05 травня 2025 року м. Харків Справа № 922/2088/24
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Стойка О.В., суддя Медуниця О.Є. , суддя Радіонова О.О.
розглянувши в порядку письмового провадження без виклику учасників справи апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , м. Харків на рішення Господарського суду Харківської області від 15.01.2025 у справі №922/2088/24
за позовом Немишлянської окружної прокуратури міста Харкова, м. Харків в інтересах держави, в особі:
1) Харківської міської ради, м. Харків,
2) Департаменту освіти Харківської міської ради, м. Харків
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , м. Харків
про стягнення збитків
У червні 2024 року Немишлянська окружна прокуратура міста Харкова (далі- Прокурор) в інтересах держави в особі Харківської міської ради (далі - Позивач 1) та Департаменту освіти Харківської міської ради (далі- Позивач 2) звернулась до Господарського суду Харківської області із позовною заявою до Фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 (далі- Відповідач) про стягнення збитків у сумі 183 614,40 грн.;
Рішенням Господарського суду Харківської області від 15.01.2025 року у справі №922/2088/24 позов задоволено, стягнуто з Відповідача на користь Позивача збитки у сумі 183 614,40 грн та відшкодовано Харківській обласній прокуратурі витрати по сплаті судового збору в сумі 3028,00 грн.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням та вважаючи його таким, що постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, Відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
В обґрунтування поданої скарги апелянт зазначає, що:
- суд не звернув увагу, що Прокурор, звертаючись з даним позовом, нехтував імперативними положеннями КПК України, які надають йому виключне право пред'явити цивільний позов в кримінальному провадженні в інтересах держави, а у разі непред'явлення цивільного позову в кримінальному провадженні- пред'явити його в порядку цивільного судочинства;
-суд першої інстанції, поклавши в обґрунтування доведеності позовних вимог висновок судової експертизи №8035 від 13.10.2023р, що була проведена в кримінальному провадженні, не звернув уваги на неоднозначність та сумнівність висновків проведеної експертизи висновок експерта, а тому суд першої інстанції мав сам призначити експертизу;
- суд першої інстанції визнав явку сторони - Департаменту освіти Харківської міської ради обов'язковою, але він ні разу не з'явився до суду і взагалі не висловив жодної думки з приводу розгляду даної справи, хоча розпорядником бюджетних коштів був саме він.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду у справі №922/2088/24 від 03.03.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Відповідача на означене судове рішення та встановлено строк учасникам справи для надання відзиву на апеляційну скаргу з доказами його (доданих до нього документів) надсилання іншим учасникам справи у строк до 14.03.2025р. (включно). Вказаною ухвалою повідомлено учасників справи про розгляд апеляційної скарги без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) в світлі частини 10 статті 270 ГПК України, оскільки ціна позову в означеній справі менша ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У відзиві на апеляційну скаргу Прокурор заперечив проти доводів, наведених Відповідачем, вважав рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, оскільки усі складові, які необхідні для стягнення збитків, доведені матеріалами справи і встановлені судом першої інстанції.
Відзивів на апеляційну скаргу у визначений ухвалою суду строк від інших учасників справи не надійшло.
Враховуючи положення ч. ч. 13, 14 ст. 8 ГПК України, фіксація розгляду апеляційної скарги у порядку письмового провадження (без повідомлення учасників справи) не здійснюється.
