номер провадження справи 27/256/24
29.04.2025 Справа № 908/3324/24
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Дроздової С.С. при секретарі судового засіданні Вака В.С., розглянувши матеріали справи
за позовом: Приватного підприємства «АВТО-ГРАНД» (сільрада Мирненська, комплекс будівель та споруд № 1 літера «А», Одеський район, Одеська область, 67652, ідентифікаційний код юридичної особи 35916309)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЄТРЕЙД» (вул. Сєдова, буд. 7, м. Запоріжжя, 69035, ідентифікаційний код юридичної особи 37129399)
про стягнення 1 661 869 грн 60 коп.
за участю представників
від позивача: Розенбойм Ю.О., адвокат, ордер серія ВН № 1449807 від 20.12.2024, в режимі відеоконференцзв'язку, Бондаренко В.Г., директор.
від відповідач: Майструк Н.О., адвокат, ордер серія ВЕ № 1144252 від 24.01.2025, в режимі відеоконференцзв'язку
Приватне підприємство «АВТО-ГРАНД» звернулося до Господарського суду Запорізької області через систему «Електронний суд» з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЄТРЕЙД» про стягнення 1661869 грн 60 коп. заборгованості за договором № 221 перевезення вантажів автомобільним транспортом від 11.08.2022.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.12.2024 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/3324/24 та визначено до розгляду судді Дроздовій С.С.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 25.12.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3324/24, присвоєно справі номер провадження 27/256/24. Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 20.01.2025.
Ухвалою суду від 15.01.2025 задоволено клопотання Приватного підприємства «АВТО-ГРАНД» про проведення судового засідання 20.01.2025 об 11 год. 00 хв. в режимі відеоконференції у справі № 908/3324/24.
Ухвалою суду від 20.01.2025 відкладено підготовче провадження, засідання суду призначено на 19.02.2025.
23.01.2025 за допомогою підсистеми «Електронний суд» Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛЄТРЕЙД» поданий до суду відзив на позовну заяву, у якій останній просить суд поновити строки на надання відповідачем відзиву на позовну заяву, прийняти відзив на позовну заяву до розгляду, відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
27.01.2025 Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛЄТРЕЙД» за допомогою підсистеми «Електронний суд» подана до суду заява про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції.
Ухвалою суду від 19.02.2025 продовжено строк підготовчого провадження до 25.03.2025, відкладено підготовче засідання на 19.03.2025.
Ухвалою суду від 19.03.2025 підготовче провадження закрито, призначено справу до розгляду по суті 07.04.2025.
В судовому засіданні 07.04.2025 суд розпочав розгляд справи по суті та в порядку ст. 208 Господарського процесуального кодексу України заслухав вступне слово позивача.
Ухвалою суду від 07.04.2025 відкладено розгляд справи по суті, засідання суду призначено на 21.04.2025.
21.04.2025 за допомогою підсистеми «Електронний суд» Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛЄТРЕЙД» подано до суду клопотання про призначення експертизи, у якому останній, в порядку ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, просить суд:
- призначити по справі № 908/3324/24 за позовною заявою ТОВ «АВТО-ГРАНД» до ТОВ «ЛЄТРЕЙД» про стягнення 1 661 869 грн 60 коп.;
- судово-почеркознавчу експертизу, перед якою поставити запитання:
1) Чи дійсно підписував директор ТОВ «АВТО-ГРАНД» Бондаренко В.Г. договір №221 від 11.08.2021 укладений з ТОВ «ЛЄТРЕЙД»?
2) Чи дійсно підписував директор ТОВ «АВТО-ГРАНД» Бондаренко В.Г. Акти здачі-приймання робіт до Договору №221 від 11.08.2021 укладеним з ТОВ «ЛЄТРЕЙД»?
В обґрунтування клопотання про призначення експертизи, відповідач назначив, що у квітні 2024 року було призначено директора Сіромолотова Андрія Вікторовича, відповідно до наданих позивачем документів, на момент підписання директором був Бугай Геннадій Вікторович. Вказує, що ознайомившись із підписами на Договорі та підписами на видаткових накладних очевидно видно, що зі сторони позивача зразки підписів відрізняться (у договорі один, на інших документах інші), у зв'язку із чим на буму відповідача з'явилась необхідність проведення судової почеркознавчої експертизи.
Приписами п. 2 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи запинити провадження у справі у випадках призначення судом експертизи.
Як вже зазначалось, ухвалою суду від 19.03.2025 підготовче провадження закрито, 07.04.2025 суд розпочав розгляд справи по суті та заслухав вступне слово позивача, відповідач не з'явився.
Відповідно до ч. 3 ст. 195 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1-31 частини першої статті 227 та пунктом 1 частини першої статті 228 цього Кодексу.
Отже, призначення судової експертизи на стадії розгляду справи по суті не відповідає приписам ч. 3 ст. 195 Господарського процесуального кодексу України.
