ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01.05.2025 м. Івано-ФранківськСправа № 909/19/25
Господарський суд Івано-Франківської області у складі:
судді Рочняк О. В.
секретар судового засідання Михайлюк А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Надвірнянської окружної прокуратури
майдан Шевченка, 39, м. Надвірна, 78405 в інтересах держави
в особі Івано-Франківської обласної державної адміністрації
вул. М. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ, 76004
до відповідача: Пасічнянської сільської ради
вул. Софії Галечко, 127, с. Пасічна, Надвірнянський район, Івано-Франківська область
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Український науково-дослідний інститут гірського лісівництва ім. П.С.Пастернака
вул. Грушевського, буд. 31, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 00994147
про скасування державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі та державної реєстрації права власності на земельну ділянку в Державному реєстрі прав на нерухоме майно
за участю представників:
від прокуратури: Верешко Мар'ян Іванович;
від Івано-Франківської обласної державної адміністрації - Ігнатенко Олексій Юрійович;
від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Український науково-дослідний інститут гірського лісівництва ім. П.С. Пастернака - Лопушинська Оксана Ігорівна;
від Пасічнянської сільської ради - не з'явилися
ВСТАНОВИВ: Надвірнянська окружна прокуратура в інтересах держави в особі Івано-Франківської обласної державної адміністрації звернулася до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Пасічнянської сільської ради про:
- усунення перешкод власнику - державі в особі Івано-Франківської обласної державної адміністрації у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою лісогосподарського призначення площею 4,1100 га, яка входить до земельної ділянки з кадастровим номером 2624082100:01:004:0004 шляхом скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 2624082100:01:004:0004 площею 36,9224 га, з цільовим призначенням « 16.00 для ведення особистого селянського господарства», виключивши відповідні відомості з Державного земельного кадастру;
- усунення перешкод власнику - державі в особі Івано-Франківської обласної державної адміністрації у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою лісогосподарського призначення площею 4,1100 га, яка входить до земельної ділянки з кадастровим номером 2624082100:01:004:0004 шляхом скасування державної реєстрації права власності Пасічнянської сільської ради в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на земельну ділянку площею 36,9224 га з кадастровим номером 2624082100:01:004:0004, реєстраційним номер об'єкта нерухомого майна 2370558826240, номер відомостей про речове право 42192639 від 24.05.2021.
Згідно з ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 13.01.2025, суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; постановив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначив на 12.02.2025; заяву про залучення до участі у справі третьої особи призначив до розгляду в підготовчому засіданні; встановив сторонам строк для надання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечення.
Сторонам ухвалу про відкриття провадження у справі від 13.01.2025 направлено в їхні електронні кабінети, що відповідає приписам ч.11 ст.242 ГПК України та доставлено до електронних кабінетів 13.01.2025 о 21:16 год., що підтверджується довідками від 15.01.2025.
Відповідно до п.2 ч.6 ст.242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Отже, ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області про відкриття провадження у справі від 13.01.2025 вручено сторонам - 14.01.2025.
07.02.2025 через систему "Електронний суд" до господарського суду від Івано-Франківської обласної державної адміністрації надійшли додаткові пояснення від 06.02.2025 (вх.№2024/25).
Відповідно до ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 12.02.2025, суд залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Український науково-дослідний інститут гірського лісівництва ім. П.С.Пастернака; відклав підготовче засідання на 13.03.2025 та зобов'язав третю особу надати суду письмові пояснення по справі, копії яких направити всім учасникам у справі.
Сторонам ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 12.02.2025 направлено в їхні електронні кабінети, що відповідає приписам ч.11 ст.242 ГПК України, а третій особі - на його юридичну адресу з рекомендованим повідомленням про вручення.
З огляду на те, що ухвала Господарського суду Івано-Франківської області від 12.02.2025, яка направлена на юридичну адресу третьої особи, повернулася до суду з відміткою Укрпошти 01.03.2025 "за закінченням терміну зберігання" 13.03.2025, суд продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів та відклав підготовче засідання на 24.03.2025, про що прокурор та представник позивача повідомлені в судовому засіданні, а відповідач та третя особа - ухвалою повідомленням від 13.03.2025.