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Рішенням господарського суду в межах даної справи встановлені наступні обставини:
- визначення наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 18.03.2016 №473 веб-порталом Уповноваженого органу інформаційно-телекомунікаційну систему «Ргогогго» за адресою в мережі Інтернет: www. prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу - Державне підприємство «Прозорро» (ідентифікаційний код юридичної особи 02426097);
-проведення Департаментом освіти Харківської міської ради, код ЄДРПОУ 22704183, процедури відкритих торгів (ідентифікатор закупівлі UА-2022-11-21-015218-а) щодо закупівлі послуг з капітального ремонту (з усунення аварій) будівлі Харківської гімназії № 163 Харківської міської ради Харківської області за адресою: 61172, Україна, Харківська обл., м. Харків, вул. Луї Пастера, 330, з очікуваною вартістю закупівлі складала 3 493 937,14 грн. з ПДВ, джерелом фінансування є кошти місцевого бюджету;
- визначення Відповідача переможцем процедури закупівлі з з остаточною ціновою пропозицією 3 493 937,14 грн. з ПДВ, що підтверджується реєстром отриманих тендерних пропозицій, в процедурі закупівлі UА-2022-11-21-015218-а;
-укладення 21.11.2022 між Позивачем 2 та Відповідачем Договору підряду №163Р (далі - Договір), відповідно до умов якого Позивач 2, як замовник, доручає, а Відповідач, як підрядник, зобов'язується своїми силами і засобами на власний ризик виконати відповідно до коду ДК 021:2015:45453000-7 «Капітальний ремонт і реставрація по об'єкту: Капітальний ремонт (з усунення аварій) будівлі Харківської гімназії №163 Харківської міської ради Харківської області за адресою: 61172, Україна, Харківська обл., м. Харків, вул. Луї Пастера. 330», згідно кошторисних норм України, затверджених наказом Мінрегіонбуду від 01.11.2011 №281 «Про затвердження кошторисних норм України у будівництві» та відповідно до договірної ціни (Додаток 1);
-зниження загальної суми Договору до 2 475 922,36 грн, що підтверджується додатковою угодою №1 до Договору №163Р від 21.11.2022;
- підписання сторонами актів форми актів КБ-2в №1 за грудень 2022 року від 21.12.2022 на суму 1 833 284,64 грн., №1/1 за грудень 2022 року на суму 11 809,28 грн. та №2 за грудень 2022 року від 28.12.2022 року на суму 630 828,44 грн., згідно яких загальна вартість виконаних будівельних робіт за Договором складає 2 475 922. 36 грн;
-сплата Позивачем 2 на користь Відповідача на підставі вказаних актів форми КБ-2 2 475 922,36 грн;
- проведення в межах кримінального провадження №42023222020000010 судової будівельно-технічної експертизи №8035 від 13.10.2023, за висновком якої проведення в рамках обсяги та вартість фактично виконаних робіт ( по об'єкту «Капітального ремонту (з усунення аварії) будівлі Харківської гімназії №163 Харківської міської ради Харківської області за адресою: 61172, Україна, Харківська обл., м. Харків, вул. Луї Пастера. 330») не відповідають нормативним обсягам та вартості фактично виконаних будівельних робіт зазначеним в акті виконаних будівельних робіт, відповідно до договору №163Р від 21.11.2022 року, укладеному між Департаментом освіти Харківської міської ради та ФОП ОСОБА_1 , а нормативна вартість фактично виконаних будівельних робіт завищена на 183 614,40 грн.;
- проведення в рамках кримінального провадження №42023222020000010 судової економічної експертизи, за висновком від 19.12.2023 №СЕ-19/121-23/24185-ЕК якої надлишкова сплата грошових коштів за виконані ФОП ОСОБА_1 будівельні роботи за Договором №163Р від 21.11.2022 робіт по об'єкту: «Капітального ремонту (з усунення аварії) будівлі Харківської гімназії №163 Харківської міської ради Харківської області за адресою: 61172, Україна, Харківська обл.. м. Харків, вул. Луї Пастера, 330», укладеного з Департаментом освіти Харківської міської ради - складає 183 614,40 грн.
Вищезазначений факт завищення обсягу фактично виконаних за Договором будівельних робіт з капітального ремонту (з усунення аварії) будівлі Харківської гімназії №163 Харківської міської ради Харківської області за адресою: 61172, Україна, Харківська обл.. м. Харків, вул. Луї Пастера, 330 став підставою для звернення Прокурора з відповідним позовом щодо стягнення різниці у вартості сплачених, але не виконаних робіт на суму 183 614,40 грн.
Відповідач проти позову у суді першої інстанції заперечував проти позовних вимог за мотивами того, прокурор звертаючись з даним позовом визнає Відповідача винним у кримінальному злочині до винесення вироку і вступу його у законну силу, що є порушенням п.2 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст.62 Конституції України та ст.17 КПК України.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність усіх складових елементів порушення господарського зобов'язання, а саме:
- протиправної поведінки Відповідача, що виражається в неповному виконанні зазначених в акті робіт та утриманні надлишкових коштів без правових підстав;
- наявність збитків Позивача через неповернення коштів до державного бюджету ;
- наявність причинно - наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою Відповідача та завданими Позивачу збитками (факт завищення відповідачем об'ємів і вартості виконаних підрядних робіт, і, як наслідок, отримання від Позивача бюджетних коштів у більшому розмірі аніж було виконано робіт);
-вини Відповідача у вигляді зазначених в акті робіт, які фактично виконані не були.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими за наступних підстав.