Право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишається без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом, стаття 118 ГПК України.
За вказаних обставин, суд відмовляє у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЄТРЕЙД» про призначення експертизи, як процесуально необґрунтоване.
В судовому засіданні 21.04.2025 суд в порядку ст. 208 Господарського процесуального кодексу України заслухав вступне слово позивача.
В судовому засіданні 21.04.2025 суд в порядку ч. 2 ст. 216 Господарського процесуального кодексу України оголосив протокольну ухвалу про перерву в судовому засіданні до 29.04.2025 об 11 год. 30 хв., та зобов'язав сторін надати суду оригінали документів в обґрунтування своїх доводів та заперечень для дослідження під час судового розгляду справи по суті в порядку ст. 210 Господарського процесуального кодексу України.
Судове засідання 29.04.2025 проводилось в режимі відеоконференцзв'язку.
Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, суд під час судового розгляду справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку, передбаченому Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). За заявою будь-кого з учасників справи або за ініціативою суду повне фіксування судового засідання здійснюється за допомогою відеозаписувального технічного засобу (за наявності в суді технічної можливості та за відсутності заперечень з боку будь-кого з учасників судового процесу).
29.04.2025 представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЄТРЕЙД» 1 661 869 грн 60 коп. заборгованості за договором № 221 перевезення вантажів автомобільним транспортом від 11.08.2022 та на підставі актів здачі-приймання робіт (надання послуг) і товарно-транспортних накладних до кожного з актів за з лютого 2024 року по травень 2024 року.
Також, представник позивача повідомив про намір подати заяву про стягнення витрат на правничу допомогу у встановлений законом строк.
29.04.2025 представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог позивача. Зазначив, що у відповідача виникли сумніви щодо підписів директора Приватного підприємства «АВТО-ГРАНД» у договорі № 221 перевезення вантажів автомобільним транспортом від 11.08.2022 та актах здачі-приймання робіт (надання послуг). Також, у відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що більшість актів здачі-приймання робіт (надання послуг) підписані минулим директором Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЄТРЕЙД», у позивача відсутні докази направлення таких актів до відповідача, а також не направлено та не запропоновано відповідачу провести акт звіряння взаєморозрахунків для визначення суми боргу, якщо така наявна. Вказує, що позивач порушуючи умови договору, а саме п.п. 3.4.14, 4.4, не надав відповідачу повний пакет документів - а саме рахунок, що є обов'язковою умовою зазначеною в договорі для проведення оплати. Зазначає, що позивач не звертався із претензією до відповідача про що зазначено в самій позовній заяві, а у разі звернення із листами, відповідач письмово би наголосив про відсутність одного з документів, які унеможливлюють проведення оплати.
29.04.2025 в судовому засіданні здійснено дослідження оригіналів доказів, в порядку статті 210 ГПК України.
У судовому засіданні 29.04.2025, в порядку ст. 217 ГПК України, суд закінчив порядок з'ясування обставин та перевірки їх доказами і перейшов до судових дебатів - ст. 218 ГПК України.
Судові дебати - частина судового розгляду, що складаються з промов осіб, які беруть участь у справі.
Заслухавши представників сторін, дослідивши докази, суд вийшов з нарадчої кімнати та згідно ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголосив вступну та резолютивну частини рішення, повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз'яснив порядок і строк його оскарження.
Розглянувши матеріали справи та оцінивши надані докази, вислухавши пояснення представників сторін, суд
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути - визнання права.
Згідно статті 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.
Підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст. 42 Господарського кодексу України).
Підприємницька діяльність здійснюється суб'єктами господарювання, підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.
Підприємництво здійснюється на основі: вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності; самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону; комерційного розрахунку та власного комерційного ризику; вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом; самостійного здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, використання підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд (стаття 44 Господарського кодексу України).
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 Цивільного кодексу України).
Відповідно ст. 11 Цивільного кодексу України, далі ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
З наведених обставин встановлено, що спірні правовідносини за своїм змістом є майновими, договірними та стосуються надання послуг. Спірний характер правовідносин базується на тому, що позивач вважає свої права порушеними через невиконання відповідачем зобов'язання щодо оплати вартості наданих послуг.
За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у ст. 11 ЦК України, якою передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
З огляду на статтю 509 ЦК України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.
У відповідності до пункту 1 частини 2 статті 1 ЦК України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який право чин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.
У відповідності до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
11.08.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛЄТРЕЙД», далі Замовник, та Приватним підприємством «АВТО-ГРАНД», далі Перевізник, укладено договір перевезення вантажів автомобільним транспортом № 221 від 11.08.2022, далі Договір.
