79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"29" квітня 2025 р. Справа №907/1177/23
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Панова І.Ю.,
Суддів Зварич О.В.,
Малех І.Б.,
за участю секретаря судового засідання: Фарина Х.І.
за участю представників сторін:
від скаржника: Маміч Я.С.;
розглянувши матеріали апеляційної скарги ТзОВ “Стронг Брідж ЛТД» б/н від 21.02.2025 (вх. №01-05/490/25 від 24.02.2025 та вх. №01-05/491/25 від 24.02.2025)
на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 11.12.2024 про визнання грошових вимог до боржника та ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 06.02.2025 попереднього засідання
у справі № 907/1177/23 (суддя Андрейчук Л.В.)
за заявою: Акціонерного товариства Комерційного Банку “Приватбанк»,
до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю “СТРОНГ БРІДЖ ЛТД»,
про банкрутство
Короткий зміст вимог заяви і ухвали суду першої інстанції.
Господарський суд Закарпатської області ухвалою від 17.04.2024 у справі №907/1177/23 відкрив провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “СТРОНГ БРІДЖ ЛТД». Визнав грошові вимоги Акціонерного товариства Комерційного Банку “Приватбанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю “СТРОНГ БРІДЖ ЛТД» на загальну суму 147 602 874.51 грн., що складається з прострочених зобов'язань: суми 50 606 786.32 грн. - прострочена заборгованість по сплаті лізингових платежів в рахунок вартості майна станом на 01.03.2019 року; суми 73 674 154.77 грн. - прострочена заборгованість за відсотковою винагородою за користування майном станом на 26.02.2020 року; суми 735 700.00 грн. - витрат по сплаті судового збору; суми 22 586 233.42 грн. - пеня за порушення грошового зобов'язання станом на 01.03.2019 року, та вніс їх до реєстру вимог кредиторів боржника до 4 (сума основного грошового зобов'язання) та 6 (штрафи, пеня) черги задоволення грошових вимог кредитора відповідно, а також 26 840.00 грн. - судовий збір та 60 300.00 грн. - авансування винагороди арбітражному керуючому - до 1 черги задоволення грошових вимог кредитора. Увів мораторій на задоволення вимог кредиторів щодо Товариства з обмеженою відповідальністю “СТРОНГ БРІДЖ ЛТД». Увів процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю “СТРОНГ БРІДЖ ЛТД». Призначив розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю “СТРОНГ БРІДЖ ЛТД» Юрченка Володимира Ярославовича.
Офіційно оприлюднене повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “СТРОНГ БРІДЖ ЛТД», код ЄДРПОУ - 39556971, Закарпатська область, Ужгородський район, село Оноківці, вул. Центральна, буд. 10, у встановленому законодавством порядку.
06.05.2024 надійшла заява кредитора АТ КБ "Приватбанк" (вх. №02.3.1-02/3665/24 від 06.05.2024 року) з додатковими грошовими вимогами до боржника на загальну суму 109 272 040.91 грн., з яких 46 447 872.56 грн. пені, в якій він просить визнати його конкурсні грошові вимоги до боржника на вказану суму за договорами фінансового лізингу №4С16067ЛИ від 28.08.2016 та №4С16080ЛИ від 16.09.2016 та включити їх до реєстру вимог кредиторів боржника 4 та 6 черги задоволення грошових вимог, а також 267 722.42 грн. витрат по сплаті судового збору у справі №907/232/19 та 6056.00 грн. судового збору за звернення до суду з даною. заявою.
08.05.2024 на адресу суду надійшли уточнення до заяви з конкурсними кредиторськими вимогами до боржника від АТ КБ "Приват Банк" (вх. №02.3.1-02/3782/24 від 09.05.2024 року).
19.06.2024 на адресу суду надійшли уточнення до заяви з конкурсними кредиторськими вимогами до боржника від кредитора (вх. №02.3.1-02/5006/24 від 19.06.2024 року). У таких уточненнях, кредитор просить визнати його грошові вимоги в розмірі 276 928 022.66 грн. (в т. ч. 46 447 872.56 грн. - пеня) заборгованість за договорами фінансового лізингу №4С16067ЛИ від 20.08.2016 та №4С16080ЛИ від 16.09.2016 та включити їх до реєстру вимог кредиторів боржника 4 та 6 черги задоволення грошових вимог, а також 267 722.42 грн. витрат по сплаті судового збору у справі №907/232/19 та 6056.00 грн. судового збору за звернення до суду з конкурсними кредиторськими вимогами у справі про банкрутство у черговості, визначеної КУзПБ.
14.10.2024 від АТ КБ "ПриватБанк" до місцевого господарського суду надійшли додаткові пояснення щодо заявлених конкурсних вимог в яких кредитор просив суд визнати конкурсні грошові вимоги Акціонерного товариства Комерційний Банк “ПриватБанк» до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю “СТРОНГ БРІДЖ ЛТД» за договором фінансового лізингу № 4С16067ЛИ від 20.08.2016 в розмірі 229 800 842, 08 грн., що складаються з: 190 723 350, 20 грн. - заборгованість за основним зобов'язанням (лізингові платежі); 39 077 491, 88 грн. - пеня та за договором фінансового лізингу № 4С16080ЛИ від 16.09.2016 в розмірі 47 394 903, 00 грн., що складається з: 30 756 008, 52 грн. - заборгованість за основним зобов'язанням (лізингові платежі); 9 000 791, 38 грн. - прострочена заборгованість за відсотковою винагородою за користування майном; 7 370 380, 68 грн. - пеня та 267 722, 42 грн. - витрат по сплаті судового збору у справі № 907/232/19.
