Справа № 515/1823/24
Провадження № 2-а/515/262/25
Татарбунарський районний суд Одеської області
06 травня 2025 року м. Татарбунари
Татарбунарський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді - Луцюка В.О.,
при секретарі судового засідання - Комерзан Л.І.,
з участю позивача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Татарбунари у порядку спрощеного провадження з повідомлення сторін за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху,
05 грудня 2025 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до Татарбунарського районного суду Одеської області з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Одеській області (далі - ГУНП в Одеській області), у якому просить скасувати постанову про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126, ч.5 ст. 121, ч.1 ст.126, ч.6 ст.121 КУпАП.
Позов обґрунтовує тим, що 06 жовтня 2024 року близько 00 голини 30 хвилин вона їхала на мопеді «Ямаха» № SA36S-144132 від матері додому, яка проживає по вул. Робочій, буд. 5, якій відвозила ліки. До неї у центрі міста під'їхав патрульний автомобіль, з якого вийшов інспектор Гречальний В., який почав її звинувачувати у порушенні комендантської години. За правопорушення на неї була складена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в неавтоматичному режим серії БАД №855642, за ч.2 ст.126, ч.5 ст. 121, ч.1 ст.126, ч.6 ст.121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 3 400 грн. Протокол та постанова про адміністративне правопорушення складалися у її відсутність. Про винесення постанови про накладення адміністративного стягнення дізналася від органу виконавчої служби 11 листопада 2024 року. При отриманні копії постанови дізналася, що протокол про адміністративне правопорушення та постанову про накладення адміністративного стягнення виносив поліцейський інспектор Аросланов В.І., який на момент зупинки 06 жовтня 2024 року патрульним автомобілем не був присутній. У постанові неправильно вказані ні марка, ні назва мопеду. Інші протоколи про адміністративні правопорушення щодо неї взагалі не складалися та за яких обставин була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення серії БАД № 855642 їй невідомо. Позивачка вважає, що пропустила строк для звернення з позовом до суду з поважних причин, а тому просила його поновити.
Згідно з розпорядженням в.о. голови Татарбунарського районного суду Одеської області від 05 грудня 2024 року № 635, справу передано на розгляд Саратському районному суду Одеської області.
Відповідно до ухвали Саратського районного суду Одеської області від 20 грудня 2024 року матеріали справи передано за підсудністю до Татарбунарського районного суду Одеської області.
Згідно з ухвалою Татарбунарського районного суду Одеської області від 27 січня 2025 року адміністративний позов залишено без руху, з наданням позивачці часу для усунення недоліків. 06 лютого 2025 року від позивача надійшла заява на усунення недоліків.
Відповідно до ухвали Татарбунарського районного суду Одеської області від 07 лютого 2025 року відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.
27 лютого 2025 року до суду надійшло клопотання представника відповідача ГУНП в Одеській області Білоуса Р.В. про залишення адміністративного позову без розгляду, у зв'язку із пропуском позивачкою строку на звернення до суду з позовом протягом десяти днів, оскільки про винесення постанови про адміністративне стягнення позивачка дізналася 11 листопада 2024 року, а до суду звернулася через двадцять чотири днів з дня отримання постанови. Будь-яких допустимих доказів поважності причини пропуску позивачем не надано (вх. № 995/25-Вх 27.02.2025) - а.с. 43, 44.
Крім того, представником відповідача ГУНП в Одеській області Білоусом Р.В. 27 лютого 2025 року подано відзиву на позову заяву, в якому він просить суд відмовити позивачці задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що оскаржувана постанова прийнята згідно з нормами чинного законодавства та з дотриманням вимог КУпАП. Підставою для перевірки та складання адміністративних матеріалів слугувало правопорушення, яке полягало у тому, що позивачка рухалася на мопеді без одягнутого мотошолому під час дії комендантської години. Внаслідок перевірки документів позивачки на транспортний засіб співробітниками поліції було встановлено, що у позивачки відсутнє посвідчення водія з необхідною категорією для керування мопедом та відсутній номерний знак на транспортному засобі, тобто мопед не був зареєстрований у встановленому законом порядку. Причиною зупинки слугувало керування мопедом у комендантську годину. Крім того, у цей же час на позивачку був складений протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП (керування мопедом у стані алкогольного сп'яніння). Згідно з постановою Саратського районного суду Одеської області від 24 грудня 2024 року позивачу притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП (вх. №996/25-Вх 27.02.2025) - а.с. 48-50.
У відповіді на відзив ОСОБА_1 просила позов задовольнити та скасувати постанову про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126, ч.5 ст. 121, ч.1 ст.126, ч.6 ст.121 КУпАП.
