номер провадження справи 22/22/25
06.05.2025 Справа № 908/238/25
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Ярешко О.В.,
При секретарі судового засідання Литвинюк А.О.
За участю представників учасників справи:
від позивача - не з'явився
від відповідача - адвокат Ратушний В.В., ордер АЕ № 1347351 від 14.04.2025
Розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 908/238/25
за позовом: Концерну “МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» (вул. Героїв полку “Азов», буд. 137, м. Запоріжжя, 69091)
до відповідача: Громадської організації “КУЛЬТУРНИЙ ПРОСТІР КРАЮ» (пр. Металургів, буд. 26, м. Запоріжжя, 69006)
про стягнення 71 941,75 грн.
1. Короткий зміст позовних вимог та заяви позивача
28.01.2025 до Господарського суду Запорізької області через систему “Електронний суд» надійшла позовна заява (вих. № б/н від 28.01.2025) Концерну “МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» до відповідача: Громадської організації “КУЛЬТУРНИЙ ПРОСТІР КРАЮ» про стягнення 71941,75 грн. заборгованості за надані житлово-комунальні послуги.
Позов обґрунтовано несплатою поставленої в період з листопада 2021 по квітень 2024 включно теплової енергії до нежитлового приміщення І першого поверху (літ. А-3) загальною площею 74,85 кв.м за адресою: м. Запоріжжя, пр. Металургів, буд. 26, яке перебуває в користуванні відповідача.
Інші заяви по суті справи до суду не надходили.
2. Позиція (аргументи) відповідача. Заяви відповідача
У встановлений судом строк відзив не надійшов.
14.04.2025 через систему «Електронний суд» надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання, в якій викладена заява відповідача про визнання існування заборгованості за договором. Вказана заява по суті є заявою про визнання позову. Повідомлено про здійснення відповідачем першого платежу згідно платіжної інструкції № 34 від 24.03.2025 та про звернення до позивача з пропозицією щодо мирного врегулювання спору.
Інші заяви по суті справи до суду не надходили.
3. Процесуальні питання, вирішені судом
Відповідно до протоколу розподілу судової справи між суддями від 28.01.2025 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/238/25 та визначено до розгляду судді Ярешко О.В.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 03.02.2025 позовна заява прийнята до розгляду суддею Ярешко О.В., відкрито провадження у справі № 908/238/25 за правилами спрощеного позовного провадження; ухвалено справу розглядати без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами; розгляд справи по суті розпочати через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Ухвалою суду від 25.02.2025, за клопотанням відповідача, суд здійснив перехід від спрощеного позовного провадження до розгляду справи № 908/238/25 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 18.03.2025. Встановлено відповідачу строк для надання відзиву з доказами його надіслання іншій стороні - до 06.03.2025 включно.
Ухвалою суду від 18.03.2025 у зв'язку з неявкою представника відповідача, підготовче засідання відкладено на 15.04.2025.
Ухвалою суду від 15.04.2025, що занесена до протоколу судового засідання, підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до розгляду по суті на 06.05.2025; явка учасників справи в судове засідання обов'язковою не визнавалася.
У судове засідання 06.05.2025 з розгляду справи по суті з'явився представник відповідача; представник позивача не з'явився без повідомлення причини своєї неявки. Разом з тим, у позовній заяві викладено клопотання про проведення судового розгляду справи без участі позивача в разі розгляду справи з повідомленням (викликом) сторін.
06.05.2025 через систему «Електронний суд» надійшло клопотання відповідача про приєднання до матеріалів справи доказів: письмового звернення до позивача з мировою угодою, платіжної інструкції № 39 від 24.05.2025 щодо перерахування на банківський рахунок позивача суми 7000,00 грн.
Суд на підставі ст. 207 ГПК України прийняв вказані докази до розгляду.
Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України здійснювалося фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Суд визнав можливим розглянути справу по суті за відсутності представника позивача, який був належним чином повідомлений про судове засідання.
У судовому засіданні 06.05.2025 судом справу розглянуто по суті, підписано та проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
4. Обставини справи, встановлені судом та докази що їх підтверджують
Концерн “МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» (позивач у справі) є юридичною особою, метою діяльності якої, відповідно до п. 2.1 Статуту, є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на постійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією, одержання прибутку для здійснення діяльності Концерну та задоволення на його основі соціально-економічних інтересів трудового колективу Концерну.
