ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
09.05.2025Справа № 910/3896/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Привалова А.І., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику учасників справи
справу №910/3896/25
за позовом Акціонерного товариства «Укртрансгаз»
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОТЕХ-СЕРВІС"
про стягнення 15 778,77 грн
Акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОТЕХ-СЕРВІС" про стягнення 15 778,77 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за Договором № 2401000045 про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) від 18.01.2024 у частині дотримання строків поставки товару, у зв'язку з чим позивачем нарахована пеня в розмірі 15 778,77 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.03.2025 відкрито провадження у справі №910/3896/25 та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами.
Відповідно до частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Як установлено судом, позивач і відповідач мають зареєстровані електронні кабінети у Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі відповідно ухвала суду від 31.03.2024 про відкриття провадження у справі в електронному вигляді була доставлена до електронних кабінетів сторін, що підтверджується повідомленнями про доставку електронного листа, залученими до матеріалів справи.
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи вважається днем вручення судового рішення. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
З огляду на приписи ч. 6 ст. 242 ГПК України, вважається, що сторони отримали 02.04.2025 ухвалу про відкриття провадження у справі від 31.03.2025.
При цьому, судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час та місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення та підписання.
Судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Враховуючи наведе, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою суду про відкриття провадження у справі № 910/3896/25 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
З огляду на вищевикладене суд констатує, що ним вчинено всі необхідні та можливі заходи з метою встановлення місцезнаходження відповідача та повідомлення його про розгляд справи судом.
Суд зазначає, що з урахуванням строків, встановлених статтями 165, частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, а саме протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, які також визначені судом в ухвалі від 31.03.2025 відповідач мав подати відзив на позовну заяву.
Як свідчать матеріали справи, відповідач не скористався наданим йому процесуальним правом, передбаченим частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України.
Заяв та клопотань процесуального характеру від відповідача на час розгляду справи до суду також не надходило.
Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
У свою чергу, суд наголошує, що відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Наразі, від відповідача станом на час винесення рішення до суду не надходило жодних заяв про неможливість подання відзиву та/або про намір вчинення відповідних дій у відповідності до статті 165 Господарського процесуального кодексу України та/або продовження відповідних процесуальних строків та заперечень щодо розгляду справи по суті.
За приписами ч. 2, 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
З огляду на вищевикладене, оскільки відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, зокрема, відповідачем не надано відзиву на позовну заяву, будь-яких письмових пояснень та інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті у строки, визначені ст. 178, 252 ГПК України, суд, на підставі частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку про можливість розгляду даної справи виключно за наявними матеріалами.
Інших доказів на підтвердження своїх вимог, окрім наявних в матеріалах справи, позивачем суду не надано.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
18.01.2024 Між Акціонерним товариством «Укртрансгаз» (за договором - Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОТЕХ-СЕРВІС» (за договором - Постачальник) було укладено Договір про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) №2401000045 (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1. Договору, Постачальник зобов'язується у визначений цим Договором строк передати у власність Покупця «Бурове обладнання (Пакер механічний)» код ЄЗС ДК 021-2015-43130000-3, (далі - Товари), зазначені у специфікації, яка наведена в додатку 1 до цього Договору (далі - Специфікація), а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити такі Товари.
Згідно п. 1.2. Договору, найменування (номенклатура, асортимент), кількість Товарів, одиниці виміру, ціна за одиницю, строк та місце поставки, інші вимоги до Товарів зазначаються у Специфікації.
Відповідно до п. 3.1. Договору, ціна цього Договору становить 584 398,80 грн. (п'ятсот вісімдесят чотири тисячі триста дев'яносто вісім гривень 80 коп.), в тому числі ПДВ - 97 399,80 грн (дев'яносто сім тисяч триста дев'яносто дев'ять гривень 80 коп.).
Ціна за одиницю Товару наведена у Специфікації (п. 3.3. Договору).
Пунктом 5.1. Договору встановлено, що Постачальник зобов'язався передати Покупцю Товари в кількості, строки та в місці поставки відповідно до Специфікації.
У п. 12.1. Договору визначено, що Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін і діє по « 30» червня 2024 року, а в частині розрахунків - до їх повного виконання.
Підпунктом 14.1.1. п. 14.1. Договору визначено, що невід'ємною частиною цього Договору є додаток № 1 - Специфікація.
Відповідно до Специфікації (Додаток № 1 до Договору), загальна вартість товару становить 486 999,00 грн, ПДВ - 97 399,80, всього з ПДВ - 584 398,80 грн; строк поставки товару 120 календарних днів з дати укладення Договору.
Частиною 1 ст. 253 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Враховуючи вищезазначене та керуючись умовами Договору і Специфікацією, відповідач зобов'язаний був поставити Товар у строк до 17.05.2024 (включно).
Пунктом 5.7. Договору встановлено, що приймання Покупцем Товарів за видатковою накладною не є підтвердженням належного виконання Постачальником його обов'язку з поставки Товарів за цим Договором та відсутністю у Покупця претензій до Постачальника щодо якості та комплектності Товарів. Такі претензії можуть бути заявлені Покупцем Постачальнику у порядку, визначеному цим Договором та чинним законодавством України.
