06 травня 2025 рокуСправа № 495/2915/25
Номер провадження 3/495/1041/2025
Суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Шевчук Ю.В.,
при секретарі судового засіданні Дущенко Д.О.,
розглянувши матеріали, які надійшли від Білгород-дністровського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця: с. Гуріївка, громадянина України, яка зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , місце роботи та посада: водієм в Білгород-Дністровському районному управлінні ГУ МНС України в Одеській області,
за ч. 1 ст. 173-2, ч. 2 ст. 173-8 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
25.04.2025 року до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від Білгород-Дністровського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності, за ст.173-2 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 .
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.04.2025 року адміністративний матеріал №495/2915/25 (провадження №3/495/1041/2025) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, переданий на розгляд судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Шевчук Ю.В..
З матеріалів справи вбачається, що 18.04.2025 року приблизно о 17.50 год. громадянин ОСОБА_1 за місцем свого мешкання вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 домашнє насильство, тобто умисні дії фізичного та психологічного характеру, а саме: штовхав та ображав її нецензурною лайкою, внаслідок чого завдано шкоду її фізичному та психологічному здоров'ю. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.173-2 КУпАП.
18.04.2025 року інспектором Білгород-Дністровського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області відносно ОСОБА_1 за ст.173-2 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення був складений адміністративний протокол серії ВАД №617207.
29.04.2025 року до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від Білгород-Дністровського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності, за ст.173-8 ч.2 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 .
З матеріалів справи вбачається, що 22.04.2025 року громадянин ОСОБА_1 порушив умови термінового забороненого припису №561393 від 18.04.2025 року щодо заборони в будь-який спосіб контактувати з громадянкою ОСОБА_2 в період з 18.40 год. 18.04.2025 року по 18.40 год. 23.04.2025 року. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, за що передбачена відповідальність за ч.2 ст.173-8 КУпАП.
28.04.2025 року інспектором Білгород-Дністровського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області відносно ОСОБА_1 за ст.173-8 ч.2 Кодексу України про адміністративні правопорушення був складений адміністративний протокол серії ВАД №617108.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.04.2025 року адміністративний матеріал №495/2994/25 (провадження №3/495/1059/2025) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 173-8 КУпАП, переданий на розгляд судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Топаловій А.Л..
Постановою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 02.05.2025 року адміністративний матеріал №495/2994/25 (провадження №3/495/1059/2025) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 173-8 КУпАП, переданий судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Шевчук Ю.В. для вирішення питання про об'єднання адміністративних матеріалів №495/2915/25 (провадження №3/495/1041/2025) та №495/2994/25 (провадження №3/495/1059/2025).
Постановою Білгород-дністровського міськрайонного суду Одеської області від 06.05.2025 року адміністративний матеріал №495/2915/25 (провадження №3/495/1041/2025) відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та адміністративний матеріал №495/2994/25 (провадження №3/495/1059/2025) відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 173-8 КУпАП, об'єднані в одне провадження та об'єднаним справам присвоєно №495/2915/25 (провадження №3/495/1041/2025).
В судовому засіданні особа, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 та представник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Нофенко С.Ю. зазначили, що вважають протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП необґрунтованим, та складений з порушенням норм чинного законодавства та таким, не містить достатніх підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Так, ОСОБА_1 пояснив, що його дружина сама систематично вчиняє домашнє насильство по відношенню до нього та дітей, постійно провокує його, виражається нецензурною лайкою на його адресу у присутності дітей, поводить себе агресивно, на його спокійні зауваження не реагує, а навпаки починає поводити себе неадекватно та одразу починає погрожувати тим, що викличе поліцію та напише заяву про ніби то її побиття. Вважає, що і в даному випадку його провина відсутня, оскільки 18.04.2025 року його дружина в черговий раз спровокувала сварку із ним, нанесла йому удари, чим спричинила тілесні ушкодження, а він був змушений захищатись від її ударів, відштовхуючи її. За даних обставин, ОСОБА_1 винним себе у вчиненні домашнього насильства не вважає і не вбачає підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності. Що стосується адміністративного протоколу за порушення термінового заборонного припису, то ОСОБА_1 пояснив, що дійсно він порушив вимоги припису, однак, він був змушений це зробити, оскільки в той день його дружина була на чергуванні, а дітей не було з ким залишити, тобто це порушення було ним здійснення з об'єктивних причин.
