Справа № 523/6286/25
Провадження №2/523/3959/25
"08" травня 2025 р. суддя Пересипського районного суду міста Одеси Сувертак І. В., розглянув позовну заяву позовну заяву та додані до неї документи, що надійшли на адресу суду через систему «Електронний суд», ОСОБА_1 (адреса зазначена в позові: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (адреса зазначена в позові: АДРЕСА_2 ) про захист прав споживачів,
ОСОБА_1 звернулась до Суворовського районного суду м. Одеси із позовною заявою до ОСОБА_2 та просила суд, мовою оригіналу «… посприяти мені у повененні грошей …»
Як передбачено ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Ознайомившись з позовною заявою суд дійшов висновку щодо залишення позову без руху виходячи з наступного.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 177 ЦПК України у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Так, зазначений позов поданий до суду в електронному вигляді та сформований в системі «Електронний суд».
Разом з цим, в супереч вимог п. 2 ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивачем не надано доказів на підтвердження направлення позовної заяви з додатками відповідачу по справі та не зазначено та не надано доказів на підтвердження того, що відповідач зареєстрований в Електронному кабінеті, як користувач ЄСІТС.
На підставі викладеного та відповідно до вимог ч.2 ст.185 ЦПК України, позивачу необхідно надати до суду докази на підтвердження направлення позову з додатками відповідачу у справі на виконання вимог п. 2 ч. 1 ст. 177 ЦПК України.
Також, за правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.
Зазначена позовна заява не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України, а саме позивачем не зазначено:
- повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.
Позивачем не надано та не зазначено своїх паспортних даних, повної адреси реєстрації, не надано копії паспорту та витягу до нього.
Також не викладено мотивувальну та прохальну частину позовних вимог у відповідності до норм ЦПК України.
Таким чином, позивачу необхідно визначитись з позовними вимогами, оскільки у разі невірного вибору способу захисту порушеного права, суд може відмовити у задоволенні позову з зазначених підстав.
Згідно частини 1 статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 17 квітня 2025 року позовна заява була залишена без руху, а позивачу наданий строк для усунення недоліків, який складає десять днів з дня отримання ухвали.
25.04.2025 року набрав чинності Закон № 4273-IX «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо зміни найменувань місцевих загальних судів", відповідно до якого Суворовський районний суд міста Одеси змінено на Пересипський районний суд міста Одеси.
Позивачу направлялась копія ухвали за зазначеною в позові електронною адресою, котру ОСОБА_1 отримала 21 квітня 2025 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Позивачем за тривалий проміжок часу недоліки позовної заяви, що викладені в ухвалі суду 17 квітня 2025 року не усунуто та позивач значний терміну час долею справи не цікавиться.
Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлює, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Позивач має сприяти розгляду справи, оскільки він є найбільш зацікавленим в її розгляді.
У своєму рішенні у справі «Пономарьов проти України» суд вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Відповідно до ч.3 ст.185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Як зазначає Європейський суд з прав людини, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету. Також Європейський суд з прав людини зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі «Жоффре де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року).
З практики Європейського суду з прав людини випливає, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод не гарантує захист теоретичних та ілюзорних прав, а гарантує захист прав конкретних та ефективних (Рішення Суду у справі «Артіко проти Італії» (Artico c. Italie) від 13 травня 1980 року).
Таким чином, слід зазначити, що саме звернення особи до суду з позовною заявою не спричиняє безумовне відкриття провадження у справі. Адже суддя, відкриваючи провадження, перевіряє, зокрема, чи дотрималася особа, яка подала позовну заяву, порядку здійснення права на звернення до суду. Процесуальним наслідком недотримання позивачем умов реалізації права на звернення до цього суду з позовною заявою є залишення її без руху або її повернення в разі не усунення недоліків.
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що повернення заяви, відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України, не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, так як після усунення вказаних недоліків позивач має право повторно звернутися до суду із вказаним позовом, суддя вважає за необхідне позов визнати неподаним та повернути позивачу, в зв'язку з не усуненням недоліків та роз'яснити, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 185, 260, 353, 354 ЦПК України, суд,
Позовну заяву та додані до неї документи, що надійшли на адресу суду через систему «Електронний суд», ОСОБА_1 (адреса зазначена в позові: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (адреса зазначена в позові: АДРЕСА_2 ) про захист прав споживачів - вважати неподаною та повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятнадцятиденний строк з дня її проголошення.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 354 ЦПК України учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя