Справа № 522/11929/24
Провадження №1-кп/522/2164/25
08 травня 2025 року Місто Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
провівши у відкритому судовому засіданні судовий розгляд у обєднаному кримінальному провадженні на підставі обвинувальних актів у кримінальних провадженнях №12024162510000729 від 02.06.2024 та №12025162510000053 від 03.01.2025 відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Болград Одеської області, громадянина України, із середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, проживав за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 26.02.2024 Приморським районним судом м. Одеси за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді обмеження волі, строком на 1 рік. На підставі ст.ст. 76, 76 КК України, звільнений від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 1 рік.
- 17.10.2024 Приморським районним судом м. Одеси за ч. 1 ст. 162, ст. 71 КК України до покарання у виді обмеження волі строком 1 рік 1 місяць;
- (06.12.2024 Приморським районним судом м. Одеси за ч. 1 ст. 125, 72 КК України до покарання у виді 1 року 3 місяців обмеження волі - вирок не набрав законної сили та не враховується судом);
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.162, ч. 4 ст. 185 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
перекладача - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 , ,
ОСОБА_3 , в умовах воєнного стану, який впроваджено на території України відповідно до Указу Президента України та Верховного головнокомандувача ОСОБА_7 від 24.02.2022 року № 64/2022 та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року №2102-ІХ, дію якого згідно із Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 29.10.2024 № 4024-IX продовжено із 10.11.2024 строком на 90 діб, вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.
Так, 09.12.2024 в період часу із 10 по 12 годину перебуваючи на запрошення ОСОБА_8 у квартирі останньої за адресою: АДРЕСА_2 та скориставшись тим, що господарка квартири відлучилася у своїх справах та залишила його самого у квартирі, діючи умисно, із корисливих мотивів, з метою таємного викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки та бажаючи їх настання викрав ноутбук марки «Lenovo» моделі «Z500», у корпусі чорного кольору, вартістю 4 525 грн., після чого покинув місце скоєння кримінального правопорушення, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_9 майнову шкоду на загальну суму 4 525 грн.
За наведених обставин ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 185 КК України: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.
Окрім того, 30.05.2024 близько 13 години 03 хвилин, більш точного часу під час досудового розслідування встановити не надалось за можливе, перебував біля будинку АДРЕСА_3 , де в нього виник злочинний умисел, спрямований на незаконне проникнення до домоволодіння, яке на підставі приватної власності належить ОСОБА_9 , а саме до належної останній квартири АДРЕСА_4 за вказаною адресою.
Так, ОСОБА_3 30.05.2024 близько 13 години 03 хвилин, більш точного часу під час досудового розслідування встановити не надалось за можливе, реалізуючи свій протиправний злочинний умисел, направлений на незаконне проникнення до житла, без відриву в часі, діючи умисно, з особистих мотивів, незаконно, без дозволу власника, маючи прямий умисел, направлений на порушення конституційного права на недоторканість житла особи, передбаченого ст. 30 Конституції України, яка гарантує кожному право на недоторканість житла та недопущення проникнення житла чи до іншого володіння особи, усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, проти волі власника ОСОБА_9 , заздалегідь зробленим дублікатом ключа відкрив замок вхідних дверей квартири АДРЕСА_5 та проник всередину вказаної квартири, належної ОСОБА_9 , тим самим незаконно проник до домоволодіння останньої, порушивши її право на недоторканість житла.
За наведених обставин ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 162 КК України: незаконне проникнення до житла особи.
За сукупністю ОСОБА_3 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч.1 ст. 162, ч. 4 ст. 185 КК України.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.162, ч. 4 ст. 185 КК України, визнав у повному обсязі, підтвердивши фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті.
Потерпіла ОСОБА_9 в судове засідання не з'явилась, надавши заяву, відповідно до якої просить проводити судові засідання без їі участі.
За згодою учасників процесу, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, судом визнано недоцільним дослідження доказів, стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються, та вирішено обмежитись допитом обвинуваченого ОСОБА_3 відносно фактичних обставин справи та дослідженням письмових доказів, які характеризують особистість обвинуваченого.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений та інші учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій не має, а також роз'яснено, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.
При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що провина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні вищезазначених кримінальних правопорушень в судовому засіданні доведена поза розумним сумнівом і зібраних доказів достатньо для визнання його винуватим.
Суд кваліфікує дії ОСОБА_3 :
- за ч. 1 ст. 162 КК України за ознаками: незаконне проникнення до житла особи.
- за ч. 4 ст. 185 КК України за ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.
При призначені покарання обвинуваченому суд керується положеннями ст.65 КК України щодо загальних засад призначення покарання та враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Так, згідно із приписами ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети та принципів справедливості і індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, які підлягають обов'язковому врахуванню. Під час вибору покарання мають значення обставини, які його пом'якшують та обтяжують, відповідно до положень статей 66 та 67 КК України.
ОСОБА_3 є громадянином України, офіційно не працевлаштований, не одружений, без визначеного місця проживання, раніше неодноразово судимий.
Обвинувачений вину визнав, щиро розкаявся у вчинених кримінальних правопорушеннях.
Відомостей щодо перебування обвинуваченого на обліках у лікарів психіатра та нарколога, зловживання алкогольними напоями чи наркотичними засобами - немає.
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_3 , згідно ст.66 КК України, є щире каяття.
Обставиною, що обтяжують покарання ОСОБА_3 згідно ст.67 КК України, є рецидив злочину.
З огляду на викладене, враховуючи особу обвинуваченого, тяжкість та характер вчинених правопорушень, вказану пом'якшуючу обставину та обставину, яка обтяжує покарання, ставлення обвинуваченого до вчиненого, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 за вчинені кримінальні правопорушення наступне покарання.
За кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 162 КК України, слід призначити покарання у вигляді обмеження волі, в мажах санкції статті.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України ОСОБА_3 слід призначити покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання, призначеного вироком Приморського районного суду міста Одеси від 17.10.2024 більш суворим покаранням за даним вироком суду за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, визначивши ОСОБА_10 остаточне покарання у вигляді 2 років обмеження волі.
За ч. 4 ст. 185 КК України, суд вважає необхідним призначити покарання у вигляді позбавлення волі, в мажах санкції статті.
При цьому, на підставі ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до покарання, призначеного ОСОБА_3 за даним вироком, слід частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Приморського районного суду м. Одеси від 17.10.2024 року, перевівши покарання у виді обмеження волі у більш суворий вид покарання у виді позбавлення волі, виходячи із співвідношення, встановленого п/п. «б» п.1 ч.1 ст.72 КК України, відповідно до якого одному дню позбавлення волі відповідають два дні обмеження волі, 1 (один) місяць позбавлення волі та частково, 1 (один) місяць позбавлення волі, та остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років 1 (один) місяць.
Вирок Приморського районного суду м. Одеси від 06.12.2024 за ч. 1 ст. 125, 72 КК України яким ОСОБА_3 засуджено до 1 року 3 місяців обмеження волі не зараховується, оскільки він не набрав законної сили.
Саме таке покарання суд вважає справедливим, пропорційним, необхідним і достатнім для виправлення винного та запобігання вчиненню ним нових злочинів і, в даному випадку мета застосування кримінального покарання буде досягнута при призначенні ОСОБА_3 саме такого виду покарання.
Цивільний позов у кримінальному провадженні потерпілою не заявлено.
Питання про речові докази суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.
Враховуючи наведене, керуючись 1-374 КПК України, 1-309 КК України, суд,
ОСОБА_3 визнати винним у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 162, ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити покарання за ч.1 ст. 162 КК України у ви 2 років обмеження волі.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, призначити покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання за вироком Приморського районного суду міста Одеси від 17.10.2024, більш суворим покаранням за даним вироком суду за вчинення кримінального проступку передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, остаточно визначивши ОСОБА_10 покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі.
Призначити ОСОБА_3 за вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, покарання у виді 5 років позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до покарання, призначеного ОСОБА_3 за даним вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Приморського районного суду м. Одеси від 17.10.2024 року, перевівши покарання у виді обмеження волі у більш суворий вид покарання у виді позбавлення волі, виходячи із співвідношення, встановленого п/п. «б» п.1 ч.1 ст.72 КК України, відповідно до якого одному дню позбавлення волі відповідають два дні обмеження волі,1 (один) місяць позбавлення волі та частково, 1 (один) місяць позбавлення волі, та остаточно призначити ОСОБА_3 до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років і 1 (один) місяць.
Вирок Приморського районного суду м. Одеси від 06.12.2024 за ч. 1 ст. 125, 72 КК України, яким ОСОБА_3 засуджено до 1 року 3 місяців обмеження волі, не зараховувати, оскільки він не набрав законної сили.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 , у вигляді тримання від вартою, до вступу вироку в закону силу - залишити без змін.
Строк відбування покарання у виді позбавлення волі обвинуваченому ОСОБА_3 рахувати з моменту набрання вироком законної сили.
В силу ч.5 ст.72 КК України зарахувати в строк відбування призначеного ОСОБА_3 покарання, строк його попереднього ув'язнення в період часу з 20.01.2025 року по день набрання вироком законної сили, з розрахунку день попереднього ув'язнення за день позбавлення волі.
Речові докази по справі:
- ДВД диск, на який перенесено відеозапис «ІМG - 7465» - зберігати в матеріалах кримінального провадження.
- оптичний диск формату DVD-R в корпусі білого кольору з відеозаписами - зберігати в матеріалах кримінального провадження.
- СD-R диск - зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особою яка тримається під вартою, протягом цього ж часу з моменту отримання копії вироку.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити прокурору та обвинуваченій, а також не пізніше наступного дня після оголошення направити учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя: