ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
09.05.2025Справа № 910/768/25
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Ломаки В.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "БВ І Принт"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Департамент комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
про стягнення 92 799,19 грн.,
Без виклику (повідомлення) представників учасників справи.
Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (далі - позивач, Підприємство) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "БВ І Принт" (далі - відповідач, Товариство) грошових коштів у загальному розмірі 92 799,19 грн., з яких: 76 474,97 грн. - основний борг за договором оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності від 09.12.2021 року № 3518 (далі - Договір), 6 501,82 грн. - пеня, 1 846,15 грн. - штраф, 1 540,80 грн. - 3 % річних, 6 435,45 грн. - інфляційні втрати.
Ухвалою від 24.01.2025 року господарський суд міста Києва залишив означену позовну заяву без руху та встановив Підприємству строк та спосіб усунення її недоліків.
29.01.2025 року через систему "Електронний суд" надійшла заява Підприємства від 29.01.2025 року про усунення недоліків позовної заяви.
Враховуючи наведені обставини, ухвалою від 03.02.2025 року господарський суд міста Києва відкрив провадження у справі № 910/768/25 та вирішив здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) представників учасників справи. Крім того, цією ухвалою до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, суд залучив Департамент комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент).
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Згідно з частиною 4 статті 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.
За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Так, враховуючи відсутність у Товариства електронного кабінету, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України копія ухвали від 03.02.2025 року про відкриття провадження у справі № 910/768/25 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 03061, місто Київ, вулиця Патріотів, будинок 98, квартира 25.
Проте, вищевказане відправлення з трек-номером 0610228174761 підприємством поштового зв'язку вручене відповідачу не було та повернулося на адресу суду.
Враховуючи відсутність в матеріалах справи підтверджень наявності порушень оператором поштового зв'язку вимог Правил надання послуг поштового зв'язку, суд вважає, що якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення терміну зберігання тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Сам лише факт не отримання заявником кореспонденції, якою суд з додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу.
Суд також звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому, отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника.
Отже, суд належним чином виконав свій обов'язок щодо повідомлення відповідача про розгляд справи.
Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою господарського суду міста Києва від 03.02.2025 року, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва
09.12.2021 року між Департаментом (орендодавець), Товариством (орендар) та Підприємством (балансоутримувач) укладено Договір, за умовами якого орендодавець і балансоутримувач передають, а орендар приймає у строкове платне користування нежитлові приміщення загальною площею 118,20 м2 (І та ІІ поверхи) за адресою: місто Київ, вулиця Симиренка, будинок 7, літ. В та обліковуються на балансі Підприємства, залишкова балансова вартість яких становить 459 112,70 грн. без ПДВ.
Означена угода підписана уповноваженими представниками її сторін та скріплена відбитками печаток учасників справи.
За змістом пункту 2.1 Незмінюваних умов Договору орендар вступає у строкове платне користування майном у день підписання акта приймання-передачі майна. Акт приймання-передачі підписується між орендарем і балансоутримувачем одночасно з підписанням цього Договору.
З матеріалів справи вбачається, що Підприємство за відповідним актом приймання-передачі нерухомого майна від 09.12.2021 року передало, а відповідач прийняв у орендне користування нежитлові приміщення загальною площею 118,20 м2, розташовані у будівлі центрального теплового пункту за адресою: місто Київ, вулиця Симиренка, будинок 7, літ. В.
За умовами пункту 3.1 Незмінюваних умов Договору орендна плата становить суму, визначену у підпункті 8.1 пункту 8 Умов (місячна орендна плата, визначена за результатами проведення аукціону, складає 7 770,00 грн. без ПДВ). Нарахування податку на додану вартість на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством України.
До складу орендної плати не входять витрати зі сплати комунальних послуг, витрати на утримання орендованого майна (послуг з управління об'єктом нерухомості, витрат на утримання прибудинкової території та місць загального користування, вартість послуг з ремонту і технічного обслуговування інженерного обладнання та внутрішньобудинкових мереж, ремонту будівлі, у тому числі: покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо), а також компенсація витрат балансоутримувача за користування земельною ділянкою. Орендар несе ці витрати на підставі окремих договорів, укладених безпосередньо з постачальниками комунальних послуг та/або із балансоутримувачем та/або виставлених балансоутримувачем рахунків у порядку, визначеному пунктом 6.5 цього Договору.