В судовому засіданні представник потерпілої ОСОБА_2 - адвокат Каланжов В.І. пояснив, що ОСОБА_1 систематично вчиняє домашнє насилля до відношенню до своєї дружини ОСОБА_2 , що підтверджується терміновим забороненим приписом №561393, Витягом з ЄРДР номер кримінального провадження 12025166240000150 від 02.05.2025 року, талоном-повідомлення №11295, талоном-повідомлення №11295, талоном-повідомлення №11303, талоном-повідомлення №11451, талоном-повідомлення №11743 року, скаргою на протиправні дії ОСОБА_1 від 01.05.2025 року, довідкою КНП «Білгород-Дністровська міська багатопрофільна лікарня» №341 від 18.04.2025 року. Просив врахувати строки розгляду даного протоколу та той факт, що така ситуація триває між ОСОБА_2 та її чоловіком вже досить тривалий час, ОСОБА_2 двічі подавала до суду позов про розірвання шлюбу, однак, сторони примирялись та конфліктні ситуації розпочинались заново. Просив притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накласти на нього стягнення у вигляді 9 діб адміністративного арешту.
Заслухавши пояснення сторін по справі, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Водночас, стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративн правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Згідно положень ч.1-3 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною 1 ст.173-2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Визначення терміну «домашнє насильство» наведено в п.2 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству». За його змістом під домашнім насильством розуміються всі акти фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, які вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання між колишнім чи теперішнім подружжям або особами, які спільно проживають чи проживали однією сім'єю, але не перебувають або не перебували в шлюбі, незалежно від того, чи проживає або проживала особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що і особа, яка постраждала від домашнього насильства.
Об'єктивна сторона правопорушення полягає в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдано шкода фізичному або психологічному здоров'ю потерпілого.
Кривдником є особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі, а постраждалою є особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі.
Згідно п.14 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» під психологічним насильством розуміється форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Відповідно до Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами (Стамбульська конвенція), що ратифіковано із заявами Законом №2319-IX від 20.06.2022 року, осуджуються всі форми насильства стосовно жінок і домашнього насильства. «Домашнє насильство» означає всі акти фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, які відбуваються в лоні сім'ї чи в межах місця проживання або між колишніми чи теперішніми подружжями або партнерами, незалежно від того, чи проживає правопорушник у тому самому місці, що й жертва, чи ні або незалежно від того, чи проживав правопорушник у тому самому місці, що й жертва, чи ні. У Конвенції зазначено про необхідність вжиття законодавчих та інших заходів для забезпечення належної уваги до недопущення, розслідування, покарання та забезпечення компенсації стосовно актів насильства, які підпадають під сферу застосування цієї Конвенції та які вчинені недержавними учасниками.
Відповідно до вимог ст.251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу (ч.2 ст.251 КУпАП).
В якості доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП до матеріалів справи було долучено:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №617207 від 18.04.2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2 КпАП України, в якому вказано дату та час вчинення правопорушення, місце вчинення та суть порушення вчинення домашнього насильства фізичного та психологічного характеру ОСОБА_1 відносно своєї дружини ОСОБА_2 ;
- особисті пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 від 18.04.2025 року;
- заява потерпілої ОСОБА_2 на ім'я начальника Білгород-Дністровського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області від 18.04.2025 року та особисті пояснення потерпілої ОСОБА_2 від 18.04.2025 року;
- форма оцінки рикизів вчинення домашнього насильства від 18.04.2025 року, як результат винесено терміновий заборонений припис стосовно кривдника ОСОБА_1 №561393 від 18.04.2025 року.