Господарський суд Закарпатської області ухвалою від 11.12.2024 у справі №907/1177/23 визнав додаткові грошові вимоги кредитора Акціонерного товариства Комерційного Банку “Приватбанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю “СТРОНГ БРІДЖ ЛТД» з правом вирішального голосу на загальну суму 277 201 801.08 грн., яку належить розподілити по чергам задоволення, а саме: 1) 6056.00 грн. (судовий збір) - до першої черги задоволення; 2) 230 747 872.52 грн. (190 723 350.20 + 30 756 008.52 + 9 000 791.38 + 267 722.42) - до четвертої черги задоволення; 3) 46 447 872.56 (39 077 491.88 грн. + 2 825 195.01 грн. + 4 545 185.67 грн.) - до шостої черги задоволення. Суд зобов'язав розпорядника внести додаткові грошові вимоги кредитора Акціонерного товариства Комерційного Банку “Приватбанк» до реєстру вимог кредиторів та примірник оновленого актуального реєстру надати до справи.
Суд першої інстанції розглянув заяву з додатковими вимогами до боржника кредитора АТ КБ "Приват Банк" та погодився з висновками розпорядника майна щодо необхідності визнання таких додаткових кредиторських вимог ініціюючого кредитора, вважає ці вимоги обґрунтованими та підтвердженими належними доказами та розрахунками у справі.
Також, суд зазначив, що боржник не заявив заперечень щодо уточнених кредиторських вимог, які надійшли від кредитора. Щодо часткових заперечень кредитора, то суд зазначив, що такі не підтверджені належними і допустимими доказами у справі.
30.01.2025 на адресу суду надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи (вх. 02.3.1-02/818/25 від 30.01.2025 року) від арбітражного керуючого реєстру вимог кредиторів ТОВ "Стронг Брідж ЛТД" станом на 11.12.2024 року.
Господарський суд Закарпатської області ухвалою від 06.02.2025 за результатами попереднього засідання у справі №907/1177/23, серед іншого: затвердив перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів боржника Товариства з обмеженою відповідальністю “СТРОНГ БРІДЖ ЛТД». Визнав конкурсними кредиторами у справі таких кредиторів із загальною сумою вимог кредиторів до боржника в розмірі 428 578 737.26 грн., а саме: АТ КБ "Приватбанк" із загальною сумою вимог у розмірі 424 891 815.59 грн.; Товариство з обмеженою відповідальністю "СТАРТ - Н" із загальною сумою вимог у розмірі 3 573 283.90 грн. та Головне управління ДПС у Закарпатській області із загальною сумою вимог у розмірі 113 637.77 грн. із поділом на наступні черги задоволення: 1) до першої черги задоволення вимог кредитора - 93 196.00 грн. вимоги АТ КБ "Приватбанк"; 6056.00 грн. - вимоги ТОВ "Старт - Н" та 4844.80 грн. - Головне управління ДПС у Закарпатській області. Усього за чергою - 104 096.80 грн.; 2) до третьої черги задоволення вимог кредиторів - 108 792.97 грн. - вимоги Головного управління ДПС у Закарпатській області. Усього за чергою - 108 792.97 грн.; 3) до четвертої черги задоволення вимог кредиторів - 355 764 513.61 грн. - вимоги АТ КБ "Приватбанк" та 3 567 227.90 грн. - вимоги ТОВ "Старт-Н". Усього за чергою - 359 331 741.51 грн.; 4) до шостої черги задоволення вимог кредиторів - 69 034 105.98 грн. - вимоги АТ КБ "Приватбанк". Усього за чергою 69 034 105.98 грн. Інше.
Суд першої інстанції на підставі ухвали від 17.04.2024 про відкриття провадження у справі про банкрутство і затвердження грошових вимог Акціонерного товариства Комерційного Банку “Приватбанк» у сумі 147 602 874.51 грн, ухвали суду від 24.09.2024 про визнання вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАРТ-Н" у сумі 3 573 283.90 грн і вимог Головного управління ДПС у Закарпатській області у сумі 113 637.77 грн та ухвали від 11.12.2024 про визнання додаткових вимог Акціонерного товариства Комерційного Банку “Приватбанк» у сумі 277 201 801.08 грн дійшов висновку, що належить затвердити результати попереднього судового засідання, з метою вирішення питань подальшого розгляду справи та відкриття наступної судової процедури.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Товариство з обмеженою відповідальністю “СТРОНГ БРІДЖ ЛТД» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 11.12.2024 р. у справі № 907/1177/23 (про розгляд заяви з додатковими грошовими вимогами конкурсного кредитора АТ КБ «ПРИВАТБАНК») та ухвалити нове рішення, яким визнати додаткові грошові вимоги АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на загальну суму 53 142 646,60 грн., з яких: 1) 6 056,00 грн. (судовий збір) - до першої черги задоволення; 2) 9 268 513,80 грн. (9 000 791,38 + 267 722,42) - до четвертої черги задоволення; 3) 43 868 076,85 грн. (36 554 417,51 грн. + 7 313 659,34) - до шостої черги задоволення. Також, просить скасувати ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 06.02.2025 р. у справі № 907/1177/23 (за підсумками попереднього судового засідання у частині визнаних грошових вимог конкурсного кредитора АТ КБ «ПРИВАТБАНК») у частині: визнання всіх лізингових платежів за Договорами фінансового лізингу №4С16067ЛИ від 20.08.2016 р. та № 4С16080ЛИ від 16.09.2016 р. відповідно; визнання пені на суму 2 523 074,37 грн. та 56 751,34 грн. за Договорами фінансового лізингу № 4С16067ЛИ від 20.08.2016 та № 4С16080ЛИ від 16.09.2016 відповідно.
