустрічного позову задовольнити.
2. Поновити Товариству з обмеженою відповідальністю "МЕГАПЛАНТ" строк на подання зустрічного позову - до 22.04.2025.
3. Зустрічну позовну заяву (вх.№5608/25 від 22.04.2025) Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГАПЛАНТ" до Бориспільської районної державної адміністрації Київської області про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГАПЛАНТ" добросовісним набувачем земельних ділянок з кадастровими номерами 3220888000:03:001:0013, 3220888000:03:001:0014 - повернути позивачу за зустрічним позовом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею - 09.05.2025 та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її підписання.
Суддя С.О. Саванчук