Згідно з пунктом 3.2 Незмінюваних умов Договору орендна плата за січень-грудень року оренди, що настає за роком, на який припадає перший місяць оренди, визначається шляхом коригування орендної плати за перший місяць оренди на річний індекс інфляції року, на який припадає перший місяць оренди. Орендна плата за січень-грудень третього року оренди і кожного наступного календарного року оренди визначається шляхом коригування місячної орендної плати, що сплачувалась у попередньому році, на річний індекс інфляції такого року.
Відповідно до пунктів 3.3, 3.4 Незмінюваних умов Договору орендар сплачує орендну плату щомісяця не пізніше 15 числа місяця, наступного за розрахунковим місяцем.
Орендар сплачує орендну плату на підставі підпункту 8.1 пункту 8 Умов та пункту 3.2 цього Договору.
Додатково до орендної плати та авансового внеску орендної плати, зазначених у підпункті 8.1 та пункті 9 Умов, нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою та авансовим внеском.
Згідно з пунктом 3.5 Незмінюваних умов Договору в день укладення цього Договору або до цієї дати орендар сплачує орендну плату за кількість місяців, зазначену в пункті 9 Умов (авансовий внесок з орендної плати), на підставі документів, визначених у пункті 3.6 цього Договору.
У пункті 3.7 Незмінюваних умов Договору його сторони передбачили, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується балансоутримувачем.
За умовами пункту 12 Змінюваних умов Договору строк його дії: п'ять років з дати набрання чинності цим Договором.
Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення балансоутримувачем своїх зобов'язань за цією угодою.
У позовній заяві Підприємство вказувало на те, що пунктом 1.2.2 рішення Київської міської ради від 30.03.2022 року № 4551/4592 "Про деякі питання комплексної підтримки суб'єктів господарювання міста Києва під час дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ" (в редакції рішень Київської міської ради від 14.07.2022 року № 4909/4950 та від 18.05.2023 року № 6332/6373, Додаток 2), установлено, що з 01.08.2022 і на період дії воєнного стану та протягом одного місяця з дати його припинення орендарям, визначеним у додатку 1 до цього рішення (зокрема орендарям, які використовують об'єкт оренди для розміщення торговельних об'єктів з продажу алкогольних та/або тютюнових виробів), орендна плата нараховується в розмірі 50 % розміру орендної плати, установленої договором оренди.
У зв'язку з широкомасштабною військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 року № 2102-IX, на всій території країни введено воєнний стан, який наразі діє.
Згідно з пунктом 1.2 рішення Київської міської ради від 30.03.2022 року № 4551/4592 "Про деякі питання комплексної підтримки суб'єктів господарювання міста Києва під час дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ" (зі змінами, внесеними рішенням Київської міської ради від 15.04.2022 року № 4569/4610), у сфері комунального майна територіальної громади міста Києва на період дії воєнного стану та один місяць з дати його припинення орендарі за договорами оренди комунального майна територіальної громади міста Києва звільняються від орендної плати.
Проте, відповідно до пункту 129-1 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання оренди державного та комунального майна" від 03.06.2020 року № 483 (далі - Порядок), якщо у зв'язку із змінами у соціально-економічному становищі в країні або в окремих її регіонах внаслідок економічної кризи, стихійного лиха, запровадження карантинних обмежень або інших подій, які можуть негативно вплинути на здатність орендарів продовжувати сплачувати орендну плату за укладеними договорами оренди, Кабінет Міністрів України або представницький орган місцевого самоврядування ухвалили рішення про надання орендних знижок, звільнень від сплати орендної плати за договорами оренди певного майна або за договорами оренди майна, яке використовується за певними цільовими призначеннями, визначеними у такому рішенні, то підставою для застосування таких звільнень або знижок є наказ орендодавця, прийнятий на підставі звернення орендаря, на якого вони поширюються, крім випадків, коли у рішенні Кабінету Міністрів України або представницького органу місцевого самоврядування зазначається про те, що знижки або звільнення застосовуються без окремого рішення орендодавця. Орендні знижки або звільнення у таких випадках надаються з дати, визначеної у рішенні Кабінету Міністрів України (рішенні представницького органу місцевого самоврядування), або якщо у відповідному рішенні дата початку застосування знижки або звільнення не визначена, то з дати, визначеної у наказі орендодавця. Припинення застосування знижки або звільнення відбувається з дати, визначеної у рішенні Кабінету Міністрів України (рішенні представницького органу місцевого самоврядування) або в наказі орендодавця. Зміни до договору оренди про початок або припинення застосування знижки або звільнення у такому випадку не вносяться.