Скаржник не погоджується з винесеною ухвалою від 11.12.2024 в частині визнаного розміру додаткових вимог АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ухвалою від 06.02.2025 в частині визнання грошових вимог АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та вважає їх прийнятими без з'ясування обставин, що мають значення для справи; з невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; з порушенням норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Вважає, що заявлена сума простроченої заборгованості по сплаті лізингових платежів (згідно рішень Господарського суду Закарпатської області від 06.03.2024 року у справі № 907/232/19 та від 03.05.2023 р. по справі №907/243/19) є вже такою, що не підлягає визнанню через зміну фактичних обставин, а саме: Банк надіслав боржнику повідомлення про розірвання договорів фінансового лізингу, а отже, договори фінансового лізингу є розірваними. Ці факти не заперечуються з боку Банку. За актами приймання-передачі у липні 2024 р. ТОВ «СТРОНГ БРІДЖ ЛТД» повернуло АТ КБ «Приватбанк» об'єкти лізингу. Розірвання Договору лізингу, відповідно, призводить, до припинення зобов'язання ТОВ «СТРОНГ БРІДЖ ЛТД» по сплаті лізингових платежів у рахунок сплати вартості об'єкту лізингу, як попередньої оплати, присудженої за рішеннями у справах № 907/243/19 та №907/232/19 на суми 50 606 786,32 грн. та 6 022 174,64 грн. У підтвердження своїх доводів наводить висновки викладені у постановах Верховного Суду. Також, зобов'язання лізингоодержувача щодо сплати лізингових платежів у вигляді суми, яка відшкодовує вартість предмету лізингу, з моменту розірвання договору лізингу припиняється (на суми 50 606 786,32 грн. та 6 022 174,64 грн.). Лізингодавець не має права вимагати відшкодування заборгованості по сплаті лізингових платежів в рахунок вартості майна.
Тому вимоги Кредитора щодо відшкодування заборгованості по сплаті всіх лізингових платежів (і за рішеннями судів, і самостійно нарахованих Банком вже після дати винесення рішення по цих справах) в рахунок вартості майна лізингу є безпідставними та такими, що не підлягають визнанню.
Боржник виявив порушення методики нарахування пені, що вбачається у самостійному зменшенні банком кількості діб для розрахунку пені до 360 діб, що суперечить вимогам цивільного законодавства, адже будь-які зміни у договорі повинні бути відомими обом сторонам.
Розмір пені за договором № 4С16067ЛИ у період з 01.03.2019 - 26.02.2020 повинен складати 36 554 417.51 грн. замість заявлених 39 077 491,88 грн. Боржник зазначає, що ним зафіксовано неправомірне збільшення показника на 2 523 074,37 грн.
Розмір пені за договором № 4С16080ЛИ у період з 02.03.2019-04.02.2020 повинен складати - 4 488 464,33грн., замість самостійно заявлених 4 545 215,67 грн. Отже, за допомогою проведених контррозрахунків Боржником зафіксовано збільшення показника на 56 751,34 грн.
ТОВ «СТРОНГ БРІДЖ ЛТД», вважає доведеною та визнає суму з пені у розмірі: 2 825 195,01 грн. (розмір пені, що визнано за рішенням суду, у період з 16.09.2016-01.03.2019) + 4 488 464,33грн. (розмір пені у період з 02.03.2019-04.02.2020, що не охоплений рішенням суду) = 7 313 659,34 грн., замість заявлених 7 370 380,68 грн. АТ КБ «ПРИВАТБАНК».
Також, вважає, що суд не дотримався принципу рівності сторін у судовому процесі. Суд надав перевагу саме розрахункам та доводам кредитора, що свідчить про встановлення їх привілейованість над наданими контррозрахунками з боку боржника, хоча останні не було досліджено судом взагалі та не спростовані кредитором. Отже, оскаржені ухвали суду прийнято без дотриманням п.2 ч.3 ст. 2 ГПКУ.
Боржник визнає грошові вимоги на наступні суми:
1) за договором № 4С16067ЛИ від 20.08.2016: 73 674 154,77 грн. простроченої заборгованості за відсотковою винагородою за користування майном станом на 26.02.2020 року; 735 700, 00 грн. витрат по сплаті судового збору; 22 586 233,42 грн. пені за порушення грошового зобов'язання станом на 01.03.2019 року. 36 554 417,51 грн., заборгованість з пені за період 02.03.2019-26.02.2020 рр., замість заявлених Банком 39 077 491,88 грн.
2) за договором № 4С16080ЛИ від 16.09.2016: 9 000 791,38 грн., заборгованість з винагороди за користування лізинговим майном (з яких - 9 000 791,38 грн. визнано за рішенням Господарського суду Закарпатської області від 06.03.2024 по справі № 907/232/19); 7 313 659,34 грн. пені (з яких 2 825 165, 01 грн. визнано за рішенням Господарського суду Закарпатської області від 06.03.2024 по справі № 907/232/19), замість заявленої 7 370 380,68 грн.; 267 722,42 грн. - судовий збір, стягнутий рішенням Господарського суду Закарпатської області від 06.03.2024 по справі № 907/232/19.
Відповідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.02.2025 вказану справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Панова І.Ю., суддів Зварич О.В. та Малех І.Б.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 17.03.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТзОВ “Стронг Брідж ЛТД» б/н від 21.02.2025 (вх. №01-05/490/25 від 24.02.2025 та вх. №01-05/491/25 від 24.02.2025) на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 11.12.2024 та ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 06.02.2025 у справі № 907/1177/23.
27.03.2025 до суду надійшли матеріали справи №907/1177/23.
Ухвалою суду від 27.03.2025 призначено розгляд справи на 29.04.2025.
У судовому засіданні 29.04.2025 скаржник підтримав доводи апеляційної скарги з підстав викладених у ній.
