справа № 492/512/25
провадження № 3/492/215/25
Іменем України
08 травня 2025 року м. Арциз
Суддя Арцизького районного суду Одеської області Варгаракі С.М.,
розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Відділення поліції № 1 Болградського РВП ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
встановив:
21 квітня 2025 року о 20 год. 32 хв., ОСОБА_1 , по вул. Акімова, с. Садове Болградського району Одеської області, керував автомобілем марки «ВАЗ 2109», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці), від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі відмовився під фіксацію з застосуванням технічних засобів відеозапису, чим порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
До суду від захисника-адвоката Гедікова В.В. надійшли заперечення на протокол, в яких просив закрити провадження у справі відносно ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП. Справу просив розглянути за його відсутності та за відсутності ОСОБА_1 .
В обґрунтування заперечення на протокол, захисник-адвокат посилався на те, що з відеозапису, долученого до протоколу не вбачається факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та його зупинення працівниками поліції саме під час руху транспортного засобу. З відеозаписів вбачається, що автомобіль був припаркований на узбіччі дороги, а ОСОБА_1 разом з сім'єю перебували на пішохідному тротуарі. Крім того, відеофіксація обставин подій починається о 20:29:43 на пішохідному тротуарі, а в протоколі вказано, що ОСОБА_1 начебто керував транспортним засобом о 20 год. 32. хв. Враховуючи відсутність факту керування транспортним засобом ОСОБА_1 виключається можливість притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною 1 статті 130 КУпАП, тому провадження підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП.
Розглянувши протокол про адміністративне правопорушення, дослідивши додані до нього матеріали, дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, а саме, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, тому його дії вірно кваліфіковані за частиною 1 статті 130 КУпАП.
Відповідно до вимог статті 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Згідно з статтею 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 307947 від 21 квітня 2025 року;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 21 квітня 2025 року, у якому зазначено виявленні ознаки сп'яніння, а саме, запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці, а також зазначено заклад охорони здоров'я, куди скеровується ОСОБА_1 , а саме: Арцизька ЦОЛ та зроблено запис про відмову ОСОБА_1 від проходження огляду у вказаному закладі охорони здоров'я;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого ОСОБА_1 відмовився від проведення огляду;
- відеозаписом з нагрудного відеореєстратора, а також з відеореєстратора автомобіля патрульної поліції, долученими до матеріалів справи, згідно з якими 21 квітня 2023 року о 20 год. 32 хв. автомобіль патрульної поліції їхав позаду автомобіля, який після повернення на перехресті праворуч, зупинився на узбіччі та із-за керма вийшов чоловік, в ході бесіди встановлено, що це водій ОСОБА_1 . Працівниками поліції виявлено у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці) та запропоновано пройти огляд на місці зупинки за допомогою або у медичному закладі, однак ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, у зв'язку з чим йому було роз'яснено, що відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за частиною 1 статті 130 КУпАП, роз'яснено його права та обов'язки. Після чого, ОСОБА_1 з місця вчинення адміністративного правопорушення втік.
Зазначені докази містять фактичні дані про подію вчиненого адміністративного правопорушення та не були спростовані притягнутим ОСОБА_1 та його захисником-адвокатом.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
У пункті 1.9 Правил дорожнього руху встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно з п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, проходження в установленому порядку медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за наявності до того підстав, є обов'язком водія, а не його правом.
Відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції).
З об'єктивної сторони адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП може проявлятись у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Підстави, умови та порядок проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння визначені статтею 266 КУпАП, пунктом 2.5 Правил дорожнього руху та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735 (в подальшому Інструкція).
За змістом цих нормативних документів водій зобов'язаний на вимогу поліцейського пройти медичний огляд з метою встановлення стану наркотичного сп'яніння.
Відповідно до пункту 2 Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Наведене дає підстави стверджувати те, що у ході провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП, яке проявилось у відмові від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння підлягає доведенню факт керування особою транспортним засобом, наявність ознак алкогольного сп'яніння, пропозиція/вимога пройти огляд на стан сп'яніння та факт відмови водія від проходження зазначеного огляду.
Лише при наявності усіх зазначених обставин поліцейських може складати протокол про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП вчинене у формі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Суд вважає безпідставними заперечення захисника-адвоката, що долучений до матеріалів справи відеозапис не містить фіксації факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а також факту зупинення працівниками поліції транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , оскільки зазначені обставини спростовуються відеозаписом, долученим до справи про адміністративне правопорушення, з якого чітко вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, здійснював рух автомобілем, припарковував автомобіль, після чого вийшов з авто, відтак є суб'єктом адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП.
Крім того суд звертає увагу на те, що ОСОБА_1 не висловлював працівникам поліції незгоди того, що не керував транспортним засобом, коли до нього підійшли поліцейські, що підтверджується наявним у матеріалах справи відеозаписом, тому доводи про те, що ОСОБА_1 не керував автомобілем суд розцінює, як форму захисту з метою уникнення від адміністративної відповідальності.