На виконання пункту 129-1 Порядку орендодавцем - Департаментом був виданий наказ від 26.04.2022 року № 202, яким постановлено тимчасово на період дії воєнного стану та один місяць з дати його припинення, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", звільнити від орендної плати орендарів комунального майна територіальної громади міста Києва, у разі надходження заяви орендарів про звільнення від орендної плати за відповідними договорами оренди.
У той же час, Товариство не зверталося до Департаменту із заявою про звільнення від орендної плати на вищезазначених підставах, тому, відповідно, Підприємство не отримало від орендодавця листа про здійснення заходів, передбачених рішенням Київської міської ради від 30.03.2022 року № 4551/4592 (зі змінами, внесеними рішенням Київської міської ради від 15.04.2022 року № 4569/4610).
Натомість, згідно з витягом з протоколу засідання постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 20.09.2022 року № 19/62 (вх. № 19АУ/8785 від 06.10.2022 року) звільнення від нарахування орендної плати відповідно до рішення Київської міської ради від 30.03.2022 року № 4551/4592 (зі змінами) починається від 24.02.2022 року та не потребує прийняття окремого рішення орендодавця та заяви орендаря. Керуючись зазначеним протоколом, Підприємство у жовтні 2022 року здійснило коригування відповідних вже нарахованих сум орендної плати за кожен місяць у період з 24.02.2022 року по 30.09.2022 року, в зв'язку із чим, зокрема, заборгованість Товариства за лютий 2022 року зменшилася на 1 831,50 грн. (з урахуванням ПДВ) внаслідок сторнування заборгованості за період з 24.02.2022 року по 28.02.2024 року, що підтверджується копією Коригувального акту від 31.10.2022 року до акту надання послуг від 28.02.2022 року. Крім того, частину заборгованості з орендної плати за лютий 2022 року було погашено орендарем у розмірі 1 473,79 грн. (з урахуванням ПДВ).
У подальшому, починаючи з 01.10.2022 року, Підприємство не здійснювало нарахування орендної плати за користування об'єктом оренди за Договором за період з 24.02.2022 року по 31.12.2023 року, в зв'язку із дією воєнного стану та положеннями наведених нормативно-правових актів.
Разом із тим, підпунктом 19.11 пункту 19 рішення Київської міської ради від 14.12.2023 року № 7531/7572 "Про бюджет міста Києва на 2024 рік" (зі змінами, внесеними рішенням Київської міської ради від 13.06.2024 року № 925/8891) у 2024 році зупинено дію підпункту 1.2 пункту 1 рішення Київської міської ради від 30.03.2022 року № 4551/4592 (зі змінами) щодо звільнення від орендної плати та установлено, що на період з 01 січня 2024 року до 31 грудня 2024 року розмір орендної плати за користування комунальним майном територіальної громади міста Києва становить 50 % від визначеної у договорах оренди комунального майна територіальної громади міста Києва.
Керуючись підпунктом 19.11 пункту 19 рішення Київської міської ради від 14.12.2023 року № 7531/7572, Підприємство з 01.01.2024 року відновило щомісячне нарахування орендної плати за користування Товариством об'єктом оренди в обсязі 50 % від визначеного у Договорі розміру оренди.
Враховуючи положення пункту 3.2 Незмінюваних умов Договору, розмір щомісячної орендної плати, визначений у Договорі, був збільшений Підприємством на річний індекс інфляції за 2021 рік на 10,00 %, за 2022 рік - на 26,60 % та за 2023 рік - на 5,10 %.
Також, рішенням Київської міської ради від 13.09.2022 року № 5450/5491 "Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 23 червня 2011 року № 242/5629 "Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві" вирішено установити з 01.03.2022 року по 31.05.2022 року ставку земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, у розмірі 0 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.
Керуючись рішенням Київської міської ради від 13.09.2022 року № 5450/5491, Підприємство у жовтні 2022 року здійснило коригування відповідних вже нарахованих Товариству сум відшкодування витрат, пов'язаних зі сплатою податку за користування земельною ділянкою, на якій розташований об'єкт оренди за кожен місяць у період з 01.03.2022 року по 31.05.2022 року, в зв'язку із чим заборгованість відповідача з наведеної плати за ці місяці була повністю сторнована.