Відповідно до п. 1.1 Договору у порядку, на умовах, та в строк, визначений цим Договором, Перевізник зобов'язується доставляти довірені йому Замовником (іншими вантажовідправниками за вказівкою Замовника) вантажі до пункту призначення на території України, а також в міжнародному сполученні, та видавати їх особам, які мають право на їх одержання (вантажоодержувачам), а Замовник зобов'язується прийняти та оплачувати Перевізникові встановлену за надані послуги плату.
Пунктом 2.1. Договору сторони узгодили послуги перевезення вантажів за цим Договором надаються на підставі Замовлення, яке складається Замовником в двох автентичних примірниках за формою, затвердженою згідно з Додатком № 1 до цього Договору, підписується уповноваженою особою Замовника, скріплюється його печаткою (за наявності) та направляється Перевізнику за реквізитами, зазначеними в Договорі. У випадку термінової потреби у наданні послуг Замовлення може бути надано та погоджено за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, у тому числі в телефонному режимі та/або за допомогою менеджерів, з обов'язковим подальшим письмовим оформленням протягом 24 (двадцяти чотирьох) годин.
Згідно п. 3.2.3 Договору Замовник зобов'язаний організувати у вставленому порядку оформлення транспортних документів (товарно-транспортних накладних (CMR); товаросупровідних документів; видаткових накладних, Інвойсів, сертифікатів походження та/або якості, довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей; вантажних митних декларацій; податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних тощо) необхідних для безперешкодного перетину державних кордонів та своєчасних взаємних розрахунків.
Відповідно до п. 3.2.6. Договору своєчасно та в повному обсязі оплачувати надані Перевізником послуги та відшкодувати додаткові витрати, що виникли у Перевізника при виконанні цього Договору, якщо такі витрати здійснювалися в інтересах Замовника та є документально підтвердженими.
Умовами п. 3.3.3 Договору сторони узгодили, що своєчасно та в повному обсязі отримувати оплату за надані послуги та відшкодування додаткових витрат, що виникли у Перевізника при виконанні цього Договору, якщо такі витрати здійснювалися в інтересах Замовника та є документально підтвердженими.
Пунктом 3.4.13 Договору сторони зазначили, що забезпечити своєчасну доставку вантажів за адресою, вказаною в Замовленні та в товарно-транспортних накладних (CMR), точно слідувати Інструкціям Замовника та/або вантажовідправника щодо порядку видачі вантажів; отримувати у особи, що приймає вантажі оригінал довіреності, оформлений належним чином: видати вантаж в пункті призначення вантажоодержувачу; отримати на товаросупровідних документах відповідні відмітки, в тому числі щодо отримання вантажів вантажоодержувачем.
Відповідно до п. 3.4.14 Договору протягом 7 (семи) календарних днів з дати розвантаження автомобільного транспорту надати Замовникові пакет документів, необхідних для здійснення взаєморозрахунків, а саме: рахунок-фактуру, акт приймання-передачі наданих послуг, товарно-транспортну накладну (CMR), також в необхідних випадках можуть подаватися оригінали інших наявних документів, підтверджуючих надання послуг, зокрема, вантажна митна декларація, подорожній лист тощо.
Згідно із п. 3.1 Договором Виконавець зобов'язується надати послуги в строк: листопад - 15.12.2021.
Приписами п. п. 4.1 та 4.2 Договору сторони узгодили, що ціна (загальна вартість) цього Договору визначається в національній валюті України - гривні, та складається із загальної ціни (вартості) транспортно-експедиторських послуг, надання Перевізником Замовнику згідно погоджених Сторонами Актів приймання-передачі наданих послуг протягом дії цього Договору. Ціна (загальна вартість) послуг перевезення вантажів автомобільним транспортом розраховується на підставі цін (тарифів) за одиницю виміру (тонно/км, км пробігу, машино/годину, рейс зміну тощо) наданих послуг, погоджених Сторонами у Замовленні, яке є невід'ємною частиною цього Договору, і є незмінною з моменту підписання Замовлення.
Відповідно до п. 4.3 Договору, оплата наданих послуг перевезення вантажів здійснюється Замовником на підставі рахунків-фактур, виставлених Перевізником відповідно до погоджених Сторонами Актів приймання-передачі наданих послуг, складених з урахуванням первинних документів бухгалтерського обліку, в наступному порядку:
- 80% (вісімдесят) відсотків вартості послуг перевезення вантажів, погоджених Сторонами у Замовленні, сплачується протягом 10 (десяти) банківських днів з дати погодження Замовником Акту приймання-передачі наданих послуг, одержаного від Перевізника разом з повним комплектом документів, вказаних в п. 3.4.14, цього Договору;
- 20% (двадцять відсотків) вартості послуг перевезення вантажів, погоджених Сторонами у Замовленні, сплачуються протягом 10 (десяти) банківських днів з дати належної реєстрації Перевізником відповідної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, без виставлення окремого рахунку-фактури.