Щодо доводів апеляційної скарги про наявність у Прокурора про пред'явлення даного цивільного позову виключно в кримінальному провадженні або цивільному провадженні, відповідно до вимог КПК України, судова колегія зазначає, що даний позов базується на спричиненні державі збитків внаслідок порушення господарського зобов'язання та не пов'язаний із вчиненням Відповідачем кримінального правопорушення.
Наявність чи відсутність складу кримінального правопорушення в діях Відповідача розглядається саме в кримінальному, а не в господарському провадженні, отже нормами КПК України господарське судочинство не регулюється.
Відповідно до ч.ч.3, 4 ст.23 ЗУ «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень.
Згідно з ч.3 ст.53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (ч.4 ст.53 ГПК України).
За висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в пункті 69 постанови від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, підпункті 8.19 постанови від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20 та пункті 40 постанови від 18.01.2023 у справі № 488/2807/17, оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
В Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування (стаття 7 Конституції України).
Відповідно до частин першої та другої статті 2 Закону № 280/97-ВР місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
Згідно зі статтею 172 ЦК України територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов'язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом.
На території м.Харкова таким органом місцевого самоврядування є Харківська міська рада, а використання коштів місцевого бюджету становить суспільний інтерес та стосується прав та інтересів великого кола осіб - мешканців міста Харкова. Завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання частин третьої - п'ятої статті 53 ГПК України Прокурор при поданні позовної заяви обґрунтував неналежне, на його думку, здійснення захисту інтересів держави Позивачами, які, за його твердженнями, усвідомлювали порушення інтересів держави та територіальної громади, однак відмовились вживати заходи, спрямовані на стягнення спірних грошових коштів у судовому порядку, у тому числі і шляхом подання цивільного позову в межах кримінального провадження.
Безпідставна сплата з місцевого бюджету перерахованих Відповідачу грошових коштів, виділених на капітальний ремонт приміщень будівлі Харківської гімназії №163 Харківської міської ради Харківської області за адресою: 61172, Україна, Харківська обл.. м. Харків, вул. Луї Пастера, 330, порушує інтереси держави (інтереси територіальної громади) Харківської міської ради, м. Харків в особі Департаменту освіти Харківської міської ради, м. Харків, яка є органом місцевого самоврядування та повинна забезпечувати виконання бюджету, соціально-економічних програм розвитку.
Таким чином Прокурором дотримано порядок, передбачений статтею 23 Закону №1697-VII, шляхом надіслання 02.02.2024 Позивачам листів щодо виявлення невідшкодованих підрядником збитків з бюджету з порушеннями вимог законодавства, проте ці органи не відреагували на стверджуване порушення інтересів територіальної громади та держави та не спростували твердження Прокурора щодо виявлених порушень законодавства, що обґрунтовано оцінено Прокурором як бездіяльність.
Згідно з ч.ч.1,2 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
В силу положень ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання- відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (ст.193 ГК України).
Відповідно до п.4 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.
Відповідно до частин 1, 2 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно до ч.1 ст.225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Тобто, збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником (п.6.14 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі №925/1196/18).
Підставою для відшкодування збитків є порушення господарського зобов'язання.
Доведення факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно- наслідкового зв'язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача.
Причинний зв'язок як обов'язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки (пункти 6.15 та 6.16 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі №925/1196/18).
Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов'язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає (п.14 постанови Верховного Суду від 03.08.2018 у справі №917/877/17).
Зі змісту апеляційної скарги вбачаються заперечення Відповідача щодо доведеності Прокурором наявності збитків Позивача і суд першої інстанції, поклавши в обґрунтування доведеності позовних вимог висновок судової експертизи, що була проведена в кримінальному провадженні №42023222020000010, який Відповідач вважав неоднозначним та сумнівним.