Крім цього, Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно" від 11.04.2023 року № 3050-IX, підпункт 69.14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI викладено у новій редакції, згідно з якою за період з 1 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України в частині земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Відповідно до рядка UA80000000000093317 Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 року № 309 (далі - Наказ № 309), вся територія міста Києва у період з 24.02.2022 року по 30.04.2022 року була включена до територій активних бойових дій. Згідно з роз'ясненням, розміщеним на офіційному вебсайті Державної податкової служби України, для цілей справляння плати за землю у 2022 році Наказ № 309 застосовується у частині наявності певної території у Переліку територій, затвердженого Наказом № 309 у чинній редакції (зі змінами). Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації не враховуються. Зважаючи на вищевикладене, у червні 2023 року Підприємство здійснило коригування відповідних вже нарахованих Товариству сум відшкодування витрат, пов'язаних зі сплатою податку за користування земельною ділянкою, на якій розташований об'єкт оренди за кожен місяць у період з 01.06.2022 року по 31.12.2022 року, в зв'язку із чим заборгованість відповідача з наведених плат за ці місяці також була повністю сторнована.
Однак, з матеріалів справи вбачається, що всупереч умовам Договору відповідач протягом лютого 2022 року - серпня 2024 року та грудня 2021 року - серпня 2024 року неналежним чином виконував взяті на себе обов'язки відповідно зі своєчасної та повної оплати орендних платежів та відшкодування витрат, пов'язаних зі сплатою податку за користування земельною ділянкою, на якій розташований об'єкт оренди, внаслідок чого за Товариством утворилася заборгованість у загальному розмірі 76 474,97 грн., з яких: 61 538,47 грн. (з урахуванням ПДВ) - заборгованість з орендної плати, 14 936,50 грн. (з урахуванням ПДВ) - заборгованість з відшкодування витрат, пов'язаних зі сплатою податку за користування земельною ділянкою.
На підтвердження означених обставин Підприємство надало суду копії відповідних актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 28.02.2022 року № 552 на суму 6 951,11 грн. (відкоригована сума згідно з коригувальним актом від 31.10.2022 року до акту надання послуг від 28.02.2022 року, зменшена на 1 831,50 грн., а також з урахуванням сплачених орендарем коштів у розмірі 1 473,79 грн. з ПДВ), від 31.01.2024 року № 127 на суму 6 823,42 грн., від 29.02.2024 року № 624 на суму 6 823,42 грн., від 31.03.2024 року № 1160 на суму 6 823,42 грн., від 30.04.2024 року № 1767 на суму 6 823,42 грн., від 31.05.2024 року № 2261 на суму 6 823,42 грн., від 30.06.2024 року № 2799 на суму 6 823,42 грн., від 31.07.2024 року № 3415 на суму 6 823,42 грн. та від 31.08.2024 року № 3928 на суму 6 823,42 грн., а також актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.12.2021 року № 4374 на суму 547,27 грн., від 31.01.2022 року № 99 на суму 811,40 грн., від 28.02.2022 року № 419 на суму 811,40 грн., від 31.01.2023 року № 89 на суму 811,40 грн., від 28.02.2023 року № 522 на суму 1 054,81 грн. (що включає в себе доплату за січень 2023 року в розмірі 121,70 грн.), від 31.03.2023 року № 975 на суму 933,11 грн., від 30.04.2023 року № 1396 на суму 933,11 грн., від 31.05.2023 року № 1778 на суму 933,11 грн., від 30.06.2023 року № 2195 на суму 933,11 грн., від 31.07.2023 року № 3632 на суму 933,11 грн., від 31.08.2023 року № 3854 на суму 933,11 грн., від 30.09.2023 року № 4349 на суму 933,11 грн., від 31.10.2023 року № 4835 на суму 933,11 грн., від 30.11.2023 року № 5277 на суму 933,11 грн., від 31.12.2023 року № 5728 на суму 933,11 грн., від 31.01.2024 року № 243 на суму 196,14 грн., від 29.02.2024 року № 717 на суму 196,14 грн., від 31.03.2024 року № 1258 на суму 196,14 грн., від 30.04.2024 року № 1880 на суму 196,14 грн., від 31.05.2024 року № 2370 на суму 196,14 грн., від 30.06.2024 року № 2896 на суму 196,14 грн., від 31.07.2024 року № 3315 на суму 196,14 грн. та від 31.08.2024 року № 3828 на суму 196,14 грн.