Згідно із п. 4.4 Договору у випадку ненадання Перевізником оригіналів рахунку-фактури, Акту приймання-передачі наданих послуг та інших документів, вказаних в п. 3.4.14. цього Договору або їх неналежного оформлення, строк виконання зобов'язань Замовника щодо здійснення оплати наданих послуг вважається таким, що не настав, до моменту виправлення усіх виявлених недоліків, отримання Замовником повного комплекту належним чином оформлених оригіналів документів та погодження Акту приймання-передачі наданих послуг відповідно до умов цього Договору.
Пунктами 4.5, 4.6 Договору сторони узгодили, що датою платежу вважається дата зарахування грошових коштів на рахунок Перевізника. За згодою Сторін за окремими перевезеннями вантажів у Замовленні можуть бути письмово погоджені інші умови оплати, які матимуть пріоритет над загальними умовами цього Договору.
Відповідно до п. п. 6.1, 6.2, 6.3, 6.4 Договору надані послуги передають Перевізником та приймаються Замовником за Актом приймання-передачі наданих послуг. Акти приймання-передачі наданих послуг складається Перевізником протягом 7 (семи) календарних днів після закінчення наданих послуг, а при триваючому наданні послуг - не пізніше 10 (десяти) числа місяця, наступного за звітним, на підставі підписаних уповноваженими представниками Сторін первинних документів бухгалтерського обліку (товарно-транспортних накладних (CMR) подорожних листів тощо). Акт приймання-передачі наданих послуг складається Перевізником в двох антентичних примірниках підписується уповноваженою особою Перевізника, скріплюється його печаткою (за наявності) та направляється Замовнику разом з первинними документами бухгалтерського обліку, зазначеними в п. 3.4.14 цього Договору, за реквізитами зазначеними в цьому Договорі або його фактичним місцезнаходженням, поштовим, кур'єрським зв'язком або нарочним. Акт приймання-передачі наданих послуг розглядається Замовником протягом 5 (п'яти) робочих днів з дати його отримання та, у випадку його погодження, підписується уповноваженою особою Замовника, скріплюється його печаткою (за наявності), після чого один примірник Акту приймання-передачі наданих послуг повертається Перевізнику за реквізитами, зазначеними в цьому Договорі або за фактичними місцезнаходженням, поштовим, кур'єрським зв'язком або нарочним.
Пунктами 6.5 та 6.6 Договору сторони узгодили, що у випадку наявності у Замовника зауважень або заперечень до Акту приймання-передачі наданих послуг, зауваження або заперечення направляються Перевізнику в порядку та у строки, передбачені п. 6.4 цього Договору. Сторони домовились, що юридичну силу мають виключно оригінали Актів приймання-передачі наданих послуг, оформлені у письмовій (електронній) формі, підписані уповноваженими представниками та скріплені печатками (за наявності) сторін у тому числі із застосуванням електронного кваліфікованого підпису та печатки (за зав явності). Електронні та факсимільні копії Актів приймання-передачі наданих послуг не мають юридичної сили та не можуть посвідчувати факти послуг.
Відповідно до п. п. 10.1 та 10.2 Договору він набуває чинності з моменту його підписання належним чином уповноваженими представниками сторін та діє до 31.12.2024. У випадку, якщо за 30 (тридцять) календарних днів до закінчення строку дії цього Договору жодна із Сторін не направить іншій стороні письмове повідомлення з відмовою від продовження цього Договору, то дія Договору автоматично продовжується на один рік на тих самих умовах, кількість таких пролонгації не обмежена.