У відповідності до вимог ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Відповідно до вимог ч 6 ст. 12 ГПК України господарський суди розглядають справи про банкрутство (неплатоспроможність) у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Згідно з встановленими судами першої та апеляційної інстанцій обставинами, і визначеними відповідно до них правовідносинами, вбачається, що:
20.08.2016 р. між ПАТ КБ “Приватбанк» (правонаступником якого є АТ КБ “Приватбанк», згідно ч. 1, ч. 2 нової редакції статуту АТ КБ "Приватбанк") та ТзОВ "СТРОНГ БРІДЖ ЛТД" (лізингоотримувач/боржник) було укладено договір фінансового лізингу №4С16067ЛИ та ряд додаткових угод до нього, за умовами якого: (п. 1.1.) Відповідно до пункту 1.1. Договору 1, Банк передає лізингоодержувачу майно, а лізингоодержувач приймає від Банка в платне володіння та користування, а після сплати всієї суми лізингових платежів у власність, у визначені цим договором строки, на умовах фінансового лізингу.
У пункті 1.2. Договору 1 сторони узгодили, що вартість майна становить: 250 528 935 грн. Строк лізингу зазначено сторонами у пункті 9.1. Договору 1 (пункт 1.3. Договору) та встановлений до 25.07.2024 року.
Вказаний договір фінансового лізингу, додатки до нього та додаткові угоди підписано сторонами договору із використанням електронного цифрового підпису з посиленим сертифікатом ключа, про що сторони домовились у п. 10.4. Договору, а також в Угоді про використання електронного цифрового підпису з посиленим сертифікатом ключа від 29.12.2015.
Графіком лізингових платежів передбачена сплата лізингових платежів 25.09.2016, 25.08.2017, а надалі щомісяця з 25.09.2017 року до 25.07.2024 року.
Однак, ТОВ "СТРОНГ БРІДЖ ЛТД" за весь час дії договору сплатило лише два лізингові платежі 23.09.2016 та 23.08.2017 своєчасно та у повному обсязі. Надалі лізингові платежі своєчасно та у повному обсязі не сплачувались.
АТ КБ “ПриватБанк» звернувся за захистом своїх прав і законних інтересів з позовом до суду через невиконання ТзОВ "СТРОНГ БРІДЖ ЛТД" взятих на себе зобов'язань за Договором фінансового лізингу № 4С16067ЛИ від 20.08.2016 р. щодо сплати лізингових платежів, винагороди за користування майном, пені.
За результатами розгляду позову Господарський суд Закарпатської області рішенням від 03 травня 2023 р. у справі № 907/243/19 задоволив позовну заяву АТ КБ “ПриватБанк» та стягнув заборгованість з ТОВ “СТРОНГ БРІДЖ ЛТД» за договором фінансового лізингу № 4С16067ЛИ від 20.08.2016 року у сумі 146 867 174, 51 грн., що складається з прострочених зобов'язань:
- суми 50 606 786,32 грн. - прострочена заборгованість по сплаті лізингових платежів в рахунок вартості майна станом на 01.03.2019 року;
- суми 73 674 154, 77 грн. - прострочена заборгованість за відсотковою винагородою за користування майном станом на 26.02.2020 року;
- суми 22 586 233, 42 грн. - пеня за порушення грошового зобов'язання станом на 01.03.2019 року).
А також суд стягнув з ТОВ “СТРОНГ БРІДЖ ЛТД» 735 700,00 грн. витрат по сплаті судового збору.
Рішення Господарського суду Закарпатської області у справі № 907/243/19 набрало законної сили, на підставі чого судом 10.10.2023 р. видано наказ, який було направлено на примусове виконання. У ході перебування виконавчого документу на примусовому виконанні, кошти з Боржника стягнуто не було.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Необхідно зазначити, що вказане рішення Господарського суду Закарпатської області від 03.05.2023 р. у справі №907/243/19 було покладено АТ КБ "Приватбанк" в основу заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ “СТРОНГ БРІДЖ ЛТД», а стягнута ним заборгованість в частині простроченої відсоткової винагороди за користування лізинговим майном в розмірі 73 674 154.77 грн. та відшкодування витрат на оплату судового збору 735 700.00 грн., за заявою ініціюючого кредитора АТ КБ “ПриватБанк», була визнана судом при відкритті провадження у справі про банкрутство ТзОВ “СТРОНГ БРІДЖ ЛТД», ухвалою суду від 17.04.2024.
На підставі заявлених безспірних вимог АТ КБ “ПриватБанк», господарський суд Закарпатської області ухвалою від 17.04.2024 відкрив провадження у справі про банкрутство ТОВ “СТРОНГ БРІДЖ ЛТД» та визнав вимоги ініціюючого кредитора на загальну суму 147 602 874.51 грн., що складається з прострочених зобов'язань: суми 50 606 786.32 грн. - прострочена заборгованість по сплаті лізингових платежів в рахунок вартості майна станом на 01.03.2019 року; суми 73 674 154.77 грн. - прострочена заборгованість за відсотковою винагородою за користування майном станом на 26.02.2020 року; суми 735 700.00 грн. - витрат по сплаті судового збору; суми 22 586 233.42 грн. - пеня за порушення грошового зобов'язання станом на 01.03.2019 року.
У матеріалах заяви наявна Інформація про виконавче провадження, сформована станом на 18.12.2023, з якої прослідковується, що приватний виконавець 13.11.2023 відкрив виконавче провадження №7307581 на виконання наказу Господарського суду Закарпатської області від 10.10.2023 у справі №907/243/19 про стягнення з ТОВ “СТРОНГ БРІДЖ ЛТД» на користь АТ КБ “ПриватБанк» заборгованості, яка в загальній сумі становить 147 602 874.51 грн. Докази виконання рішення суду в матеріалах справи відсутні.