Таким чином, на даному відеозаписі об'єктивно зафіксовані обставини адміністративного правопорушення в обсязі, достатньому для вирішення питання про наявність події адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП та винуватості ОСОБА_1 у його вчиненні. Із цього відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, після його зупинки працівниками поліції, йому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та у медичному закладі, однак останній відмовився від такого проходження. Як вбачається з відеозапису з боді камер патрульних поліцейських, ОСОБА_1 залишив місце події та складання протоколу про адміністративне правопорушення під час його складання без повідомлення про це працівників патрульної патрульної поліції.
Окрім того, відеозапис суд оцінює в сукупності з іншими дослідженими судом доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.
Що стосується доводів захисника-адвоката про те, що рапорт поліцейського є неналежним доказом, суд зазначає, що вказаний рапорт працівника поліції за своїм правовим змістом є службовим документом, яким поліцейський інформує керівника про певну послідовність дій працівника поліції при оформленні ним протоколу про адміністративне правопорушення, та не є самостійним та беззаперечним доказом винуватості особи.
Разом з тим, суд звертає увагу, що оцінка доказів, в тому числі й рапорту поліцейського, згідно з вимогами статті 252 КУпАП здійснюється суддею за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, при цьому керуючись законом і правосвідомістю.
Враховуючи вищевикладене, рапорт поліцейського, який не суперечить іншим матеріалам справи та узгоджується з ними, суд приймає до уваги.
Переконливих доводів, які б були підставами для закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, особою, яка притягається до адміністративної відповідальності та його захисником-адвокатом суду не надано і при розгляді справи судом не встановлено.
У рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О'Галлоран та Франціє проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року суд зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Суд зазначив, що будь-яка особа, яка отримала посвідчення водія на право керування транспортним засобом, зобов'язана знати правила дорожнього руху України.
Отже, ОСОБА_1 , який реалізував своє право керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести відповідальність та виконувати обов'язки згідно встановлених в Україні правових норм у сфері дорожнього руху.
Таким чином, провина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, знайшла своє підтвердження в судовому засіданні, повністю доведена матеріалами справи про адміністративне правопорушення та підтверджена доказами, дослідженими судом.
При накладенні адміністративного стягнення, відносно ОСОБА_1 суд враховує характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу правопорушника, ступінь його провини, майнове становище та обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Обставин, які відповідно до статей 34, 35 КУпАП пом'якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене ним адміністративне правопорушення, судом встановлено не було.
Також, суддя, при накладенні адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 враховує, що вчинення діянь, які кваліфікуються в національному законодавстві за статтею 130 КУпАП, є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху. Тяжкість стягнення обумовлена саме високим ступенем суспільної шкоди, яка завдається такими діяннями.
ОСОБА_1 повинен був розуміти, що сідаючи за кермо в стані алкогольного сп'яніння, поставив у небезпеку кожного потенційного учасника дорожнього руху, а також інших людей, які могли перебувати поряд з проїжджою частиною по напрямку руху його автомобіля.
Диспозицією частини 1 статті 130 КУпАП передбачено склад вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, що полягає у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Санкція частини 1 статті 130 КУпАП є безальтернативною та передбачає обов'язкове накладення на правопорушника адміністративного стягнення як у виді штрафу у визначеному розмірі, так і у виді позбавлення права керування транспортними засобами.
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення на правопорушника за вчинене ним адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП, дотримуючись принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення та заходом державного примусу, враховуючи умови та характер вчиненого адміністративного правопорушення; особу правопорушника ОСОБА_1 , вік, соціальне положення; ступінь його вини та ставлення до вчиненого; відсутність обставин пом'якшуючих, обтяжуючих відповідальність під час вчинення адміністративного правопорушення, суддя вважає за необхідне та достатнє для виховання особи, запобігання вчинення ним нових правопорушень застосувати до правопорушника адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції, передбаченої частиною 1 статті 130 КУпАП з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Суддя вважає, що саме такий вид стягнення буде відповідати завданню КУпАП щодо охорони прав і свобод громадян, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції України та законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків та відповідальності перед суспільством.
Згідно з статтею 40-1 КУпАП, пунктом 5 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», у зв'язку з ухваленням судом постанови про накладання на правопорушника адміністративного стягнення, підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 605,60 грн.
Керуючись статтями 34, 35, 40-1, 130, 221, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя, -
ухвалив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення за частиною 1 статті 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що відповідно до статей 307, 308 КУпАП, штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення; у разі несплати штрафу в установлений строк, постанова буде надіслана для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем його проживання, роботи або за місцезнаходженням його майна; у разі примусового виконання постанови з нього стягується подвійний розмір штрафу.
Реквізити для сплати штрафу і судового збору розміщені на офіційному веб порталі «Судова влада» - https://ar.od.court.gov.ua/sud1502/gromadyanam/rekvizit/ та https://ar.od.court.gov.ua/sud1502/gromadyanam/tax/.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Арцизький районний суд Одеської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення та підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з моменту її винесення. В разі ж оскарження постанови перебіг строку давності звернення її до виконання зупиняється до розгляду скарги.
Суддя Арцизького районного суду
Одеської області Варгаракі С.М.