Приватним підприємством «АВТО-ГРАНД» за період з лютого 2024 року по травень 2024 року були надані послуги перевезення на загальну суму 1 777 129,50 грн, що підтверджено наступними актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) та товарно-транспортними накладними до кожного з актів (а.с. 15-81), а саме:
- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 73 від 02.02.2024 на суму 28886,00 грн (з ПДВ) та товарно-транспортна накладна № 248 від 01.02.2024;
- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №72 від 02.02.2024 на суму 26103,00 грн (з ПДВ) та товарно-транспортна накладна №247 від 01.02.2024;
- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №74 від 04.02.2024 на суму 25311,00 грн (з ПДВ) та товарно-транспортна накладна № 409 від 04.02.2024;
- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №75 від 04.02.2024 на суму 28424,00 грн (з ПДВ) та товарно-транспортна накладна № 414 від 04.02.2024;
- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №76 від 04.02.2024 на суму 26268,00 грн (з ПДВ) та товарно-транспортна накладна № 408 від 04.02.2024;
- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №77 від 09.02.2024 на суму 25586,00 грн (з ПДВ) та товарно-транспортна накладна № 1 від 08.02.2024;
- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №79 від 09.02.2024 на суму 28622,00 грн (з ПДВ) та товарно-транспортна накладна № 2 від 08.02.2024;
- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №118 від 13.02.2024 на суму 25993,00 грн (з ПДВ) та товарно-транспортна накладна №125 від 13.02.2024;
- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №119 від 13.02.2024 на суму 25905,00 грн (з ПДВ) та товарно-транспортна накладна №130 від 13.02.2024;
- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №121 від 13.02.2024 на суму 28600,00 грн (з ПДВ) та товарно-транспортна накладна №124 від 13.02.2024;
- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 141 від 17.02.2024 року на суму 26312,00 грн (з ПДВ) та товарно-транспортна накладна № 146 від 16.02.2024;
- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №142 від 17.02.2024 на суму 28468,00 грн та товарно-транспортна накладна №147 від 16.02.2024;
- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №131 від 18.02.2024 на суму 25454,00 грн (з ПДВ) та товарно-транспортна накладна №157 від 16.02.2024;
- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №140 від 18.02.2024 на суму 26180,00 грн (з ПДВ) та товарно-транспортна накладна №145 від 16.02.2024;
- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №211 від 23.02.2024 на суму 26312,00 грн (з ПДВ) та товарно-транспортна накладна №514 від 23.02.2024;
- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №148 від 23.02.2024 на суму 26730,00 грн (з ПДВ) та товарно-транспортна накладна №516 від 23.02.2024;
- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №149 від 23.02.2024 на суму 25938,00 грн (з ПДВ) та товарно-транспортна накладна №511 від 23.02.2024;
- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №155 від 23.02.2024 на суму 28512,00 грн (з ПДВ) та товарно-транспортна накладна №515 від 23.02.2024;
- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №150 від 28.02.2024 на суму 26268,00 грн (з ПДВ) та товарно-транспортна накладна №5 від 28.02.2024;
- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №156 від 29.02.2024 на суму 28947,00 грн (з ПДВ) та товарно-транспортна накладна №22 від 28.02.2024;
- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №212 від 29.02.2024 на суму 25850,00 грн (з ПДВ) та товарно-транспортна накладна №23 від 28.02.2024;
- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №213 від 29.02.2024 на суму 26554,00 грн (з ПДВ) та товарно-транспортна накладна №49 від 28.02.2024;
- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №218 від 01.03.2024 на суму 24339,00 грн (з ПДВ) та товарно-транспортна накладна №120 від 01.03.2024;
- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №214 від 02.03.2024 на суму 25011,00 грн (з ПДВ) та товарно-транспортна накладна №142 від 01.03.2024;
- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №216 від 02.03.2024 на суму 27174,00 грн (з ПДВ) та товарно-транспортна накладна №144 від 01.03.2024;
- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №217 від 02.03.2024 на суму 24906,00 грн (з ПДВ) та товарно-транспортна накладна №149 від 01.03.2024;
- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №219 від 03.03.2024 на суму 24549,00 грн (з ПДВ) та товарно-транспортна накладна №187 від 02.03.2024;
- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №220 від 04.03.2024 на суму 25305,00 гривень (з ПДВ) та товарно-транспортна накладна №293 від 04.03.2024;
- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №221 від 04.03.2024 на суму 25116,00 грн (з ПДВ) та товарно-транспортна накладна №295 від 04.03.2024;
- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №222 від 04.03.2024 на суму 27468,00 грн (з ПДВ) та товарно-транспортна накладна №289 від 04.03.2024;
- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №223 від 04.03.2024 на суму 24759,00 грн (з ПДВ) та товарно-транспортна накладна №294 від 04.03.2024;
- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №224 від 06.03.2024 на суму 24927,00 грн (з ПДВ) та товарно-транспортна накладна № 396 від 06.03.2024;
- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №227 від 06.03.2024 на суму 27132,00 грн (з ПДВ) та товарно-транспортна накладна № 402 від 06.03.2024;
- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №225 від 08.03.2024 на суму 24633,00 грн (з ПДВ) та товарно-транспортна накладна №418 від 06.03.2024;
- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №226 від 08.03.2024 на суму 25116,00 грн (з ПДВ) та товарно-транспортна накладна №417 від 06.03.2024;
- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №228 від 09.03.2024 на суму 24255,00 грн (з ПДВ) та товарно-транспортна накладна №87 від 08.03.2024;
- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №229 від 09.03.2024 на суму 27510,00 грн (з ПДВ) та товарно-транспортна накладна №89 від 08.03.2024;
- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №231 від 10.03.2024 на суму 25368,00 грн (з ПДВ) та товарно-транспортна накладна №158 від 10.03.2024;
- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №232 від 10.03.2024 на суму 24843,00 грн (з ПДВ) та товарно-транспортна накладна №159 від 10.03.2024;
- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №230 від 11.03.2024 на суму 24612,00 грн (з ПДВ) та товарно-транспортна накладна №193 від 10.03.2024;
- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №233 від 11.03.2024 на суму 27258,00 грн (з ПДВ) та товарно-транспортна накладна №194 від 10.03.2024;
- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №235 від 12.03.2024 на суму 25053,00 грн (з ПДВ) та товарно-транспортна накладна №307 від 12.03.2024;
- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №236 від 12.03.2024 на суму 25515,00 грн (з ПДВ) та товарно-транспортна накладна №306 від 12.03.2024;
- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №234 від 13.03.2024 на суму 24738,00 грн (з ПДВ) та товарно-транспортна накладна №329 від 12.03.2024;
- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №237 від 14.03.2024 на суму 27426,00 грн (з ПДВ) та товарно-транспортна накладна №330 від 12.03.2024;
- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №281 від 18.03.2024 на суму 24234,00 грн (з ПДВ) та товарно-транспортна накладна №М125 від 18.03.2024;
- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №282 від 18.03.2024 на суму 24591,00 грн (з ПДВ) та товарно-транспортна накладна №М128 від 18.03.2024;
- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №283 від 18.03.2024 на суму 25095,00 грн (з ПДВ) та товарно-транспортна накладна №М124 від 18.03.2024;
- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №284 від 18.03.2024 на суму 27216,00 грн (з ПДВ) та товарно-транспортна накладна №М127 від 18.03.2024;
- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №286 від 21.03.2024 на суму 24528,00 грн (з ПДВ) та товарно-транспортна накладна №М254 від 20.03.2024;
- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №310 від 21.03.2024 на суму 24906,00 грн (з ПДВ) та товарно-транспортна накладна №М256 від 20.03.2024;
- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №311 від 21.03.2024 на суму 25368,00 грн (з ПДВ) та товарно-транспортна накладна №М255 від 20.03.2024;
- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №312 від 21.03.2024 на суму 27552,00 грн (з ПДВ) та товарно-транспортна накладна №М257 від 20.03.2024;
- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №318 від 25.03.2024 на суму 24822,00 грн (з ПДВ) та товарно-транспортна накладна №М420 від 20.03.2024;
- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №316 від 26.03.2024 на суму 25053,00 грн (з ПДВ) та товарно-транспортна накладна №М437 від 25.03.2024;
- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №317 від 26.03.2024 на суму 25137,00 грн (з ПДВ) та товарно-транспортна накладна №М435 від 25.03.2024;
- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №319 від 26.03.2024 на суму 27174,00 грн (з ПДВ) та товарно-транспортна накладна №М436 від 25.03.2024;
- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №326 від 31.03.2024 на суму 24318,00 грн (з ПДВ) та товарно-транспортна накладна №М60 від 31.03.2024;
- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №327 від 31.03.2024 на суму 27720,00 грн (з ПДВ) та товарно-транспортна накладна №М61 від 31.03.2024;
- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №488 від 10.05.2024 на суму 36902,00 грн (з ПДВ) та товарно-транспортна накладна №К3300095600 від 09.05.2024;
- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №489 від 13.05.2024 на суму 33103,00 грн (з ПДВ) та товарно-транспортна накладна № К3300096297 від 12.05.2024;
- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 490 від 14.05.2024 на суму 33654,00 грн (з ПДВ) та товарно-транспортна накладна № К3300096547 від 14.05.2024;
- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 491 від 14.05.2024 на суму 36772,00 гривень (з ПДВ) та товарно-транспортна накладна № К3300096552 від 14.05.2024;
- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 492 від 19.05.2024 року на суму 23000,00 грн (з ПДВ) та товарно-транспортна накладна № К3300097390 від 18.05.2024;
- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 493 від 19.05.2024 на суму 22940,00 грн (з ПДВ) та товарно-транспортна накладна № К3300097389 від 18.05.2024.
Відповідач свої зобов'язання щодо оплати наданих послуг виконав частково, що підтверджується виписками за рахунками за період з 01.01.2024 по 16.12.2024 наданими позивачем до матеріалів справи (а.с. 124-133).
Втім, відповідач свої зобов'язання з оплати за надані послуги в повному обсязі у визначений умовами договору строк не виконав, у зв'язку з чим позивач намагається стягнути з відповідача заборгованість за договором перевезення вантажів автомобільним транспортом в розмірі 1 661 869,60 грн.
Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, суд дійшов до висновку про законність та обґрунтованість заявлених позовних вимог, виходячи з наступного.
Правовідносини сторін є господарськими.
Згідно положень ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішень суду.
Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, далі ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Підстави виникнення господарських зобов'язань визначені в ст. 174 ГК України. Зокрема, господарські зобов'язання можуть виникати: з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав; внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, що визначено ч. 2 ст. 175 ГК України.
Частинами 1-3 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Нормами статті 509 цього ж Кодексу встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Як свідчать матеріали справи та надані суду документи, між сторонами склались господарські відносини, що породили взаємні права та обов'язки.