Банк вказав у своїй заяві з грошовими вимогами до боржника, що з моменту набрання законної сили рішенням суду і видачі наказу про стягнення заборгованості та до теперішнього часу, предмет лізингу за Договором лізингу не повернуто Лізингодавцю - АТ КБ “ПриватБанк» та продовжує перебувати в користуванні ТОВ “СТРОНГ БРІДЖ ЛТД». За весь вказаний час лізингові платежі та винагорода за користування майном, отриманим в лізинг ТОВ “СТРОНГ БРІДЖ ЛТД» не сплачувались.
На підставі цього, 11.02.2020 року АТ КБ “ПриватБанк» направив на адресу ТОВ “СТРОНГ БРІДЖ ЛТД» повідомлення про розірвання договору фінансового лізингу, на підставі якого Договір лізингу вважається розірваним з 26.02.2020 року.
На підставі викладеного, станом на момент відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ “СТРОНГ БРІДЖ ЛТД», боржник заборгованість не погасив, з врахуванням невиконаного рішення суду, Банк здійснив нарахування заборгованості за договором фінансового лізингу № 4С16067ЛИ від 20.08.2016 року в загальному розмірі 229 800 842,08 грн., що складається з:
- 190 723 350,20 грн. - заборгованість за основним зобов'язанням (лізингові платежі);
- 39 077 491,88 грн. - пеня.
Зобов'язання за договором фінансового лізингу № 4С16080ЛИ від 16.09.2016 року.
16.09.2016 між ПАТ КБ “Приватбанк» (правонаступником якого є АТ КБ “Приватбанк», згідно ч. 1, ч. 2 нової редакції статуту АТ КБ "Приватбанк") та ТзОВ "СТРОНГ БРІДЖ ЛТД" (лізингоотримувач/боржник) було укладено договір фінансового лізингу 4С16080ЛИ (далі Договір 2), та ряд додаткових угод до нього, за умовами якого: (п. 1.1.) Відповідно до пункту 1.1. Договору 1, Банк передає лізингоодержувачу майно, а лізингоодержувач приймає від Банка в платне володіння та користування, а після сплати всієї суми лізингових платежів у власність, у визначені цим договором строки, на умовах фінансового лізингу (надалі -лізинг).
Згідно із п. 1.2., 1.3. Договору 2, на дату укладання цього Договору вартість майна становить 32 201 186 гривень. Строк лізингу зазначено сторонами у п. 9.1. цього Договору, а саме до 25.08.2024 року.
Під час дії Договору 2, Боржником було допущено порушення умов Договору, внаслідок чого утворилась заборгованість по сплаті лізингових платежів.
Додатком №2 до Договору фінансового лізингу №4С16080ЛИ від 16.09.2016 є Графік лізингових платежів, яким передбачено щомісячну сплату суми 378 837,48 грн, починаючи із 25.10.2016 по 25.08.2024.
Вказаний договір фінансового лізингу, додатки до нього та додаткові угоди підписано сторонами договору із використанням електронного цифрового підпису з посиленим сертифікатом ключа, про що сторони домовились у п. 10.4. Договору, а також в Угоді про використання електронного цифрового підпису з посиленим сертифікатом ключа від 29.12.2015.
Під час дії Договору 2, Боржником було допущено порушення умов Договору, внаслідок чого утворилась заборгованість по сплаті лізингових платежів.
АТ КБ “ПриватБанк» звернувся за захистом своїх прав і законних інтересів з позовом до суду через невиконання ТзОВ "СТРОНГ БРІДЖ ЛТД" взятих на себе зобов'язань за Договором фінансового лізингу № 4С16080ЛИ від 16.09.2016 щодо сплати лізингових платежів, винагороди за користування майном, пені.
За результатами розгляду позову Господарський суд Закарпатської області рішенням від 06.03.2024 по справі № 907/232/19 задоволив позовну заяву АТ КБ “ПриватБанк» та стягнув заборгованість з ТОВ “СТРОНГ БРІДЖ ЛТД» за договором фінансового лізингу № 4С16080ЛИ від 16.09.2016 у сумі 17 848 161,03 грн., в тому числі 6 022 174, 64 грн. простроченої заборгованості по сплаті лізингових платежів в рахунок вартості майна, 9 000 791,38 грн. простроченої заборгованості за відсотковою винагородою за користування майном, 2 825 195, 01 грн. пені, а також 267 722, 42 грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Рішення господарського суду Закарпатської області у справі № 907/232/19 набрало законної сили. На момент розгляду грошових вимог Банку рішення місцевого господарського суду не було оскаржено.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Докази виконання рішення суду в матеріалах справи відсутні.
Банк вказав у своїй заяві, що з моменту набрання законної сили рішенням суду про стягнення заборгованості та до теперішнього часу, предмет лізингу за Договором лізингу не повернуто Лізингодавцю - АТ КБ “ПриватБанк» та продовжує перебувати в користуванні ТОВ “СТРОНГ БРІДЖ ЛТД». За весь вказаний час лізингові платежі та винагорода за користування майном, отриманим в лізинг ТОВ “СТРОНГ БРІДЖ ЛТД» не сплачувались.
На підставі цього, 21.01.2020 року АТ КБ “ПриватБанк» направлено на адресу ТОВ “СТРОНГ БРІДЖ ЛТД» повідомлення про розірвання договору фінансового лізингу, на підставі якого Договір лізингу вважається розірваним з 04.02.2020 року.
На підставі викладеного, станом на момент відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ “СТРОНГ БРІДЖ ЛТД», боржник заборгованість не погасив, з врахуванням невиконаного рішення суду, Банк здійснив нарахування заборгованості за договором фінансового лізингу № 4С16080ЛИ від 16.09.2016 року та заявив конкурсні вимоги до боржника в загальному розмірі 47 394 903, 00 грн. (в т.ч. безспірні вимоги у розмірі 17 848 161,03 грн., які визнані судом у справі № 907/232/19) з яких:
- 30 756 008,52 грн. - заборгованість за основним зобов'язанням (лізингові платежі);
- 9 000 791,38 грн. - прострочена заборгованість за відсотковою винагородою за користування майном;
- 7 370 380,68 грн. - пеня,
та 267 722, 42 грн. - витрат по сплаті судового збору у справі № 907/232/19.