У судовому засідання позивачка заявлені позовні вимоги підтримала повністю та просила про їх задоволення з підстав, викладених у позові. Не заперечила, що керувала мопедом, не маючи права керування таким транспортним засобом відповідної категорії, мопед не був зареєстрований протягом 10 діб з моменту придбання, без мотошолома та з відсутнім полісом обов'язкового страхування.
Представник відповідача ГУНП в Одеській області Білоус Р.В. у судове засідання не з'явився, у відзиві просив справу слухати у його відсутність.
Судом ухвалено про розгляд справи у відсутність представника відповідача.
Заслухавши позивачку, дослідивши докази по справі, суд дійшов такого.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Судом встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 855642 від 06 жовтня 2025 року, винесеної ПОГ ВП Білгород-Дністровського РВП ГУНП України в Одеській області Арослановим В.П. позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126, ч.5 ст.121, ч.1 ст.126, ч.6 ст.121 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 3 400,00 грн, за те, що вона 06 жовтня 2025 року о 00 годині 59 хвилин по вул. Князєва, буд. 31 в м. Татарбунари Білгород-Дністровського району Одеської області керувала мопедом марки «Honda Dio» без державного номерного знаку, не маючи права керування транспортним засобом відповідної категорії та який не був зареєстрований протягом десяти діб з моменту придбання, без мотошолома та з відсутнім полісом обов'язкового страхування, в порушення п. 2.1 «а», п. 2.9 «в», п.2.3 «г», 2.1 «ґ» ПДР України (а.с. 7).
Згідно з ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Стаття 14 Закону України «Про дорожній рух» зобов'язує учасників дорожнього руху знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Пунктом 11 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Пунктами 1.3. та 1.9. ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Частина 2 ст. 126 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Відповідно п.2.1 «а» Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
За частиною 6 ст. 121 КУпАП забороняється керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим.
У відповідності до п.2.9. в) ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов'язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.
Частина 5 ст. 121 КУпАП передбачає відповідальність за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами.
Відповідно до п.2.3 «г» ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний, зокрема, під час руху на мотоциклі або мопеді бути в застебнутому мотошоломі й не перевозити пасажирів без застебнутих мотошоломів;
Згідно з ч.1 ст. 126 КУпАП забороняється керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.
Відповідно до 2.1 «ґ» ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі, зокрема, чинний страховий поліс (договір) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в Єдиній централізованій базі даних щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або страховий сертифікат "Зелена картка" (на електронному або паперовому носії), виданий іноземним страховиком відповідно до правил міжнародної системи автомобільного страхування "Зелена картка".
Статтею 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В силу ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Всупереч вищенаведеному, в матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази на спростування позивачкою вчинених нею адміністративних правопорушень.
Посилання ОСОБА_1 на порушення процедури складання адміністративних матеріалів не заслуговує на увагу, оскільки судом не встановлено факту порушення поліцейським «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом Міністра МВС України №1395 від 07.11.2015, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за №1408/27853. Поліцейський при складенні постанови про адміністративне правопорушення діяв на підставі закону й на підставі достатніх доказів, які об'єктивно доводять вину позивачки у вчиненні адміністративних правопорушень. Розгляд справи відбувся у порядку, встановленому Інструкцією, на місці вчинення правопорушення. В постанові про адміністративне правопорушення зазначено, що правопорушник відмовилася від підпису. В оскаржуваній постанові поліцейський зазначив опис обставин, встановлених ним під розгляду справи та зазначив нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність за допущені правопорушення. Як вбачається з копії постанови Саратського районного суду Одеської області від 24 грудня 2024 року у справі № 515/1620/24, позивачку ОСОБА_1 визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, що мало місце 06 жовтня 2024 року о 00 годині 59 хвилин за керування мопедом марки «Honda Dio» без державного номерного знаку з явними ознаками алкогольного сп'яніння (а.с.48-50).
Крім того, позивачка у судовому засіданні не заперечила, що керувала мопедом, не маючи права керування таким транспортним засобом відповідної категорії, того, що мопед не був зареєстрований протягом 10 діб з моменту придбання, без мотошолома та з відсутнім полісом обов'язкового страхування.
За такого, обставини, викладені в позовних вимогах позивачки, не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи.
Згідно з ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити.
Відповідно до ст. 139 КАС України у зв'язку із відмовою в задоволенні позову судові витрати позивача необхідно залишити за позивачем.
Керуючись ст.ст.2, 5-9, 72-77, 90, 241-243, 245-246, 250, 271, 286 КАС України, суд
Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з адміністративним позовом щодо оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху - залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Дата складення повного рішення 09 травня 2025 року.
Суддя В.О. Луцюк