Судом встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки.
Згідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання, згідно ст. 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.
За умовами ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.
Відповідно до ч. 1 ст. 222 ГК України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.
Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, згідно ч. 1 ст.627 ЦК України.
Відповідно до ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 ГК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Відносини, пов'язані з перевезенням пасажирів та багажу, регулюються Цивільним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами (ч. 6 ст. 306 Господарського кодексу України).
Статтею 307 ГК України та ст. 909 ЦК України встановлено, що перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.
В ст. 916 ЦК України передбачено, що за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.
Згідно ст. 920 ЦК України, у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Закон України «Про автомобільний транспорт» визначає, що вантажні перевезення - перевезення вантажів вантажними автомобілями; послуга з перевезення пасажирів чи вантажів - перевезення пасажирів чи вантажів транспортними засобами на договірних умовах із замовником послуги за плату (ст. 1).
Відповідно до ч. 1 ст. 916 ЦК України за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.
Відповідно до п. 4.3 Договору, оплата наданих послуг перевезення вантажів здійснюється Замовником на підставі рахунків-фактур, виставлених Перевізником відповідно до погоджених Сторонами Актів приймання-передачі наданих послуг, складених з урахуванням первинних документів бухгалтерського обліку, в наступному порядку:
- 80% (вісімдесят) відсотків вартості послуг перевезення вантажів, погоджених Сторонами у Замовленні, сплачується протягом 10 (десяти) банківських днів з дати погодження Замовником Акту приймання-передачі наданих послуг, одержаного від Перевізника разом з повним комплектом документів, вказаних в п. 3.4.14, цього Договору;
- 20% (двадцять відсотків) вартості послуг перевезення вантажів, погоджених Сторонами у Замовленні, сплачуються протягом 10 (десяти) банківських днів з дати належної реєстрації Перевізником відповідної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, без виставлення окремого рахунку-фактури.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач надав послуги в повному обсязі, загальною вартістю 1 777 129,50 грн, що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) за період з лютого 2024 року по травень 2024 року.
Надані послуги були прийняті відповідачем за актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), підписані та скріплені печаткою. Будь-яких зауважень відповідача у справі, позивач не отримував та матеріали справи не містять.
Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання за договором в повному обсязі, а відповідач повинен був оплатити вартість наданих послуг відповідно до п. 4.3 Договору.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідач надані позивачем послуги оплатив частково в результаті чого виникла заборгованість в сумі 1 661 869,60 грн.
Відповідно ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відносно посилань відповідача на п. 4.4 Договору щодо ненастання строку оплати за надані послуги у зв'язку із ненаданням позивачем рахунків-фактур на оплату слід зазначити наступне.
Умовами договору визначено, що надані послуг погоджуються сторонами актами приймання-передачі наданих послуг, які сторонами підписані.
В силу приписів Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» рахунок-фактура є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти, і ненадання рахунку-фактури не є відкладальною умовою в розумінні статті 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора в розумінні статті 613 цього Кодексу.
Відповідно до відомостей що містяться у виписках за рахунками наданих позивачем, при здійсненні платежів за договором № 221 від 11.08.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛЄТРЕЙД» посилалось зокрема на рахунки № 98 від 10.02.2024, № 99 від 11.02.2024, № 96 від 09.02.2024, № 110 від 10.02.2024, № 100 від 11.02.2024, № 138 від 20.02.2024, № 137 від 21.02.2024, № 117 від 13.02.2024, № 135 від 20.02.2024, № 283 від 10.05.2024, № 284 від 10.05.2024, № 292 від 19.05.2024, № 294 від 21.05.2024.
Як вбачається з матеріалів справи, платежі здійснювались відповідачем і після зміни керівництва товариства, про що свідчать банківські виписки.
Як вже було зазначено, надані послуги були прийняті відповідачем за кількістю та якістю, без будь-яких зауважень відповідача.
На посилання відповідача на те, що між сторонами не було проведено досудове врегулювання спору слід зазначити наступне.
Приписами ст. 19 ГПК України визначено, що сторони вживають заходів для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов'язковими згідно із законом.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Право на справедливий судовий розгляд включає в себе право на доступ до суду та право на доступ до правосуддя в широкому розумінні.
Стаття 222 ГК України закріплює, що учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду. У разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій суб'єкт господарювання чи інша юридична особа - учасник господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів має право звернутися до нього з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом.
Отже звернення із претензією в разі порушення умов господарського договору є правом, а не обов'язком потерпілої сторони. Тому вона може не скористатися цим правом, а відразу звернутися за захистом порушених прав до господарського суду.
У рішенні Конституційного Суду України від 09.07.2002 №15-рп/2002 зазначено, що обрання певного засобу правового захисту, у тому числі й досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує. Встановлення законом обов'язкового досудового врегулювання спору обмежує можливість реалізації права на судовий захист.