Позивач також вказав про направлення вищенаведених актів на адресу Товариства, у тому числі листами від 30.08.2022 року № 28АУ/06/1у/1/2541, від 07.02.2023 року № 28АУ/06/1у/1/590, від 08.03.2023 року № 28АУ/06/1у/1/1142, від 06.04.2023 року № 28АУ/06/1у/1/1768, від 04.05.2023 року № 28АУ/06/1у/1/2344, від 08.06.2023 року № 28АУ/06/1у/1/2926, від 11.07.2023 року № 28АУ/06/1у/1/3539, від 08.08.2023 року № 28АУ/06/1у/1/3998, від 05.09.2023 року № 28АУ/06/1у/1/4468, від 05.10.2023 року № 28АУ/06/1у/1/5059, від 08.12.2023 року № 28АУ/06/1у/1/6114; від 04.01.2024 року № 1/28/23.1.2/58, від 13.02.2024 року № 1/28/23.1.2/890; від 08.03.2024 року № 1/28/23.1.2/1509, від 09.04.2024 року № 1/28/23.1.2/2165; від 09.05.2024 року № 1/28/23.1.2/2708; від 07.06.2024 року № 1/28/23.1.2/3258; від 04.07.2024 року № 1/28/23.1.2/3931; від 08.08.2024 року № 1/28/23.1.2/4597 та від 05.09.2024 року № 1/28/23.1.2/5102 на підтвердження чого долучив до матеріалів справи відповідні докази.
Судом також встановлено, що листами від 27.06.2022 року № 28АУ/06/1у/1/1684, від 26.09.2022 року № 28АУ/06/1у/1/2993, від 19.12.2022 року № 28АУ/06/1у/1/4221, від 23.03.2023 року № 28АУ/06/1у/1/1490, від 21.06.2023 року № 28АУ/06/1у/1/3188, від 28.09.2023 року № 28АУ/06/1у/1/4913, від 20.12.2023 року № 28АУ/06/1у/1/6408, від 25.03.2024 року № 1/28/23.1.2/1905 та від 21.06.2024 року № 1/28/23.1.2/3596 Підприємством зверталося до відповідача з вимогами про погашення наявної у Товариства заборгованості за Договором зі сплати орендної плати та відшкодування витрат, пов'язаних зі сплатою податку за користування земельною ділянкою.
Враховуючи залишення Товариством означених вимог без задоволення, а також зважаючи на несплату орендарем наявної в нього заборгованості з орендної плати та не відшкодування останнім витрат, пов'язаних зі сплатою податку за користування земельною ділянкою за Договором у добровільному порядку, Підприємство звернулося до господарського суду міста Києва з означеним позовом.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з урахуванням такого.
Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
В силу положень статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з положеннями статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
З огляду на встановлену статтею 204 Цивільного кодексу України презумпцію правомірності правочину, суд приймає Договір як належну підставу для виникнення у його сторін взаємних цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі статтею 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.
За змістом статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності.
Частиною 3 статті 283 Господарського кодексу України передбачено, що об'єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як єдині майнові комплекси, тобто господарські об'єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб'єктам господарювання.
Згідно з частиною 6 статті 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Положеннями частин 1 та 2 статті 762 Цивільного кодексу України передбачено, що за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.
Плата за найм (оренду) майна може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за найм (оренду) майна встановлюється договором найму.
Частинами 1, 4 статті 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Стаття 610 Цивільного кодексу України передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).
Під виконанням зобов'язання розуміється вчинення боржником та кредитором взаємних дій, спрямованих на виконання прав та обов'язків, що є змістом зобов'язання.
