Справа № 946/3410/25
Провадження № 1-кс/946/975/25
08 травня 2025 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі: головуючого слідчого судді - ОСОБА_1 ,,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону, про дозвіл на затримання з метою приводу підозрюваного для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженеця м. Болград Одеської області, освіта середньо-спеціальна, громадянин України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який на момент вчинення кримінального правопорушення проходив військову службу за контрактом на посаді розвідника-радіотелефоніста 2 розвідувальноого взводу розвідувальної роти військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «старший солдат»,-
підозрюваного у кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України,-
Як вбачається з клопотання слідчого, слідчим відділом Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62022150010000658 від 25.10.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 України.
Згідно із вимогами ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Відповідно до Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 № 64/2022 та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІX введено воєнний стан на всій території України, дію якого продовжено.
Відтак, з 24.02.2022 по теперішній час діє воєнний стан.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 №71 від 28.03.2018 солдата військової служби за контрактом ОСОБА_4 призначеного наказом командувача Високомобільних десантних військ ЗСУ від 22.03.2018 № 17-РС на посаду розвідника-кулеметника 1 розвідувального взводу розвідувальної роти, який прибув з військової частини НОМЕР_2 АДРЕСА_2 , з 28.03.2018 зарахований до списків особового складу частини та на всі види забезпечення. Відповідно до наказу командира військової частини № 184 від 08.07.2022 старший солдат ОСОБА_4 , розвідник-радіотелефоніст 2 розвідувального взводу розвідувальної роти прибув до військової частини НОМЕР_1 після лікування у військовій частині НОМЕР_3 АДРЕСА_3 .
Згідно положень п. 2 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» початком проходження військової служби для громадян, прийнятих на військову службу за контрактом для військовозобов'язаних вважається день зарахування до списків особового складу військової частини.
Відтак, з 28.03.2018, тобто з дня зарахування до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 набув статусу військовослужбовця - особи, яка проходить військову службу та з цього ж дня розпочав виконання військового обов'язку - проходження військової служби.
Згідно вимог п. п. 1, 2, 3 ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язок військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять) чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника), на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби.
Проходячи військову службу, ОСОБА_4 , як військовослужбовець, відповідно до вимог ст.ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1 - 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов'язаний свято і непорушно додержуватись Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, беззастережно та неухильно виконувати накази командирів (начальників) у встановлений термін, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, а також твердо знати та зразково виконувати свої службові обов'язки, бути дисциплінованим, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
У відповідності до ст. 40 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України військовослужбовці самостійно відрекомендовуються своєму безпосередньому начальникові у разі, зокрема, відбуття чи повернення з відрядження, відпустки або лікування.
Проте, старший солдат ОСОБА_4 , достовірно знаючи свої обов'язки, передбачені зазначеними вище вимогами законодавства, що регламентує порядок виконання військового обов'язку і проходження військової служби, та маючи реальну можливість належно їх виконувати, свідомо допустив їх порушення, вирішивши стати на злочинний шлях.
Так, старший солдат ОСОБА_4 , діючи умисно, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою ухилення від військової служби, без поважних причин, 23.07.2022 року самовільно залишив військову частину, а саме місце дислокації військової частини НОМЕР_1 у АДРЕСА_3 (більш детальна адреса не підлягає розголошенню в умовах правового режиму воєнного стану), після чого свої службові обов'язки не виконував, час проводив на власний розсуд, заходів для повернення до місця служби та військової частини не приймав та про своє місцезнаходження до органів командування, в органи військового та цивільного управління не повідомляв.
18.09.2024 р. ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України: дезертирство, тобто самовільне залишення військової частини з метою ухилитися від військової служби, вчиненому в умовах воєнного стану.
Вина ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні у сукупності доказами.
Підозрюваний ОСОБА_4 вчинив особливо тяжкий злочин за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років.
Ухвалою слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 07.11.2024 надано дозвіл на затримання з метою приводу підозрюваного ОСОБА_4 для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строк дії ухвали спливає 07.05.2025.
На даний час місце знаходження ОСОБА_4 не встановлене, останній переховується від органів досудового розслідування та суду.
Беручи до уваги те, що підозрюваний ОСОБА_4 переховується від органів досудового розслідування та суду, а також те, що знаходячись на волі може перешкоджати кримінальному провадженню або вчинити інше кримінальне правопорушення, слідчий просить задовольнити клопотання та надати дозвіл на його затримання.
У судове засідання слідчий та прокурор не з'явилися, у клопотанні просили провести розгляд справи без їх участі.
В силу ст. 107 КПК технічні засоби фіксування процесу не застосовувалися.
Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, приходжу до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 188 КПК України прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися із клопотанням про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч.4 ст. 189 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у наданні дозволу на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу, якщо прокурор не доведе, що зазначені у клопотанні про застосування запобіжного заходу обставини вказують на наявність підстав для тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а також є достатні підстави вважати, що:
1) підозрюваний, обвинувачений переховується від органів досудового розслідування чи суду;
2) одержавши відомості про звернення слідчого, прокурора до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу, підозрюваний, обвинувачений до початку розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу вчинить дії, які є підставою для застосування запобіжного заходу і зазначені у статті 177 цього Кодексу.
Відповідно до ст.190 ч.3 КПК України, ухвала про дозвіл на затримання з метою приводу втрачає законну силу з моменту: 1) приводу підозрюваного, обвинуваченого до суду; 2) закінчення строку дії ухвали, зазначеного в ній, або закінчення шести місяців із дати постановлення ухвали, у якій не зазначено строку її дії.
В судовому засіданні встановлено, щослідчим відділом Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62022150010000658 від 25.10.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 України.
18.09.2024 р. ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України: дезертирство, тобто самовільне залишення військової частини з метою ухилитися від військової служби, вчиненому в умовах воєнного стану.
Вина ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні у сукупності доказами.
Підозрюваний ОСОБА_4 вчинив особливо тяжкий злочин за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років.
Ухвалою слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 07.11.2024 надано дозвіл на затримання з метою приводу підозрюваного ОСОБА_4 для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строк дії ухвали спливає 07.05.2025.
Як було встановлено слідчим суддею, на даний час місце знаходження ОСОБА_4 не встановлене, останній переховується від органів досудового розслідування та суду.
На думку слідчого судді строк в шість місяців є достатнім для вчинення ряду слідчих дій, направлених на розшук підозрюваного.
З огляду на викладене, враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_4 переховується від органів досудового розслідування та суду, згідно ст. 190 ч. 3 п. 2 КПК України, підлягає задоволенню клопотання слідчого про затримання підозрюваного з метою приводу до слідчого судді для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Керуючись ст.ст. 183, 189, 371, 372 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого СВ Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону, про дозвіл на затримання з метою приводу підозрюваного для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Надати дозвіл на затримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Строк дії ухвали про дозвіл на затримання з метою приводу становить 6 (шість) місяців і обчислюється з 08.05.2025 року.
Ухвала про дозвіл на затримання з метою приводу втрачає законну силу з моменту приводу підозрюваного до суду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1