Згідно зі ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Дослідивши та оцінивши вищевказані докази, суд дійшов висновку, що ними в повній мірі підтверджується факт умисних дій фізичного та психічного характеру, а саме: висловлювання нецензурних словесних образ, погроз ОСОБА_1 в адресу дружини ОСОБА_2 , внаслідок чого в останньої обґрунтовано могли виникнути побоювання за своє життя, що завдало шкоду фізичному та психічному здоров'ю потерпілої.
Таким чином, суд вбачає в діях ОСОБА_1 наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, а сааме: вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення діянь фізичного та психологічного характеру, внаслідок чого була завдана шкода фізичному та психічному здоров'ю потерпілої.
Щодо доводів особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 та його представника з приводу того, що потерпіла ОСОБА_2 сама провокує конфлікти оскільки має нестабільний емоційний стан, перша вчиняє сварки, систематично вчиняє домашнє насилля по відношенню до ОСОБА_1 та малолітніх дітей та виражається нецензурною лайкою в їх адресу, суд вважає необґрунтованими, оскільки з боку ОСОБА_1 суду не надано жодного належного доказу на підтвердження вказаних доводів. Та одночасно роз'яснено, що у разі наявності таких доказів, ОСОБА_1 має право звернутись до правоохоронних органів із відповідними заявами.
Щодо підстав виникнення сварок, то суд відмічає, що у цьому випадку не має значення сама причина конфлікту, яка призвела до вчинення домашнього насильства, адже жодних підстав немає для виправдання домашнього насильства відносно будь-якого потерпілого.
Частиною 2 ст.173-8 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №617108 від 28.04.2025 року вбачається, що 22.04.2025 року громадянин ОСОБА_1 порушив умови термінового забороненого припису №561393 від 18.04.2025 року щодо заборони в будь-який спосіб контактувати з громадянкою ОСОБА_2 в період з 18.40 год. 18.04.2025 року по 18.40 год. 23.04.2025 року.
Вказані обставини також підтверджуються іншими зібраними у справі доказами, а саме: повідомленням про вчинення адміністративного правопорушення від 22.04.2025 року, яке зареєстровано в Журналі єдиного обліку подій №11451; особистими пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 від 28.04.2025 року; заявою та особистими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 від 28.04.2025 року; терміновим забороненим приписом стосовного кривдника ОСОБА_1 №561393; відомостями ІПНП «Цунамі» щодо ОСОБА_1 , які є належними і допустимими та на їх основі у визначеному законом порядку в повній мірі підтверджується факт невиконання ОСОБА_1 термінового заборонного припису, тобто вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-8 КУпАП. Також суд приймає до уваги що сам ОСОБА_1 не заперечував факту порушення ним вимог припису, вказавши, що це було зроблено ним з об'єктивах чинників.
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
При накладенні стягнення, суд враховує відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність правопорушника згідно ст.34, 35 КУпАП.
Згідно з ч.1 ст.36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.
Частина друга вказаної статті регламентує, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
ОСОБА_1 вчинив два адміністративні правопорушення, передбачені різними статями Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відтак, обираючи вид адміністративного стягнення в межах санкції інкримінованих ОСОБА_1 статей, суд призначає стягнення за кожне правопорушення окремо і на підставі ст.36 КУпАП накладає основне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, а саме за ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Таким чином, з урахуванням наведеного, вважаю, що на підставі ст.36КУпАП стягнення повинно бути обрано у виді штрафу в межах санкції ст.173-2 ч.1 КУпАП.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 грн. 60 коп., які підлягають стягненню на користь держави.
Керуючись ст. 284 КпАП України, суд, -
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст.173-2, ч. 2 ст. 173-8 Кодексу України про адміністративні правопорушення і піддати його адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. на користь держави.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп..
Згідно ст.308 КУпАП України, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП України.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП України.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.
Повна постанова суду складена 09 травня 2025 року о 11 годині 00 хвилин.
Суддя Юлія ШЕВЧУК