Загальна сума заборгованості за обома договорами фінансового лізингу і також сплачений судовий збір складає 277 201 801.08 грн.
При перегляді ухвал господарського суду колегія суддів Західного апеляційного господарського суду керувалась таким.
Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори з вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові зави з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у праві про банкрутство.
Кредитор, за заявою якого відкрито провадження у справі, має право заявити додаткові грошові вимоги до боржника у межах строку, встановленого частиною першою цієї статті.
Згідно з ч. 2 ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку передбаченого частиною першою ст. 45 цього Кодексу у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.
За результатами розгляду вимог окремого кредитора господарський суд постановляє ухвалу про їх визнання чи відхилення (повністю або частково), що не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання..
Пунктом 1 ст. 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
Нормами ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
За приписами ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Правовідносини сторін у цій справі виникли з договору фінансового лізингу.
Частиною 1 статті 292 Господарського кодексу України визначено, що лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне володіння та користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів. Правове регулювання лізингу здійснюється відповідно до цього Кодексу та інших законів.
Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 806 Цивільного кодексу України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених параграфом 6 глави 58 ЦК України та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом. Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у володіння та користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).
Відповідно до статті 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" фінансовий лізинг - вид правових відносин, за якими лізингодавець зобов'язується відповідно до договору фінансового лізингу на строк та за плату, визначені таким договором, передати лізингоодержувачу у володіння та користування як об'єкт фінансового лізингу майно, що належить лізингодавцю на праві власності та набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем, або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, а також які передбачають при цьому додержання принаймні однієї з ознак (умов) фінансового лізингу, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 5 цього Закону.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 7 Закону України «Про фінансовий лізинг» порядок та умови набуття лізингоодержувачем об'єкта фінансового лізингу у власність визначаються договором фінансового лізингу або зазначеним у такому договорі окремим договором купівлі-продажу (викупу) об'єкта фінансового лізингу, або іншим договором, визначеним договором фінансового лізингу. Лізингоодержувач має право набути у власність об'єкт фінансового лізингу, за умови належного виконання лізингоодержувачем своїх зобов'язань, за договором фінансового лізингу, у тому числі із сплати лізингових та інших платежів, а також (у разі виникнення) неустойки (штрафу, пені), якщо інше не передбачено таким договором.
Належне виконання лізингоодержувачем обов'язків зі сплати всіх лізингових платежів, передбачених договором лізингу, означає реалізацію ним права на викуп отриманого в лізинг маи?на.
Щодо додаткових грошових вимог ініціюючого кредитора АТ КБ "Приват банк" за договором фінансового лізингу № 4С16067ЛИ від 20.08.2016.
У пункті 1.2. Договору 1 сторони визначили вартість переданого в лізинг майна в розмірі 250 528 935 грн..
Підпунктом 2.3.2. договору фінансового лізингу, в редакції додаткової угоди від 20.08.2016, визначено, що лізингоодержувач сплачує банку: відсоткову винагороду за користування майном у розмірі 12 % річних від суми залишку несплаченої вартості майна, виходячи з фактичної кількості днів користування майном, та 360 днів у році, щомісяця в період з 25-го числа місяця по останній день місяця, а так само в термін сплати останньої суми лізингового платежу зазначений в Додатку №2; та фіксований розмір винагороди за користування Майном, що складає 10262 000,00 грн. - в термін сплати останньої суми лізингового платежу зазначений в Додатку 2.
Пунктом 2.3.3. договору визначено, що у випадку порушення лізингоотримувачем зобов'язань по сплаті лізингових платежів, передбачених цим договором, відсоткова винагорода за користування майном складає 24% річних від суми залишку несплаченої вчасно частини вартості майна, згідно Додатку №2».
Пунктом 6.2.11. договору лізингоодержувач зобов'язався сплачувати банку: винагороду за відкриття рахунку “Фінансовий лізинг (оренда)»; лізинговий платіж (суму, що відшкодовує при кожному платежі частину вартості майна); відсоткову винагороду за користування майном; винагороду за користування майном отриманим в лізинг; інші витрати банка, безпосередньо пов'язані з цим договором. Пунктом 6.2.8. Договору на лізингоотримувача було покладено обов'язок не зменшувати суму лізингових платежів, а також не затримувати виплату чергового лізингового платежу, якщо дані зміни не погоджені сторонами та не передбачені договорами про внесення змін до цього договору.
З вересня місяця 2017 року боржник не сплачував лізингові платежі за договором лізингу, з 25.09.2017 безоплатно користувався майном, за яке мав би сплачувати банку лізингові платежі щомісяця.
Згідно із матеріалами справи 11.02.2020 року АТ КБ “ПриватБанк» направив на адресу ТОВ “СТРОНГ БРІДЖ ЛТД» повідомлення про розірвання договору фінансового лізингу, на підставі якого Договір лізингу вважається розірваним з 26.02.2020 року.(а.с.32, том1).
Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 03.05.2023 у справі №907/243/19 присуджено до стягнення з ТОВ “СТРОНГ БРІДЖ ЛТД» на користь АТ КБ “ПриватБанк» 146 867 174, 51 грн., що складається з прострочених зобов'язань суми 50 606 786,32 грн, прострочена заборгованість по сплаті лізингових платежів в рахунок вартості майна станом на 01.03.2019 року; суми 73 674 154, 77 грн. - прострочена заборгованість за відсотковою винагородою за користування майном станом на 26.02.2020 року; суми 22 586 233, 42 грн, пеня за порушення грошового зобов'язання станом на 01.03.2019 року) та 735 700,00 грн. відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Однак, доказів виконання вищевказаного рішення та повернення об'єкту лізингу в матеріалах справи відсутні.
