Справа № 523/19990/24
Провадження №2/523/696/25
"09" травня 2025 р. м.Одеса
Пересипський районний суд м. Одеси у складі
головуючої судді - Середи І.В.,
за участю секретаря - Ячменьової Д.В.,
відповідача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 9 в м. Одесі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторінцивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
05 грудня 2024 року до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла позовна заява ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 94185691000 від 30 листопада 2017 року у розмірі 70189,25 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач вказав, що 30 листопада 2017 року відповідач уклав з АТ «УКРСИББАНК» договір № 94185691000 про надання споживчого кредиту, зобов'язання за яким відповідач належним чином не виконав, у зв'язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 70189,25 грн, з яких 37985,18 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 32204,07 грн - заборгованість за відсотками.
29 січня 2024 року за вказаним кредитним зобов'язанням відповідача ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло право вимоги за договором факторингу, укладеним з кредитодавцем.
Оскільки у добровільному порядку відповідач заборгованість не сплатив, позивач звернувся до суду з цим позовом.
14 січня 2025 року відповідач надав суду відзив на позов, в якому зазначив, що з моменту укладення кредиту та до початку війни він користувався кредитними коштами та своєчасно сплачував щомісячні платежі. З 24 лютого 2022 року АТ «УКРСИББАНК» заблокував його картку. 09 березня 2022 року він поповнив кредитний рахунок на 5500 грн, після цього, не маючи змоги користуватися кредитними коштами, він уважно ознайомився із умовам договору і зробив висновок, що умови договору обмежують його права як споживача порівняно з правами, встановленими Законом України «Про споживче кредитування», оскільки у договорі не зазначені обов'язкові умови, зокрема порядок повернення кредиту та сплати відсотків, наслідки прострочення виконання зобов'язань, порядок і умови відмови від надання та одержання кредиту, дострокове повернення кредиту, відповідальність за порушення умов договору, право споживача на звернення до НБУ та до суду у разі порушення його прав. У зв'язку з чим договір-анкета є нікчемним.
21 грудня 2024 року отримав вимогу від позивача вимогу про сплату боргу за договором факторингу.
У зв'язку з вищевикладеним відповідач просив відмовити у задоволені позову, застосувати до кредитного договору наслідки недійсності нікчемного правочину, визнати недійсним договір факторингу, стягнути з АТ «УКРСИББАНК» судовий збір на користь держави, зобов'язати АТ «УКРСИББАНК» підготувати рахунок для повернення ним коштів у розмірі 36730,31 грн, отримані за нікчемним правочином.
03 квітня 2025 року у своїй відповіді на відзив представник позивача зазначив, що ОСОБА_1 надавалась інформація щодо умов договору, підписуючи договір він погодився, що до його підписання ознайомився з усіма умовами, на яких банк здійснює кредитування, а також свідомо обрав умови, викладенні у кредитному договорі.
У разі порушення виконання зобов'язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за «користування кредитом» (стаття 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов'язання (стаття 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором, тому відсотки, нараховані за умовами кредитування, є цілком правомірними. Виписки за картковими рахунками є належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором, Отже, ОСОБА_1 кредитні кошти отримав, а тому має виконати зобов'язання за кредитним договором. Усі посилання відповідача є безпідставними та недоведеними.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, у матеріалах справи є клопотання про розгляд справи за його відсутності та підтримання позовних вимог.
Відповідач у судовому засіданні пояснив, що у 2017 році він уклав кредитний договір з АТ «УКРСИББАНК», зобов'язання за яким виконував своєчасно до початку війни, останню суму вніс на картковий рахунок у березні 2022 року у розмірі 5500 грн, картку заблокували. У договорі не зазначено умову щодо наслідків прострочення сплати платежів і розмір відсоткової ставки.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення відповідача, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом встановлено, що 30 листопада 2017 року ОСОБА_1 уклав зАТ «УКРСИББАНК» договір про споживче кредитування шляхом підписання Договору-Анкети про відкриття та комплексне розрахункове-касове обслуговування банківського рахунку фізичної особи та умови кредитування № 94185691000, за умовами якого йому надається споживчий кредит у розмірі 49000 грн шляхом встановлення кредитного ліміту на картковий рахунок строком на 24 місяці до 20 грудня 2019 року з можливістю пролонгації зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 55 % річних та інших платежів, передбачених умовами договору.
Усі основні умови кредитування відображені у паспорті споживчого кредиту, який ОСОБА_1 підписав.
30 листопада 2017 року банк встановив на картковому рахунку № НОМЕР_1 ліміт кредитування у розмірі, визначеному умовами договору 49000 грн, та видав револьверну кредитну картку «Шоппінг карта НПК» НОМЕР_2 , чим виконав свої зобов'язання.
Відповідач використав отримані кошти за призначенням, проте своєчасно та у повному обсязі не вносив платежі за умовами кредитного договору.
Відповідно до розрахунку АТ «УКРСИББАНК» сума заборгованості за картковим рахунком відповідача станом на 26 січня 2024 року складала 70189,25 грн, з яких 37985,18 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 32204,07 грн - заборгованість за відсотками.
29 січня 2024 року АТ «УКРСИББАНК» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» уклали договір факторингу № 257, за яким до позивача перейшло право вимоги за кредитними зобов'язаннями відповідача на суму 70189,25 грн.
Перелік боржників, підстави виникнення права вимоги та сума грошових вимог визначені у витягу з реєстру боржників, що є невід'ємною частиною договору факторингу.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15 ЦК України, частина перша статті 16 ЦК України).
За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Із відомостей АТ «УКРСИББАНК» про рух коштів на рахунку картки з лімітом НОМЕР_2 вбачається, що позичальник використав кредитні кошти за призначенням, але не вносив своєчасно платежі щодо повернення цих коштів.
На підставі викладеного, оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, беручи до уваги недопустимість односторонньої відмови від виконання договірного зобов'язання, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення боргу за кредитом в розмірі 70189,25 грн, підлягають задоволенню, так як фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, що є порушенням грошового зобов'язання.
Доводи відповідача не знайшли свого підтвердження і спростовуються умовами договору, які він погодив своїм підписом.
Відповідно до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України та ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з відповідача також підлягають стягненню на користь позивача сплачений ним і документально підтверджений судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 259, 263-265, 268, 279, 354, 355 ЦПК України,
ПозовТовариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ: 35234236, місцезнаходження: вул. Смаль-Стоцького, 1, корп. 28, м. Львів, 79018) заборгованість за кредитним договором № 94185691000 від 30 листопада 2017 року у розмірі 70189,25 грн та судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення рішення.
Суддя
Повне рішення складено 09 травня 2025 року.