За наслідками підготовчого засідання 24.03.2025 суд, ухвалою без постановлення окремого документа, закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 10.04.2025, про що прокурора повідомлено в судовому засіданні, а інших учасників справи - ухвалою повідомленням від 24.03.2025.
В судовому засіданні 10.04.2025 перед стадією з'ясування обставин справи та дослідження доказів суд оголосив перерву в судовому засіданні до 01.05.2025.
В судовому засіданні 01.05.2025 суд розглянув справу по суті та перейшов до стадії ухвалення судового рішення.
Позиція прокуратури. Позов мотивовано тим, що земельна ділянка земельна ділянка з
кадастровим номером 2624082100:01:004:0004, яка зареєстрована за відповідачем, в частині площі 4,1100 га накладається на землі лісогосподарського призначення, які перебувають у постійному користуванні Українського науково-дослідного інституту гірського лісівництва ім. П.С. Пастернака. Державна реєстрація права комунальної власності за Пасічнянською сільською радою на спірну земельну ділянку та зміна її цільового призначення "для ведення особистого селянського господарства" є незаконними і такі порушення свідчать про порушення прав держави в особі в особі Івано-Франківської обласної державної адміністрації на землі лісогосподарського призначення та законного інтересу у збереженні, раціональному використанні та відтворенні лісових ресурсів.
Підставою для представництва прокуратурою інтересів держави в особі Івано-Франківської обласної державної адміністрації прокурор зазначає нездійснення уповноваженим органом захисту інтересів держави, що має наслідком порушення інтересів держави, може призвести до знищення лісових насаджень та настання невідворотних негативних наслідків, у зв'язку з чим наявні підстави для вжиття прокурором заходів представницького характеру, передбачених ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".
Позиція позивача. Івано-Франківська обласна державна (військова) адміністрація озовні вимоги підтримала, мотивуючи тим, що як розпорядник спірної земельної ділянки не приймала рішення щодо припинення постійного користування Українського НДІ гірського лісництва ім. П.С. Пастернака. Тому земельна ділянка площею 4,1100 га належить до категорії земель лісогосподарського призначення та перебуває у постійному користуванні Українського НДІ гірського лісництва ім. П.С. Пастернака. Для забезпечення реальної та безперешкодної можливості державі реалізувати всі правомочності власника щодо спірної землі необхідно усунути перешкоди в користуванні нею шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки як землі сільськогосподарського призначення з припиненням права комунальної власності за Пасічнянською сільською радою на цю ділянку, відомості про яку містяться в Державному земельному кадастрі та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Позиція третьої особи. Третя особа правом на подання письмових пояснень не скористалася. Представниця Українського НДІ гірського лісництва ім. П.С. Пастернака в судовому засіданні 10.04.2025 позовні вимоги прокурора підтримала та зазначила, що земельна ділянка, яка має перетин із землями лісогосподарського призначення, перейшла у комунальну власність з порушенням вимог Земельного кодексу України та Лісового кодексу України, оскільки третя особа як постійний користувач, не зверталася до обласної адміністрації із клопотанням про зміну її цільового призначення, а Івано-Франківська обласна державна адміністрація не приймала рішення про вилучення спірної земельної ділянки з постійного користування Українського НДІ гірського лісництва ім. П.С. Пастернака.
Позиція відповідача. Правом на надання відзиву на позов відповідач не скористався.
Як вбачається із ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ч. 9 ст. 165 ГПК України, ч. 2 ст. 178 ГПК України, суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши учасників справи, надавши оцінку доказам у відповідності до ст.86 Господарського процесуального кодексу України, які мають значення для справи, суд встановив таке.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Відповідно до державного акту № ІI-IФ 000440 на право постійного користування землею від 31.10.1996, на підставі розпорядження Івано-Франківської обласної державної адміністрації №85 від 07.02.1996, надано Українському науково-дослідному інституту гірського лісівництва ім. П.С.Пастернака 560,1298 га землі (в межах згідно планом землекористування) у постійне користування для науково-дослідних потреб.