Відповідно до п. 5.8. Договору, датою поставки Товарів за цим Договором є прийняття Покупцем Товарів за кількістю та якістю відповідно до п. 5.13. цього Договору та одночасна передача Постачальником в повному обсязі наведених нижче наступних документів: 5.8.1. Видаткової накладної; 5.8.2. Оригіналу рахунку-фактури; 5.8.3. Товарно-транспортної накладної; 5.8.4. Оригіналу паспорту та/або сертифікату якості та/або іншого аналогічного документу на кожну одиницю (або партію) Товарів; 5.8.5. Документу про підтвердження гарантійних зобов'язань виробника на Товар (у разі відсутності такої інформації в паспорті якості та/або сертифікатів якості на Товар); 5.8.6. Настанову користувача на виріб (або інший аналогічний документ у разі його складання виробником Товарів).
Пунктом 5.13. Договору визначено, що приймання Товарів за кількістю та якістю здійснюється за умови надання документів вказаних у пункті 5.8. цього Договору. Постачальник здійснює передачу Товарів Покупцю на умовах цього Договору на підставі Акта приймання Товарів за кількістю та якістю, складеному в 3 (трьох) примірниках (2 (два) примірника для Покупця, 1 (один) примірник для Постачальника) щодо приймання Товарів, в якому зазначається: місце і дата складання Акта приймання Товарів за кількістю та якістю, реквізити цього Договору. Покупець при отримання Товарів на склад, проводить вхідний контроль. У випадку виявлення відхилень від вимог Договору та/або технічної документації, що наявна в Покупця та/або супровідної документації до Товарів, наданої Постачальником, Товари вважаються такими, що не відповідають вимогам по якості та підлягають заміні Постачальником на Товари належної якості.
Як убачається з наданих суду доказів, відповідач поставив товар з порушенням строку на поставку встановленого Договором, що підтверджується актом № 182 від 14.06.2024 вхідного контролю ТМЦ по видатковій накладній № 29 від 12.06.2024 на суму 584 398,80 грн.
Зважаючи на зазначені вище умови Договору, датою поставки Товару за Договором та датою його приймання АТ «Укртрансгаз» є 14.06.2024, зазначена в акті №182 вхідного контролю ТМЦ.
Отже, враховуючи, що останній день поставки Товару припадав на 17.05.2024, а фактична поставка Товару здійснювалася відповідачем пізніше, а саме 14.06.2024, згідно наведеного вище акту вхідного контролю ТМЦ, то останній порушив умови та строки встановлені Договором на поставку Товару.
Відповідно п. 7.4. Договору, за порушення строків поставки Товарів або недопоставку Товарів Постачальник сплачує Покупцю пеню в розмірі 0,1 (нуль цілих одна десята) відсотка вартості Товарів, поставку яких прострочено та/або недопоставлено, за кожний день такого прострочення, а за прострочення поставки Товарів понад 30 (тридцять) днів Постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 10 (десяти) відсотків вартості Товарів, поставку яких прострочено.
Отже, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою про стягнення з відповідача пені в розмірі 15 778,77 грн, нарахованої за період з 18.05.2024 по 13.06.2024.
Відповідач відзив на позовну заяву не подав та позовні вимоги не оспорив.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. (ст. 526 Цивільного кодексу України).
Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності до положень ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд визнає Договір № 2401000045 про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) від 18.01.2024 належною підставою, у розумінні норм ст. 11 ЦК України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків.
Укладений між сторонами Договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Судом установлено, що відповідач на виконання умов укладеного між сторонами Договору № 2401000045 про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) від 18.01.2024 передав позивачу визначені Специфікацією (Додаток № 1 до Договору) товар, що підтверджується актом № 182 від 14.06.2024 вхідного контролю ТМЦ та видатковою накладною № 29 від 12.06.2024 на суму 584 398,80 грн, копії яких долучені позивачем до матеріалів справи.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи встановлені обставини та додані до справи докази, суд дійшов висновку, що відповідач неналежним чином виконав свої зобов'язання за договором в частині поставки товару, однак, порушив строк передачі товару.
За приписами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.
Оскільки відповідач неналежним чином виконав взяті на себе зобов'язання з поставки товару, порушивши строки, погоджені сторонами у договорі, що ним під час розгляду справи не спростовано шляхом подання відповідних доказів, він є таким, що порушив взяті на себе зобов'язання.
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно зі ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.
Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно з ч. 2 ст. 218 ГК України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.
Відповідно до ч. 1. ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Як убачається з розрахунку пені, наведеного у позовній заяві, позивач за прострочення строків поставки товару, керуючись пунктом 7.4. договору, нарахував відповідачу за період з 18.05.2024 по 13.06.2024 пеню в сумі 15 778,77 грн.
Здійснивши перевірку наведеного позивачем розрахунку пені, суд дійшов висновку про те, що він є арифметично вірним, обґрунтованим та виконаним у відповідності до приписів чинного законодавства.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлені до стягнення штрафні санкції.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, враховуючи положення ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача повністю.
Керуючись статтями 129, 236-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОТЕХ-СЕРВІС» (вул. Ковпака, буд. 17, кв. 54, м. Київ, 03150; код ЄДРПОУ 39299344) на користь Акціонерного товариства «Укртрансгаз» (узвіз Кловський, 9/1, м. Київ, 01021; код ЄДРПОУ 30019801) пеню в розмірі 15 778 грн 77 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422 грн 40 коп.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду .
Повний текст рішення складено та підписано: 09.05.2025.
Суддя А.І. Привалов