В даному випадку позивач скористався своїм правом вимоги щодо оплати за надані послуги, шляхом звернення з відповідним позовом до суду.
Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2002 №15-рп/2002 (справа №1-2/2002 про досудове врегулювання спорів) право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.
Відповідач не надав доказів сплати заборгованості в сумі 1 661 869,60 грн за надані послуги перевезення вантажів автомобільним транспортом.
Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.
З урахуванням вимог ст. 638 Цивільного кодексу України, сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору а відтак договір є укладеним.
Доказів розірвання договору, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, або визнання недійсним договору внаслідок недодержання сторонами в момент його вчинення вимог чинного законодавства України, сторонами у справі не надано. Не надано також і доказів того, що сторони відмовились від виконання договору в силу певних об'єктивних обставин.
З матеріалів справи вбачається, що позивач виконав свої зобов'язання, а саме здійснив послуги з перевезення вантажів автомобільним транспортом.
Однак, матеріали справи не містять доказів повної оплати відповідачем наданих послуг.
Відповідачем не заперечувався факт належного виконання позивачем умов договору.
Фактичні обставини справи свідчать, що зобов'язання відповідача щодо оплати заданих послуг розмірі 1 661 869,60 грн залишилось невиконаним.
Дослідивши матеріали справи, позивач документально підтвердив надання послуг відповідачу в рамках договору перевезення вантажів автомобільним транспортом № 221 від 11.08.2022.
Відповідач не надав належних та допустимих доказів оплати наданих послуг у повному обсязі на користь позивача в повному обсязі.
Відповідачем не заперечувався факт належного виконання позивачем наданих послуг та факт її прийняття відповідачем.
Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 1 661 869,60 грн заборгованості є обґрунтованими та документально підтвердженими.
Відповідно до ст.ст. 7, 13 ГПК України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст. 73, 77 ГПК України).
Крім того, господарський суд зауважує, що 17.10.2019 набув чинності Закон України № 132-IX від 20.09.2019 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України змінено назву ст. 79 Господарського процесуального кодексу України з «Достатність доказів» на нову - «Вірогідність доказів» та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів". Стандарт доказування «вірогідності доказів», на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів,тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови КГС ВС від 02.10.2018 року у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 року у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 року у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 року у справі № 917/2101/17).
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц.
Господарський суд вказує, що матеріали справи не містять, а відповідачем не було надано до суду жодних належних та допустимих в розумінні ст.ст. 73,76-79,86 Господарського процесуального кодексу України доказів із обґрунтуванням відсутності вини у несплаті 1 661 869,60 грн основного боргу за надані послуги.
За умовами ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Отже, відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарський суд повинен у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог процесуального закону щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. У справі «Руїс Торіха проти Іспанії», Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994). Водночас, необхідно враховувати, що хоча національний суд і має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland) від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті (рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland) від 27.09.2001).
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, суди мають також враховувати практику Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у справах «Проніна проти України» (рішення від 18.07.2006), Трофимчук проти України (рішення від 28.10.2010), де Суд зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Водночас, Верховний Суд зазначає, що такий висновок Європейського суду з прав людини звільняє суди від обов'язку надавати детальну відповідь на кожен аргумент скаржника, проте не свідчить про можливість взагалі ігнорувати доводи чи докази, на які посилаються сторони у справі (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.01.2019 у справі № 910/7054/18 та від 12.02.2019 у справі № 911/1694/18).
Позивач надав докази в підтвердження наявності заборгованості.
Відповідач не спростував доводи позивача, не надав доказів оплати заборгованості.
Заперечення відповідача спростовуються матеріалами справи та вищевикладеним.
Інші доводи та докази учасників справи, детальну оцінку яких не наведено у рішенні, позаяк вони не покладені судом в його основу, не спростовують вищевикладених висновків суду.
З огляду на викладене, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.
В порядку ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 42, 46, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги Приватного підприємства «АВТО-ГРАНД» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЄТРЕЙД» задовольнити..
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЄТРЕЙД» (вул. Сєдова, буд. 7, м. Запоріжжя, 69035, ідентифікаційний код юридичної особи 37129399) на користь Приватного підприємства «АВТО-ГРАНД» (сільрада Мирненська, комплекс будівель та споруд № 1 літера «А», Одеський район, Одеська область, 67652, ідентифікаційний код юридичної особи 35916309) заборгованість за договором № 221 перевезення вантажів автомобільним транспортом від 11.08.2022 в сумі 1 661 869 (один мільйон шістсот шістдесят одна тисяча вісімсот шістдесят дев'ять) грн 60 коп., судовий збір в сумі 19 942 (дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот сорок дві) грн. 44 коп.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення оформлено та підписано 08.05.2025.
Суддя С.С. Дроздова
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення буде розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.