Предметом діяльності Концерну “МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» є виробництво теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, постачання теплової енергії для потреб населення для обігріву житла і побутових потреб, комунально-побутових потреб підприємств, бюджетних установ та організацій, інших категорій споживачів, її збут тощо (п. 2.2 Статуту).
02.10.2021 на офіційному вебсайті Концерну “МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» опубліковано Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії.
Відповідно п.п. 1, 2, 4 договору, цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води (далі - послуга) індивідуальному споживачу (далі - споживач). Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України.
Даний договір є публічним договором приєднання, який набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на сайті Концерну “МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ». Фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послугу, факт отримання послуги.
Згідно пункту 5, виконавець зобов'язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором. Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», та складається з: обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача безпосередньо; частини обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку; та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення. Обсяг теплової енергії на задоволення загально будинкових потреб на опалення розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення.
Відповідно до п. 11 Типового договору, обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 № 315 (далі Методика).
Згідно п. 17 Типового договору, зняття показань засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку теплової енергії здійснюється виконавцем щомісяця. Власник (співвласники) будівлі (багатоквартирного будинку) або його (їх) представник (представники) має (мають) право доступу до місць установлення вузлів комерційного обліку для проведення перевірки схоронності та зняття показань (п. 21).
Споживач, відповідно до п. 30, вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з: плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії; плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем. У разі застосування двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії, плата за послугу з постачання теплової енергії визначається як сума плати, розрахованої виходячи з умовно-змінної частини тарифу (протягом опалювального періоду), а також умовно-постійної частини тарифу (протягом року).
Розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. У разі застосування двоставкових тарифів умовно-постійна частина тарифу нараховується щомісяця (п. 32).
Виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за 10 днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу (п. 33).
Споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу (п. 34).
Споживач згідно п. 40 має право, зокрема, на перевірку кількості та якості послуги в установленому законодавством порядку; відключитися від систем (мережі) централізованого опалення (теплопостачання) відповідно до Порядку відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води, що затверджений наказом Мінрегіону від 26.07.2019 № 169; це право не звільняє споживача від зобов'язання відшкодувати частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції).
Згідно п. 41, споживач зобов'язався оплачувати надану послугу за ціною/тарифом, встановленим відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені цим договором.
За умовами пунктів 51, 52, цей договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності. Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк.
Відповідно до п. 53 Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, цей договір може бути розірваний у разі прийняття рішення співвласниками щодо зміни моделі договірних відносин відповідно до статті 14 Закону України “Про житлово-комунальні послуги».
Позивачем було присвоєно цьому договору номер: 72225531.
Згідно договору від 06.09.2018 № 364/13 Громадській організації “КУЛЬТУРНИЙ ПРОСТІР КРАЮ» передано в орендне користування комунальне майно - частину нежитлового приміщення 1 поверху (літ. А-3) загальною площею 74,85 кв.м у складі приміщень та частини місць загального користування в будинку № 26 по пр. Металургів у м. Запоріжжі.
Відповідно листа КП «ВРЕЖО № 7» від 19.07.2023 № 2058 вказане комунальне майно перебуває в орендному користуванні ГО “КУЛЬТУРНИЙ ПРОСТІР КРАЮ».
Відповідач дану обставину не заперечив.
