Справа № 521/7248/25
Номер провадження:1-кс/521/1803/25
09 травня 2025 року м. Одеса
Слідчий суддя Халджибейського районного суду м.Одеси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Одеса клопотання дізнавача СД відділення поліції №3 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025167470000186 від 05.05.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України,
Дізнавач СД відділення поліції №3 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області звернувся до слідчого судді Хаджибейського районного суду м.Одеси з клопотанням, погодженим з прокурором, про арешт майна у кримінальному проваджені, відомості про яке внесені до ЄРДР за №№12025167470000186 від 05.05.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України.
В обґрунтування клопотання зазначено, що досудовим розслідуванням встановлено, що 05.05.2025 до чч ВП №3 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області надійшло повідомлення оператора 102 про те, що в ході патрулювання в складі екіпажу «Океан - 204» приблизно о 13 год. 20 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , був встановлений військовослужбовець ВЧ НОМЕР_1 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зберігає при собі порошкоподібну речовину білого кольору, зовні схожу на наркотичну для особистого вживання, без мети збуту.
Нагляд за додержанням законів під час досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням здійснює група прокурорів Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону.
В період часу з 14:23 по 14:26 години 05.05.2025 дізнавачем СД відділення поліції №3 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_3 було проведено огляд місця події за адресою: м.Одеса, вул.Дальницька, біля будинку №53. В результаті проведення огляду за вищезазначеною адресою співробітниками поліції з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке будь-яким чином має відношення до скоєного правопорушення, встановлено військовослужбовця ВЧ НОМЕР_2 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зберігав при собі один паперовий згорток в середині з порошкоподібною речовиною білого кольору, який було упаковано до спеціального сейф - пакету НПУ № ICR 0145901.
В подальшому, вищевказана речовина буде направлено на проведення експертизи матеріалів, речовин і виборів за експертною спеціалізацією 8.6. «Дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів».
Постановою дізнавача від 05.05.2025 року вилучене майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
Підставою для накладення арешту на майно, відповідно до ч.2 ст.170 КПК України є збереження речових доказів.
Враховуючи, що є достатні підстави вважати, що вилучене майно являється предметом кримінального проступку, дізнавач просить накласти арешт на вилучене майно.
Дізнавач ОСОБА_3 надала до суду заяву, відповідно до змісту якої просила здійснити розгляд клопотання за відсутності її та прокурора.
Дослідивши матеріали справи, суть клопотання, суд приходить до висновку, що клопотання дізнавача підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 2 ст.167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; є предметом кримінального правопорушення.
Згідно з вимогами п. 1 ч. 2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).
На підставі викладеного та враховуючи, що дізнавач своєчасно звернувся до слідчого судді із клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна та не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна може у подальшому перешкодити кримінальному провадженню, у зв'язку з чим, слідчий суддя, враховуючи можливість використання його як доказу у даному кримінальному провадженні, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання дізнавача.
Окрім цього, в разі визнання, відповідно до висновку експерта, вказаного майна наркотичним засобом або психотропною речовиною, таке майно не може бути повернуте його власнику.
Обіг наркотичних речовин є забороненим, а тому ці речі не мають ознак майна, що перебуває у вільному обігу, наркотичні засоби та психотропні речовини не можуть бути повернуті особам, у яких вони вилучені.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання дізнавача - задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке 05.05.2025 року під час огляду місця події за адресою: м.Одеса, вул.Дальницька, біля будинку 53, було виявлено та вилучено, а саме: один паперовий згорток в середині з порошкоподібною речовиною білого кольору, який було упаковано до спеціального сейф - пакету НПУ № ICR 0145901у.
Заборонити відчужувати та розпоряджатись зазначеним майном до прийняття рішення по кримінальному провадженню.
Виконання ухвали про арешт майна негайно доручити дізнавачу та прокурору.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана, безпосередньо до суду апеляційної інстанції, протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1