Наказом Головного управління Держгеокадастру у Івано-Франківській області від 08.12.2020 №37-ОТГ передано Пасічнянській сільській раді у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 1284,1564 га, які розташовані за межами населених пунктів Пасічнянської територіальної громади, згідно з актом приймання-передачі земельних ділянок.
08.12.2020 Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області передало, а Пасічнянська сільська рада прийняла у комунальну власність земельні ділянки, які розташовані за межами населених пунктів Пасічнянської територіальної громади, в тому числі земельну ділянку з кадастровим номером 2624082100:01:004:0004, що підтверджується підписаним та скріпленим печатками обох сторін актом приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 08.12.2020.
Відповідно до наказу Українського науково-дослідного інституту гірського лісівництва ім. П.С.Пастернака від 27.10.2023 №28, науково-дослідним інститутом вирішено розробити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) державної власності орієнтовною площею 560,1298 га, що перебувають в постійному користуванні Українського науково-дослідного інституту гірського лісівництва ім. П.С.Пастернака.
27.10.2023 ТОВ "ПРО ЗЕМ" виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) Українського науково-дослідного інституту гірського лісівництва ім. П.С.Пастернака для ведення лісового господарства і пов'язаних з ним послуг (код КВЦПЗ: 09.01) (для науково-дослідних потреб) за адресою: за межами населеного пункту с. Зелена, Пасічнянська територіальна громада, Надвірнянський район, Івано-Франківська область.
За результатами топографо-геодезичних, камеральних робіт, аналізу даних Державного земельного кадастру та Державного реєстру земель, ТОВ "ПРО ЗЕМ" визначено конфігурацію та фактичну площу земельної ділянки, що може бути внесена до системи Державного земельного кадастру на підставі даної технічної документації, яка становить 554,0180 га.
ТОВ "ПРО ЗЕМ" виявлено, що згідно з відомостями Державного земельного кадастру частину земель державної власності лісового призначення, які перебувають в постійному користуванні УкрНДІгірліс, зокрема, орієнтовно 4,11 га, помилково включено, в земельну ділянку сільськогосподарського призначення комунальної власності Пасічнянської сільської ради, площею 36,9224 га за кадастровим номером 2624082100:01:004:0004.
Згідно з інформацією з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 2624082100:01:004:0004 з цільовим призначенням 16.00 "землі сільсьгосподарського призначення" в Державному земельному кадастрі проведено 29.11.2019.
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, право комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 2624082100:01:004:0004 площею 36,9224 га за Пасічнянською сільською радою зареєстровано 24.05.2021.
Підставою для проведення державної реєстрації речового права на спірну земельну ділянку за Пасічнянською сільською радою було: акт приймання-передачі нерухомого майна Головного управління Держгеокадастру у Івано-Франківській області б/н від 08.12.2020; наказ Головного управління Держгеокадастру у Івано-Франківській області від 08.12.2020 №37-ОТГ.
Український науково-дослідного інститут гірського лісівництва ім. П.С.Пастернака звернувся до Івано-Франківської обласної прокуратури з листом №01-07/199-24 від 29.05.2024, в якому повідомив, що частина земель державної власності лісового призначення, які перебувають в постійному користуванні інституту помилково включені і інші земельні ділянки комунальної власності в особі Пасічнянської сільської ради та просив прокуратуру вжити заходів щодо представництва інтересів держави та повернення земельної ділянки у державну власність.
Надвірнянська окружна прокуратура звернулася до Українського науково-дослідного інституту гірського лісівництва ім. П.С.Пастернака із листами № 09.55-621367ВИХ-24 від 08.07.2024 та №09.55-62-1678ВИХ-24 від 29.08.2024 про надання копій документів та необхідної інформації для вжиття заходів представницького характеру.
18.07.2024 та 08.10.2024 до Надвірнянської окружної прокуратури від Українського науково-дослідного інституту гірського лісівництва ім. П.С.Пастернака надійшла витребовувана прокуратурою інформація, а саме: листи від 17.07.2024 №01-07/243-24 та від 27.09.2024 №01-07/333-24 з додатками, в яких інститут, зокрема, повідомив, що надає копію пояснювальної записки технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) УкрНДІгірліс, в якій міститься вся запитувана інформація.
Надвірнянська окружна прокуратура звернулася до Кабінету Міністрів України із листом №09.55-62-231ВИХ-24 від 27.11.2024 про надання інформації чи надавалась добровільна відмова, згода на вилучення, припинення права постійного користування УкрНДІгірліс, відведення або зміну цільового призначення у комунальну чи приватну власність, зокрема, земельної ділянки з кадастровим номером 2624082100:01:004:0004.
Секретаріат Кабінету Міністрів України листом №29660/0/2-24 від 06.12.2024 повідомив прокуратурі, що Кабінетом Міністрів України рішень про погодження зміни цільового призначення, відведення, вилучення, припинення права постійного користування інституту, передачу у комунальну чи приватну власність запитуваних земельних ділянок не приймалось.
Надвірнянська окружна прокуратура звернулася до Івано-Франківської державної адміністрації з листом № 09.55-62-2134ВИХ-24 від 01.11.2024, в якому прокуратура повідомила обласну державну адміністрацію про виявлені порушення законодавства при зміні цільового призначення земельної ділянки лісогосподарського призначення та просила надати інформацію чи надавалась адміністрацією добровільна відмова, згода на вилучення, припинення права постійного користування УкрНДІгірліс, відведення або зміну цільового призначення у комунальну чи приватну власність, зокрема, земельної ділянки з кадастровим номером 2624082100:01:004:0004. Також прокуратура зазначила, що у разі невжиття відповідних заходів реагування, окружною прокуратурою в інтересах держави буде пред'явлено до суду відповідну позовну заяву.
Івано-Франківська обласна державна адміністрація у відповідь на вищевказаний лист прокуратури листом №7486/12753/6-24/01-056 від 04.12.2024 повідомила, що обласною державною адміністрацією не приймалось рішень із вищезазначених питань. Також Івано-Франківська обласна державна адміністрація повідомила, що у зв'язку з обмеженим фінансуванням на сплату судового збору, обласна державна адміністрація, як розпорядник земель державної власності не заперечує щодо звернення прокуратури до суду з відповідним позовом в інтересах держави.
Надвірнянська окружна прокуратура листом №09.55-62-2442ВИХ-24 від 16.12.2024 повідомила Івано-Франківську державну адміністрацію, що прокуратурою буде заявлено до суду позовну заяву в інтересах держави в особі Івано-Франківської державної адміністрації до Пасічнянської сільської ради про скасування державної реєстрації земельних ділянок в Державному земельному кадастрі та державної реєстрації права власності на земельні ділянки в Державному реєстрі прав на нерухоме майно.
НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД ТА МОТИВИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
У статті 4 Господарського процесуального кодексу України закріплено право на звернення до господарського суду. Зокрема, державні органи мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Водночас у силу п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 звернула увагу, зокрема, що бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
Тобто прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.
Неналежне виконання позивачем своїх обов'язків із захисту інтересів держави слугували підставою для звернення прокурора з цим позовом в інтересах держави аби інтереси держави були належно захищені.
Листом №09.55-62-2134ВИХ-24 від 01.11.2024 Надвірнянська окружна прокуратура зверталась до Івано-Франківської обласної державної адміністрації та повідомляла про виявлені порушення законодавства при зміні цільового призначення земельної ділянки лісогосподарського призначення, а також попередила обласну державну адміністрацію, що у разі невжиття відповідних заходів реагування, окружною прокуратурою в інтересах держави буде пред'явлено до суду відповідну позовну заяву.
Івано-Франківська обласна державна адміністрація листом №7486/12753/6-24/01-056 від 04.12.2024 повідомила прокуратурі, що у зв'язку з обмеженим фінансуванням на сплату судового збору, обласна державна адміністрація, як розпорядник земель державної власності не заперечує щодо звернення прокуратури до суду з відповідним позовом в інтересах держави.