Невиконання зобов'язання має місце тоді, коли сторони взагалі не вчиняють дій, які складають зміст зобов'язання, а неналежним виконанням є виконання зобов'язання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Враховуючи не спростований Товариством факт неналежного виконання ним обов'язків з оплати позивачу орендних платежів за Договором, а також зважаючи на те, що загальна сума основного боргу відповідача, яка складає 76 474,97 грн., підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про відсутність чи погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог Підприємства до Товариства про стягнення вказаної суми боргу.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем покладених на нього грошових зобов'язань за Договором, позивач просив суд стягнути з відповідача 3 % річних у загальному розмірі 1 540,80 грн., нарахованих на прострочені суми основного боргу за кожним актом здачі-прийняття робіт (надання орендних послуг) окремо у період з 16.03.2022 року по 31.12.2024 року, а також 6 435,45 грн. інфляційних втрат, нарахованих на вищенаведені суми заборгованості протягом вказаного періоду згідно з наданим Підприємством розрахунком.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, законом установлено обов'язок боржника у разі прострочення виконання грошового зобов'язання сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення виконання зобов'язання.
Отже, у розумінні положень наведеної норми позивач як кредитор, вправі вимагати стягнення у судовому порядку сум процентів річних та інфляційних втрат до повного виконання грошового зобов'язання.
Оскільки розміри нарахованих позивачем компенсаційних виплат відповідають вищезазначеним приписам законодавства, а відповідачем контррозрахунку цих сум чи обґрунтованих заперечень проти їх стягнення надано не було, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог Підприємства про стягнення з відповідача 1 540,80 грн. 3 % річних та 6 435,45 грн. інфляційних втрат, у зв'язку з чим, такі вимоги також підлягають задоволенню.
Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе грошових зобов'язань за Договором, позивач просив суд стягнути з відповідача 6 501,82 грн. пені, нарахованої на відповідні суми заборгованості по кожному спірному акту здачі-прийняття робіт (надання орендних послуг) за Договором у період з 16.03.2022 року по 31.12.2024 року (у межах встановленого частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України шестимісячного строку).
Згідно з частиною 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Положеннями статті 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Одним із різновидів господарських санкцій, які застосовуються до правопорушника у сфері господарювання, є штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штрафу, пені), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (стаття 230 Господарського кодексу України).
За змістом частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно з частиною 3 вищезазначеної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (частина 1 статті 550 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 552 Цивільного кодексу України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі.
Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності.
Згідно зі статтями 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктом 3.8 Незмінюваних умов Договору передбачено, що на суму заборгованості орендаря із сплати орендної плати нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення перерахування орендної плати.
Також, у поданій позовній заяві Підприємство просило суд стягнути з відповідача 1 846,15 грн., нарахованого внаслідок несвоєчасного проведення відповідачем розрахунків за Договором протягом більше трьох місяців.
Положеннями частини 2 статті 549 Цивільного кодексу України визначено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
За змістом пункту 3.8 Незмінюваних умов Договору у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за ними становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 3 % від суми заборгованості.
Оскільки розмір нарахованих позивачем штрафних санкцій відповідає вищезазначеним приписам законодавства та положенням Договору, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог Підприємства про стягнення з відповідача 6 501,82 грн. пені та 1 846,15 грн. штрафу.
У той же час суд звертає увагу на те, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить приписам статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02.04.2019 року в справі № 917/194/18, від 19.09.2019 року в справі № 904/5770/18 та інших, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 року в справі № 910/12876/19.
Згідно з частиною 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки.
Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Принцип змагальності тісно пов'язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з'ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні.
Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків, як і не надано належних доказів на підтвердження повної та вчасної сплати спірних сум заборгованості за Договором.
Оскільки, як зазначалось вище, судом встановлено, що відповідач неналежним чином виконував взяті на себе грошові обов'язки за Договором, позовні вимоги підлягають задоволенню, з урахуванням наведеного.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача, у зв'язку із задоволенням вимог Підприємства.
Керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БВ І Принт" (03061, місто Київ, вулиця Патріотів, будинок 98, квартира 25; код ЄДРПОУ 44414884) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (01001, місто Київ, площа Івана Франка, будинок 5; код ЄДРПОУ 40538421) 76 474 (сімдесят шість тисяч чотириста сімдесят чотири) грн. 97 коп. основного боргу, 6 501 (шість тисяч п'ятсот одну) грн. 82 коп. пені, 1 846 (одну тисячу вісімсот сорок шість) грн. 15 коп. штрафу, 1 540 (одну тисячу п'ятсот сорок) грн. 80 коп. 3 % річних, 6 435 (шість тисяч чотириста тридцять п'ять) грн. 45 коп. інфляційних втрат, а також 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.
4. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
5. Згідно з частиною 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 09.05.2025 року.
Суддя В.С. Ломака