Справа №523/6220/25
Провадження №1-кп/523/1261/25
07 травня 2025 року
Суддя Пересипського районного суду міста Одеси Шкуренков М.В., розглянувши клопотання у кримінальному провадженні №62025150020001521 від 29.03.2025 року про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення злочину, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, -
В провадженні Пересипського районного суду м. Одеси знаходиться клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення злочину, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.
У відповідності до клопотання, ОСОБА_1 підозрюється в тому, що він, будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації та проходячи військову службу на посаді курсанта навчального взводу навчальної роти військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», в порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 9, 11, 12, 14, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1 - 4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від обов'язків військової служби, в умовах воєнного стану, 04.03.2025 року самовільно залишив місце дислокації військової частини НОМЕР_1 , яка розташовується за адресою: АДРЕСА_1 (більш точне розташування не вказується у зв'язку із введенням на території України воєнного стану), та ухилявся від проходження військової служби до 02.04.2025 року, тривалістю понад три доби, проводячи час на власний розсуд, не пов'язуючи його з обов'язками військової служби, (02.04.2025 солдат ОСОБА_1 самостійно прибув до Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР у м. Миколаєві який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , та повідомив про вчинений ним злочин, чим припинив вчинення кримінального правопорушення).
Вказані умисні дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 5 ст. 407 КК України, як нез'явлення вчасно на службу без поважних причин військовослужбовцем тривалістю понад три доби, в умовах воєнного стану.
Згідно поданого клопотання, прокурор просить звільнити ОСОБА_1 , від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України на підставі ч. 5 ст. 401 КК України, а кримінальне провадження закрити. Поновити його на військовій службі, та після набрання такою ухвалою законної сили зобов'язати прибути до НОМЕР_2 прикордонного загону, для продовження проходження військової служби.
Положеннями п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України передбачено, що у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених частиною другою ст. 284 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч. 1 ст. 286 КПК України, звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.
Як вбачається з ч. 2 ст. 286 КПК України, у разі наявності підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 5 ст. 401 КК України, прокурор або суд повинен також отримати письмову згоду командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби таким підозрюваним або обвинуваченим.
Відповідно до ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. У разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому ч. 5 ст. 401 КК України, суд своєю ухвалою зобов'язує після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин зобов'язує прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби.
Судом встановлено, що Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який продовжується і до теперішнього часу.
Відповідно до ч. 5 ст. 401 КК України, особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
При цьому, 07.05.2025 року прокурор Бараболя А.І. звернувся до суду із заявою про залишення без розгляду та повернення вищевказаного клопотання, оскільки ОСОБА_1 повторно здійснив самовільне розташування військової частини та планується подальше досудове розслідування кримінального правопорушення.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне повернути клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення злочину, передбаченого ч.5 ст.407 КК України прокурору, залишивши його без розгляду.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 369-372 КПК України, суд -
Клопотання прокурора про звільнення від кримінальної відповідальності - залишити без розгляду.
Матеріали клопотання у кримінальному провадженні №62025150020001521 від 29.03.2025 року про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення злочину, передбаченого ч.5 ст.407 КК України та додані документи - повернути заявнику.
Ухвала може бути оскаржена протягом семи діб.
Суддя: М.В.Шкуренков