Листом №09.55-62-2442ВИХ-24 від 16.12.2024 Надвірнянська окружна прокуратура повідомила Івано-Франківську державну адміністрацію, що прокуратурою буде заявлено до суду позовну заяву в інтересах держави в особі Івано-Франківської державної адміністрації до Пасічнянської сільської ради про скасування державної реєстрації земельних ділянок в Державному земельному кадастрі та державної реєстрації права власності на земельні ділянки в Державному реєстрі прав на нерухоме майно.
З огляду на викладене, прокурор у поданій позовній заяві правомірно вказав на те, що позивачем не здійснювався захист інтересів держави у цих спірних правовідносинах, що є належними підставами для звернення з відповідним позовом до суду в інтересах держави.
Відтак, прокурором було дотримано порядок передбачений статтею 23 Закону України "Про прокуратуру".
Щодо скасування державної реєстрації права комунальної власності на спірну земельну ділянку.
Статтею 14 Конституції України встановлено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Відповідно до ст. 19 Земельного кодексу України (ЗК України), землі України за основним цільовим призначенням поділяються на відповідні категорії, у тому числі землі лісогосподарського призначення.
До земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства (ст. 5 Лісового кодексу України).
За змістом ст. 55 ЗК України, до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства. До земель лісогосподарського призначення не належать землі, зайняті: зеленими насадженнями у межах населених пунктів, які не віднесені до категорії лісів; окремими деревами і групами дерев, чагарниками на сільськогосподарських угіддях, присадибних, дачних і садових ділянках.
Земельні ділянки лісогосподарського призначення за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються в постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства (ст. 57 ЗК України, ч. 1 ст. 17 ЛК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 84 ЗК України право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.
Згідно з ч. 5 ст. 122 ЗК України, обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.
В ч. 2 ст. 1 Лісового кодексу України визначено, що ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місце розташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.
За змістом ст. 7 Лісового кодексу України, ліси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України. Ліси можуть перебувати в державній, комунальній та приватній власності. Суб'єктами права власності на ліси є держава, територіальні громади, громадяни та юридичні особи.
Відповідно до ст. 8 Лісового кодексу України, у державній власності перебувають усі ліси України, крім лісів, що перебувають у комунальній або приватній власності. Право державної власності на ліси набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій відповідно до закону.
Згідно з п. 4 ст. 31 ЛК України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації у сфері лісових відносин у межах своїх повноважень на їх території передають у власність, надають у постійне користування для ведення лісового господарства земельні лісові ділянки, що перебувають у державній власності, на відповідній території.
Згідно з ст. 25 Лісового кодексу України, основним завданням державного регулювання та управління у сфері лісових відносин є забезпечення ефективної охорони, належного захисту, раціонального використання та відтворення лісів.
Згідно ч. 1 ст. 57 Лісового кодексу України, зміна цільового призначення земельних лісових ділянок з метою їх використання в цілях, не пов'язаних з веденням лісового господарства, провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земельних ділянок у власність або надання у постійне користування відповідно до Земельного кодексу України.
Відповідно до ст. 149 Земельного кодексу України земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування на підставі та в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 30 Лісового кодексу України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські, районні ради у сфері лісових відносин у межах своїх повноважень на відповідній території: передають у власність, надають у постійне користування земельні лісові ділянки на землях спільної власності відповідних територіальних громад, власності територіальних громад міст Києва і Севастополя та припиняють права користування ними.
За встановлених судом обставин, Українському науково-дослідному інституту гірського лісівництва ім. П.С. Пастернака надано 560,1298 га землі (в межах згідно з планом землекористування) у постійне користування для ведення науково-дослідних потреб на підставі розпорядження Івано-Франківської обласної державної адміністрації №85 від 07.02.1996.
При цьому, згідно з матеріалами справи, вищевказана земельна ділянка має перетин, орієнтовно 4,11 га із земельною ділянками з кадастровим номером 2624082100:01:004:0004.
Згідно з інформацією з Державного земельного кадастру, земельна ділянка з кадастровим номером 2624082100:01:004:0004 відносяться до категорії земель сільськогосподарського призначення.
Разом з тим, у матеріалах справи відсутні документи, які б свідчили про вилучення спірної земельної ділянки та зміну її цільового призначення в порядку передбаченому нормами Земельного та Лісового кодексів України.
Отже, з огляду на те, що земельна ділянка за кадастровим номером 2624082100:01:004:0004 накладаються на земельну ділянку лісового призначення, яка перебуває у постійному користуванні Українського науково-дослідному інституту гірського лісівництва ім. П.С. Пастернака", суд дійшов до висновку про те, що спірна земельна ділянка є незаконно сформовано.
Прокурор та позивач вважають, що наявність зареєстрованого права власності перешкоджає належному володінню, розпорядженню та користуванню майном державної власності.
Правовідносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав врегульовані Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. (ст.2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").
У Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення (ч. 1 ст. 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").
Державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав (ч.1 ст.11 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").
Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень (ч. 2 ст. 18 цього Закону).
Згідно з частиною першою статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", за результатом розгляду документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор на підставі прийнятого ним рішення про державну реєстрацію прав вносить відомості про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав.
Відповідно до абзаців 2, 3 ч. 3 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у редакції, чинній на час звернення з позовом), у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав, що здійснюється державним реєстратором або, у випадку скасування рішення Міністерства юстиції України, прийнятого відповідно до пункту 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, посадовою особою Міністерства юстиції України.
Таким чином, зазначеною нормою закону допускаються такі окремі способи судового захисту порушених прав та інтересів особи, які не є негаторним позовом, а саме: 1) скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; 2) визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; 3) скасування державної реєстрації прав, тоді як правовими наслідками застосування таких способів захисту є припинення речового права, зареєстрованого за останнім набувачем на підставі скасованого судом незаконного рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, та подальше повернення відповідних речових прав у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, скасованої в судовому порядку, тобто на користь попереднього набувача речового права, якщо останній звісно раніше реєстрував за собою відповідне речове право.
Суд зауважує, що положення абзаців 2, 3 частини 3 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" послідовно узгоджуються з нормами пунктів 4, 5 частини 1 статті 14 цього Закону, відповідно до яких розділ Державного реєстру прав та реєстраційна справа закриваються в разі: скасування державної реєстрації земельної ділянки; набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовується рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, на підставі якого відкрито відповідний розділ.
Таким чином, виходячи з системного аналізу змісту зазначених норм Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", правовим наслідком набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовуються рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та державна реєстрація земельної ділянки в Державному земельному кадастрі, є закриття державним реєстратором відповідного розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, яке (закриття розділу) відбувається в разі неможливості повернення відповідних речових прав у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, скасованої в судовому порядку, а саме на користь попереднього набувача речового права, якщо існує запис про право такого набувача.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.01.2025 у cправі №904/6886/23.
Враховуючи правовий висновок, викладений в постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 20.03.2024 у справі №731/264/23 та в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.05.2024 у справі №916/1750/22, колегія суддів у cправі №904/6886/23 в постанові від 21.01.2025 наголосила на тому, що з огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини часткового накладення спірної земельної ділянки на земельну ділянку лісогосподарського призначення, яка перебуває в постійному користуванні ДСГП "Ліси України", сама по собі позовна вимога про скасування судом державної реєстрації права комунальної власності Селищної Ради на спірну земельну ділянку в цілому, до складу якої входить земельна ділянка державної власності лісогосподарського призначення, є окремим належним та ефективним способом захисту прав держави, спрямований на відновлення первісного стану, що існував до відповідної (незаконної) державної реєстрації. Адже, скасування судом державної реєстрації права комунальної власності на спірну земельну ділянку, в подальшому, дозволяє ініціювати розроблення зацікавленими сторонами та затвердження технічної документації щодо поділу спірної земельної ділянки на дві окремі частини з урахуванням різного цільового призначення її частин та подальшої їх законної реєстрації як окремих об'єктів цивільних прав (сформованих земельних ділянок) в Державному земельному кадастрі та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Враховуючи встановлені вище обставини справи, позовна вимога про усунення перешкод власнику державі в особі Івано-Франківської обласної державної адміністрації у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою лісогосподарського призначення площею 4,1100 га, яка входить до земельної ділянки з кадастровим номером 2624082100:01:004:0004 шляхом скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності Пасічнянської сільської ради на земельну ділянку площею 36,9224 га з кадастровим номером 2624082100:01:004:0004 є обґрунтованою та належить до задоволення.