Підпунктом 5.1.8. пункту 5.1. Договору встановлено, що Банк має право відмовитися від Договору і вимагати повернення Майна, якщо Лізингоодержувач не сплачує лізингові платежі протягом трьох місяців підряд. У разі відмови Банку від Договору, Договір є розірваним з дати, зазначеної Банком у повідомленні про відмову від Договору.
Підпунктом 8.2.3. пункту 8.2. розділу 8 Договору передбачено, що у випадку повної або часткової несплати лізингового платежу лізингоодержувачем, якщо прострочення сплати становить більше ніж 30 (тридцять) днів, цей договір фінансового лізингу підлягає розірванню в односторонньому порядку за ініціативою Банку шляхом письмового повідомлення про це Лізингоодержувача за 3 (три) дні.
Пунктом 8.3. розділу 8 Договору встановлено, що у випадку розірвання Договору Майно повинне бути повернуте Лізингоодержувачем у термін розірвання, по акту прийому-передачі майна в тому стані, в якому воно було отримано з урахуванням нормального зносу.
Як вбачається з матеріалів справи, Банк нарахував загальну заборгованість по дату - 26.02.2020 року, у сумі 376 668 016, 59 грн. яка складається з: 241 330 136,52 грн.- заборгованість по сплаті лізингових платежів в рахунок вартості майна; 73 674 154.77 грн. -заборгованість з винагороди за користування лізинговим майном; 61 663 725, 30 грн.- пеня.
З урахуванням визнаної ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 17.04.2024р. суми кредитором дозаявлено 229 065 142,08 грн (376 668 016, 59 - 147 602 874,51 грн), яка складається з: 190 723 350,20 грн. - заборгованість по сплаті лізингових платежів в рахунок вартості майна; 39 077 491,88 грн. пеня, розрахунок ( а.с. 46-47, т.3).
Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:
1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;
2) зміна умов зобов'язання;
3) сплата неустойки;
4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
За загальним правилом зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти рійних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановленні договором або законом.
Відповідно до п. 7.1. договору у випадку порушення лізингоодержувачем зобов'язань по сплаті лізингових платежів, по сплаті винагород, сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, яка розраховується у відсотках річних від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Сплата пені здійснюється у гривні.
Перевіривши наданий банком розрахунок заборгованості по 26.02.2020 ( а.с.46-47, т.3) за договором фінансового лізингу № 4С16067ЛИ від 20.08.2016 року апеляційний суд зазначає, що такий є обґрунтованим та арифметично правильним.
Отже, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що грошові вимоги АТ КБ “ПриватБанк» в розмірі 229 800 842,08 грн. є обґрунтованими, визнаються розпорядником майна та не спростовані боржником, а отже підлягають визнанню господарським судом та внесенню до реєстру вимог кредиторів.
Щодо додаткових грошових вимог ініціюючого кредитора АТ КБ "Приват банк" за договором фінансового лізингу № 4С16080ЛИ від 16.09.2016.
У пункті 1.2. Договору 1 сторони визначили вартість переданого в лізинг майна в розмірі 32 201 186 грн..
Додатковою угодою від 03.11.2016 до Договору фінансового лізингу №4С16080ЛИ від 16.09.2016 сторони дійшли згоди з 07.11.2016 внести зміни до підп. 2.3.2. та 2.3.3. розділу 2 Договору шляхом їх викладення в наступних редакціях: 2.3.2. Відсоткову винагороду за користування майном у розмірі 10,5% річних від суми залишку несплаченої вартості майна, виходячи з фактичної кількості днів користування майном, та 360 днів у році, щомісяця в період з 25-го числа місяця по останній день місяця, а так само в термін сплати останньої суми лізингового платежу, зазначений в Додатку №2; 2.3.3. У випадку порушення лізингоодержувачем зобов'язань по сплаті лізингових платежів, передбачених цим Договором, відсоткова винагорода за користування майном складає 21% річних від суми залишку несплаченої вчасно частини вартості майна, згідно Додатку №2..
Підпунктом 6.2.11. пункту 6.2. Договору визначено, що лізингоодержувач зобов'язується сплачувати банку, зокрема, лізинговий платіж (суму, що відшкодовує при кожному платежі частину вартості майна); відсоткову винагороду за користування майном.
Пунктом 6.2.8. Договору на лізингоотримувача було покладено обов'язок не зменшувати суму лізингових платежів, а також не затримувати виплату чергового лізингового платежу, якщо дані зміни не погоджені сторонами та не передбачені договорами про внесення змін до цього договору.
Згідно із матеріалами справи 21.01.2020 року АТ КБ “ПриватБанк» направлено на адресу ТОВ “СТРОНГ БРІДЖ ЛТД» повідомлення про розірвання договору фінансового лізингу, на підставі якого Договір лізингу вважається розірваним з 04.02.2020 року (а.с.169, том1).
Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 03.05.2023 у справі №907/323/19 присуджено до стягнення з ТОВ “СТРОНГ БРІДЖ ЛТД» на користь АТ КБ “ПриватБанк» 17 848 161,03 грн., в тому числі 6 022 174, 64 грн. простроченої заборгованості по сплаті лізингових платежів в рахунок вартості майна, 9 000 791,38 грн. простроченої заборгованості за відсотковою винагородою за користування майном, 2 825 195, 01 грн. пені та 267 722, 42 грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Однак, доказів виконання вищевказаного рішення та повернення об'єкту лізингу в матеріалах справи відсутні.
Підпунктом 5.1.8. пункту 5.1. Договору погоджено, що Банк має право відмовитися від Договору і вимагати повернення Майна, якщо Лізингоодержувач не сплачує лізингові платежі протягом трьох місяців підряд. У разі відмови Банку від Договору, Договір є розірваним з дати, зазначеної Банком у повідомленні про відмову від Договору.