Судова колегія вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими та такими, що не спростовують висновку суду першої інстанції, за наступних підстав.
Як вбачається зі змісту позовної заяви Прокурора, він визначає заявлену ним до стягнення суму збитків, як різницю у вартості між фактично виконаними Відповідачем на спірному об'єкті роботами та зазначеними в актах КБ-2в №1 за грудень 2022 року від 21.12.2022 на суму 1 833 284,64 грн., №1/1 за грудень №2 за грудень- 2022 року від 28.12.2022 року на суму 630 828,44 грн., яка складає 183 614,40 грн, спираючись на висновки судової будівельно-технічної експертизи №8035 від 13.10.2023 та судової економічної експертизи 19.12.2023 №СЕ-19/121-23/24185-ЕК, проведеної у кримінальному провадженні №42023222020000010 від 30.09.2022.
Відповідно до платіжних доручень від №№289. 290 від 22.12.2022 та №345 від 28.12.2022 Позивачем 2 сплачено на користь Відповідача грошові кошти, на загальну суму 2 475 922,36 грн.
Так, зі змісту висновку експерта за результатами проведення в рамках кримінального провадження №42023222020000010 судової будівельно-технічної експертизи №8035 від 13.10.2023, обсяги та вартість фактично виконаних робіт, а саме роботи по об'єкту «Капітального ремонту (з усунення аварії) будівлі Харківської гімназії №163 Харківської міської ради Харківської області за адресою: 61172, Україна, Харківська обл., м. Харків, вул. Луї Пастера. 330», не відповідають нормативним обсягам та вартості фактично виконаних будівельних робіт зазначеним в акті виконаних будівельних робіт, відповідно до договору №163Р від 21.11.2022 року, укладеному між Департаментом освіти Харківської міської ради та ФОП ОСОБА_1 :
- завищено нормативні обсяги трудовитрат на 1148,25 люд.-год.;
- в результаті завищення нормативних обсягів трудовитрат, завищено нормативну вартість фактично виконаних будівельних робіт на 183 614,40 грн.
Досліджуючи наведений висновок, з яким, Відповідач не погоджується в апеляційній скарзі, судовою колегією встановлено, що зазначена сума визначена експертом внаслідок натурного обстеження та проведення замірів об'єкту будівлі Харківської гімназії №163 Харківської міської ради Харківської області за адресою: 61172, Україна, Харківська обл., м. Харків, вул. Луї Пастера. 330, де проводився капітальний ремонт Відповідачем та порівнянням отриманих результатів щодо переліку та обсягів фактично виконаних робіт із наведеними Відповідачем в акті КБ-2.
Також, згідно висновку експерта від 19.12.2023 №СЕ-19/121-23/24185-ЕК за результатами проведення в рамках кримінального провадження №42023222020000010 судової економічної експертизи, надлишкова сплата грошових коштів за виконані ФОП ОСОБА_1 будівельні роботи за Договором №163Р від 21.11.2022 робіт по об'єкту: «Капітального ремонту (з усунення аварії) будівлі Харківської гімназії №163 Харківської міської ради Харківської області за адресою: 61172, Україна, Харківська обл., м.Харків, вул.Луї Пастера, 330», укладеного з Департаментом освіти Харківської міської ради складає 183 614,40 грн.
За висновком експертів вартісна різниця між фактично виконаними роботами та роботами, які зазначені у Актах ф. КБ-2в № складає 183 614,40 грн.
Щодо аргументу апеляційної скарги про те, що зазначені висновки не мають статусу судової експертизи і, відповідно, помилково прийняті до уваги господарським судом необхідно зазначити наступне.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.
Господарські суди при вирішенні господарських спорів мають досліджувати на загальних умовах і висновки судової експертизи, яку було проведено в межах провадження з іншої справи, в тому числі цивільної, кримінальної, адміністративної.
Спірні експертизи призначені в межах кримінального провадження та були правомірно оцінені господарським судом у сукупності з іншими доказами на загальних підставах відповідно до вимог ст. 86 ГПК України.
Наразі, заперечуючи проти належності як доказу зазначеного висновку експерта та наполягаючи, Відповідачем не спростовано висновку експерта по суті, не наданого іншого висновку експерта, а невідповідність обсягів та вартості фактично виконаних Відповідачем окремих ремонтно-будівельних робіт підтверджується наданими прокурором доказами в сукупності.