Щодо вимоги про скасування державної реєстрації спірної земельної ділянки в Державному земельному кадастрі
Відповідно до частин 9, 10 статті 791 ЗК України земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.
Згідно з частиною 13 статті 791 ЗК України земельна ділянка припиняє існування як об'єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі, зокрема, скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації. Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).
Відповідно до частини 10 статті 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" державна реєстрація земельної ділянки скасовується державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: поділу чи об'єднання земельних ділянок; якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника; ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки. Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності).
Таким чином, єдиною підставою для скасування в Державному земельному кадастрі незаконної державної реєстрації земельної ділянки є судове рішення про скасування такої державної реєстрації (аналогічний висновок викладено в пункті 50 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.05.2024 у справі № 916/1750/22 зі спору, що виник із подібних правовідносин).
Під час обрання ефективного способу захисту щодо спірних земельних ділянок лісогосподарського призначення необхідно враховувати, що їх вибуття з державної власності супроводжувалося незаконною зміною цільового призначення, що зумовлює необхідність заявлення позовної вимоги, спрямованої на скасування державної реєстрації спірної земельної ділянки в Державному земельному кадастрі, оскільки усуває стан юридичної невизначеності щодо дійсного власника та цільового призначення землі та водночас поновить права законного розпорядника спірної земельної ділянки (аналогічний висновок викладено в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.05.2024 у справі № 916/1750/22 та від 21.01.2025 у справі № 904/6886/23 зі спорів, що виникли з подібних правовідносин, пов'язаних із частковим накладенням земель лісогосподарського призначення на землі сільськогосподарського призначення).
З огляду на те, що державна реєстрація права комунальної власності Пасічнянської сільської ради на спірну земельну ділянку вже скасована судом у межах цієї справи, тобто відбулося припинення відповідного речового права на землю, наявні підстави для задоволення позовної вимоги про скасування державної реєстрації спірної земельної ділянки в Державному земельному кадастрі.
Як визначено в ч.1 та ч.3 ст.13, ч. 1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
За приписами ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи вищевикладене в сукупності, позов належить до задоволення в повному обсязі.
Судовий збір, у відповідності до ст. 129 ГПК України, суд покладає на відповідача.
Керуючись ст. ст. 2, 13, 20, 73, 74, 76-78, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
позов задовольнити.
Усунути перешкоди власнику - державі в особі Івано-Франківської обласної державної адміністрації у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою лісогосподарського призначення площею 4,1100 га, яка входить до земельної ділянки з кадастровим номером 2624082100:01:004:0004, шляхом скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 2624082100:01:004:0004 площею 36,9224 га, з цільовим призначенням "16.00 для ведення особистого селянського господарства", виключивши відповідні відомості з Державного земельного кадастру;
Усунути перешкоди власнику - державі в особі Івано-Франківської обласної державної адміністрації у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою лісогосподарського призначення площею 4,1100 га, яка входить до земельної ділянки з кадастровим номером 2624082100:01:004:0004, шляхом скасування державної реєстрації права власності Пасічнянської сільської ради в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на земельну ділянку площею 36,9224 га з кадастровим номером 2624082100:01:004:0004, реєстраційним номер об'єкта нерухомого майна 2370558826240, номер відомостей про речове право 42192639 від 24.05.2021.
Стягнути з Пасічнянської сільської ради (78432, вул. Софії Галечко, 127, с. Пасічна, Надвірнянський район, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 04354686) на користь Івано-Франківської обласної прокуратури (вул. Грюнвальдська, 11, м. Івано-Франківськ, 76015, код ЄДРПОУ 03530483) 4 844 (чотири тисячі вісімсот сорок чотири) грн 80 коп. судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 09.05.2025
Суддя О.В. Рочняк