Роздільнянський районний суд Одеської області
Справа №: 511/1170/25
Номер провадження 3/511/600/25
"08" травня 2025 р. суддя Роздільнянського районного суду Одеської області Бобровська І . В., розглянувши матеріали, які надійшли з Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1
за ч.2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
встановив:
08.04.2025 року о 14.20 год. на автодорозі між с. Лозове та с. Кошари Роздільнянського району, водій ОСОБА_1 , повторно протягом року, керував мотоблоком Зубр, з явними ознаками алкогольного сп'яніння : різкий запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки, а також в лікарні, відмовився під відеозапис на боді камеру 1, чим порушив п.2.5 ПДР. Своїми діями ОСОБА_1 вчиним правопорушення, передбачене ч.2 ст. 130 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не прибув, надав заяву на адресу суду, в якій свою провину визнав та просив розглянути справу без його участі.
Суд вважає зазначити, що обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").
Як відзначив суд у рішенні у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» (1989), сторона зобов'язана «демонструвати готовність брати участь у всіх етапах розгляду, що мають безпосередній стосунок до нього, утримуватися від використання прийомів для затягування процесу, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухань».
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні даного адміністративного правопорушення підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 294322 від 08.04.2025 року;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, огляд проведений у зв'язку з виявленими ознаками, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук.
- відеозаписом даної події, доданим до матеріалів справи на диску;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння у медичному закладі, відповідно до якого ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду в медичному закладі;
- довідкою Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області від 10.04.2025 року за № 67/5701, згідно якої ОСОБА_1 посвідчення водія НЕ отримував;
- постановою Роздільнянського районного суду Одеської області від 06.02.2025 року, відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка набрала законної сили 18.02.2025 року.
Таким чином своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР, згідно якого водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в діях останнього міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.130 КУпАП повторно протягом року керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Так диспозиція статті 130 КУпАП, передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, а також за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
При розгляді даних матеріалів, особою відносно якої складено протокол не було надано доказів на спростування обставин, викладених в протоколі, та на підтвердження доводів стосовно відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП.
Вимогами ст.252КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції та законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
При розгляді цих матеріалів справи про адміністративне правопорушення суд під час судового розгляду в повній мірі дотримався вищевказаних вимог КУпАП.
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 притягався до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, що підтверджується постановою Роздільнянського районного суду Одеської області (справа №511/166/25, провадження 3/511/148/25) від 06.02.2025 року.
За встановлених обставин, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд прийшов до висновку, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбачений частиною 2 статті 130 КУпАП, а саме: керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, вчинене ПОВТОРНО протягом року.
Згідно ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст.33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого ним правопорушення, ступінь вини, майновий стан та обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставини, які відповідно до ст. 34 КУпАП пом'якшують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене ним адміністративне правопорушення, судом не встановлено.
Обставин, які відповідно до ст. 35 КУпАП обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене ним адміністративне правопорушення, судом не встановлені.
Так, санкцією частини 2 статті 130 КУпАП передбачено накладення штрафу на водіїв у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував.
Поряд з цим, об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду в постанові від 4 вересня 2023 року по справі № 702/301/20 зазначила, що суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.
Вирішуючи питання щодо наявності правових підстав для застосування додаткового стягнення, передбаченого санкцією закону про адміністративну відповідальність, у виді оплатного вилучення керованого транспортного засобу, суд вважає за доцільне зауважити таке.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 керував мотоблоком Зубр.
В абзаці четвертому пункту 28 Постанови № 14 ВСУ роз'яснив, що оплатне вилучення транспортного засобу може бути і є допустимим тільки як додаткове адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, за які встановлена відповідальність частиною шостою статті 121, частинами другою та третьою статті 130 КУпАП. Застосування його як основного стягнення законом не передбачено. Не можна накладати це стягнення й на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншій особі.
Зважаючи на ту обставину, що надані суду матеріали не містять доказів належності ОСОБА_1 керованого ним мотоблоку Зубр на праві власності, суд вважає, що правові підстави для застосування такого виду стягнення як оплатне вилучення транспортного засобу відсутні.
Окрім того, Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Ісмаїлов проти Росії» від 06 листопада 2008 року зазначив, що згідно з принципом верховенства права однією з підвалин демократичного суспільства, який закріплений в усіх статтях Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, при розгляді справи та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, щоб під час відповідного втручання був дотриманий принцип законності і воно не було свавільним, тобто стягнення повинне бути пропорційним, воно має відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам.
З урахуванням викладеного, суд вважає необхідним і достатнім стягненням для ОСОБА_1 призначити штраф в межах санкції осудної статті з позбавленням права керування транспортними засобами без оплатного вилучення транспортного засобу.
Згідно п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення підлягає сплаті судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605, 60 гривень, які слід стягнути з ОСОБА_1 .
Керуючись ст. ст.9-11,33,130,221,283-285 КУпАП, суддя
постановив:
ОСОБА_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки та без оплатного вилучення транспортного засобу.
Реквізити для сплати штрафу:
Отримувач: ГУК в Од.обл./м.Роздільна/21081300
Код отримувача (ЄДРПОУ): 37607526
Номер рахунку (стандарт IBAN): UA848999980313080149000015001
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
Код банку МФО: 899998
Код класифікації доходів бюджету: 21081300
Роз'яснити, що згідно статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень (частина 2 статті 308 КУпАП).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , судовий збір на користь держави у розмірі 605,60 гривень.
Реквізити для зарахування судового збору до державного бюджету:
отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106
код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783,
банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001
код класифікації доходів бюджету: 22030106
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її постановлення
Суддя: І. В. Бобровська
Постанова набрала законної сили "______" ____________20___р.
Срок пред'явлення до виконання постанови 3 місяці.