Твердження скаржника про те, що суд першої інстанції був зобов'язаний призначити у справі судову експертизу, колегією суддів відхиляються, оскільки призначення експертизи є правом, а не обов'язком суду. При цьому, висновок судового експерта для господарського суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється господарським судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 ГПК України, за змістом якої жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За нормою ст.165 ГПК України, у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.
Як вбачається зі змісту відзиву на позовну заяву, Відповідач не заперечував щодо жодної фактичної обставини, в тому числі, фактичного невиконання ним робіт, за які він отримав кошти за Договором.
Встановлено, що ФОП ОСОБА_1 внесено недостовірні дані до офіційних документів - актів КБ-2в №1 за грудень 2022 року від 21.12.2022 на суму 1 833 284,64 грн., №1/1 за грудень 2022 року на суму 11 809,28 грн та №2 за грудень-2 2022 року від 28.12.2022 року на суму 630 828,44 грн., а саме недостовірні відомості щодо обсягів будівельних робіт в частині їх завищення на 1148,25 люд./год., що призвело до завищення ціни договору на 183 614,40 грн. Вищевказаний документ підписано уповноваженою особою Позивача 2.
Отже судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що цей висновок експерта є належним доказом у справі і може бути досліджений при вирішенні даного спору, оскільки містить інформацію, яка підтверджує факт завищення вартості фактично виконаних будівельних робіт на 183 614,40 грн.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що Прокурором доведено наявність самих збитків та їх розмір, протиправність поведінки заподіювача збитків (Відповідача) та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками, у зв'язку з чим, такі збитки підлягають відшкодуванню Відповідачем. Також на стадії апеляційного провадження Відповідач не навів обставин, що могли б бути підставою для задоволення апеляційної скарги, скасування оскаржуваного рішення та відмови в позові.
Враховуючи наведене, дослідивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з Відповідача збитків у розмірі 183 614,40 грн..
Обставин порушення права Відповідача на отримання правничої допомоги в суді першої інстанції внаслідок апеляційного перегляду справи не встановлено.
Протягом розгляду справи, від Відповідача (16.12.2024 та 14.01.2025) надходили заяви про перенесення судових засідань, оскільки у зв'язку з закінченням строку дії договору з його попереднім представником, йому необхідний додатковий час для укладення нового договору із відповідним спеціалістом у сфері права, який буде представляти його інтереси.
Судове засідання, призначене на 18.12.2024 було знято з розгляду у зв'язку з оголошенням у місті Харкові повітряної тривоги, а у судовому засіданні 15.01.2025, протокольною ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання Відповідача про відкладення розгляду справи, зробивши висновок про те, що у Відповідача було достатньо часу на укладення договору про надання правничої допомоги, а аргументи, зазначені в заяві Відповідача, суд розцінив як суб'єктивні причини, а не об'єктивні перешкоди.
Таким чином, Відповідач користувався своїм правом на отримання правової допомоги судовий захист, під час розгляду справи у суді першої інстанції і не був позбавлений права укласти новий договір про надання правничої допомоги.
За таких обставин, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджені обставини, що мають значення для справи, а викладені в оскаржуваному судовому рішенні висновки відповідають фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим апеляційна скарга Відповідача задоволенню не підлягає, а рішення Господарського суду Харківської області від 15.01.2025 у справі №922/2088/24 підлягає залишенню без змін.
Будь-яких порушень норм процесуального права в діях суду при ухваленні оспорюваного рішення, які в силу вимог ч. 3 ст. 277 ГПК України є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення - судовою колегією не встановлено.
Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують висновок суду першої інстанції.
Відповідно до вимог ст. 129 ГПК України судові витрати по розгляду апеляційної cкарги відносяться на Відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , м. Харків на рішення Господарського суду Харківської області від 15.01.2025 у справі №922/2088/24- залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 15.01.2025 у справі № 922/2088/24- залишити без змін.
Судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, віднести на Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 , м. Харків.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, визначених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.
Головуючий суддя О.В. Стойка
Суддя О.Є. Медуниця
Суддя О.О. Радіонова