Підпунктом 8.2.3. пункту 8.2. розділу 8 Договору передбачено, що у випадку повної або часткової несплати лізингового платежу лізингоодержувачем, якщо прострочення сплати становить більше ніж 30 (тридцять) днів, цей договір фінансового лізингу підлягає розірванню в односторонньому порядку за ініціативою Банку шляхом письмового повідомлення про це Лізингоодержувача за 3 (три) дні.
Пунктом 8.3. розділу 8 Договору встановлено, що у випадку розірвання Договору Майно повинне бути повернуте Лізингоодержувачем у термін розірвання, по акту прийому-передачі майна в тому стані, в якому воно було отримано з урахуванням нормального зносу.
Банк нарахував загальну заборгованість станом на 04.02.2020 року, яка складає 47 394 903, 00 грн. (у т.ч. безспірні вимоги у розмірі 17 848 161,03 грн, які визнані судом у справі № 907/232/19) з яких: 30 756 008,52 грн - заборгованість за основним зобов'язанням (лізингові платежі); 9 000 791,38 грн - прострочена заборгованість за відсотковою винагородою за користування майном; 7 370 380,68 грн - пеня та 267 722, 42 грн - витрат по сплаті судового збору у справі № 907/232/19.
Крім того, колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що факту порушення договірних зобов'язань з боку боржника та порядку та способам нарахування відсотків та пені в цьому випадку була надана правова оцінка в рішенні Господарського суду Закарпатської області від 06.03.2024 по справі № 907/232/19.
Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:
1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;
2) зміна умов зобов'язання;
3) сплата неустойки;
4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
За загальним правилом зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти рійних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановленні договором або законом.
У випадку порушення лізингоодержувачем зобов'язань по сплаті лізингових платежів, по сплаті винагород, сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, яка розраховується у відсотках річних від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Сплата пені здійснюється у гривні (п. 7.1. Договору).
Перевіривши наданий банком розрахунок заборгованості по дату 04.02.2020 (а.с.44-45, т.3) за договором фінансового лізингу №4С16080ЛИ від 16.09.2016 апеляційний суд зазначає, що такий є обґрунтованим та арифметично правильним.
Отже, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що грошові вимоги АТ КБ “ПриватБанк» в розмірі 47 394 903,00 грн є обґрунтованими, визнаються розпорядником майна та не спростовані боржником, а отже підлягають визнанню в повному обсязі та внесенню до реєстру вимог кредиторів.
Щодо тверджень скаржника про те, що за Актами приймання-передачі у липні 2024 р. ТОВ «СТРОНГ БРІДЖ ЛТД» повернуло АТ КБ «Приватбанк» об'єкти лізингу, передані згідно із договорами фінансового лізингу № 4С16080ЛИ від 16.09.2016 та № 4С16067ЛИ від 20.08.2016, останні апеляційним господарським судом не приймаються до уваги, оскільки боржник в порушення вимог ч. 1 ст. 74 ГПК України, не надав суду належно оформлених доказів повернення спірного лізингового майна в порядку, передбаченому Розділом 8 договорів фінансового лізингу між сторонами, а саме - акти приймання - передачі (повернення) майна, подані боржником до господарського суду в додатках до Повідомлення про розгляд додаткових грошових вимог Банку, ( а.с. 103-133, т.2) в якості доказів початку повернення спірного майна кредитору та на які в подальшому посилається заявник апеляційної скарги, як на підтвердження факту повернення майна, не підписані уповноваженим представником АТ КБ «Приватбанк», а отже не можуть бути належними, допустимими та достовірними доказами повернення об'єктів лізингу Банку в розумінні ст.76-78 ГПК України.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов до правомірного висновку про визнання додаткових грошових вимог ініціюючого кредитора АТ КБ "Приват банк" на загальну суму 277 201 801,08 грн., правові підстави для скасування ухвали господарського суду від 11.12.2024 про визнання грошових вимог та ухвали за результатами попереднього засідання від 06.02.2025 в частині грошових вимог ініціюючого кредитора відсутні.
Висновок апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до ч.1 ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
За приписами ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч. 1 ст. 276 ГПК України).
На підставі викладеного колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що ухвала Господарського суду Закарпатської області від 11.12.2024 про визнання додаткових грошових вимог до боржника та ухвала Господарського суду Львівської області від 06.02.2025 попереднього засідання у справі №907/1177/23 в частині визнання конкурсним кредитором - АТ КБ "Приватбанк" в розмірі 424 891 815,59 грн ґрунтуються на матеріалах справи та чинному законодавстві і підстав для їх скасування немає, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не обґрунтовані і не визнаються такими, що можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення.
Судові витрати в суді апеляційної інстанції.
Оскільки у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює рішення, та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК України). Відтак, згідно ст.129 ГПК України сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги слід залишити за скаржником.
Керуючись ст. 86,129, 236, 254, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу ТзОВ “Стронг Брідж ЛТД» б/н від 21.02.2025 (вх. №01-05/490/25 від 24.02.2025 та вх. №01-05/491/25 від 24.02.2025) - залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 11.12.2024 про визнання додаткових грошових вимог АТ КБ "Приватбанк" до боржника та ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 06.02.2025 попереднього засідання у справі №907/1177/23 в частині визнання конкурсним кредитором - АТ КБ "Приватбанк" в розмірі 424 891 815,59 грн - залишити без змін.
3. Судовий збір за перегляд справи у суді апеляційної інстанції - покласти на скаржника.
4. Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.
5. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.
Повний текст постанови складено та підписано 09.05.2025.
Головуючий суддя Панова І.Ю.,
Суддя Зварич О.В.,
Малех І.Б.