Позивачем виписано відповідачу рахунки за надані послуги за договором № 72225531:
- за листопад 2021 на суму 3252,29 грн.;
- за грудень 2021 на суму 3530,31 грн.;
- за січень 2022 на суму 5366,20 грн.;
- за лютий 2022 на суму 2118,40 грн.;
- за березень 2022 на суму 6609,06 грн.;
- за квітень 2022 на суму 517,94 грн.;
- за травень 2022 на суму 517,94 грн.;
- за червень 2022 на суму 517,94 грн.;
- за липень 2022 на суму 517,94 грн.;
- за серпень 2022 на суму 517,94 грн.;
- за вересень 2022 на суму 517,94 грн.;
- за жовтень 2022 на суму 523,94 грн.;
- за листопад 2022 на суму 3018,98 грн.;
- за грудень 2022 на суму 4570,92 грн.;
- за січень 2023 на суму 5509,50 грн.;
- за лютий 2023 на суму 4783,68 грн.;
- за березень 2023 на суму 3220,73 грн.;
- за квітень 2023 на суму 523,94 грн.;
- за травень 2023 на суму 523,94 грн.;
- за червень 2023 на суму 523,94 грн.;
- за липень 2023 на суму 523,94 грн.;
- за серпень 2023 на суму 611,56 грн.;
- за вересень 2023 на суму 599,39 грн.;
- за жовтень 2023 на суму 543,10 грн.;
- за листопад 2023 на суму 4116,76 грн.;
- за грудень 2023 на суму 4997,08 грн.;
- за січень 2024 на суму 5541,65 грн.;
- за лютий 2024 на суму 3942,58 грн.;
- за березень 2024 на суму 3339,12 грн.;
- за квітень 2024 на суму 543,10 грн., всього на загальну суму 71941,75 грн.
На рахунках міститься зазначення типу приладу комерційного обліку та його заводський номер, вказана опалювальна площа споживача та загальна площа будівлі, зазначена адреса надання послуги; зазначені покази приладів обліку, різниця та обсяг в Гкал (м3).
Вказані рахунки надіслано позивачем відповідачу в електронному вигляді за допомогою системи М.Е.DOC, що підтверджується матеріалами справи.
Початок та закінчення опалювальних періодів 2021-2022, 2022-2023, 2023-2024 років підтверджується відповідними рішеннями Виконавчого комітету Запорізької міської ради, які розміщені в мережі Інтернет та копії яких надано до матеріалів справи.
5. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при ухваленні рішення
Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
За приписами ст. 509 Цивільного кодексу України, які кореспондуються з положеннями ст. 173 Господарського кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).
В силу положень ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договором може бути встановлено, що його окремі умови визначаються відповідно до типових умов договорів певного виду (ч. 1 ст .630 Цивільного кодексу України).
Відповідно ч.ч. 1, 2 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Частиною 1 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
Пунктом 4 Правил користування тепловою енергією визначено, що користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії, укладеного між споживачем і теплопостачальною організацією, крім підприємств, що виробляють та використовують теплову енергію для цілей власного виробництва.
Згідно ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Положенням ч. 1 ст. 903 ЦК України визначено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Приписи ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Судом встановлено, що позивач (Концерн «МТМ») 02.10.2021 опублікував на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування Запорізької міської ради та на власному офіційному веб-сайті (які знаходяться у вільному доступі в мережі Інтернет) індивідуальні договори про надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води.
01.11.2021 між Концерном “МТМ» та ГО “КУЛЬТУРНИЙ ПРОСТІР КРАЮ» укладений Типовий індивідуальний договір, якому присвоєно номер 72225531, про надання послуги з постачання теплової енергії за адресою: м. Запоріжжя, пр. Металургів, буд. 26, шляхом отримання відповідачем таких послуг.
Доказів розірвання укладеного договору сторонами не надано.
Нежиле приміщення, яке перебуває в користуванні відповідача, є невід'ємною частиною житлового будинку. Об'єктом теплопостачання є багатоквартирний будинок вцілому, в який надходить теплова енергія з метою опалення усіх приміщень будинку - і житлових, і нежитлових.
Житловий будинок по пр. Металургів, 26 обладнано приладом комерційного обліку теплової енергії.
Відповідач вказаних обставин не заперечив та не спростував.
В матеріалах справи наявні копії актів приймання вузлів обліку в експлуатацію, їх обстеження. Позивач щомісячно надсилав позивачу рахунки на оплату за вказаним договором. Згідно наданих рахунків та розрахунку позивача, за період з листопада 2021 по квітень 2024 включно позивачем було надано послуг з постачання теплової енергії на загальну суму 71941,75 грн. На момент звернення позивача з позовом до суду відповідач оплату не здійснював.
Як зазначено судом, відповідач надав заяву про визнання існуючої заборгованості, тобто позов визнав.
Відповідно ч. 2 ст. 46 ГПК України, крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 191 ГПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.
Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє (ч. 5 ст. 191 ГПК).
Заява, в якій зазначено про визнання позову, підписана представником ГО “КУЛЬТУРНИЙ ПРОСТІР КРАЮ» - адвокатом Ратушним В.В., який діє на підставі ордеру серії АЕ № 1347351 на надання правничої допомоги, виданим на підставі договору про надання правничої допомоги № 30 від 24.02.2025. Як зазначено в ордері, договором про надання правничої допомоги повноваження адвоката не обмежуються.
Згідно ч. 4 ст. 191 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Пунктом 6 ст. 236 ГПК України визначено, якщо одна із сторін визнала пред'явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 191 цього Кодексу.
Суд вважає, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права та інтереси інших осіб. Представник відповідача, підписавши заяву, в якій зазначено про визнання позову, має повноваження на вчинення цих дій і його дії не суперечать інтересам ГО “КУЛЬТУРНИЙ ПРОСТІР КРАЮ». Внаслідок цього суд дійшов до висновку про можливість прийняття визнання позову відповідачем в частині стягнення суми 71941,75 грн. основного боргу.
Згідно ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статті 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Як слідує з наданих відповідачем доказів, останнім після відкриття провадження в цій справі було сплачено на банківський рахунок позивача 14000,00 грн., а саме: згідно платіжної інструкції № 34 від 24.03.2025 на суму 7000,00 грн. та згідно платіжної інструкції № 39 від 24.04.2025 на суму 7000,00 грн.
Відтак, відповідачем після відкриття провадження у справі здійснено оплату на користь позивача у загальній сумі 14000,00 грн.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Оскільки відповідачем після відкриття провадження у дійсній справі здійснено оплату 14000,00 грн. основного боргу, провадження у справі за вказаною вимогою слід закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
Таким чином, заборгованість за договором № 72225531 станом на час розгляду цієї справи в суді складає 57941,75 грн.
Відповідач доказів сплати позивачу заборгованості в сумі 57941,75 грн. не подав.
Таким чином, з відповідача на користь позивача стягується 57941,75 грн. заборгованості за надані житлово-комунальні послуги.
6. Розподіл судових витрат
Враховуючи, що провадження у справі у частині стягнення 14000,00 грн. основного боргу закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, суд вважає за необхідне, у разі надходження відповідного клопотання позивача, повернути останньому із державного бюджету 471,40 грн. судового збору.
Відповідно до частини першої статті 130 ГПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Такі положення статті 130 ГПК України кореспондуються з частиною третьою статті 7 Закону України “Про судовий збір», де, зокрема, визначено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Враховуючи вищевикладене, положення частини першої статті 130 ГПК України та частини третьої статті 7 Закону України "Про судовий збір" підлягають застосуванню до спірних правовідносин у частині визнання відповідачем частково позовних вимог до початку розгляду справи по суті.
Такі правові висновки викладені у постанові КГС ВС від 17.11.2022 у справі № 910/14479/21.
Відповідно п. 2 ч. 1, п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Таким чином, судовий збір у сумі 975,50 грн. підлягає поверненню позивачу з державного бюджету ухвалою суду.
Судовий збір у сумі 975,50 грн. стягується з відповідача на користь позивача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 231, ст.ст. 46, 129, 130, 191, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Громадської організації “КУЛЬТУРНИЙ ПРОСТІР КРАЮ» (пр. Металургів, буд. 26, м. Запоріжжя, 69006, код ЄДРПОУ 42000626) на користь Концерну “МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» (вул. Героїв полку “Азов», буд. 137, м. Запоріжжя, 69091, код ЄДРПОУ 32121458) 57941 (п'ятдесят сім тисяч дев'ятсот сорок одна) грн. 75 коп. заборгованості за надані житлово-комунальні послуги та 975 (дев'ятсот сімдесят п'ять) грн. 50 коп. судового збору.
Провадження у справі у частині стягнення 14000 (чотирнадцять тисяч) грн. 00 коп. основного боргу закрити у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Після набрання судовим рішенням законної сили постановити ухвалу про повернення Концерну “МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» з державного бюджету 975,50 грн. судового збору.
Відповідно ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано - 09 травня 2025. Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя О.В. Ярешко